Олена Сергіївна Сотник — київська адвокатка, правозахисниця і колишня народна депутатка VIII скликання, яка з 2014 року майже без пауз працює на стику українського права і європейських правил. Її публічний слід складається з комітету євроінтеграції Верховної Ради, мандата в Парламентській асамблеї Ради Європи, програми Yale World Fellows і нинішньої ролі директорки Rasmussen Global Ukraine та радниця віцепрем’єра з питань європейської інтеграції.
Для людини, яка лише вводить прізвище в пошук, важливо одразу розвести факти: це не «чергова депутатка зі списку», а юристка з адвокатським свідоцтвом 2007 року, яка йшла в політику після Майдану і після 2019-го не зникла з публічного поля, а змінила формат — з голосування в сесійній залі на пояснення скринінгу законодавства, вето Угорщини і безпекових зсувів Європи.
Нижче — не сухе досьє, а карта маршруту: звідки взялася ця компетенція, що вдалося і що зірвалося в парламенті, як читати її колонки 2025–2026 років і які міфи про Олену Сотник досі живуть у стрічці.
Київський старт: подвійна освіта і адвокатський цех
Олена Сотник народилася 21 грудня 1982 року в Києві. Ще до диплома вона встигла попрацювати позаштатною кореспонденткою газети «Факти і коментарі» у відділі соціальної політики та освіти — з 1999 по 2001 рік. Це не декоративна деталь біографії: звичка пояснювати складне людською мовою з’явилася раніше, ніж мандат.
У 2005-му вона одночасно завершила два виші з відзнакою: Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство» і Академію муніципального управління як менеджер-економіст зі спеціалізацією «місцеве самоврядування». Пізніше додала психологію в Національному педагогічному університеті імені Драгоманова (2012) і навчання в Українській школі політичних студій — проєкті Ради Європи в Україні.
Кар’єра юристки збиралася швидко і практично. У 2004-му — головна юрисконсультка шосткинської «Свеми», далі керівниця юридичного відділу «СД ЛТД», з 2006-го — виконавча директорка, а з 2008-го партнерка адвокатської групи «Солодко і Партнери». 31 травня 2007 року вона склала кваліфікаційний іспит і отримала свідоцтво адвокатки № 2945, у 2009-му — ліцензію арбітражної керуючої.
Паралельно йшла громадська робота, яка пізніше стала політичним капіталом: координація проєктів ГО «Територія дитинства» для випускників інтернатів, голова Київського відділення Асоціації правників України, благодійні ініціативи «Твоє право» і «Формування правової свідомості», членство в Міжнародній асоціації юристів. У 2013-му заснувала ГО «Бізнес-янголи» для освітніх програм для молоді й увійшла до громадської ради Державної служби фінансового моніторингу.
| Період | Роль | Що саме робила | Навіщо це знати читачеві |
|---|---|---|---|
| 1999–2007 | Журналістка і юристка | Кореспондентка, юрвідділи підприємств, адвокатське свідоцтво | База: право + вміння пояснювати |
| 2008–2014 | Партнерка АО, громадські проєкти | Арбітраж, інтернати, АПУ, Майдан | Перехід від кабінету до публічної адвокатури |
| 2014–2019 | Нардепка VIII скликання | Комітет євроінтеграції, ПАРЄ, закони | Головний політичний слід |
| 2019–2026 | Радниця, директорка RG Ukraine | Скринінг ЄС, колонки, геополітичний консалтинг | Чому її досі цитують після мандата |
Дані зведені за відкритими біографічними досьє та офіційною карткою депутатки VIII скликання на сайті Верховної Ради України.
Майдан як професійний і моральний розлом
Грудень 2013-го змінює не резюме, а характер роботи. Олена Сотник стає учасницею Центру безкоштовної правової допомоги для постраждалих на Майдані Незалежності. У лютому 2014-го входить до адвокатської групи захисту прав і інтересів сімей Небесної сотні.
Це не «фото на барикадах». Це конкретна юридична праця в хаосі: фіксація обставин, робота з родинами, спроба втримати процедури там, де держава щойно розсипалася. Пізніше, уже в парламенті, вона стане однією з ініціаторок тимчасових слідчих комісій щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших активістів і щодо перешкоджання розслідуванню злочинів проти учасників протестів листопада 2013 — лютого 2014 року.
У 2020-му, уже без мандата, вона поновлює адвокатське свідоцтво і береться за справу зґвалтування 26-річної Нели Погребицької поліцейськими в Кагарлику — як адвокатка потерпілої. Публікація в «Українській правді» «Знову про Кагарлик, або Що не так із системою атестації поліції?» показує той самий нерв: не гасло, а розбір системи, яка дозволяє насильству проходити крізь сито перевірок.
Майдан для Сотник — не біографічний орнамент, а точка, після якої право перестає бути лише послугою клієнту і стає інструментом тиску на інституції.
Парламентський верстак: комітет, закони і те, що залишилося в чернетці
27 листопада 2014 року Олена Сотник складає присягу як народна депутатка VIII скликання. Пройшла за списком «Об’єднання «Самопоміч» під номером 11 як безпартійна. Мандат тривав до 29 серпня 2019 року. Посада в Раді — секретарка Комітету з питань європейської інтеграції і голова підкомітету з адаптації українського законодавства до права ЄС, відповідності зобов’язанням у рамках Ради Європи та оцінки законопроєктів на сумісність із міжнародними зобов’язаннями.
Це звучить канцелярськи, а насправді означає щоденну роботу з текстами, які інші комітети пишуть «для внутрішнього ринку», а Європа потім вимірює лінійкою acquis. Співголова групи міжпарламентських зв’язків із Бельгією, членкиня Парламентського комітету асоціації Україна–ЄС, учасницею проєкту USAID «Модельний округ» (у програму відібрали лише сімох депутатів) — усе це про спробу зробити зв’язок «депутат — виборець — європейська норма» менш декоративним.
Серед співавторства, яке найчастіше згадують у біографіях: Закон «Про судоустрій і статус суддів» (із позитивними висновками Венеційської комісії), проєкт «Про засади державної політики у сфері європейської інтеграції», альтернативний проєкт «Про валюту», що ліг в основу валютного законодавства, альтернативний проєкт про Вищий антикорупційний суд. Вона також публічно била на сполох щодо поправки Лозового до процесуальних кодексів, яка, на її оцінку, загрожувала закриттям справ Майдану і справ часів Януковича.
Моніторинг «Слово і діло» фіксував інший бік каденції: десятки обіцянок, частина з яких так і не стала зареєстрованими текстами. Зокрема, окремий євроінтеграційний рамковий закон, про який вона говорила, тривалий час не з’являвся в реєстрі, а обіцяні правки до закону про Конституційний Суд у одному з епізодів не були внесені. Це не «скасовує» комітетську роботу, але пояснює, чому портрет «реформаторки без застережень» виглядає плоским.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли читач оцінював депутатку лише за відсотком виконаних обіцянок і пропускав зміст підкомітету: адаптація права — це сотні технічних висновків, які рідко стають заголовком, але саме вони вирішують, чи законопроєкт «проїде» європейську лінійку.
ПАРЄ, Стенфорд, Єль і Лондон: школа, якої не видно з кулуарів Ради
З 2015 року Сотник — постійна делегатка Парламентської асамблеї Ради Європи. Віцепрезидентка політичної групи Альянсу лібералів і демократів за Європу, членкиня комітету з політичних питань і демократії, підкомітетів із зовнішніх відносин та імплементації рішень Європейського суду з прав людини. У 2017-му очолює комітет ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, у 2018-му стає першою заступницею голови цього комітету. Восени 2018-го її обирають до Бюро жінок-парламентарів Міжпарламентського союзу.
Спостережні місії — президентські вибори в Туреччині (очолювала місію) і Грузії, парламентські в Туреччині, Болгарії, Йорданії. Серед доповідей і висновків комітету: обмеження діяльності НУО в державах Ради Європи, свобода медіа як умова демократичних виборів, соціальні служби і практика вилучення дітей, follow-up щодо розслідування корупційних звинувачень у самій ПАРЄ.
Освітня лінія після 30 років не зупиняється. 2017 — Draper Hills Summer Fellows у Стенфорді, 2018 — Leadership Academy for Development там само. 2019 — перша жінка від України в програмі глобального лідерства Yale World Fellows. У 2023-му — магістерський ступінь із конфліктів, безпеки і розвитку в King’s College London: навчання між Лондоном і країною, що воює. У списках «Нового времени» і «Юридичної газети» 2019 року вона фігурує серед найуспішніших жінок України і успішних юристок.
Для початківця це виглядає як низка «престижних назв». Для досвідченого читача — як інвестиція в мову інституцій: ПАРЄ, Венеційка, скринінг Єврокомісії, кластери переговорів. Без цієї мови її нинішні тексти про Мюнхен і асоційоване членство читалися б як емоційний блог, а не як розбір процедури.
Розрив 2019-го: вихід із «Самопомочі» і список, який не перетнув бар’єр
У 2018-му Сотник очолює молодіжне крило «Самопомочі». У травні 2019-го разом із Вікторією Войціцькою, Олександром Данченком, Іваном Мірошниченком і Олександром Опанасенком подає заяву про вихід із партії. Формулювання колег — втрата ідеологічного базису, популізм заради рейтингу, відсутність прозорих рішень і чіткої стратегії. Андрій Садовий публічно фіксує домовленість: до кінця каденції вони залишаються у фракції і «відпрацьовують довіру виборців».
На позачергових виборах 2019 року вона йде другим номером списку партії Ігоря Смешка «Сила і честь». Партія набирає 3,82% і не долає 5-відсотковий бар’єр. Мандат обривається. Для політичної біографії це важливіший епізод, ніж багато комітетських протоколів: людина з європейським профілем і адвокатським бекграундом не знаходить парламентського продовження в новій конфігурації Ради.
Особисте життя в публічних джерелах описане стримано. Колишній чоловік — підприємець Анатолій Амелін, співзасновник Ukrainian Institute for the Future; разом закінчували Українську школу політичних студій і входили до координаційної ради випускників «Аспен-Україна». Розлучення — 2019 рік. В інтерв’ю вона казала, що вдалося залишитися в робочих стосунках, а найбільший бюрократичний головний біль після розлучення — вимоги декларацій щодо доходів колишнього чоловіка.
Після мандата: Rasmussen Global, радництво і довгий шлях у ЄС
З кінця 2022 року Олена Сотник очолює український напрям консультаційної фірми Rasmussen Global, заснованої колишнім генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном. Формулювання компанії: допомога урядам і бізнесу орієнтуватися у воєнній Україні, реконструкції, вході на ринок. Сама вона в публічних матеріалах фірми говорила, що Київ у найтемніший момент усе одно має шанс стати одним із найцікавіших європейських інвестиційних кейсів — якщо правила будуть передбачуваними.
Паралельно — радництво (зокрема на громадських засадах) віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції: спочатку з Ольгою Стефанішиною, згодом із Тарасом Качкою. У розмові з Ольгою Айвазовською для «Сила вибору» / Громадянської мережі «Опора» вона формулює тезу, яку варто запам’ятати дослівно за змістом, а не за пафосом: євроінтеграція — це не «перемовини про дату», а глибокий процес заміни пострадянського регулювання на європейське. «Технічно ми абсолютно по-різному ведемо і регулюємо різні сфери життя» — навіть якщо політично хочеться сказати «ми вже Європа».
2025 рік для неї — рік пояснення скринінгу, кластерів переговорів, угорського вето, структурних фондів і ролі парламенту, який має не «проголосувати красиво», а ухвалювати пакети, які витримають наступний раунд оцінки. Вона прямо каже: навіть 2028 чи 2029 рік не стане ранком, коли Україна «прокинеться членом ЄС». Це дратує тих, хто хоче календар, і заспокоює тих, хто розуміє обсяг acquis.
Головний зсув після 2019-го: Сотник більше не голосує за закони, а пояснює, чому конкретний закон або кластер або відкриє, або закриє двері в Брюсселі.
Що вона пише у 2025–2026 і як це читати без фанатизму
Колонки в NV — окремий шар біографії. У тексті після Мюнхенської конференції безпеки 2026 року Сотник згадує, як у 2022-му вилітала останнім рейсом українських авіаліній із Мюнхена до Києва зі страхом за Україну, а за чотири роки той самий холод стосується вже європейців. Її формула про промову Марко Рубіо — «обійми ведмедя»: те, що частина європейських колег сприймає як позитив, вона читає як стратегію стискання, а не союзницьку опору.
В інших матеріалах 2024–2026 років вона розбирає ризики «асоційованого членства» як красивого ярлика, який може підмінити повноцінний трек; саміти НАТО; тиск на Україну в логіці «швидкого миру»; навіть ширші сюжети на кшталт війни США в Ірані — як індикатор крихкості глобальної системи безпеки, що напряму б’є по Європі й Україні.
За моїм досвідом читання її текстів протягом останніх сезонів, найкорисніше не «погоджуватися», а відділяти три шари: факт процедури (скринінг, кластер, вето), політична оцінка (хто грає на затягування), емоційний кадр (літак із Мюнхена, страх за європейців). Перший шар перевіряється документами ЄС, другий — це позиція, третій — літературний прийом, який не замінює аргумент.
Для початківця достатньо запам’ятати: Олена Сотник сьогодні — один із публічних перекладачів євроінтеграційного канцеляриту українською. Для досвідченого читача цікавіше інше: де вона залишається адвокаткою інституцій, а де стає учасницею геополітичної фірми з власним інтересом клієнтів. Обидва статуси сумісні, але їх не варто зливати в одну святкову біографію.
Чек-лист: як самостійно перевірити, що ви зрозуміли її трек
- Відрізняю VIII скликання (2014–2019, «Самопоміч», комітет ЄС) від нинішньої ролі без мандата.
- Знаю, що ПАРЄ і комітет ВРУ — різні майданчики, хоч і на одну тему.
- Не плутаю Yale World Fellows 2019 із магістратурою King’s College 2023.
- Розумію, чому вихід із партії в травні 2019-го і список «Сили і честі» — окремі рішення.
- Читаю її колонку спочатку як розбір процедури, і лише потім як політичний сигнал.
- Перевіряю цифри обіцянок і декларацій у профільних реєстрах, а не в переказах.
Якщо більшість пунктів «так» — ви вже читаєте її точніше за середній допис у стрічці. Якщо ні, почніть з офіційної картки депутатки і однієї довгої розмови про скринінг, а не з коротких цитат.
Поширені помилки і міфи про Олену Сотник
Навколо прізвища накопичився шум, який заважає навіть нейтральному читанню. Нижче — не «захист іміджу», а розбір типових підставок.
- «Вона досі депутатка». Ні. Мандат VIII скликання завершився 29 серпня 2019 року. Далі — адвокатура, консалтинг, радництво.
- «Усі Сотник у реєстрах — це вона». Ні. В ЄДР є однофамільці з іншими по батькові й іншими видами діяльності. Плутати їх — шлях до фейкової «компромат-біографії».
- «Євроінтеграційний комітет = вона самотужки наблизила Україну до ЄС». Комітет готує висновки й правки, але вступ визначають переговори урядів, одностайність членів ЄС і обсяг реформ. Одна депутатка не «відкриває» кластери.
- «Після Ради вона зникла». Навпаки: з’явився стійкий публічний формат — колонки, брифінги, роль у Rasmussen Global Ukraine.
- «Розлучення 2019-го пояснює політичні рішення». Хронологія збігається з виходом із партії та виборами, але причинно-наслідковий зв’язок із цього факту не випливає. Це спекуляція, не біографія.
- «Якщо є колонка в NV — це офіційна позиція уряду». Радництво і авторська колонка — різні жанри. Перше може бути на громадських засадах, друге — особиста оцінка.
Кожен із цих міфів зручний, бо скорочує складну кар’єру до одного ярлика. Саме тому вони живучі.
Коли варто читати першоджерела, а коли вистачить короткого досьє
Короткого досьє достатньо, якщо вам потрібні дата народження, скликання, партійний список і поточна посада. Першоджерела потрібні, коли ви збираєтеся цитувати її про Угорщину, скринінг, НАТО чи «обійми ведмедя»: там легко вирвати метафору з процедурного контексту.
Самостійно можна: відкрити картку на сайті Ради, порівняти англомовну і українську біографічні статті, прочитати одну довгу розмову 2025 року про кластери, перевірити, чи конкретний законопроєкт справді має її серед співавторів. До фахівця чи аналітичного центру варто звертатися, коли йдеться про оцінку впливу конкретного закону на переговорний трек ЄС — це вже не біографія, а галузева експертиза.
Питання, які реально ставлять у пошуку
Хто така Олена Сотник зараз, у 2026 році?
Правозахисниця і адвокатка, колишня нардепка VIII скликання, директорка Rasmussen Global Ukraine, радниця віцепрем’єра з європейської інтеграції, постійна авторка колонок про безпеку і вступ до ЄС.
Від якої партії вона була в Раді?
Обрана у 2014-му за списком «Самопоміч» (№ 11), як безпартійна. Членкинею партії стала вже під час каденції, у травні 2019-го вийшла з партії, залишаючись у фракції до кінця скликання. На виборах 2019-го йшла № 2 від «Сили і честі».
Чим вона відома за межами України?
Роботою в ПАРЄ (зокрема комітет з прав людини), програмою Yale World Fellows, стенфордськими програмами, магістратурою King’s College London і представництвом Rasmussen Global в Україні.
Чи є в неї діти?
У відкритих біографічних матеріалах дітей не вказано. Колишній чоловік — Анатолій Амелін, розлучення 2019 року.
Де перевірити її слова про євроінтеграцію?
У повних інтерв’ю 2025 року (зокрема розмова з «Опорою» про скринінг і вето) і в колонках NV, звіряючи процедури з офіційними поясненнями Єврокомісії та Офісу віцепрем’єра з євроінтеграції. Біографічні рамки — у картці депутатки VIII скликання та енциклопедичних статтях.
Олена Сотник лишається фігурою, яку зручно або ідеалізувати як «єврооптимістку з Єля», або списати як «колишню зі списку». Обидва ярлики дешеві. Точніший портрет — юристка, яка після Майдану навчилася перекладати українські закони європейською мовою інституцій і після втрати мандата не вийшла з цієї розмови, а змінила мікрофон.