Марина Дев’ятова з’явилася на світ 13 грудня 1983 року в Москві, у творчій родині, де музика лунала з перших днів життя. Дочка народного артиста Росії Володимира Дев’ятова та хореографа Наталії Лопато, вона рано відчула ритм народних мелодій, які батько співав удома. Ця спадщина визначила її шлях: сьогодні 42-річна співачка – заслужена артистка РФ, посол російської культури, чиї концерти збирають тисячі шанувальників по всьому світу.
Її голос, чистий і душевний, оживляє старовинні пісні, роблячи їх близькими для сучасної аудиторії. Від фольклорних фестивалів до виступів перед королевою Єлизаветою II – кар’єра Марини сповнена яскравих моментів. А вдома на неї чекають чоловік Олексій Пигуренко та двоє дітей, які додають сили для гастролей.
Але шлях до слави виявився не простим: від “неформатної” музики до номінацій на національні премії. Розкриємо деталі її життя крок за кроком, занурившись у хронологію подій, альбоми та особисті історії.
Дитинство в тіні народних мелодій
Москва середини 80-х – місто, де лунав гучний сміх і пісні під гітару. У такій атмосфері росла маленька Марина, старша сестра Катерини. Батько Володимир, з його потужним баритоном, виконував “Катюшу” чи “Ех, мороз” за вечерею, а мати ставила хореографію для ансамблю імені Дунаєвського. Коли Марині виповнилося п’ять, батьки розлучилися, але Володимир не зник: він брав доньку на гастролі, прищеплюючи любов не лише до фольклору, а й до The Beatles чи Deep Purple.
З трьох років дівчинка співала чітко, відчуваючи ритм інстинктивно. Дідусь по батьківській лінії, колишній військовий прокурор, мріяв про юридичну кар’єру для онуки, але музика перемогла. У 1990-му Марина вступила до музичної школи імені Шостаковича на хорове дирижування – хоч спочатку пручалася, ховаючи клавіші піаніно, аби уникнути уроків.
Ці роки заклали фундамент: сестри разом вчили ноти, а поїздки з батьком відкрили світ сцени. “Музика була скрізь, – згадує співачка в інтерв’ю, – як повітря, яким дихаєш не замислюючись”.
Освіта, перші перемоги та група “Індрик-Зверь”
У 1999-му, після школи, Марина обрала Московський державний музичний коледж імені Шнитке – кафедру сольного народного співу. Там, на четвертому курсі, доля звела з Артемом Воробйовим, засновником ансамблю “Індрик-Зверь”. Група оживляла старовинні слов’янські мотиви рок-аранжуваннями та етнічними інструментами – синтез, який зачарував юну співачку. Вона приєдналася негайно, і це стало першим професійним досвідом.
У 2001-му – лауреатство на Всеросійському конкурсі імені Іпполітова-Іванова у Воронежі. З 2003-го – навчання в Російській академії музики імені Гнесіних, де опанувала вокальну майстерність. Паралельно гастролі з батьком, фольклорні експедиції, фестивалі: “Слав’янський базар” приніс диплом у 2003-му, “Крила” – у 2005-му.
Цей період – час випробувань. Народні пісні вважали “неформатними”, але Марина вірила: вони можуть зазвучати по-новому. “Я не просто співаю, – каже вона, – я розповідаю історії предків через мелодії”. До 2008-го освіта завершена, а репертуар – сотні творів.
Прорив на телебаченні: “Народний артист-3”
2006 рік – перелом. Кастинг у третій сезон “Народного артиста” на каналі РТР. Марина пройшла, дійшовши до фіналу як срібна призерка. Дует з Олексієм Гоманом “Це могло бути коханням” – мікс фольклору й естради – став хітом, довівши: народне може бути сучасним. Після шоу – диск “Народний артист-3”, мільйони глядачів, фанати.
Цей ефір відкрив двері: контракт з продюсером Євгеном Фрідляндом (FBI Music), запрошення на міжнародні сцени. “Я йшла туди не за славою, а щоб показати душу пісень”, – зізнавалася співачка. Фінал шоу став трампліном для сольної кар’єри.
Тут же почалася співпраця з шоу-балетом “Яr-Денс” та дитячими колективами – Марина завжди підкреслює роль молодого покоління у збереженні традицій.
Сольна кар’єра: альбоми та хіти
Перший сольний концерт 28 жовтня 2008-го – присвячений російським традиціям. А 13 листопада 2009-го в Театрі естради – прем’єра програми “Пойду, Выйду” та дебютного альбому Не думала, не гадала. Треки на кшталт “Виноградная косточка” чи “Колокольчик” миттєво полюбилися.
Далі – стрімкий розвиток. Ось ключові альбоми в хронології:
| Рік | Альбом | Ключові треки | Особливості |
|---|---|---|---|
| 2009 | Не думала, не гадала | Виноградная косточка, Колокольчик | Дебют, фольклор у сучасній обробці |
| 2011 | Я щаслива | Чорний ворон, Калинка, В горниці | Емоційні балади, душевність (джерело: ru.wikipedia.org) |
| 2013 | В лунном сиянии | В лунном сиянии, Дзвіночок | Концерт до 30-річчя |
| 2018 | Не будите мене молодую | Атакую (дует з Глебом Матвейчуком) | Рок-елементи |
| 2020 | Можна я буду поруч? | У старій лавочці (дует з Сергієм Войтенком) | Пандемійний реліз |
Таблиця відображає еволюцію: від класики до дуетів. Кожен альбом – як глава книги, де фольклор переплітається з роком чи естрадою. Після таблиці варто додати: сингли на кшталт “Косово поле” (2023, рок-версія з Валерієм Кипеловим) чи “А луна” (2024) тримають популярність у чартах.
Гастролі – окрема сторінка: понад 90 міст у 2023-му, тур від Пермського краю до Далекого Сходу. А 16 квітня 2026-го – великий концерт у Залі Церковних Соборів Храму Христа Спасителя.
Цікаві факти з життя Марини Дев’ятової
- Вісім бісів “Катюші”: У 2007-му на церемонії вибору столиці Олімпіади-2014 у Гватемалі заспівала 8 разів на біс – перед світовими делегатами.
- Виступ для королеви: 2009-го в Лондоні для Єлизавети II – у кокошнику, з оркестром.
- Вегетаріанка з кришнаїзмом: Відмовилася від м’яса, алкоголю, курить йогою для гармонії.
- Українське коріння: Дід мав предків з України, про що згадала в інтерв’ю 2024-го.
- Гастролююча мама: Після пологів 2017-го повернулася на сцену за 2 місяці.
- Дует з Альбано: Італійська зірка записав з нею трек, закохавшись у фольклор.
- Комедії з Єщенком: Гуморист Святослав створив з нею музичні скетчі.
- Номінація 2015: Поступилася Пелагеї, але це мотивувало на нові альбоми.
- Сон окремо: У 2024-му зізналася, що з чоловіком сплять у різних кімнатах через графіки.
- 50 хітів: Компіляція 2024-го на Apple Music – топ фольк-треки.
Ці епізоди показують: Марина – не просто співачка, а хранителька традицій з гумором і силою духу.
Світові виступи, дуети та культурна місія
Марина – “посол російської культури”: концерти в Італії, Естонії, Болгарії, США, Китаї, Берліні. Виступи перед Путіним, Медведєвим, Назарбаєвим, Каддафі. Дуетами з Басковим, Буйновим, Варварою, Петром Дрангою, Альбано – розширює кордони фольклору.
Ось приклади дуетів у списку:
- Олександр Буйнов – “Любить по-русски”: Емоційний мікс естради й фольклору.
- Варвара – спільний концерт 2015-го в ММДМ.
- Глеб Матвейчук – “Атакую” (2018), прем’єра в шоу Баскова.
- Олександр Бардін – “Зірочки” (2025), хіт “Нової радіо”.
- Батько Володимир – “Дві зірки” (2025), сімейний дует.
Після списку: Ці колаборації оживили жанр, привабивши молодь. Марина часто виступає з дітьми, навчаючи пісень – її місія в продовженні династії.
У 2024-му – заслужена артистка РФ, тур “Романтика романса”. Пандемія не зламала: онлайн-концерти, “Співаємо Перемозі”.
Особисте життя: від втрат до сімейного щастя
Любов у Марини – як її пісні: пристрасна, з драмами. Перший роман – з лікарем старше, який помер від раку; він заповів майно, але вона відмовилася. Скандал з Миколою Демидовим – використав для слави.
З 2008-го знає Олексія Пигуренка, бізнесмена (YogaBoga). Разом з 2011-го, шлюб 28 жовтня 2016-го – в День народження ансамблю. Дочка Уляна (16.02.2017), син Олександр (5.08.2022). Живуть за містом у еко-будинку: дерево, сучасні технології. “Гастролююча мати – це про мене”, – сміється Марина.
Віра в кришнаїзм, йога, боротьба з депресією під час локдауну (набрала вагу понад 70 кг при 160 см зросту). У 2024-му в “Секрет на мільйон” зізналася про окремі спальні, але любов міцна. Сестра Катерина – грумер, рятує тварин.
Сучасність: проекти 2020-2026 та спадщина
2020-і – час випробувань і тріумфів. Альбом “Можна я буду поруч?”, дует “У старій лавочці”. 2021 – “Ти мій герой”, новорічні шоу з Рубальською. 2023 – “Косово поле”, 90 гастролей. 2024 – “А луна”, “Емпатія Манучі”, святкування 40-річчя та 25-річчя кар’єри.
2025-й: “Зірочки” з Бардіним у чартах, “Дві зірки” з батьком – ведучі Галигін і Шиловська. Попереду – 16 квітня 2026-го в Храмі Христа Спасителя. Графік на роки вперед, плани на нові альбоми.
Марина Дев’ятова – символ відродження фольклору: її голос не лише співає, а й зцілює, об’єднує. Залишається чекати, які мелодії вона принесе завтра.