Савва Лібкін — це не просто засновник мережі ресторанів, а справжній одеський філософ життя, який перетворив просту любов до їжі та людей на цілу культурну історію. У його особистому житті, як і в кулінарії, завжди було місце для насиченого смаку, несподіваних поєднань та щирого тепла. За десятиліття він пережив три офіційні шлюби, кілька глибоких романів і подарував світові чотирьох доньок. Кожна жінка в його долі стала окремою главою, сповненою ніжності, випробувань і поваги, яка залишається навіть після розставань.
Перші два-три абзаци вже дають чітку відповідь: Савва Лібкін мав три офіційні дружини — Римму, Лілію та Марину Маричеву, а також тривалі стосунки з Оленою та Анастасією Даугуле. Саме ці жінки подарували йому чотирьох доньок і стали частиною тієї одеської мозаїки, де бізнес, сім’я та емоції переплітаються так само щільно, як трави в ароматному букеті гарні.
Його шлях у коханні почався ще в молодості, коли за плечима була служба в армії та перші кроки в ресторанній справі. Римма увійшла в життя 21-річного Савви як подруга, а потім стала дружиною й партнеркою в найскладніші часи. Вони одружилися 1 червня 1985 року — в епоху дефіциту, коли весільні сукні шукали за оголошеннями, а костюми привозили з Молдови. Разом вони виросли, разом відкривали перші бізнес-проєкти й разом переживали порожні полиці та великі надії. Римма займалася операційною частиною, Савва — розвитком. Дочка Юлія народилася після його повернення з Чорнобиля, де він дізнався про вагітність. Бабуся подарувала квартиру, ремонт затягувався, а молодий батько спав на кухні на підлозі, ховаючись від плачу дитини, щоб не заважати.
Цей шлюб тривав довгі роки й став фундаментом не лише сім’ї, а й перших ресторанних ідей. Коли шляхи розійшлися, вони зробили це спокійно, зберігши взаємну повагу. Юлія виросла, закінчила коледж у Лондоні, переїхала до Токіо, вийшла заміж за японця й подарувала Савві онуку Яну, яка народилася 2021 року. Сьогодні донька рідко буває в Україні, але батько з теплотою згадує її візити — як показував родині Привоз і годував одеською рибою. Римма залишилася в серці як людина, з якою він «разом виріс і разом почав бізнес».
Наступна сторінка — Олена. Вона з’явилася в офісі як фахівчиня з підбору кадрів. Зелений колір її шортів, як згадував сам Савва, змусив голову йти обертом. Рік романтичних зустрічей, феромони, хімія — усе це подарувало відчуття радості, яке він береже досі. Вони ніколи не були офіційно одруженими, але народилася донька Ніколь у 2000 році. Олена сама зателефонувала й сказала: «Я вагітна. Не знаю, як ти до цього ставишся, але я хочу цю дитину від тебе». Савва передав паспорт для прізвища й позначку про друге батьківство.
Сьогодні їхні стосунки — приклад того, як можна залишатися друзями після пристрасті. Вони зустрічаються втрьох в Одесі, гуляють, обговорюють життя. Ніколь вчилася у Відні, потім у Берліні. Молодші сестри обожнюють проводити з нею час. Савва досі готує для неї улюблену пасту й тримає Олену в серці як жінку, яка дарувала радість і навчила цінувати прості моменти.
Лілія стала другою офіційною дружиною. Знайомство сталося в меблевому магазині — вона була менеджеркою-консультанткою в останній день роботи. Йому було трохи за сорок, їй — 25. Вона сама дала номер і сказала прямо: «Якщо хочеш, ось мій телефон». Через п’ятнадцять хвилин він уже дзвонив. Швидкий роман, поїздка до Іспанії (спочатку відкладена через лікарню), а потім — весілля без пишних церемоній. Народилися доньки Софія у 2008-му та Мія у 2012-му.
Лілія запалила в ньому «другу молодість» — емоційні, бурхливі, дуже живі стосунки. Вони прожили у шлюбі п’ять років. Коли почуття вичерпалися, він не став реанімувати те, що вже не дихало. Сьогодні їхні стосунки рівні та поважні. Лілія живе в Києві з доньками, працює на українському телебаченні. Савва — «тато вихідного дня», часто бачиться з дівчатками, відкривав для цього ресторан у Києві. Софія вибаглива в їжі — тільки паста, картопля та курка. Мія їсть усе, навіть солоні огірки. Ці дрібниці він розповідає з такою ніжністю, ніби кожна з них — окрема маленька історія любові.
Між цими шлюбами був трирічний роман з телеведучою Анастасією Даугуле. Вони зустрічалися в 2014–2017 роках. Тижневі поїздки між Києвом та Одесою, круїзи, виходи на червоні доріжки, довгі розмови про все на світі. Він готував їй кролика з гречкою, дарував шоколад. Сварки виникали через спроби переїзду, але спогади залишилися світлими. У 2018 році Савва вже говорив про нову жінку — Альону, яку називав своєю музою. Вона займалася продуктами, розуміла ресторанний бізнес, надихала, не тягнула до ЗАГСу й чудово ладнала з доньками. Разом вони подорожували до Парижа, Бургундії, Провансу, Стамбула. Він готував сніданки — оладки з цукіні, ліниві вареники, сирники. Вона балує десертами й навчила солоної карамелі. Їхні стосунки він описував одним словом: «Разом».
У 2021 році, у 59 років, Савва зробив те, про що раніше говорив, що «шлюб не для нього». Він одружився з 27-річною киянкою Мариною Маричевою — журналісткою, продюсеркою проєкту Made in Ukraine, авторкою книги про подорожі Україною. Різниця у віці — 33 роки. Вони познайомилися 10 червня 2018 року на вуличному івенті в Києві. Через три роки — заручини, а 20 квітня 2021-го — скромний розпис у РАГСі з друзями. Весілля планували в Італії чи Одесі після локдауну, але зіграли в ресторані «Дача». Марина переїхала до Одеси, стала «трішечки одеситкою і трохи єврейкою», як жартувала сама. Савва говорив, що це його остання любов і останній шлюб.
На жаль, у грудні 2023 року, після двох з половиною років, вони розійшлися. Обидва заявили, що ніхто не зробив нічого поганого, що стали один одному другом і опорою, пройшли солодкі й важкі періоди. Шлях просто розділився на дві дороги. Дітей у них не було. Це розлучення стало ще одним прикладом того, як Савва вміє зберігати гідність і повагу навіть у найскладніші моменти.
Цікаві факти про особисте життя Савви Лібкіна
Савва Лібкін почав самостійно готувати в дев’ять років під керівництвом бабусі Розалії Мойсеївни. Це стало основою не лише кар’єри, а й уміння створювати затишок у стосунках — через спільні сніданки, сімейні обіди та кулінарні подорожі. У нього чотири доньки в трьох країнах: Юлія в Токіо з онукою Яною, Ніколь пов’язана з Австрією та Німеччиною, Софія та Мія — у Києві з мамою Лілією. Батько залишається частиною їхнього життя навіть на відстані. Він почав вивчати українську мову у 62 роки — і це теж про відкритість до нового, яку він демонструє і в особистих стосунках. У 2018 році, коли розповідав про п’ять історій кохання, наголошував: головне — зберігати тепло й добрі спогади, берегти дітей і дбати про них разом, попри розлучення. Він жартує, що «краще, ніж ресторани, у мене вдаються тільки доньки». І це не просто гумор — це справжня філософія людини, яка вміє перетворювати навіть розставання на джерело світла.
Щоб краще зрозуміти хронологію та деталі, розглянемо узагальнену картину значущих жінок у житті Савви Лібкіна.
| Жінка | Роль у житті | Діти | Період | Статус сьогодні |
|---|---|---|---|---|
| Римма | Перша офіційна дружина, бізнес-партнерка | Юлія (1987) | 1985 — початок 2000-х | Зберігає повагу та вдячність |
| Олена (Елена) | Довготривала партнерка, мати доньки | Ніколь (2000) | Кінець 1990-х — 2000-ті | Теплі дружні стосунки, спільне виховання |
| Лілія | Друга офіційна дружина | Софія (2008), Мія (2012) | Приблизно 2007–2012 | Рівні, поважні стосунки, спільне виховання |
| Анастасія Даугуле (Настя) | Романтичні стосунки | Немає | 2014–2017 | Цінує спогади, спілкування мінімальне |
| Альона (Алена) | Партнерка, муза | Немає спільних | 2017–2018+ | Надихала, ділила сімейне життя з доньками |
| Марина Маричева | Третя офіційна дружина | Немає | 2021–2023 | Амічно розійшлися, зберігають повагу |
Ця таблиця показує не просто дати, а цілу філософію: Савва Лібкін ніколи не перетворював розставання на війну. Навпаки — кожна жінка залишається частиною великої родини, де доньки спілкуються між собою, а батько підтримує всіх. У світі, де публічні розлучення часто супроводжуються скандалами, його підхід виглядає особливо зрілим і людяним.
Вікторія віку, різниця в 33 роки з Мариною, публічне обговорення шлюбу в 59 років — усе це викликало хвилю коментарів. Хтось писав «наречена як на поминках», хтось іронізував «старий кінь борозни не псує». Савва відповідав спокоєм і чесністю: він просто зустрів людину, з якою захотів бути «і на сонячних островах, і в засніченому місті». Це теж урок — не боятися пізнього кохання і не виправдовуватися перед суспільством.
Сьогодні, у 2026 році, Савва Лібкін залишається активним: розвиває ресторани, підтримує Україну, ділиться рецептами та історіями. Особисте життя він тримає приватним, але з попередніх інтерв’ю видно — головне для нього завжди були діти, тепло й уміння цінувати те, що було. Чотири доньки в різних куточках світу, онука в Японії, колишні дружини та партнерки, з якими збереглася повага — це не просто статистика. Це доказ того, що справжня любов не закінчується розлученням. Вона трансформується в щось більше — у підтримку, дружбу й спільну турботу про наступне покоління.
Його історія вчить, що в стосунках, як і в одеській кухні, головне — не ідеальні інгредієнти, а вміння поєднувати їх з душею. І навіть коли шлях розділяється, залишається аромат спільних років, який зігріває ще довго.