Деніс Володимирович Марчук народився 1986 року в Білій Церкві Київської області. Сьогодні він обіймає посаду заступника голови Всеукраїнської аграрної ради — однієї з найвпливовіших громадських організацій, що захищає інтереси фермерів і агропідприємств по всій Україні. Його голос звучить у кабінетах влади, на міжнародних майданчиках і в медіа, коли йдеться про податки, експорт, рейдерські захоплення чи виживання господарств на прифронтових територіях.
Шлях Деніса Марчука поєднує класичну українську освіту, європейський досвід і практичну роботу від будівельних майданчиків до формування аграрної політики. У часи, коли агросектор формує близько 17% ВВП країни, а фермери продовжують сіяти й збирати врожай під обстрілами, його діяльність набуває особливого значення. Він не просто коментує події — він системно просуває рішення, які допомагають тисячам господарств залишатися на плаву.
Ранні роки та формування характеру
У 2004 році, ще підлітком, Деніс Марчук підробляв на будівництві в Білій Церкві під час літніх канікул. Пізніше працював вантажником на будівельному складі. Цей досвід дав йому пряме розуміння фізичної праці та цінності кожної гривні, заробленої в полі або на майданчику. Такі початки часто формують лідерів, які пізніше не відриваються від реальних проблем людей, що працюють на землі.
Паралельно він здобував освіту. У 2003–2009 роках навчався в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія». Історія як дисципліна навчила його бачити процеси в довгій перспективі — від земельних реформ минулого до сучасних викликів агросектору.
Європейський досвід і перші кроки в публічній сфері
У 2008–2010 роках Деніс Марчук навчався в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані (Польща) за спеціальністю «Європейська комунікація». А в 2010–2011 роках став стипендіатом програми Польсько-Американського фонду свободи та Фонду освіти для демократичного розвитку в Ягеллонському університеті в Кракові. Це був час, коли Україна тільки починала глибше інтегруватися в європейські структури, а молодий фахівець отримав інструменти для розуміння, як працюють лобіювання та комунікація на рівні ЄС.
У 2011 році він працював помічником Почесного консула Республіки Польща в Житомирі — розвивав двосторонні зв’язки. У 2012-му стажувався у Верховній Раді України в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Ці кроки стали містком між європейським баченням і українськими реаліями.
Кар’єра в агросекторі: від асоціацій до партійної роботи
У 2014 році Деніс Марчук став віце-президентом Асоціації виробників молока. Це був період активних змін у молочній галузі та перших серйозних випробувань для всього агросектору після Революції гідності. У 2015-му він координував проект «Аналітична платформа АПК», де займався збором даних і аналізом, необхідним для прийняття рішень.
У 2016 році очолив Центральний апарат Аграрної партії України, а в 2016–2017 роках обіймав посаду заступника голови цієї партії. Партійна робота дала досвід системної взаємодії з владою та розуміння, як закони народжуються і як їх можна змінювати на користь аграріїв.
| Рік | Ключова подія в кар’єрі |
|---|---|
| 2004 | Робота на будівництві та вантажником у Білій Церкві |
| 2003–2009 | Навчання в Уманському педагогічному університеті (історія) |
| 2008–2011 | Навчання та стипендія в Польщі (Познань, Краків) |
| 2014 | Віце-президент Асоціації виробників молока |
| 2016–2017 | Керівник апарату та заступник голови Аграрної партії України |
| З середини 2010-х — дотепер | Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради |
Всеукраїнська аграрна рада: що це за організація і чому вона важлива
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) — громадська спілка, заснована у 2014 році. Сьогодні вона об’єднує понад 1200–1400 учасників з усієї України, які контролюють мільйони гектарів землі. Організація займається законодавчим лобіюванням, надає юридичні та бухгалтерські консультації, особливо фермерам з постраждалих регіонів, реалізує програми взаємодопомоги та гуманітарні ініціативи. Голова — Андрій Дикун, заступник — Деніс Марчук.
На відміну від державних структур, ВАР має гнучкість і прямі зв’язки з тисячами господарств. Саме тому її позиція часто стає орієнтиром для уряду та міжнародних партнерів, коли потрібно швидко реагувати на кризу — чи то посуха, чи то нові митні правила, чи обстріли полів.
Ключові напрямки роботи Деніса Марчука сьогодні
Одна з головних тем — підтримка аграріїв прифронтових територій. У 2025 році Деніс Марчук неодноразово наголошував: ворог б’є не лише по військових цілях, а й по цивільній та аграрній інфраструктурі. Загальні втрати агросектору перевищують 75 мільярдів євро, з яких понад 11 мільярдів — прямі збитки. Постраждало понад 1300 підприємств, сотні людей загинули. Фермери продовжують працювати в полях під обстрілами, щоб виконати фінансові зобов’язання та забезпечити країну продовольством.
ВАР запропонувала уряду визначити «червоні зони» — громади з активними бойовими діями — і звільнити там аграріїв від податків та орендних платежів. Також організація просить дозволити самостійно розривати бюрократичні зобов’язання щодо оренди землі, щоб люди не накопичували борги, ризикуючи життям.
Ще одна важлива ініціатива — програма «Свій до свого по своє». Вона допомагає господарствам південно-східних регіонів, які втратили частину врожаю через посуху чи бойові дії. Фермери отримують фінансову та матеріальну підтримку (насіння, ресурси), щоб провести посівну та зберегти економіку регіонів.
Експортні бар’єри та податкова політика
Деніс Марчук активно коментує проблеми з експортом. Після запровадження 10% мита на сою та ріпак експорт практично зупинився, бо митниця вимагала сплати збору навіть від прямих виробників. ВАР працює з урядом над нормалізацією цих правил, адже аграрії прифронтових територій та ті, хто постраждав від посухи, особливо потребують валютної виручки для польових робіт.
Окрема тема — податкові перевірки. У воєнний час вони часто ускладнюють роботу господарств замість підтримувати. Деніс Марчук наголошує: чинна практика потребує перегляду, щоб не блокувати діяльність критично важливого сектору.
Цікаві факти про Деніса Марчука
- Отримав стипендію на навчання в Ягеллонському університеті в Кракові — одному з найстаріших університетів Європи — завдяки міжнародній програмі підтримки демократії.
- У молодості поєднував фізичну роботу (будівництво, вантажник) з навчанням, що дало глибоке розуміння цінності праці на землі.
- Ще на початку кар’єри стажувався у Верховній Раді та працював у польському консульстві — досвід, який сьогодні допомагає вести діалог і з українською владою, і з європейськими партнерами.
- Активно просуває програму взаємодопомоги «Свій до свого по своє», яка реально підтримує фермерів у найскладніших регіонах.
- У 2025–2026 роках постійно акцентує увагу на необхідності державного агрострахування та компенсацій за пошкоджені гектари через посуху та бойові дії.
- Вважає підтримку аграріїв прифронтових територій одним із головних пріоритетів ВАР на 2026 рік — від компенсацій до доступних кредитів із державними гарантіями.
Бронювання працівників та майбутнє агросектору
Деніс Марчук неодноразово заявляв, що механізм бронювання працівників агросектору потребує вдосконалення. У воєнний час критично важливо, щоб кваліфіковані спеціалісти залишалися на полях і фермах, а не йшли на фронт через бюрократичні прогалини. Без цього галузь ризикує втратити кадри, які забезпечують продовольчу безпеку країни.
Він також говорить про необхідність державного агрострахування зернових культур і компенсацій за кожен уражений гектар. Без таких інструментів багато господарств не зможуть вчасно провести посівну наступного сезону.
Медіа-присутність і стиль комунікації
Деніс Марчук регулярно виступає на прес-брифінгах, дає коментарі для Суспільного, NV, Liga.net, AgroPortal та інших видань. Його стиль — конкретний, без зайвої води, з чіткими цифрами та пропозиціями рішень. На сторінці у Facebook він публікує як офіційні заяви ВАР, так і особисті рефлексії про виклики, з якими стикаються аграрії.
Така послідовність і відкритість роблять його одним із найбільш впізнаваних експертів у галузі. Для початківців, які тільки знайомляться з аграрною темою, його коментарі стають зрозумілим поясненням складних процесів. Для просунутих читачів — джерелом інсайтів про реальні механізми впливу на політику.
У 2026 році Деніс Марчук продовжує наполягати: підтримка фермерів прифронтових територій — це не лише питання економіки, а й питання людської гідності та продовольчої безпеки всієї країни. Поки хтось ризикує життям у полі, голос таких адвокатів, як він, допомагає перетворювати ці жертви на конкретні рішення влади.