Сергій Бабак народився 31 липня 1978 року в Києві й за роки став одним із тих, хто формує обличчя української освіти в найскладніші часи. Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат від «Слуги народу» з 2019 року, він поєднує глибокий науковий бекграунд із практичним досвідом управління. Його робота охоплює все — від національного мультипредметного тесту до запуску пілотних проєктів 12-річної школи. Для початківців це просто прізвище в новинах про ЗНО чи зарплати вчителів, а для просунутих — ключова фігура, яка балансує між реформами та реаліями війни й демографічної кризи.
Бабак не просто чиновник. Він економіст, юрист, психолог і колишній науковець, який пройшов шлях від директора департаменту в бізнес-структурах до керівника наукового центру Національної академії наук. Його рішення впливають на мільйони школярів і студентів, особливо коли кількість першокласників у 2025 році впала на 62 тисячі, а загальна кількість учнів у системі середньої освіти зменшилася майже на 250 тисяч порівняно з попереднім роком. Ці цифри — не суха статистика, а дзеркало, яке відбиває виклики, з якими стикається вся країна.
Його підхід до освіти вирізняється поєднанням інновацій і прагматизму. Під час повномасштабної війни комітет під його керівництвом зберіг стабільність вступної кампанії, адаптував НМТ і запустив експеримент із профільної старшої школи. Це не абстрактні плани — це конкретні кроки, які допомагають молоді не втратити рік-два через обстріли чи переїзд.
Раннє життя та багатогранна освіта, що сформувала реформатора
Київські корені Бабака — це не просто географія, а атмосфера інтелектуального зростання в родині інженерів. Батько Віталій Павлович і мати Ірина Олександрівна створили середовище, де знання цінувалися понад усе. Середня школа №86 стала першим трампліном, а далі шлях проліг через кордони. У 1999 році він здобув бакалавра з фінансових послуг в Единбурзькому Нейпірському університеті в Шотландії — це був час, коли Україна тільки-но починала інтегруватися в європейський простір.
Повернувшись, Бабак продовжив у Київському національному економічному університеті, де в 2000 році став магістром управління міжнародним бізнесом. Далі — кандидатська з економіки в 2002 році, юридична освіта в Університеті новітніх технологій у 2015-му й магістратура з психології в Ужгородському національному університеті в 2019-му. Кожна спеціальність додавала шарів: економіка навчала стратегічного мислення, право — чітких правил гри, психологія — розуміння людського фактора в навчанні.
Особливо яскравою стала історія з докторським ступенем. У 2016 році Бабак отримав ступінь доктора технічних наук, але в 2023-му добровільно відмовився від нього після виявлення плагіату. Це рішення не зникло в тіні — воно стало частиною ширшої дискусії про академічну чесність в Україні. Бабак зберіг статус кандидата економічних наук і продовжив працювати, демонструючи, що помилки можна перетворювати на уроки.
Наукова кар’єра та бізнес: фундамент для політичних змін
До 2019 року Бабак накопичив понад 20 років досвіду. Він очолював департамент підприємництва в Українському союзі промисловців та підприємців, працював заступником генерального секретаря Українського національного комітету Міжнародної торгової палати. Потім — проректор приватного університету, директор державного наукового центру при НАН України. Ці посади дали йому розуміння, як працює система відсередини: від залучення інвестицій до впровадження інновацій у вищій школі.
Паралельно він публікував понад 60 наукових робіт, 12 монографій і 4 підручники. Теми — реформа вищої освіти, менеджмент, інновації. Бабак став співзасновником Ukrainian Heritage Foundation і куратором освітнього напряму Українського інституту майбутнього. Ці ролі дозволили йому тестувати ідеї ще до того, як вони потрапили в парламентські зали.
Його спортивна пристрасть — автомобільний спорт — додає несподіваного кольору. Майстер спорту, чемпіон України з гірських перегонів 2018 і 2019 років. Ця деталь показує людину, яка не боїться ризику й швидких рішень, як і в політиці.
Політичний шлях: від 11-го номера в списку «Слуги народу» до голови комітету
2019 рік став переломним. Бабак увійшов до Верховної Ради під 11-м номером у списку «Слуги народу» і відразу очолив Комітет з питань освіти, науки та інновацій. Це був не просто депутатський мандат — це можливість впливати на систему, яку він вивчав роками. Комітет відповідає за закони про школи, університети, науку, інновації. Під його керівництвом пройшли ключові ініціативи, від адаптації НУШ до грантової системи для студентів.
Бабак також співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Румунією та член кількох інших груп — від Молдови до Філіппін. Міжнародний досвід допомагає залучати гранти й обмінюватися практиками, особливо в умовах війни, коли українська освіта стала прикладом стійкості для Європи.
- Збереження стабільності вступу: НМТ-2026 проводиться за моделлю попереднього року — один день, чотири предмети (українська мова, математика, історія України та один на вибір) з можливістю додаткових сесій. Це дозволяє абітурієнтам не втрачати шанс навіть під час обстрілів.
- Експеримент із 12-річної школи: З 1 вересня 2025 року стартував пілот, який триватиме до 2027-го. Нові програми для старшої профільної школи готують ґрунт для повного переходу.
- Профільна старша школа: Запуск у 2027 році — це шанс для підлітків обирати напрям: академічний, професійний чи змішаний.
Кожен крок супроводжується обговореннями з громадами, щоб реформа не залишилася на папері.
Освіта під час війни: реальні виклики та практичні рішення
Війна змінила все. Демографічна криза б’є по школах: на 250 тисяч учнів менше за рік, найсильніше — серед першокласників. Бабак відкрито говорить про необхідність оптимізації мережі закладів, перегляду субвенції та підготовки до меншої кількості випускників у середньостроковій перспективі. Це не скорочення радикальне, а розумне планування, щоб учителі не залишалися без роботи, а діти — без якісної освіти.
Комітет під його керівництвом фокусується на зарплатах педагогів. Бабак наголошує: молодий учитель повинен приходити в школу й одразу отримувати гідну платню — від 40-50 тисяч гривень зі стажем. Реформа навантаження (збільшення до 22 годин на тиждень) і переукладання договорів — це інструменти, щоб уникнути звільнень і мотивувати професію.
Грантова система для вищої освіти показала ефективність і потребує законодавчого закріплення. Паралельно триває робота над іміджем професійної освіти — щоб коледжі та технікуми стали престижними, а не «запасним аеродромом».
Критика, уроки та чесність у публічному просторі
Жодна кар’єра не буває без складних моментів. У 2019 році Бабак отримав титул «плагіатора року» від групи «Дисергейт» через текстові запозичення в докторській дисертації, зокрема з російських джерел. Замість заперечень він у 2023-му добровільно відмовився від ступеня. Це стало сигналом: академічна чесність важливіша за статус.
Ще один епізод — обіцянка зарплат учителям у 4000 доларів під час президентської кампанії 2019-го. Цифра виявилася теоретичною й нереалістичною за розрахунками. Бабак згодом коригував позицію, але цей випадок показав, як важливо узгоджувати амбіції з бюджетом.
Такі історії не применшують досягнень, а роблять портрет живим. Вони нагадують, що реформи — це не ідеальний процес, а постійний діалог між теорією та життям.
Аналіз трендів: куди рухається українська освіта під керівництвом Сергія Бабака
Демографічний тиск як каталізатор змін. Зменшення кількості учнів на чверть мільйона за рік змушує переглядати мережу шкіл і ліцеїв. Замість закриття — оптимізація з акцентом на профільну старшу школу з 2027 року.
Профільність і вибір. Пілот 2025-2027 років тестує програми, де учні свідомо обирають напрям. Це зменшить відтік до закордону й посилить зв’язок школи з ринком праці.
Зарплати й мотивація вчителів. Перехід на строкові договори, підвищення навантаження й фокус на молодих спеціалістах. Лише 20% випускників педвузів ідуть у школу — реформа має це змінити.
Цифризація та стійкість. НМТ зберігає гнучкість, гранти для вищої освіти розширюються. Війна зробила онлайн-інструменти нормою, а Бабак підкреслює: освіта — це спосіб не дати ворогу перемогти.
Тренди вказують на більш адаптивну, практичну систему, де якість важливіша за кількість. Реформи вимагають часу, але вже дають перші результати в мотивації молоді.
Майбутнє, яке формується сьогодні
Сергій Бабак продовжує працювати над тим, щоб освіта залишалася опорою нації. Його комітет готує законодавчу базу для грантів, профільних ліцеїв і міжнародної співпраці. Кожна ініціатива — від пілоту 12-річної школи до підтримки наукових центрів — це вклад у покоління, яке будуватиме Україну після перемоги.
Його історія показує, що реформи народжуються не в кабінетах, а в поєднанні досвіду, помилок і наполегливості. Для батьків, учителів і молоді це означає: зміни відбуваються, навіть якщо не завжди швидко. Освіта в Україні — жива, динамічна й готова до нових викликів, а Сергій Бабак залишається одним із тих, хто тримає штурвал у бурю.