Сергій Вікторович Хома — юрист, фізична особа-підприємець зі сфери права та присяжний Хмельницького міськрайонного суду. У відкритих реєстрах його ім’я асоціюється насамперед із криптовалютними активами, які він задекларував ще на зорі існування біткоїна. У 2010 році, коли монета коштувала частки цента, а про неї знали переважно ентузіасти та програмісти, Хома придбав понад чотири тисячі BTC. Сьогодні цей портфель, за оцінками медіа 2025 року, перевищує 95 мільйонів доларів США.
Його історія цікава не лише цифрами. Вона показує, як технологічний прорив переплітається з державними інституціями, як ранні рішення в новій сфері стають видимими завдяки системі електронного декларування та як суспільство реагує на такі кейси. Для новачків у крипті це приклад того, що таке «HODL» у реальному житті. Для досвідчених — нагадування про те, наскільки прозорими (або непрозорими) залишаються джерела великих цифрових статків у публічній сфері.
Професійний шлях: юрист, підприємець та присяжний
Хома народився 1980 року в Хмельницькому регіоні. Основна його діяльність — юридична практика. Він зареєстрований як ФОП із КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Такі підприємці зазвичай надають консультації, готують документи, представляють клієнтів у судах або допомагають із реєстрацією бізнесу. У невеликих містах такі спеціалісти часто поєднують приватну практику з іншими формами участі в правовій системі.
У 2015 році Хома балотувався до Хмельницької міської ради сьомого скликання за мажоритарним округом № 39 від партії «Народний Рух України». Вибори він не виграв, проте сам факт участі показує інтерес до громадського життя.
Особливий статус — присяжний суддя. В Україні інститут присяжних відновили та реформували у 2010-х роках, щоб залучити громадян до правосуддя. Присяжні — це не професійні судді. Вони обираються з числа звичайних людей (зазвичай із реєстрів виборців або добровольців, які відповідають критеріям). Разом із професійним суддею вони розглядають певні категорії кримінальних справ, зокрема тяжкі злочини. Їхнє завдання — оцінювати докази, встановлювати факти та голосувати за вирок. Посада неоплачувана або компенсується символічно, але накладає відповідальність і вимагає декларування майна.
Саме через статус присяжного Хома подає щорічні декларації до Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК. Це робить його активи публічними — будь-хто може перевірити їх на порталах на кшталт YouControl чи Clarity Project. Для суспільства це інструмент контролю, для самого присяжного — додатковий рівень уваги до особистих фінансів.
Ранній погляд у майбутнє: криптовалюта в деклараціях
Ключова частина історії Хоми — криптоактиви. Згідно з публічними деклараціями, у жовтні 2010 року він набув права власності на 4147,085 BTC. Вартість на момент придбання задекларовано як 3222,86 грн. На той час біткоїн тільки-но з’являвся на перших біржах, ціна коливалася між 0,05 і 0,30 долара за монету. Купівля тисяч монет за кілька тисяч гривень виглядала як екзотичний експеримент або дуже ризикована ставка.
До 2017 року вартість цих активів уже сягала понад 27 мільйонів гривень (плюс майже 19 мільйонів готівкою в декларації того періоду). Це збіглося з першим великим бул-раном біткоїна, коли ціна підскочила до майже 20 000 доларів. Подальші декларації фіксували й інші криптовалюти — лайткоїн, догекоїн, ефіріум. Станом на декларації 2024–2025 років основний актив — близько 4047 BTC, які медіа оцінювали в понад 95 мільйонів доларів США.
Важливо розуміти контекст. У 2010–2017 роках в Україні криптовалюта перебувала в «сірій зоні». Не існувало чіткого закону, який би визначав її правовий статус. Багато хто майнив або торгував на зарубіжних біржах, використовуючи звичайні банківські картки чи обмінники. Закон «Про віртуальні активи» (№ 2074-IX) Верховна Рада ухвалила лише у лютому 2022 року. Він визначив віртуальний актив як нематеріальне благо, що має вартість і виражене в електронній формі. Закон набрав чинності не повністю — багато положень, особливо податкових, потребували додаткових змін до Податкового кодексу, які обговорювали й у 2025 році.
Хома не продавав активи (принаймні декларації цього не показують). Він їх утримував — класична стратегія «HODL», коли інвестор вірить у довгострокове зростання попри волатильність. Для новачків це урок: крипторинок може перетворити невеликі ранні вкладення на значний капітал, але вимагає нервів і готовності пережити падіння на 70–80 % кілька разів.
Питання прозорості та суспільний резонанс
Декларації Хоми привернули увагу медіа у 2023 році, коли його включили до неформальних рейтингів найбільших власників біткоїнів серед українських декларантів. У 2025 році аналітичні матеріали (зокрема StopCor) знову звернули увагу на масштаб активів і відсутність публічних пояснень щодо джерел їхнього походження.
НАЗК запустило автоматизовані перевірки декларацій з аномаліями — Хома опинився серед осіб, чиї декларації система позначила для глибшого аналізу. Сам присяжний публічних коментарів не давав. Це типова ситуація: активи легально задекларовані, податки з операцій (якщо були) сплачені або не підлягали оподаткуванню на момент придбання, але суспільство хоче знати «звідки».
Такі кейси підживлюють дискусію про довіру до судової системи та державних інституцій. Присяжний — це людина, яка бере участь у винесенні вироків. Коли в неї з’являються активи, що в десятки разів перевищують офіційні доходи від юридичної практики, виникають природні питання. Водночас система електронного декларування, запущена після Революції Гідності, саме й існує для того, щоб такі факти ставали видимими.
Цікаві факти
Цікаві факти про криптоактиви Сергія Хоми та ранніх інвесторів в Україні
- 4147 BTC за 3223 грн у 2010-му. На момент придбання це була сума, яку можна було витратити на кілька мішків цементу або ремонт у квартирі. Сьогодні — десятки мільйонів доларів. Така математика раннього крипторинку.
- Хома увійшов до числа найбільших декларантів задовго до того, як біткоїн став мейнстрімом в Україні. У 2010–2012 роках про крипту в широких колах майже не говорили — нею займалися програмісти, ентузіасти та кілька десятків майнерів у гаражах.
- У деклараціях фігурують не лише біткоїн, а й лайткоїн, догекоїн та ефіріум. Це свідчить про диверсифікацію портфеля ще на етапі, коли альткоїни тільки з’являлися.
- Україна посідає високі місця у світових рейтингах криптоадопшну (за різними дослідженнями 2023–2025 років). Багато хто почав цікавитися біткоїном під час економічних криз 2014–2015 та 2022 років як «тихою гаванню» для заощаджень.
- Закон «Про віртуальні активи» 2022 року легалізував ринок, але податкові правила продовжували уточнювати ще кілька років. Люди, які придбали крипту до 2022-го, часто опинялися в ситуації, коли правила гри змінювалися вже після того, як вони зробили ставку.
- Присяжні судді декларують майно нарівні з професійними суддями та депутатами. Це робить їхні фінанси одними з найбільш прозорих у державі — і водночас найуразливіших до суспільної критики.
- Історія Хоми — не унікальна в глобальному сенсі (багато ранніх інвесторів у США та Європі стали мультимільйонерами), але в українському контексті публічних службовців вона одна з найбільш задокументованих.
Що показує цей кейс про ринок та інституції
Історія Сергія Хоми — це одночасно історія про технологічний оптимізм і про виклики прозорості. Раннє придбання біткоїна в 2010 році вимагало або глибокого розуміння технології, або сильної інтуїції. Утримання активу крізь кілька крахів ринку — це вже питання характеру та фінансової дисципліни.
Для початківців крипторинку приклад Хоми демонструє дві речі: по-перше, час на ринку часто важливіший за таймінг входу; по-друге, навіть найуспішніші інвестиції стають предметом суспільної уваги, коли людина обіймає публічну посаду.
Для просунутих читачів кейс піднімає складніші питання. Як правильно оцінювати «походження» активів, придбаних до появи чіткого законодавства? Чи створює великий криптопортфель конфлікт інтересів для присяжного, який бере участь у судових рішеннях? Як поєднати право людини на приватність капіталу з правом суспільства знати про статки тих, хто вершить правосуддя?
У 2025–2026 роках Україна продовжує формувати податкові правила для віртуальних активів. Зміни до Податкового кодексу обговорювалися активно — планувалося оподаткування операцій з криптою ПДФО, ПДВ та податком на прибуток. Це означає, що навіть ті, хто придбав активи десять–п’ятнадцять років тому, тепер живуть у новій правовій реальності.
Сергій Хома залишається на своїй посаді присяжного, продовжує юридичну практику та зберігає статус однієї з найбільш обговорюваних фігур у контексті «крипта + публічна служба». Його декларації — це не просто цифри в таблиці. Це живий приклад того, як технологія, що народилася в 2009 році як експеримент сатоші накамото, через десятиліття торкається найтрадиційніших інститутів української держави — судів, декларацій та суспільної довіри.