Олексій Олегович Устенко народився 7 квітня 1994 року в Києві. У свої 32 роки він уже встиг побудувати кар’єру в аграрному бізнесі, здобути освіту в Лондоні та стати головою підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування агропромислового комплексу в Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Його профіль — це поєднання практичного досвіду підприємця та відповідальності за правила, за якими працюють фермери, видобувні компанії та вся ланцюжок доданої вартості українського чорнозему.
Перші кроки в доросле життя Устенко зробив у стінах Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 2014 році він закінчив факультет міжнародної економіки та менеджменту. Рік потому — диплом City University London за напрямком international business economics. Лондонська освіта дала йому системне розуміння глобальних ринків капіталу, а київська база — глибоке знання українських реалій. Уже в 22 роки він coordinated Harvard Club в Україні, спілкуючись із найкращими студентами та випускниками, які поверталися або залишалися працювати на батьківщині.
З 2016 року розпочався його бізнес-шлях. Устенко очолив інвестиційний напрямок ТОВ «Агродженерейшн» і став засновником низки аграрних компаній: ТОВ «Агроголден», «Агротрейд Ленд», «Агро Трейдінг Київ», «Агроніжин», «Дубровицький Агропродукт», «Ріна-Агро». Ці підприємства працювали в сегментах рослинництва, торгівлі зерном та земельних відносин. Для людини, яка виросла в столиці, такий занурення в реальний сектор — нестандартний вибір. Воно дало йому розуміння, як саме податки та регуляції впливають на собівартість тонни пшениці чи соняшнику, на рентабельність фермерського господарства в Полтавській чи Чернігівській області та на здатність України залишатися одним із ключових гравців світового ринку продовольства.
У 2019 році, у розпал президентської та парламентської кампанії «Слуги Народу», Устенко увійшов до виборчого списку партії під номером 86 як безпартійний. 29 серпня того ж року він склав присягу народного депутата Верховної Ради IX скликання. Молодий, із реальним бізнес-досвідом і без довгого партійного стажу — типовий представник тієї хвилі, яка прийшла з ідеєю «привести в парламент професіоналів».
У парламенті його відразу визначили до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Згодом він очолив підкомітет, який безпосередньо формує фіскальні правила для двох критично важливих напрямків: користування природними ресурсами (рентні платежі) та агропромислового комплексу. Рентні платежі — це не абстрактна цифра в бюджеті. Це плата держави за видобуток корисних копалин, за спеціальне використання води чи лісових ресурсів. У час війни, коли бюджет потребує максимального наповнення без надмірного тиску на бізнес, рішення підкомітету впливають на те, чи зможуть видобувні компанії інвестувати в нові свердловини, а аграрії — у техніку та іригацію.
Екологічний податок, який також у зоні відповідальності Устенка, стосується викидів, скидів та розміщення відходів. Для агросектору це питання не лише екології, а й репутації на європейських ринках. Після відкриття земельного ринку та в умовах, коли Україна прагне до євроінтеграції, правила оподаткування АПК визначають, чи залишаться малі та середні фермери конкурентними, чи змушені будуть продавати землю великим холдингам.
Устенко публічно позиціонує себе прихильником економічного егоїзму та імпортозаміщення. Він голосував за створення індустріальних парків — інструменту, який дозволяє залучати інвестиції в переробку сировини всередині країни, а не вивозити зерно чи руду в напівсирому вигляді. Це не просто економічна теорія. У контексті війни, коли логістика ускладнена, а валютна виручка критично потрібна, розвиток внутрішньої переробки стає питанням економічної безпеки.
Його голосування відображають як підтримку певних реформ, так і складність політичних компромісів. Устенко підтримав легалізацію медичного канабісу — рішення, важливе для онкохворих та військових, які потребують знеболення. Він голосував за заборону релігійних організацій, пов’язаних із Росією, — крок, спрямований на зменшення впливу ворожих спецслужб під релігійним прикриттям. Водночас у липні 2025 року він підтримав законопроєкт №12414, до якого на другому читанні були внесені поправки, що підпорядковують діяльність НАБУ та САП Генеральному прокурору. Цей законопроєкт, початково присвячений розслідуванню зникнення осіб безвісти в умовах воєнного стану, викликав гостру критику з боку самих антикорупційних органів та частини громадськості через ризики для незалежності цих інституцій.
У грудні 2019 року, ще на початку депутатської каденції, Устенко зробив заяву, що скасування в 2014 році мовного закону Колесніченка-Ківалова спровокувало російську агресію. Ця теза викликала хвилю обурення в суспільстві та ЗМІ. Сьогодні, після повномасштабного вторгнення 2022 року, такі формулювання сприймаються інакше, проте вони залишаються частиною публічної біографії політика.
З червня 2022 року Устенко очолює Полтавську обласну організацію партії «Слуга Народу». Полтавщина — один із аграрних лідерів України, регіон із потужним виробництвом зернових, олійних та тваринництва. Очолювати тамтешню парторганізацію для людини з досвідом агробізнесу — логічний і відповідальний крок. Це не лише політична робота, а й можливість впливати на те, як державна політика втілюється на місцях, де реально росте врожай.
Він входить до груп міжпарламентських зв’язків із Бразилією, Індією, Кіпром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, США, Швецією та Японією. У час, коли Україна шукає нові ринки збуту агропродукції та партнерів для відбудови, такі контакти мають практичне значення. Окремо — членство в міжфракційному об’єднанні «Українці в світі», яке опікується питаннями діаспори та повернення талантів.
У 2026 році Устенко увійшов до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Це продовження його інтересу до тем економічної стійкості та прозорості.
Сім’я Устенка — публічна інформація обмежена. Він одружений. Його батько, Олег Леонідович Устенко, відомий економіст, з травня 2019 по березень 2024 року обіймав посаду позаштатного радника Президента України з економічних питань.
Як і всі народні депутати, Устенко щорічно подає декларації про майно, доходи та витрати. Документи доступні в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК. Публічність цих даних дозволяє суспільству контролювати відповідність способу життя представників влади їхнім офіційним доходам.
Цікаві факти про Олексія Устенка
У 25 років — у парламент із реальним бізнесом. Більшість депутатів його покоління прийшли з юридичних фірм, IT або громадського сектору. Устенко прийшов із аграрного бізнесу, де кожна гривня податку безпосередньо впливає на рентабельність гектара.
Лондонський диплом + український чорнозем. Поєднання західної економічної освіти з практикою створення та управління агрокомпаніями в Україні — рідкісна комбінація для політика, який формує податкові правила для всього сектору.
Координатор Harvard Club в Україні. Ще до політики Устенко працював із мережею випускників одного з найпрестижніших університетів світу, що свідчить про системні зв’язки та інтерес до глобальних стандартів управління.
Підкомітет, який торкається гаманця майже кожного аграрія. Рішення, які він очолює, впливають на ставки ренти за надра, екологічні платежі та податкове навантаження на фермерів — від одноосібника до великого холдингу.
Полтавська область як «домашній» регіон. Очолюючи тамтешню парторганізацію з 2022 року, Устенко працює в одному з найбільш аграрних регіонів країни, де його бізнес-досвід може знаходити пряме застосування.
Устенко залишається одним із тих депутатів, чия кар’єра продовжує розвиватися на перетині економіки, політики та регіональної роботи. Його голоси в сесійній залі, позиція в комітеті та діяльність на Полтавщині формують частину того каркасу, на якому тримається фіскальна політика воєнного та повоєнного часу. Для тих, хто цікавиться, як саме ухвалюються рішення, що впливають на ціну хліба, на інвестиції в переробку чи на екологічні стандарти агровиробництва, фігура Олексія Устенка — один із ключових орієнтирів у Верховній Раді дев’ятого скликання.