На Венеційському кінофестивалі готують світову прем’єру документальної стрічки Musk американського режисера Алекса Гібні. Картина присвячена Ілону Маску, але автор одразу застерігає: це не класична біографія засновника SpaceX і керівника Tesla. Це дослідження того, як в однієї людини може зібратися економічний, технологічний і політичний вплив.
За програмою фестивалю хронометраж становить 225 хвилин — 3 години 45 хвилин. Під час показу передбачена ще 10-хвилинна перерва. Тож формула «чотиригодинний фільм» є лише округленням. Публічні сеанси заплановані на 9 вересня 2026 року. Стрічку покажуть у програмі Venice Open поза конкурсом.
У кадрі з’являються колишня дружина підприємця Джастін Маск, журналістка Кара Свішер, співзасновник Tesla Мартін Ебергард, дослідник штучного інтелекту і нобелівський лауреат Джеффрі Гінтон, журналістка Зої Шиффер та Ешлі Сент-Клер. Сам Ілон Маск у проєкті участі не взяв.
Для Гібні тема стала черговою спробою розібрати не лише відому особу, а механізми великої влади. Раніше він працював з історіями корпорації Enron, засновниці Theranos Елізабет Голмс, саєнтології та інших структур, навколо яких зростали суспільні міфи.
В інтерв’ю джерелу режисер сказав, що погодився на фільм на початку 2023 року. Спершу він вагався знімати ще одну стрічку про надзвичайно відому людину. Його зацікавила інша перспектива: подивитися на Маска як на портрет влади у XXI столітті.
У підсумку робота вийшла далеко за межі Tesla, SpaceX чи соціальної мережі X. Гібні досліджує, як підприємець формує уявлення про майбутнє, впливає на інвесторів і політичний дискурс і робить власну публічну постать частиною бізнес-моделі.
Один із головних висновків режисера такий: силу Маска він бачить не стільки у власноручному винахідництві, скільки в умінні переконувати інших у масштабності майбутніх проєктів. Гібні описує його як сильного продавця майбутнього. Людина формулює амбітну картину того, що станеться через роки, і переконує інвесторів вкладати гроші в це бачення. Саме ця здатність, за його словами, стала одним із джерел величезного впливу.
Від «зеленого героя» до союзника Трампа
Окремий блок стрічки присвячений політичній трансформації Маска і його зближенню з Дональдом Трампом. Гібні звертає увагу на парадокс. Багато років підприємець асоціювався з електромобілями, відновлюваною енергетикою і боротьбою зі зміною клімату. Значна частина ранньої аудиторії складалася з ліберально налаштованих американців і прихильників екологічних технологій. Згодом політична позиція різко змінилася.
У розмові з джерелом режисер запропонував власне пояснення. Він вважає, що зміна могла бути пов’язана не лише з суперечками навколо так званої woke-культури, а й із бізнесовими інтересами, державними контрактами та проблемами компаній Маска з федеральними регуляторами. Це інтерпретація самого Гібні, а не встановлений незалежно факт.
Тому політика у Musk стає частиною ширшого питання. Що відбувається, коли людина контролює стратегічні технології, супутникову інфраструктуру, великі промислові компанії й одну з найбільших соціальних платформ світу і водночас отримує значний політичний вплив. Гібні називає масштаб цієї влади винятковим навіть порівняно з героями своїх попередніх робіт.
У стрічці режисер проводить паралелі з героями інших корпоративних скандалів, які досліджував раніше. Водночас визнає принципову відмінність. На відміну від компаній, де за гучними обіцянками зрештою виявлялася порожнеча або обман, за імперією Маска стоять реальні технологічні результати. Tesla стала одним із ключових виробників електромобілів. SpaceX радикально змінив ринок космічних запусків. У цих компаніях працюють тисячі інженерів, які створили технології, що справді функціонують.
Саме ця комбінація, на думку Гібні, робить історію складнішою. Документаліст використовує поняття «корупція заради благородної мети». Ідеться про ситуацію, коли людина переконує себе, що масштаб кінцевої цілі — колонізація Марса чи перехід на чистішу енергетику — може виправдати маніпуляції, перебільшення або нехтування правилами. Режисер не заперечує технологічні досягнення компаній. Він ставить інше запитання: чи повинна віра у виняткову місію давати надзвичайно впливовій людині більше свободи від звичних обмежень.
Чому частина свідків мовчала
Однією з показових деталей роботи Гібні назвав труднощі з пошуком людей, готових публічно говорити про Маска. За його словами, деякі представники близького кола відмовлялися від інтерв’ю або хотіли отримати дозвіл підприємця перед розмовою. Режисер інтерпретував це як страх перед можливою реакцією мільярдера. Сам Маск до проєкту не приєднався.
Ще раніше, коли про документальний задум стало відомо публічно, підприємець різко розкритикував майбутній фільм. Гібні у відповідь наполягав, що не починав роботу з готовим висновком і будував картину на документах, свідченнях і перевірених подіях. За словами документаліста, зібрані факти зрештою змусили його поставити під сумнів образ Маска як універсального генія на кшталт сучасного Леонардо да Вінчі.
Джерело називає Musk одним із найбільш очікуваних документальних фільмів цьогорічної Венеції. Після фестивальної прем’єри стрічка не залишиться лише фестивальним проєктом. Американський прокатник Bleecker Street планує випустити її в кінотеатрах у жовтні.
Документальна програма фестивалю цього року має виразний політичний характер. У добірці 2026 року помітне місце посіли картини про війну, міграцію, демократичні інституції, клімат і концентрацію політичного та медійного впливу. Фільм Гібні органічно вписується в цю лінію.
Режисером і сценаристом виступив Алекс Гібні, оператором — Бенджамін Бладвелл, монтажером — Майкл Дж. Палмер. Музику написав британський композитор Деніел Пембертон. Для самого Гібні стрічка стала не стільки відповіддю на запитання, ким є Ілон Маск, скільки дослідженням ширшої проблеми. Наскільки далеко може поширитися вплив приватної особи в епоху, коли технологічні компанії контролюють інфраструктуру, інформацію, космічні системи, транспорт і дедалі активніше входять у політичні процеси.
Сам режисер називає тему похмурою й небезпечною. Водночас обіцяє, що майже чотири години екранного часу не перетворяться на суху лекцію. Після прем’єри стане зрозуміло, чи вдалося виконати головне завдання: не намалювати ще один портрет найбагатшої і найобговорюванішої людини світу, а розібрати механізм її влади.