Ана Брнабич виросла в Белграді, де хорватські корені діда переплелися з сербською ідентичністю, а відкритість щодо власної орієнтації стала частиною публічного образу першої жінки-прем’єрки країни. Разом із радіологинею Милицею Джурджіч вона будує побут, який закон Сербії досі не визнає повноцінною родиною, хоча син Ігор уже кілька років називає обох мамами вдома.
Від зустрічі в белградському геї-клубі близько 2010 року пара пройшла шлях від тихого спільного життя до постійної уваги медіа, народження дитини через ЕКЗ і переїзду у віллу з історичним минулим. У 2026 році, коли Брнабич тимчасово виконує обов’язки президента після відставки Вучича, її приватний простір залишається місцем, де політичні рішення стикаються з щоденними обмеженнями для одностатевих пар.
Історія цієї родини показує, як особистий вибір перетворюється на дзеркало суспільних суперечностей: консервативне законодавство, медійний інтерес і спроби зберегти звичайні вечори з мультфільмами та собакою на вулиці Дедіньє.
Від партизанського діда до відкритої лесбійки: родинне коріння Ани Брнабич
Дід Ани по батьківській лінії Антон Брнабич народився в Старій Башці на хорватському острові Крк і брав участь у партизанському русі під час Другої світової війни, після якої отримав звання підполковника. Батько Зоран з’явився на світ у 1950 році в Ужиці, навчався вже в Белграді, де родина осіла, а бабуся з дідусем по материнській лінії походили з Бабушниці на південному сході Сербії. Ана сама ідентифікує себе як сербка, і ці переплетені корені часто згадують як частину її біографії, що виходить за межі простого політичного резюме.
Дитинство проходило в столиці Югославії, де П’ята белградська гімназія стала першим серйозним етапом освіти. Пізніше навчання в Університеті Нортвуд у Мічигані та MBA в Університеті Халла відкрили дорогу до міжнародного досвіду, але повернення до Сербії в 2001 році повернуло її в середовище, де публічна відкритість щодо лесбійської орієнтації вимагала особливої обережності. У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли політики з подібним сімейним тлом намагаються балансувати між приватним визнанням і публічною стриманістю, щоб не перетворювати особисте на головну тему кампаній.
Ці родинні деталі пояснюють, чому Брнабич неодноразово підкреслювала, що не хоче залишатися в історії лише як «гей-прем’єрка». Корені дають контекст для розуміння її позиції: спадщина змішаного походження і післявоєнна історія роблять акцент на ідентичності важливішим за односторонні ярлики.
Зустріч у геї-клубі Белграда і роки, що збудували спільне життя
Спільна подруга познайомила Ану і Милицю Джурджіч у центрі Белграда, в одному з місцевих геї-клубів. Контакти обміняли швидко, зустрічі почастішали, і стосунки, які спочатку залишалися в колі родичів і друзів, поступово вийшли на публічну арену після призначення Брнабич міністеркою, а потім прем’єркою в 2017 році. До 2025–2026 років пара вже провела разом понад п’ятнадцять років, і цей термін підтверджують як сербські видання, так і регіональні огляди.
Милиця, спеціалістка з радіології, яка закінчила медицину в Белграді з відмінними оцінками і працювала в Центрі радіології та магнітного резонансу Клінічного центру Сербії, зберегла власну кар’єру. Вона згодом відкрила поліклініку MD Clinic, зосередившись на діагностиці, включно з МРТ різних систем організму. Ана описувала партнерку як найсуворішого критика і людину, яка допомагає залишатися з обома ногами на землі, водночас визнаючи, що політика забрала значну частину приватності, яку Милиця раніше цінувала.
Перші спільні публічні появи сталися наприкінці 2017 року, зокрема на відкритті Музею сучасного мистецтва. Згодом пара з’являлася частіше, хоча й намагалася обмежувати деталі побуту. Ця еволюція від клубу до довготривалих стосунків ілюструє, як особисті вибори в консервативному суспільстві вимагають поступового звикання і з боку оточення, і з боку самих героїнь.
Ігор: народження, яке поставило закон на випробування
У лютому 2019 року Милиця народила сина Ігоря після процедури екстракорпорального запліднення. Хлопчик отримав ім’я на честь брата Ани, і Брнабич публічно називає його своїм сином, хоча юридично матір’ю записана лише Милиця. Конституція Сербії визначає шлюб як союз чоловіка і жінки, одностатеві пари не можуть укладати цивільні партнерства чи спільно усиновлювати дітей, тому Ана не має статусу юридичного батька чи матері.
Це створює практичну асиметрію: виховання спільне, а документи односторонні, і саме ця розбіжність стає найчутливішим місцем родини, коли мова заходить про дитячий садок, поїздки за кордон чи спадкові права.
Ігор любить класичну музику, коней і вечорами дивиться мультфільми на кшталт «Веселих зайчиків». Ана згадувала епізод, коли син виправив її щодо назви інструмента — не труба, а ріг, — і це стало однією з небагатьох домашніх історій, які вона поділила публічно. У 2024 році хлопчику було п’ять років, а до 2026-го він уже підріс і, за словами Ани, іноді сердиться, що мама мало буває вдома через роботу і розмови по телефону.
Рішення стати батьками ухвалили близько 2018 року, і народження відбулося під час перебування Ани на посаді прем’єрки — факт, який зробив її однією з перших відкритих лесбійок-керівників урядів, чия партнерка народила дитину під час терміну повноважень. Закон при цьому не змінився синхронно з реальним життям родини.
Вілла Йованки Броз і повсякденність під медійним мікроскопом
Родина мешкає у віллі, яка раніше належала Йованці Броз, вдові Йосипа Броза Тіто. Переїзд туди супроводжувався суперечками щодо статусу нерухомості та змін у нормативних актах, які дозволили використовувати будівлю для представницьких потреб. Собака на ім’я Лав, метис, якого підібрали на вулиці близько 2015 року під час поїздки на день народження, став частиною побуту: Милиця згадувала, як Ана вийшла з машини і взяла цуценя, попри наявність іншого собаки вдома.
Ана водить автомобіль сама, любить готувати (зокрема китайську кухню, чевапчичі та трюфелі), слухає музику 80-х, зокрема Depeche Mode, і в інтерв’ю згадувала, що найкращий спосіб зняти стрес — розставити посуд у посудомийній машині. Милиця купує їй одяг, бо Ана, за власним визнанням, погано орієнтується в брендах. Вечори часто проходять у вузькому колі: мультфільми з Ігорем, розмови про роботу і спроби втримати звичайність попри постійний інтерес преси.
Медійна увага посилюється під час політичних подій. У вересні 2026 року, коли Брнабич прийняла обов’язки виконувачки обов’язків президента в день свого 51-річчя після відставки Вучича, її родинний статус знову опинився в центрі дискусій — не через нові деталі, а через контраст між високою посадою і відсутністю юридичного визнання сім’ї.
Поширені міфи про особисте життя прем’єрки та виконувачки обов’язків президента
Навколо біографії Брнабич циркулює кілька стійких уявлень, які спрощують або спотворюють реальність. Нижче — ті, що найчастіше трапляються в публікаціях і обговореннях.
- Міф про «головну тему — орієнтація»: Ана неодноразово заявляла, що не планує ставити ЛГБТ-реформи в пріоритет над економічними питаннями, інфляцією чи пенсіями, і не хоче, щоб її пам’ятали лише як першу відкриту лесбійку на посаді. Участь у белградському прайді 2017 року супроводжувалася словами про захист прав усіх громадян, але це не перетворилося на системну законодавчу кампанію.
- Міф про повне юридичне визнання родини: багато хто вважає, що висока посада автоматично дає права. Насправді лише Милиця записана як мати, і це створює бар’єри в повсякденних справах, які стосуються будь-якої одностатевої пари в Сербії.
- Міф про «винятковість, яка вирішує все»: критики з боку частини активістів вказують, що родина Брнабич має певний захист і видимість, недоступні іншим парам, але закон залишається однаковим для всіх. Це не скасовує особистих обмежень, а лише робить їх помітнішими.
Такі уявлення виникають через те, що публічні заяви часто цитують вибірково, а побут залишається закритим. Реальність складніша: відкритість існує поряд зі свідомою стриманістю щодо деталей виховання і спадкових питань.
Практичні бар’єри: що не може зробити Ана як неюридична мати
Відсутність юридичного статусу означає конкретні обмеження. Ана не може самостійно записати Ігоря до дитячого садка без додаткових документів від Милиці, не може безперешкодно перетнути кордон із дитиною як офіційна мати і не має автоматичних спадкових прав щодо сина в разі певних обставин. Спільне усиновлення заборонене, а цивільне партнерство не існує.
У порівнянні з країнами, де одностатеві пари мають реєстровані партнерства чи шлюб, сербська модель залишає родину в статусі «фактичного, але не правового» співжиття. Брнабич виступала за врегулювання спадкових прав для одностатевих пар, проте пріоритетом називала інші проблеми держави. Це створює ситуацію, коли особистий досвід політика не перетворюється на швидкі зміни для ширшої спільноти.
Для читачів, які стикаються з подібними питаннями в інших юрисдикціях, ці бар’єри слугують прикладом того, як навіть видима родина на вершині влади залишається вразливою до законодавчих прогалин. Чек-лист для самоперевірки розуміння статусу:
- Чи визнає конституція країни шлюб лише як союз чоловіка і жінки?
- Чи існує механізм цивільного партнерства для одностатевих пар?
- Чи може небіологічний батько чи мати бути записаним у свідоцтві про народження без окремого судового рішення?
- Які документи потрібні для поїздки дитини за кордон у такій конфігурації?
Відповіді на ці пункти для Сербії залишаються негативними або обмеженими, і це впливає на щоденне планування родини Брнабич так само, як і на будь-яку іншу подібну пару.
Питання, які найчастіше шукають про родину Брнабич
Користувачі часто уточнюють деталі, які виходять за межі коротких біографічних довідок. Ось відповіді на найпоширеніші.
Скільки років Ана і Милиця разом?
Близько п’ятнадцяти і більше років станом на 2025–2026 роки. Зустріч відбулася приблизно в 2010-му через спільну подругу в белградському геї-клубі, і стосунки не були таємницею для близького кола з самого початку.
Чи є Ана юридичною матір’ю Ігоря?
Ні. Біологічною і юридичною матір’ю є Милиця Джурджіч. Ана виховує сина разом із нею і називає його своїм, але закон не дає їй відповідного статусу через відсутність визнання одностатевих союзів.
Де народився Ігор і як?
У Белграді в лютому 2019 року після ЕКЗ. Процедура, ймовірно, проводилася за межами Сербії, оскільки місцеве законодавство обмежує доступ для одностатевих пар.
Чи змінився статус родини після того, як Брнабич стала виконувачкою обов’язків президента в 2026 році?
Ні. Тимчасові обов’язки, які вона прийняла 28 вересня 2026 року після відставки Вучича, не змінюють сімейного права. Максимальний термін виконання обов’язків — до трьох місяців, до обрання нового президента.
Які хобі та побут описувала сама Ана?
Готування, плавання, самостійне водіння, музика 80-х, відвідування галерей. Вона згадувала, що Милиця суворіша у вихованні, а сама Ана намагається проводити вечори з сином за мультфільмами.
Порівняння з іншими відкритими ЛГБТ-лідерами Європи
Брнабич стала другою жінкою-головою уряду в світі після Йоханни Сігурдардоттір в Ісландії і однією з перших відкритих ЛГБТ-осіб на найвищих посадах у регіоні. На відміну від Бельгії, Люксембургу чи Ірландії, де лідери на кшталт Еліо Ді Рупо, Ксав’є Беттеля чи Лео Варадкара діяли в країнах із уже існуючими механізмами визнання одностатевих пар, Сербія залишається в іншому правовому полі.
| Політик | Країна і період | Правове визнання родини | Ключова відмінність |
|---|---|---|---|
| Йоханна Сігурдардоттір | Ісландія, 2009–2013 | Шлюб і усиновлення доступні | Перша відкрита жінка-прем’єрка в країні з прогресивним законодавством |
| Лео Варадкар | Ірландія, 2017–2020, 2022–2024 | Шлюб визнаний після референдуму | Відкритий гей-прем’єр у країні, де права розширювалися паралельно з кар’єрою |
| Ана Брнабич | Сербія, прем’єрка 2017–2024, в.о. президента з 2026 | Шлюб і спільне батьківство не визнані | Видима родина без відповідних юридичних інструментів |
Дані зібрані на основі публічних біографій і конституційних положень відповідних країн. Відмінність полягає не лише в особистих історіях, а в тому, наскільки правова система дозволяє або блокує повсякденне функціонування родини. У випадку Брнабич публічна відкритість не зняла цих бар’єрів, і саме це робить її досвід особливо показовим для регіону, де консервативні норми залишаються міцними.
Родина продовжує жити в цьому проміжку між визнанням у стінах дому і відсутністю його в документах. Вечори з Ігорем, собакою Лавом і спробами втримати звичайність тривають паралельно з політичними обов’язками, які в 2026 році знову вивели Ану на найвищий тимчасовий пост. Цей контраст залишається відкритим для подальших змін у законодавстві чи для збереження статус-кво, залежно від того, як розвиватиметься сербська політика після виборів.