Олександр Грановський народився 25 грудня 1979 року в Києві і за три десятиліття пройшов шлях від комерційного директора великих торговельних центрів до народного депутата, якого називали «куратором президента в судах та прокуратурі». Сьогодні його ім’я асоціюється не лише з бізнесом і політикою, а й з гучними розслідуваннями, що тривали роками, та несподіваним фіналом однієї з них у 2026 році. Для початківців це історія типового українського олігарха нової хвилі, а для просунутих читачів — приклад, як бізнесові зв’язки, судова система і політичні призначення переплітаються в одну міцну мережу.
Грановський ніколи не ховався за лаштунками. Він відкрито працював у ритейлі, будував торгові центри, а потім зайшов у парламент, щоб впливати на правила гри. Його кар’єра демонструє, як у 2010-х роках в Україні поєднувалися економічна влада і політичний вплив. Навіть після виходу з політики в 2019-му він залишався фігурою, навколо якої вирували дискусії про корупцію, лояльність і відповідальність.
Його історія не про блискучі перемоги чи гучні падіння в класичному розумінні. Це розповідь про людину, яка вміла знаходити можливості там, де інші бачили лише ризики, і яка врешті-решт опинилася в епіцентрі справ, що перевіряли на міцність усю систему антикорупційної політики країни.
Ранні роки та освіта, що відкрила двері
Київ кінця 1970-х — місто, де радянська реальність поступово поступалася місцем новим можливостям. Олександр Грановський зростав саме в такій атмосфері. Середню освіту він здобув у престижній гімназії № 86 «Консул» з поглибленим вивченням іноземних мов — це вже тоді давало відчутну перевагу в конкурентному середовищі столиці.
У 2001 році Грановський закінчив Східноукраїнську філію Міжнародного Соломонового університету за спеціальністю «економіка і підприємництво». Пізніше, вже будучи депутатом, він отримав ще дві юридичні освіти: бакалавр права в Тернопільському національному економічному університеті у 2016-му і магістр права там само у 2018-му. Така комбінація економічних і правових знань стала фундаментом для подальших кроків у бізнесі та політиці. Не просто дипломи на полиці — інструменти, якими він користувався свідомо і ефективно.
Цей період формування показує, як людина з київським корінням і доброю освітою швидко адаптувалася до ринкових реалій 2000-х. Грановський не чекав, поки хтось запропонує роботу. Він сам шукав ніші, де можна було масштабуватися.
Бізнес-кар’єра: від ритейлу до великих торговельних проєктів
З 2001 по 2007 рік Олександр Грановський обіймав посаду комерційного директора мережі торгово-розважальних центрів «Караван». Це був час бурхливого розвитку ритейлу в Україні — люди почали витрачати гроші на шопінг і розваги, а «Караван» став одним із символів нового споживацького буму. Грановський відповідав за комерційну стратегію, оренду площ і наповнення центрів — досвід, який пізніше знадобився в масштабніших проєктах.
У 2007–2009 роках він став партнером американо-українського архітектурного бюро Laguarda Low Design and Development. Міжнародне партнерство відкрило нові горизонти: робота з іноземними стандартами, сучасним дизайном і великими інвестиціями. А вже з 2009 по 2014 рік Грановський очолював раду директорів холдингу Assofit Holdings Limited, який володів одним із найбільших київських ТРЦ — Sky Mall. Цей об’єкт став візитівкою його бізнес-стилю: амбіційний проєкт, що поєднував шопінг, розваги і преміальні бренди.
Бізнес Грановського завжди тримався на партнерствах. Він знав, як залучати інвестиції, будувати відносини з іноземними компаніями і масштабувати активи. Саме цей досвід пізніше допоміг йому перейти в політику не як новачку, а як людині з реальними важелями впливу на економіку столиці.
Політичний старт: Київрада і швидкий перехід до Верховної Ради
У 2014 році Олександр Грановський зробив різкий поворот у кар’єрі. З 25 травня по 30 листопада він працював депутатом Київської міської ради від партії «УДАР» під № 23 у списку. Входив до комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також до тимчасової контрольної комісії з перевірки комунальних підприємств. Це був короткий, але важливий етап — перше знайомство з владними механізмами на місцевому рівні.
Вже на парламентських виборах 26 жовтня 2014 року він пройшов до Верховної Ради VIII скликання за № 58 у списку «Блоку Петра Порошенка». У парламенті Грановський очолив підкомітет з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету з правової політики та правосуддя. Це була ключова посада, яка дозволяла впливати на законодавство, що регулює суди, бізнес-спори і адміністративні процедури.
Він залишався у фракції «Блок Петра Порошенка» до 29 травня 2019 року, після чого вийшов з партії і заявив про самостійний шлях. На дострокових виборах 2019-го балотувався як самовисуванець по 169-му мажоритарному округу в Харкові, але не пройшов. Політична кар’єра завершилася, проте вплив, набутий за ці роки, продовжував працювати.
Вплив у владі: «куратор» судів і прокуратури
Під час президентства Петра Порошенка ім’я Грановського часто згадували в контексті неформальних впливів. ЗМІ та журналісти називали його «куратором президента в судах та прокуратурі». Зафіксовані зустрічі з ключовими фігурами судової системи, участь у процесах, що мали стратегічне значення. Це не були публічні заяви — радше система особистих контактів, яка дозволяла вирішувати складні питання швидко і ефективно.
Грановський входив до міжфракційного об’єднання «Адвокація України» і активно працював над законодавчими ініціативами в правовій сфері. Його підкомітет розглядав питання, від яких залежала робота бізнесу і державних органів. Для когось це виглядало як нормальна парламентська робота, для інших — як концентрація влади в одних руках. Реальність, як завжди, лежала посередині: людина з бізнесовим бекграундом використовувала політичні інструменти для захисту і просування своїх інтересів.
Цей період став піку його публічної кар’єри. Грановський не просто сидів у сесійній залі — він будував мережу, яка працювала навіть після того, як він залишив мандат.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2001–2007 | Комерційний директор «Караван» | Старт у великому ритейлі |
| 2009–2014 | Голова Assofit Holdings (Sky Mall) | Ключовий бізнес-актив |
| 2014 | Депутат Київради | Перший політичний досвід |
| 2014–2019 | Нардеп VIII скликання, підкомітет судочинства | Пік впливу |
| 2022–2026 | Справа ОПЗ | Розслідування та угода |
Дані таблиці зібрано з відкритих джерел, зокрема chesno.org та wikipedia.org.
Після 2019-го: бізнес, виклики і нові реалії
Вихід з партії в 2019 році не означав відхід від активного життя. Грановський продовжував займатися бізнесом, підтримував благодійний фонд, який носить його ім’я. Дві доньки, про яких згадують у досьє, стали частиною його приватного світу, далекого від публічних камер.
Однак саме після зміни влади в 2019-му навколо нього почали з’являтися нові кримінальні провадження. Антикорупційні розслідування, ФАРИ — усього дванадцять епізодів, пов’язаних із зловживаннями, торгівлею впливом і фінансовими схемами. Деякі звинувачення з часом були зняті судами в 2025 році — зокрема щодо мережі «ВікОйл» і будівельних проєктів з Адамовським.
Корупційна справа на ОПЗ: від підозри до угоди
Найгучнішою стала справа про корупційну схему на Одеському припортовому заводі. За версією НАБУ і САП, у 2015 році Грановський організував продаж мінеральних добрив (аміак і карбамід) через посередницьку компанію за заниженими цінами. Збитки для держави оцінювали в понад 93 мільйони гривень. У 2022 році його оголосили в розшук, ВАКС заочно обрав запобіжний захід.
Справу передали до суду в жовтні 2025-го. А вже 2 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Грановський визнав провину, сплатив штраф у розмірі 5100 гривень і разом з іншими фігурантами забезпечив відшкодування збитків державі — 77,5 мільйона гривень плюс 50 мільйонів на потреби ЗСУ через платформу United24. Це стало несподіваним, але логічним фіналом багаторічної історії: не виправдання, а компроміс, який закрив сторінку.
Така розв’язка показує, як працює сучасна антикорупційна система — не завжди через довгі тюремні терміни, а іноді через визнання і компенсацію. Для Грановського це означало можливість рухатися далі без постійної тіні підозр.
Цікаві факти про Олександра Грановського
- Міжнародні санкції: У листопаді 2018 року потрапив до списку російських економічних санкцій — прямий наслідок політичної позиції.
- Охорона від СБУ: З 2015 року користувався безкоштовною охороною Служби безпеки України як свідок у кримінальній справі — факт, який активно обговорювали в медіа.
- Благодійність: Заснував Благодійний фонд Олександра Грановського, який підтримує соціальні проєкти, хоч і не завжди афішує деталі.
- Партнерства: Його бізнес-історія тісно пов’язана з іменами, як-от Адамовський чи Кауфман — класичні приклади українських олігархічних мереж.
- Особисте: Має двох доньок і намагається тримати сімейне життя поза публічним простором.
Ці деталі малюють портрет не просто політика чи бізнесмена, а людини, яка живе в кількох вимірах одночасно.
Сучасний стан і уроки кар’єри
Станом на 2026 рік Олександр Грановський не повернувся в активну політику. Він зосередився на бізнесі, консультаціях і, ймовірно, міжнародних проєктах. Справа ОПЗ закрита через угоду, інші звинувачення зняті. Це дає можливість подивитися на його шлях як на цілісну картину: від успішного ритейлера до впливового депутата, а потім — до людини, яка пройшла через найсерйозніші перевірки антикорупційної машини.
Його історія вчить, що в українській реальності бізнес і влада завжди йдуть пліч-о-пліч. Хтось використовує це для збагачення, хтось — для впливу, а хтось просто намагається вижити в системі, яка постійно змінює правила. Грановський зробив свій вибір і пройшов цей шлях до кінця. Чи став він прикладом для наслідування, чи навпаки — пересторогою, кожен читач вирішує сам. Але факт залишається фактом: його ім’я назавжди вписане в історію української політики та бізнесу 2010-х і 2020-х років.