Дмитро Олександрович Білоцерковець народився 21 лютого 1986 року в Севастополі. Сьогодні він депутат Київської міської ради дев’ятого скликання, член фракції «УДАР» Віталія Кличка та комісії з питань бюджету й соціально-економічного розвитку. У 2016–2019 роках обіймав мандат народного депутата Верховної Ради восьмого скликання від «Блоку Петра Порошенка». Його кар’єра починалася з проукраїнських акцій у Криму, де підтримка Євромайдану обернулася спаленим автомобілем, а продовжилася в Києві — на посаді директора департаменту міського благоустрою КМДА, в парламенті та столичній раді.
За два десятиліття він пройшов шлях від молодого громадського активіста з кримського узбережжя до одного з помітних гравців київської політики. У вересні 2025 року склав повноваження співголови фракції «УДАР», однак залишився депутатом і продовжує брати участь у сесіях та законодавчих ініціативах. Його ім’я регулярно з’являється в контексті розслідувань щодо декларацій та криптовалюти, а також у публічних суперечках навколо земельних питань у столиці.
Перші кроки в політиці Білоцерковець зробив ще в Севастополі. У 2007 році очолив виконком громадської організації «Севастополь без корупції». Паралельно на громадських засадах працював помічником народного депутата В’ячеслава Кириленка. У 2008–2009 роках керував севастопольським осередком молодіжного союзу «Наша Україна». Балотувався на довиборах до Севастопольської міськради. Активно організовував проукраїнські акції в місті, яке тоді дедалі сильніше потрапляло під вплив проросійських настроїв.
У лютому 2014 року, коли над Севастополем ще тріпотіли прапори Євромайдану, невідомі підпалили його автомобіль. Цей епізод став одним із перших особистих свідчень того, як дорого коштувала проукраїнська позиція в Криму напередодні анексії. Незабаром Білоцерковець переїхав до Києва.
Освіту він здобув у Севастополі — закінчив школу № 3 у 2003 році — та в Києві. У 2007 році отримав диплом Європейського університету за спеціальністю «менеджмент». Окрім політики, серйозно займався спортом: кандидат у майстри спорту з легкої атлетики на дистанціях 400, 800 і 1500 метрів, багаторазовий переможець чемпіонатів і кубків Криму, переможець Всеукраїнських студентських ігор.
У 2009–2012 роках працював директором ТОВ «Віадук-Р». З січня 2013 по вересень 2014 року — помічник-консультант народного депутата в апараті Верховної Ради. Цей період став трампліном до більшої відповідальності.
У вересні 2014 року Віталій Кличко особисто запропонував Білоцерковцю очолити Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА. На цій посаді він працював до березня 2016 року. У той період Київ активно наводив лад після Майдану: демонтували незаконні МАФи, впорядковували зелені зони, запроваджували контрольні картки благоустрою. Сам Білоцерковець пізніше згадував, що вважав цю роботу ключовою для видимого результату в столиці.
У лютому 2016 року він ініціював створення кримськотатарського класу в Києві для дітей вимушених переселенців з Криму. Це був один із перших системних кроків підтримки кримськотатарської громади після анексії.
29 березня 2016 року Білоцерковець став народним депутатом Верховної Ради восьмого скликання — його обрали на місце тих, хто склав повноваження. Він увійшов до Комітету з питань бюджету та до груп міжпарламентських зв’язків з Польщею, Італією, Німеччиною, США, Латвією та Британією. Мандат обіймав до серпня 2019 року.
Після парламенту повернувся до місцевої політики. На виборах 2020 року пройшов до Київської міської ради за списком партії «УДАР». Став співголовою фракції. У Київраді зосередився на бюджетних питаннях та земельній політиці. Разом з колегами розробляв антикорупційні правила землекористування.
Сімейне життя Білоцерковця тісно переплелося з війною. Його дружина Ірина — лікарка-хірургиня, телеведуча та модель. 26 лютого 2022 року вона з дітьми потрапила під обстріл на Київщині. Жінка отримала важкі поранення, втратила ліве око. Попри травми, через рік знялася для обкладинки першого друкованого українського Playboy після початку повномасштабного вторгнення — з пов’язкою у формі сердечка. Вона неодноразово заявляла, що обстріл сприймає як замах на родину.
У деклараціях Білоцерковця з 2013 року фігурує 398 біткоїнів, придбаних ще до активної державної служби. Станом на різні роки їхня вартість оцінювалася в сотні мільйонів гривень. У 2017–2019 роках НАБУ розслідувало можливе приховування будинку в Києві вартістю близько 3,8 млн грн у деклараціях 2016–2017 років. У квітні 2025 року ДБР провело обшуки в помешканні депутата та його матері у зв’язку з перевіркою походження криптовалюти. Сам політик назвав дії силовиків спробою політичного тиску та залякування родини.
У 2024 році Білоцерковець голосував за передачу земельної ділянки ТОВ «АРІКС» на вулиці Олеся Гончара, 71 — ділянки, де розташований Будинок Родіна, пам’ятка архітектури. Це рішення викликало критику з боку захисників спадщини. За даними моніторингових організацій, у 2025 році він підтримав значну частку спірних земельних рішень, які активісти називають «туалетними схемами».
11 вересня 2025 року Білоцерковець склав повноваження співголови фракції «УДАР» у Київраді. Офіційних причин не назвав, однак на тлі обшуків та чуток про розбіжності всередині команди це рішення сприйняли як наслідок внутрішніх та зовнішніх тисків. Попри це, він залишився депутатом і членом фракції. У травні 2026 року разом з іншими депутатами публічно критикував спроби чиновників КМДА внести зміни до антикорупційних земельних правил, які, на його думку, відкривали двері для приватизації без урахування вартості землі.
Його публічна активність у 2026 році зосереджена на боротьбі з корупційними ризиками в земельній сфері столиці. Він продовжує брати участь у сесіях Київради та коментарях до проєктів рішень.
Цікаві факти про Дмитра Білоцерковця
- У 2013 році, ще до обрання на державні посади, задекларував 398 біткоїнів — один з найраніших і найбільших криптоактивів серед українських політиків того періоду.
- Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики: перемагав на чемпіонатах Криму та Всеукраїнських студентських іграх на дистанціях 400–1500 метрів.
- У лютому 2014 року в Севастополі невідомі спалили його автомобіль саме за організацію проукраїнських акцій.
- У 2016 році ініціював створення кримськотатарського класу в Києві для дітей переселенців з анексованого Криму.
- Дружина Ірина після втрати ока в обстрілі 2022 року стала героїнею обкладинки українського Playboy — символом незламності.
- У 2014–2016 роках як директор департаменту благоустрою КМДА брав участь у впорядкуванні публічного простору столиці, зокрема в кампанії проти незаконних МАФів.
- У вересні 2025 року залишив посаду співголови фракції «УДАР», однак залишився депутатом Київради і продовжує роботу в бюджетній комісії.
- У травні 2026 року публічно виступив проти спроб внести правки до антикорупційних земельних правил Київради, які, на його думку, послаблювали захист від корупції.
Хронологія ключових етапів кар’єри
| Рік | Подія / Посада |
|---|---|
| 2007 | Очолив виконком ГО «Севастополь без корупції» |
| 2014–2016 | Директор Департаменту міського благоустрою КМДА |
| 2016–2019 | Народний депутат Верховної Ради VIII скликання (фракція БПП) |
| 2020–2025 | Депутат Київради IX скликання, співголова фракції «УДАР» |
| Вересень 2025 | Склав повноваження співголови фракції «УДАР», залишився депутатом |
| 2026 | Продовжує роботу в Київраді, публічно критикує корупційні ризики в земельній політиці КМДА |
Білоцерковець залишається одним із тих політиків, чия кар’єра демонструє, як особисті рішення та публічна позиція переплітаються з великою політикою. Від кримських акцій 2013–2014 років до київських земельних баталій 2025–2026 років його шлях відображає і можливості, і ризики, з якими стикаються люди, що обирають активну участь у державних справах.
Сьогодні, коли Київ продовжує шукати баланс між розвитком і прозорістю, голоси таких депутатів, як Білоцерковець, залишаються частиною живої дискусії про те, якою має бути місцева влада в умовах війни та післявоєнного відновлення.