Олександра Олександрівна Городецька (відома також як Куц-Бурдейна) — кандидатка наук з фізичного виховання та спорту, дослідниця з Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Її роботи зосереджені на порушенні постави серед студентської молоді, комплексному вдосконаленні фізичної підготовленості та формуванні здорового способу життя в закладах вищої освіти.
Через поєднання аеробних і анаеробних навантажень, елементів методики Пілатеса та системного підходу вона запропонувала практичні рішення, які допомагають зменшити поширеність сколіотичної постави та підвищити функціональні можливості організму. Її дослідження залишаються актуальними й у 2026 році, коли сидячий спосіб життя та цифровізація лише посилюють проблеми опорно-рухового апарату молоді.
Стаття розкриває не лише науковий доробок дослідниці, а й механізми, практичні інструменти та типові помилки, щоб як початківці, так і фахівці могли застосовувати ці знання у повсякденні.
Науковий шлях і ключові дослідження Олександри Городецької
Олександра Городецька захистила кандидатську дисертацію 2017 року на тему «Комплексний підхід до вдосконалення фізичної підготовленості студентів з порушенням постави у процесі фізичного виховання». Науковим керівником виступив доктор біологічних наук, професор Юрій Фурман. Робота базувалася на констатувальному та формувальному експериментах, де порівнювали студентів зі сколіотичною поставою та без порушень.
Основні публікації охоплюють період з 2008 до 2025 років. Серед них — дослідження розповсюдженості порушення постави серед студентів (2016), вплив бігових навантажень на функціональну підготовленість (2017), порівняльна характеристика аеробної та анаеробної продуктивності (2019), а також роботи 2022–2025 років про функціональний стан студентів з різними типами постави, фізичну терапію при головному болю та реабілітацію після ампутацій кінцівок.
Афіліація з Вінницьким національним медичним університетом ім. М. І. Пирогова дозволяє дослідниці поєднувати педагогічні та медичні аспекти. Її h-індекс і цитування свідчать про стабільний інтерес наукової спільноти до теми студентського здоров’я. За моїм досвідом аналізу подібних досліджень протягом останніх років, саме системний підхід Городецької вирізняється тим, що не обмежується окремими вправами, а розглядає фізичне виховання як цілісну систему цілей, методів і етапів.
Чому порушення постави серед студентів стало масовою проблемою
Студентські роки — період, коли організм ще формується, але вже стикається з тривалим сидінням за партою чи ноутбуком, стресом існиженням рухової активності. Дослідження Городецької та співавторів показали, що поширеність порушень постави серед студентів зростає з року в рік. У юнаків зі сколіотичною поставою загальна витривалість була нижчою на 14 %, швидкісна — на 12 %, а силова динамічна витривалість м’язів плечового поясу також істотно поступалася показникам однолітків без порушень.
Причини лежать глибше за банальну «неправильну позу». Низька мотивація до занять фізичною культурою, відсутність індивідуалізованих програм у вишах, а також регіональні особливості (наприклад, порівняння дівчат низинних і гірських районів Закарпаття) впливають на компонентний склад тіла та енергетичні можливості. У 2026 році до цих факторів додаються наслідки війни — стрес, обмежений доступ до спортивної інфраструктури в окремих регіонах і збільшення частки студентів, які поєднують навчання з роботою чи волонтерством.
Механізм формування порушень пов’язаний з дисбалансом м’язового корсета. Слабкість глибоких м’язів спини, перенапруження грудних і згиначів стегна створюють умови для сколіотичних змін. Без корекції це призводить до зниження аеробної продуктивності, погіршення функції зовнішнього дихання та навіть психофізіологічних наслідків, зокрема хронічного головного болю.
Як працює комплексний підхід: від бігових навантажень до Пілатеса
Городецька запропонувала не просто набір вправ, а триетапну програму: підготовчий, основний і підтримуючий. Основою стали загальнометодичні принципи тренування плюс спеціальні принципи методики Пілатеса — контроль, концентрація, центрування, точність, дихання та плавність.
Ключовий елемент — бігові навантаження в аеробному, анаеробному та змішаному режимах енергозабезпечення. Дослідження показали, що саме змішаний режим ефективніше впливає на функцію зовнішнього дихання та загальну витривалість студентів з порушенням постави. Програма передбачала приблизно 35 % часу на розвиток витривалості, 27 % — на вправи для анаеробних можливостей і решту — на силову статичну витривалість і корекційні вправи.
Для початківців це означає поступове введення коротких інтервальних пробіжок з контролем пульсу. Для досвідчених — поєднання з елементами Пілатеса (вправи на стабілізацію попереку, зміцнення поперечних м’язів живота). У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли група студенток медичного вишу після восьми тижнів такої програми покращила показники аеробної продуктивності на 12–15 % і суб’єктивно відзначила зменшення болю в спині.
Важливо, що підхід враховує індивідуальний біогеометричний профіль постави. Не всім підходить однакове навантаження: студентам з вираженою сколіотичною поставою спочатку потрібна робота над симетрією, а вже потім — інтенсивні бігові модулі.
Практичні рекомендації для студентів і викладачів
Студентам варто починати з оцінки власної постави перед дзеркалом або за допомогою простого тесту: стати спиною до стіни, торкаючись потилицею, лопатками, сідницями і п’ятами. Якщо між попереком і стіною проходить більше двох пальців — є ознаки лордозу чи сколіозу.
Щотижневий мінімум: 2–3 заняття по 40–50 хвилин. Підготовчий етап (2–3 тижні) — ходьба і легкий біг у аеробній зоні, вправи на дихання та мобілізацію грудного відділу. Основний етап — інтервальний біг зі зміною темпу + комплекс Пілатеса (планка з варіаціями, «соті», «місток»). Підтримуючий — самостійні заняття з акцентом на силову витривалість.
Викладачам фізичного виховання Городецька пропонує інтегрувати такі модулі в існуючі програми, а не замінювати їх. Це підвищує мотивацію, бо студенти бачать конкретний результат — покращення самопочуття та зовнішнього вигляду. Для медичних університетів додатково корисно поєднувати фізичні вправи з елементами ерготерапії та навчанням правильного положення тіла під час роботи з пацієнтами.
Поширені помилки у корекції постави
- Ігнорування індивідуальних особливостей. Універсальні комплекси з YouTube часто погіршують стан, бо не враховують тип порушення. Студент із плоскою спиною потребує інших акцентів, ніж той, хто має кіфоз.
- Надмірна увага лише до розтяжки. Розтягування без зміцнення глибоких м’язів створює нестабільність. Городецька наголошує на балансі між мобілізацією та стабілізацією.
- Відсутність прогресії навантажень. Багато хто починає з інтенсивного бігу і швидко отримує перевтому або травму. Триетапність програми якраз запобігає цьому.
- Нехтування диханням. Неправильне дихання під час вправ Пілатеса знижує ефективність і може провокувати головний біль.
- Очікування швидкого візуального ефекту. Зміни в поставі помітні через 6–8 тижнів регулярних занять, а не через два.
Ці помилки особливо небезпечні для студентів, які вже мають початкові дегенеративні зміни. Краще спочатку проконсультуватися з фахівцем, ніж самостійно «виправляти» поставу агресивними методами.
Питання, які найчастіше виникають у читачів
Чи можна займатися за програмою Городецької вдома без залу?
Так, більшість елементів (біг на вулиці або біговій доріжці, вправи Пілатеса на килимку) не потребують спеціального обладнання. Важливо лише контролювати техніку, можливо, знявши відео для самоперевірки.
З якого віку ефективні такі заняття?
Оптимально — з 17–18 років, коли студент уже самостійний, але опорно-руховий апарат ще пластичний. Для молодших потрібна адаптація під шкільні умови.
Чи допомагає підхід при вже діагностованому сколіозі?
При структурному сколіозі програма є допоміжною і має погоджуватися з ортопедом. При функціональних порушеннях постави результати значно кращі.
Скільки часу потрібно, щоб побачити зміни?
Функціональні показники (витривалість, дихання) покращуються через 4–6 тижнів, візуальні зміни постави — через 8–12 тижнів регулярних занять.
Чи актуальні дослідження 2017 року сьогодні?
Так. Проблема лише загострилася через цифровізацію та наслідки війни. Нові роботи Городецької 2023–2025 років розширюють підхід на реабілітацію та фізичну терапію.
Чек-лист для самоперевірки стану постави та готовності до занять
- Чи відчуваєте ви втому в спині після 30–40 хвилин сидіння?
- Чи є асиметрія плечей або лопаток при погляді в дзеркало?
- Чи можете ви виконати планку 40 секунд без провисання попереку?
- Чи контролюєте ви дихання під час фізичних навантажень?
- Чи є у вас можливість займатися 2–3 рази на тиждень без пропусків?
- Чи консультувалися ви з лікарем щодо протипоказань до бігових навантажень?
Якщо на більшість питань відповідь «так» або «не знаю» — варто почати з діагностики у фахівця з фізичної терапії або лікаря ЛФК.
Сучасні виклики реабілітації та здорового способу життя у 2026 році
Останні публікації Городецької виходять за межі студентської аудиторії. Роботи 2025 року стосуються фізичної терапії та ерготерапії при головному болю, реабілітації після ампутацій нижніх і верхніх кінцівок, а також психофізіологічних аспектів дерматокосметологічних патологій у молоді. Це відображає загальноукраїнський тренд: фізичне виховання все більше інтегрується з реабілітаційною медициною.
У умовах війни зростає потреба в програмах, які можна адаптувати для ветеранів і людей з обмеженнями. Комплексний підхід дослідниці — з акцентом на індивідуалізацію та етапність — добре лягає на ці завдання. Водночас формування здорового способу життя у здобувачів вищої освіти залишається пріоритетом: статті 2023 року пропонують конкретні шляхи мотивації студентів через усвідомлення довгострокових наслідків малорухливого способу життя.
Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна впоратися самостійно
Самостійно можна працювати з легкими функціональними порушеннями постави, якщо немає болю, обмеження рухів і діагностованих захворювань хребта. У таких випадках програма з біговими навантаженнями та Пілатесом під контролем пульсу і самопочуття дає хороший результат.
До фахівця (фізичного терапевта, ортопеда або інструктора ЛФК) варто звертатися при постійному болю, видимій асиметрії, онімінні кінцівок, запамороченні під час вправ або якщо протягом 6–8 тижнів самостійних занять немає прогресу. Студентам медичних спеціальностей особливо важливо не ігнорувати сигнали тіла — вони самі стануть тими, хто допомагатиме іншим.
Олександра Городецька своїми дослідженнями показала, що фізичне виховання у вишах може бути не формальністю, а реальним інструментом збереження здоров’я. Її підхід залишає простір і для наукового пошуку, і для повсякденної практики — від коротких ранкових комплексів до системної роботи викладачів.