Віталій Іванович Цимбалюк народився 26 січня 1947 року в селі Симонів на Рівненщині. За майже вісім десятиліть він пройшов шлях від сільського невролога до президента Національної академії медичних наук України (2016–2025), академіка НАН України та НАМН України, автора понад 1100 наукових праць і піонера напрямків, які змінили підхід до лікування тяжких уражень мозку та периферичних нервів. Його робота стосується не лише скальпеля й операційної — вона про відновлення руху, мови, гідності людей, які зіткнулися з паралічем, спастичністю чи наслідками бойових травм.
У перші роки незалежності України нейрохірургія залишалася галуззю, де багато пацієнтів з тяжкими травмами спинного мозку чи екстрапірамідними розладами отримували лише симптоматичну допомогу. Цимбалюк став одним із тих, хто почав системно розробляти відновні методи. Він очолив створення нового напряму — відновної нейрохірургії та нейротрансплантаології. Офіційні джерела Національної академії медичних наук України зазначають, що він першим у світі виконав нейротрансплантацію нейрональних стовбурових клітин пацієнтам із органічними ураженнями нервової системи: дитячий церебральний параліч, апалічний синдром, епілепсія, наслідки черепно-мозкових і спінальних травм, дегенеративні захворювання.
Ранній шлях майбутнього академіка типовий для багатьох видатних лікарів того покоління, але водночас унікальний своєю цілеспрямованістю. Після закінчення з відзнакою Тернопільського медичного інституту у 1970 році він почав працювати неврологом у Межирічівській районній лікарні на Рівненщині. Два роки сільської практики дали практичне розуміння того, як далеко від столичних центрів залишаються пацієнти з неврологічними проблемами. У 1971 році він переїхав до Києва, де розпочав клінічну ординатуру в Інституті нейрохірургії. Тут, у стінах закладу, названого згодом на честь академіка А. П. Ромоданова, і сформувалася його наукова школа.
Кандидатська дисертація 1976 року стосувалася стереотаксичних операцій при змішаних формах екстрапірамідних гіперкінезів. Докторська — 1985 року — вже присвячена нейрохірургічному лікуванню спастичності у хворих з екстрапірамідною патологією. Ці роботи стали фундаментом для подальших розробок. Спастичність — це не просто «затиснуті» м’язи. Після інсульту, травми чи церебрального паралічу м’язи перебувають у постійному тонусі, кінцівки застигають у неприродних положеннях, пацієнт втрачає можливість ходити, користуватися руками, навіть сидіти зручно. Традиційна фармакологія часто не давала стійкого ефекту. Цимбалюк розробляв диференційовані підходи: поєднання мікрохірургічних втручань, селективної ризотомії, імплантації електростимуляційних систем. Пізніше він започаткував використання препарату «Диспорт» (ботулотоксин) у комбінації з хірургічним лікуванням локальних дистоній — спастичної кривошиї, блефароспазму, геміфаціального спазму.
Відновна нейрохірургія периферичної нервової системи стала ще однією сферою його експертизи. Травми плечового сплетення, вогнепальні та ятрогенні пошкодження нервів, тунельні невропатії — усе це стани, коли людина може втратити функцію руки чи ноги навіть при збереженому мозку. Розроблені ним методи мікрохірургічної реконструкції, невролізу, шов нервів і трансплантації нервових стовбурів дозволяли повертати чутливість і рух. У книзі «Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення» (2001) та низці патентів ці техніки описані детально, з урахуванням анатомічних варіантів і термінів після травми.
Нейротрансплантація — найсміливіша і найдискусійніша частина його наукової спадщини. Ідея пересадки нейрональних стовбурових клітин у пошкоджені зони мозку чи спинного мозку звучить як наукова фантастика навіть сьогодні. Цимбалюк вивчав механізми впливу цих клітин на нервову систему в експерименті та клініці. Пацієнти з апалічним синдромом (вегетативним станом), які роками не реагували на зовнішні подразники, після таких втручань іноді починали фіксувати погляд, реагувати на голос, демонструвати елементи свідомості. Діти з тяжкими формами церебрального паралічу отримували шанс на покращення рухових функцій. Ці результати публікувалися, обговорювалися на міжнародних конгресах у США, Франції, Японії, Австрії та інших країнах. Він став членом Всесвітньої та Європейської асоціацій нейрохірургів, Європейського товариства функціональної та стереотаксичної нейрохірургії.
Паралельно з клінічною і науковою роботою зростала його організаційна роль. З 1987 року він керує відділом відновної та функціональної нейрохірургії. З 1993-го — завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. У 1990–2016 роках — заступник директора Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова. У 2016 році його обрали президентом Національної академії медичних наук України. На цій посаді він працював до 2025 року. За цей час НАМН не лише зберігала науковий потенціал у складні роки реформ і пандемії, а й активно долучалася до вирішення нагальних державних завдань.
Особливо яскраво це проявилося під час Революції гідності та війни на сході України. Під час подій на Майдані Цимбалюк очолював оперативну групу НАМН України з надання допомоги постраждалим. З початком бойових дій на Донбасі він став головою оперативного штабу з медичної допомоги пораненим у зоні АТО/ООС. Неодноразово виїжджав до мобільних шпиталів у Луганській і Донецькій областях. Під його координацією було організовано академічну госпітальну базу НАМН на 550 ліжок. Ця база надала консультативну та високотехнологічну допомогу понад 25 тисячам поранених. Більш ніж 3000 пацієнтів перенесли складні оперативні втручання. Крім того, він ініціював і очолив створення серії монографій, які узагальнюють досвід військових і цивільних медиків: «Вогнепальні поранення м’яких тканин», «Бойова травма серця…», «Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)» та інші. Ці книги стали настільними для нового покоління військових хірургів і нейрохірургів.
Цікаві факти про Віталія Цимбалюка
- Автор понад 1100 наукових публікацій, близько 100 монографій, підручників і посібників, понад 140 винаходів і патентів на нові методи діагностики та лікування.
- Підготував 15 докторів та понад 60 кандидатів медичних наук — цілу плеяду фахівців, які сьогодні працюють у провідних клініках України та за кордоном.
- Очолював оперативний штаб медичної допомоги пораненим з 2014 року і координував допомогу понад 25 тисячам захисників через академічну госпітальну базу НАМН.
- Першим у світі виконав нейротрансплантацію нейрональних стовбурових клітин пацієнтам із органічними ураженнями нервової системи — від дитячого церебрального паралічу до наслідків бойових травм.
- Є почесним громадянином Києва (з 2021 року), почесним професором кількох медичних університетів, членом редколегій десяти фахових журналів і головним редактором «Журналу Національної академії медичних наук України».
- Його наукові інтереси охоплюють не лише хірургію, а й історію нейрохірургії — він автор книг «Нейрохірурги України», «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова. Історія та особистості» та «Історія української нейрохірургії в портретах».
Нагороди Цимбалюка відображають визнання як наукової спільноти, так і держави. Дві Державні премії України в галузі науки і техніки (1996, 2002), премія НАМН України (2003), премія Кабінету Міністрів України (2016), премія імені О. О. Богомольця НАН України (2013), премія імені М. М. Амосова (2020). Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордени «За заслуги» I, II та III ступенів, «Святого Володимира», «Миколи Пирогова», «За мужність і милосердя», «Преподобного Агапіта Печерського». Десять медалей і почесні звання. У 2021 році Київська міська рада присвоїла йому звання почесного громадянина столиці.
Сьогодні, коли українська медицина стикається з наслідками повномасштабної війни — тисячами поранених з ушкодженнями периферичних нервів, спастичністю, больовими синдромами, посттравматичними епілепсіями — методи, розроблені Цимбалюком і його школою, набувають особливого значення. Мініінвазивні технології, електростимуляція, реконструктивні операції на нервах, нейрореабілітаційні підходи — усе це дозволяє повертати якість життя людям, які захищали країну. Його роботи з військово-польової нейрохірургії та узагальнення досвіду АТО/ООС стали частиною національного медичного доробку.
Віталій Цимбалюк ніколи не обмежувався лише операційною чи лабораторією. Він десятиліттями поєднував клінічну практику, викладацьку діяльність, наукове керівництво і державну відповідальність. У часи, коли медична наука потребувала не лише ідей, а й організаційної стійкості, він очолював одну з ключових академій країни. Його стиль керівництва — це поєднання глибокого фахового знання з умінням бачити систему загалом: від підготовки кадрів до впровадження нових технологій і підтримки поранених на фронті.
Українська нейрохірургія сьогодні — це не лише Київський інститут, а мережа центрів у різних регіонах, де працюють учні та послідовники Цимбалюка. Його підручники та атласи використовують студенти та молоді лікарі. Його патенти та методики продовжують удосконалюватися новими поколіннями. А історія, яку він допоміг написати — історія української нейрохірургії в портретах і фактах — залишається живою і продовжує надихати.
Коли мова заходить про відновлення після тяжких неврологічних уражень, багато пацієнтів і лікарів згадують не абстрактні технології, а конкретні руки, які десятиліттями шукали рішення там, де раніше бачили лише безвихідь. Віталій Цимбалюк належить саме до таких людей. Його життя — це приклад того, як одна людина, починаючи з сільської лікарні, може вплинути на долі тисяч і сформувати цілий напрямок національної медицини.