Сергій Батрин: хто такий депутат, який підірвав гранати в сільраді на Закарпатті

Сергій Батрин

15 грудня 2023 року в залі Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області пролунав потужний вибух, який назавжди змінив життя маленької громади. 54-річний депутат від партії «Слуга народу» Сергій Батрин кинув три бойові осколкові гранати просто посеред пленарного засідання. Вибухи за мить перетворили рутинне обговорення бюджету на хаос, крики й кров. Постраждали 26 людей, включно з самим підривником, а двоє депутатів згодом померли від тяжких поранень. Ця подія шокувала всю Україну і стала одним із найгучніших випадків насильства в органах місцевого самоврядування за останні роки.

Сергій Михайлович Батрин народився 12 серпня 1969 року на території Росії, має середню спеціальну освіту і до політики працював фізичною особою-підприємцем у сфері пасажирських перевезень. Він мешкав у селі Кушниця, входив до складу постійної комісії з питань законності, правопорядку, регламенту та депутатської етики. Батрин позиціонував себе як непримиренного борця з місцевою корупцією, регулярно записував відеозвернення до односельців і критикував дії сільського голови Михайла Мушки. Його акт став кульмінацією тривалого конфлікту, де накопичене обурення переросло в трагедію.

Сьогодні Сергій Батрин відбуває довічне позбавлення волі. Верховний Суд у грудні 2025 року залишив у силі вирок за терористичний акт, що призвів до загибелі людей, та незаконне поводження з вибуховими пристроями. Ця історія розкриває не лише особисту драму однієї людини, а й глибші проблеми українського місцевого самоврядування — від політичних протистоянь між партіями до питань довіри влади на селі.

Від перевізника до народного обранця: біографія Сергія Батрина

Сергій Батрин виріс у типовому закарпатському селі, де щоденне життя тісно пов’язане з дорогами, транспортом і місцевими проблемами. Його професійний шлях почався з роботи водієм і підприємцем у пасажирських перевезеннях. Як ФОП він добре знав реалії сільських маршрутів: розбиті дороги, відсутність регулярного сполучення, скарги пасажирів. Цей досвід сформував у нього практичний, жорсткий погляд на місцеві проблеми — саме ті, які згодом стали основою його політичних заяв.

У 2020 році Батрин балотувався до Керецьківської сільської ради від партії «Слуга народу» і пройшов за списком під номером 2 в окрузі №3. Тоді, під час місцевих виборів, він не мав судимостей і виглядав типовим представником нової хвилі депутатів, які обіцяли свіжий погляд на управління громадою. Як член комісії з питань законності та правопорядку Батрин швидко взявся за роботу: перевіряв рішення, вимагав прозорості й фіксував кожне, на його думку, порушення.

Його стиль роботи відрізнявся від колег. Замість тихих кулуарних переговорів Батрин обрав публічність. Відеозвернення у Facebook, де він говорив прямо в камеру, стали його візитівкою. У них звучали конкретні цифри, прізвища й факти — від проблем з водопостачанням у Кушниці до питань розподілу бюджетних коштів. Для одних він був героєм, який не боїться говорити правду, для інших — вічним опозиціонером, який заважає нормальній роботі ради.

Політичні баталії в Керецьківській громаді: опозиція до голови Мушки

Головним опонентом Батрина став сільський голова Михайло Мушка, обраний від «Опозиційної платформи — За життя». Конфлікт між ними почався ще під час виборчої кампанії 2020 року і тільки посилювався з кожним роком. Батрин системно звинувачував голову в корупційних схемах, неефективному управлінні та ігноруванні потреб сіл громади. Особливо гостро він реагував на рішення щодо надбавок і премій посадовцям під час повномасштабної війни.

Напередодні трагічного засідання 15 грудня 2023 року Батрин записав чергове відеозвернення, де говорив про проблему водопостачання в Кушниці. Він вимагав звіту за виконання бюджету 2023 року перед прийняттям нового. Депутат відкрито протестував проти 50-відсоткової надбавки та 100-відсоткової премії для голови громади, вважаючи це неприпустимим у часи, коли країна воює. Ці слова лунали не лише в залі ради, а й у мережі — Батрин не приховував своїх емоцій і прямо називав дії влади «крадіжками мільйонів».

Такий стиль роботи створював постійне напруження. З одного боку, Батрин користувався підтримкою частини громади, яка втомилася від звичних схем. З іншого — його дії сприймали як деструктивні, особливо коли вони блокували прийняття важливих рішень. Політичне протистояння між «Слугою народу» та колишніми представниками ОПЗЖ на Закарпатті лише підливало олії у вогонь. Батрин не був самотнім у своїй критиці, але обрав найрадикальніший спосіб виразити свій протест.

15 грудня 2023 року: детальна хронологія трагічного дня

Засідання сесії Керецьківської сільської ради того дня було присвячене затвердженню бюджету на 2024 рік. Зала була заповнена депутатами, посадовцями та, можливо, кількома місцевими жителями. Обговорення йшло напружено. Батрин, як і раніше, вимагав слова, протестував проти пунктів, пов’язаних із фінансуванням керівництва громади. Коли йому відмовили в черговості виступу, він ненадовго вийшов із зали.

Повернувшись, Батрин стояв біля входу. За свідченнями очевидців, він почав кидати гранати перед столом президії. Три бойові осколкові гранати — РГД-5 та Ф-1 — були заздалегідь приведені в бойову готовність. Вибухи пролунали майже миттєво. Осколки розлетілися по приміщенню, викликаючи хаос і паніку. Люди падали, кричали, намагалися вибігти. Сам Батрин також отримав тяжкі поранення ніг і опинився в реанімації Свалявської лікарні.

Слідство згодом встановило: гранати Батрин придбав через кримінальні зв’язки і зберігав удома. Перед виходом на сесію він залишив передсмертну записку, яку знайшли під час обшуків. Ця деталь підкреслює, що акт був спланованим, а не імпульсивним рішенням у гарячці суперечки.

Жахливі наслідки: поранені, загиблі та шок громади

Вибухи зачепили 26 осіб, включно з підривником. Сім людей опинилися в тяжкому стані з осколковими пораненнями. Двоє депутатів не пережили травм. 55-річний Віктор Пряділя з села Березники помер наступного дня, 16 грудня 2023 року, в лікарні Сваляви. 47-річний Мирослав Нітка відійшов 15 січня 2024 року в реанімаційному відділенні. Інші постраждалі, серед яких були й жінки, проходили довге лікування, операції та реабілітацію.

Сільський голова Михайло Мушка також отримав поранення, як і кілька інших депутатів. Громада Керецьківської ОТГ опинилася в стані шоку. Люди, які щойно втратили рідних і знайомих, не могли повірити, що таке сталося в їхньому мирному селі. Палату Батрина в лікарні охороняла поліція — родичі постраждалих були готові до самосуду. Ця трагедія розколола громаду на тих, хто розумів обурення депутата, і тих, хто вважав його дії злочином без виправдання.

Судовий процес і довічний вирок: справедливість чи сувора реальність

Справу кваліфікували як терористичний акт, що призвів до загибелі людей (частина 3 статті 258 Кримінального кодексу України), та незаконне поводження з вибуховими пристроями (частина 1 статті 263). СБУ і прокуратура зібрали потужну доказову базу: відео з сесії, свідчення очевидців, результати експертиз, знайдену записку. Батрин частково визнав вину, але наполягав, що діяв через відчай і бажання привернути увагу до корупції.

22 листопада 2024 року суд першої інстанції призначив йому довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляція не змінила вирок, а 2 грудня 2025 року Верховний Суд поставив остаточну крапку. Це рішення стало прецедентом: навіть якщо мотиви здаються зрозумілими, насильство в державних установах карається максимально жорстко.

Мотивація «борця за правду»: де межа між протестом і злочином

Батрин неодноразово повторював у відеозверненнях: «Вони крали мільйонами». Він бачив у місцевих рішеннях не просто помилки, а системну несправедливість. Проблеми з водою в Кушниці, розподіл коштів, надбавки під час війни — все це накопичувалося роками. Для нього сесія 15 грудня стала останньою краплею. Однак закон чітко розмежовує критику і тероризм. Жодні обставини не виправдовують використання бойових гранат у залі ради.

Ця історія змушує замислитися над тим, як працює місцева влада в маленьких громадах. Політичні протистояння між «Слугою» і колишніми «опозиціонерами», брак прозорості, накопичена недовіра — все це створює вибухонебезпечну суміш. Батрин став символом того, до чого може призвести відсутність дієвих механізмів контролю за владою на місцях.

Цікаві факти про справу Сергія Батрина

  • Гранати РГД-5 і Ф-1 — це радянські осколкові боєприпаси, які використовувалися ще з часів Другої світової. Їхня осколкова дія вражає на відстані до 25 метрів, саме тому поранення отримали майже всі присутні в залі.
  • Перед терактом Батрин залишив удома передсмертну записку — слідство вивчало її як доказ спланованого характеру дій.
  • Серед поранених був Василь Штефко — колишній військовий 128-ї бригади ЗСУ на протезах. Він отримав додаткові травми, попри те, що вже пройшов важкий шлях на фронті.
  • Батрин ніколи не служив у ЗСУ і оформив опіку над матір’ю, щоб уникнути мобілізації, — цей факт також став предметом обговорення в ЗМІ.
  • Подія стала одним із рідкісних випадків, коли теракт у мирній громаді вчинив не сторонній, а обраний депутат, що ще більше підкреслило глибину кризи довіри.

Керецьківська громада поступово відновлюється після трагедії. Люди повертаються до щоденних справ, але шрам залишився. Ця історія нагадує, що навіть у найменшому селі рішення влади впливають на реальні долі. Вона також показує, наскільки важливо мати канали для легального вирішення конфліктів — від громадських слухань до ефективної роботи правоохоронців.

Сергій Батрин увійшов в історію не як успішний політик, а як людина, яка своїм радикальним вчинком привернула увагу до системних проблем. Його доля стала уроком для всіх рівнів влади: терпіння людей не безмежне, але шлях насильства веде лише до руйнування. Громада продовжує жити, а справа Батрина залишається в пам’яті як трагічний приклад того, до чого може призвести накопичене обурення без виходу.

Дата Подія
12 серпня 1969 Народження Сергія Батрина
2020 Обрання депутатом Керецьківської сільради від «Слуги народу»
15 грудня 2023, 11:37 Підрив трьох гранат під час сесії
16 грудня 2023 Смерть Віктора Пряділі
15 січня 2024 Смерть Мирослава Нітки
22 листопада 2024 Вирок суду першої інстанції — довічне ув’язнення
2 грудня 2025 Підтвердження вироку Верховним Судом

Дані зведено за матеріалами офіційних повідомлень Офісу Генерального прокурора та судових рішень.

Життя в Керецьках поволі повертається в звичне русло, але кожна сесія ради тепер нагадує про той холодний грудневий день. Історія Сергія Батрина лишається відкритою раною для громади й важливим сигналом для всієї країни: зміни мають відбуватися в рамках закону, інакше наслідки можуть бути непоправними.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *