Сергій Григорович Кривонос народився 26 липня 1970 року в Кременчуці на Полтавщині в звичайній робітничій родині, а став одним із тих генералів, чиє ім’я назавжди вписано в історію сучасної української армії. Генерал-майор запасу ЗСУ, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій, заступник секретаря РНБО, герой оборони Краматорського аеродрому в 2014-му та аеропорту Жуляни в 2022-му — він не просто проходив службу. Він створював нову українську військову реальність, де спецназ працює як прецизійний інструмент, а територіальна оборона стає щитом для всієї країни.
Його шлях — це історія людини, яка з п’яти років тримала в руках рушницю, а з перших днів великої агресії Росії опинилася в епіцентрі подій. Кривонос не чекав наказів, коли потрібно було діяти. Він сам організовував оборону, розробляв стратегію ССО разом з експертами НАТО і навіть у найскладніші моменти залишався вірним принципу: «Зі щитом або на щиті». Саме таку назву він обрав для своєї книги 2024 року — чесної, без прикрас розповіді про війну, яку мало хто з генералів ризикнув написати.
Сьогодні, у 2026 році, генерал Кривонос продовжує працювати на користь України, але вже з Варшави. Він очолює Інститут глобальної цивільної безпеки на базі Академії військових рекрутів «Штурм». Його досвід допомагає готувати цивільних і військових до гібридних загроз не лише в Україні, а й у країнах Балтії та Польщі. Це не еміграція — це продовження боротьби на новому рівні.
Ранні роки: від Сибіру до кременчуцького ПТУ
Дитинство Сергія Кривоноса почалося не в затишному українському місті, а в суворих умовах Сибіру. Коли хлопцеві виповнилося шість, родина переїхала до Сургута. Там він закінчив три класи початкової школи, а річка Юган подарувала йому позивний «Юган», який згодом став відомим у військових колах. Зброя опинилася в руках п’ятирічного Сергія, а перше полювання з батьком — у вісім років. Ці ранні уроки виживання і дисципліни сформували характер, який пізніше проявився на фронті.
Повернувшись до Кременчука, він закінчив середню школу №31 і ПТУ №19, працював на місцевому нафтопереробному заводі. Двічі не пройшов конкурс до Київського вищого загальновійськового командного училища, але не здався. У грудні 1988 року його призвали на строкову службу в розвідувальний батальйон. Саме там почалася справжня військова кар’єра. У серпні 1990-го він все ж вступив до Київського училища імені Фрунзе, яке після розформування перевели до Одеси. Закінчив його в 1994 році з червоним дипломом і відразу одружився з Оленою — майбутньою військовослужбовицею.
Військова кар’єра: від лейтенанта до командира елітного полку
Після випуску лейтенант Кривонос потрапив до 10-ї окремої бригади спеціального призначення в Первомайському на Криму. Там він швидко став командиром навчального взводу розвідників. Його група на всеукраїнських змаганнях посіла третє місце — і це принесло дострокове звання старшого лейтенанта та посаду командира роти.
У 1999 році він відмовився від пропозиції залишитися в президентському полку й обрав 8-му окрему бригаду спецпризначення в Ізяславі на Хмельниччині. Там кар’єра пішла вгору: заступник командира загону, заступник командира бригади, а згодом — командир 8-го окремого полку спецпризначення. Під його керівництвом полк двічі визнавали найкращою військовою частиною ЗСУ.
У 2003–2004 роках Кривонос двічі їздив до Іраку охороняти керівництво українських Збройних сил. Ці поїздки, за його словами, «вибили совкове сприйняття» і повністю змінили світогляд. У 2009-му він організував 500-кілометровий марш у Чернівецькій області, коли в армії були проблеми з пальним. Командував операціями в тилу, виводив збитих пілотів і поранених без жодної втрати своїх бійців.
2014 рік: оборона Краматорського аеродрому — 47 днів у блокаді
Коли почалася російська агресія, полковник Кривонос, на той момент начальник штабу — перший заступник командувача Високомобільних десантних військ, опинився в епіцентрі. У травні–липні 2014-го він особисто керував обороною Краматорського аеродрому. 47 діб у оточенні, 16 боїв, постійні обстріли — і жодної втрати серед 186 українських бійців. Це була одна з перших серйозних операцій, яка показала, що українська армія здатна протистояти гібридній війні.
Після звільнення Слов’янська та Краматорська він керував групами спецназу, які виводили пілотів, медиків і бійців з окупованих територій. У жовтні 2014-го його призначили начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу.
Створення Сил спеціальних операцій: стратегічна реформа
Саме Кривонос разом з експертами НАТО розробив Концепцію формування та розвитку Сил спеціальних операцій. У січні 2016-го він став першим заступником командувача ССО. Під його керівництвом запрацював 142-й навчальний центр у Бердичеві, а в 2017–2018 роках він особисто керував бойовими діями ССО в зоні АТО.
Ця реформа змінила українську армію. Спеціальні операції перестали бути лише «розвідкою боєм». Вони стали прецизійним інструментом, здатним діяти в тилу ворога, проводити диверсії та збирати критично важливу розвідку. Багато хто вважає, що без Кривоноса ССО не набули б тієї ефективності, яку продемонстрували в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Робота в РНБО та політичні випробування
У березні 2019-го президент Петро Порошенко призначив Кривоноса заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони. Він очолив комісію з військово-технічного співробітництва з НАТО, працював над зміцненням територіальної оборони та підготовкою населення до можливих загроз. У травні 2019-го отримав звання генерал-майора.
У грудні 2020-го Володимир Зеленський звільнив його з посади. У червні 2021-го Кривоноса звільнили і зі Збройних сил. Він не приховував критики деяких рішень влади, але залишався поза політикою, зосередившись на підготовці до можливого великого вторгнення.
2022 рік: добровольцем під Жулянами
24 лютого 2022-го генерал-майор запасу Кривонос став добровольцем. Головнокомандувач Валерій Залужний призначив його керівником оборони аеропорту «Київ» (Жуляни). 39 діб — і аеропорт не був захоплений. Пізніше виникли суперечки з ДБР щодо легальності дій, але факт залишається: Жуляни встояли.
Сучасна діяльність: Варшава 2025–2026
З березня 2025 року Сергій Кривонос очолює Інститут глобальної цивільної безпеки на базі Академії військових рекрутів «Штурм» у Варшаві. Він ділиться українським досвідом із цивільними і військовими країн Балтії та Польщі: 72-годинна автономія, барикади, евакуація поранених, протидія дронам і диверсантам. У 2025–2026 роках він активно коментує хід війни, мобілізацію та перспективи її завершення. У листопаді 2025-го заявляв, що Україні потрібно протриматися ще 6–8 місяців за умови системного тиску на російську економіку.
У 2024 році вийшла його книга «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» — перші мемуари бойового генерала-спецпризначенця в новітній історії України. Книга сповнена особистих переживань, маловідомих фактів і жорсткої правди про те, як воювати й перемагати.
Цікаві факти
- Позивний «Юган» з’явився ще в дитинстві завдяки сибірській річці.
- Дружина Олена та донька Анна — теж військові. Брат Станіслав — ветеран АТО, інвалід війни.
- Двічі виводив 8-й полк спецпризначення в найкращі частини ЗСУ.
- У 2014-му провів 16 боїв під Краматорськом без жодної втрати своїх бійців.
- Має ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів, медаль «За військову службу Україні» та недержавний орден «Народний Герой України».
- Відмовився від президентського полку на користь звичайної бригади спецназу.
- У 2022-му долучився до ДУК «Правий сектор» як доброволець, перш ніж отримав офіційне призначення.
Сергій Кривонос — це не просто генерал у запасі. Це людина, яка завжди обирала дію замість чекання. Його шлях показує, як один офіцер може змінити цілу армію, а досвід одного бійця — врятувати тисячі життів. Сьогодні його знання працюють на майбутнє не лише України, а й усієї Європи. І поки він продовжує ділитися цим досвідом, українська оборона залишається сильнішою.