Петро Васильович Юрчишин народився 13 липня 1958 року в шахтарському Антрациті на Луганщині. Доля швидко перекинула його в інший світ — у серце української аграрної потуги, на Вінниччину. Там, у Хмільницькому районі, він пройшов шлях від звичайного інженера до одного з найвпливовіших парламентаріїв у сфері сільського господарства та харчової промисловості.
Його кар’єра — це класичний приклад людини, яка встигла адаптуватися до кожної епохи: пізньорадянської, кооперативної перебудови, дикої приватизації 1990-х і сучасної парламентської реальності. Сьогодні Юрчишин — народний депутат IX скликання, член депутатської групи «За майбутнє», голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Він обіймав аналогічну посаду ще у VIII скликанні.
Ранні роки та шлях до професії
Після школи Петро Юрчишин обрав Кам’янець-Подільський сільськогосподарський технікум. У 1973–1977 роках здобув диплом техніка-механіка. Це була практична спеціальність, яка дозволяла відразу працювати з технікою в колгоспах. Після технікуму він влаштувався старшим, а згодом головним інженером у колгосп «Родина» Старосинявського району Хмельницької області.
1978–1980 роки — строкова служба в Радянській армії. Повернувшись, продовжив кар’єру: 1980–1981 — інженер Хмільницького районного управління сільського господарства, 1981–1983 — головний інженер Великомитницької птахофабрики. Потім — відділ постачання та збуту Хмільницького заводу продтоварів (1983–1987). У ці роки він глибоко занурився в реальні механізми аграрного виробництва, логістики та збуту.
1987–1992 роки Юрчишин працював у системі споживчої кооперації. Саме тоді, в епоху перебудови та дефіциту, багато майбутніх підприємців починали з кооперативів. У 1992 році він закінчив Вінницький політехнічний інститут (нині Вінницький національний технічний університет) за спеціальністю інженер-механік. Друга вища освіта стала логічним продовженням практичного досвіду.
Бізнес у часи великих змін
1993–2001 роки — директор ТОВ «Експеримент». З 2001 року Юрчишин очолив агропромислове науково-виробниче підприємство «Візит» (ЄДРПОУ 02129063). Підприємство виросло в серйозного гравця регіону з земельним банком близько 13 тисяч гектарів. Воно поєднує виробництво, наукову складову та переробку.
Сімейний бізнес став основою матеріального становища. Після обрання до парламенту підприємство переоформили на родичів — дружину Любов Ярославівну та інших членів сім’ї. У 2018 році «Візит» отримав понад 6 мільйонів гривень державних дотацій на часткове відшкодування вартості племінних тварин — одну з найбільших сум у Вінницькій області серед подібних господарств. Цей факт став предметом антикорупційного розслідування програми «Схеми» (Радіо Свобода).
Такий шлях — від колгоспного інженера до власника великого агропідприємства — типовий для багатьох успішних аграріїв 1990–2000-х. Люди з технічною освітою та досвідом роботи в радянській системі часто краще за інших орієнтувалися в нових ринкових умовах: вміли працювати з технікою, організовувати постачання, знаходити канали збуту.
Місцева політика та зв’язок з округом
Ще до Верховної Ради Юрчишин обирався депутатом Хмільницької районної ради V та VI скликань. Це дало йому міцну місцеву базу. У 2007 році він балотувався до парламенту від Блоку Литвина, але під непрохідним номером.
У 2014 році Юрчишин переміг на виборах до Верховної Ради VIII скликання як самовисуванець по одномандатному округу № 13 (Хмільник, Козятин, Калинівка та прилеглі райони Вінницької області). У 2019-му повторив успіх. Обидва рази — безпартійний самовисуванець. У VIII скликанні входив до фракції «Блок Петра Порошенка», у IX — до групи «За майбутнє».
Його округ — типова аграрна територія. Тут голосує переважно сільське населення, для якого важливі ціни на пальне, дотації, земля, робота переробних підприємств та інфраструктура. Юрчишин регулярно організовував місцеві заходи: дитячі свята, концерти для медиків. Критики з моніторингових організацій кваліфікували деякі з них як непрямий підкуп виборців. Сам політик позиціонував це як звичайну роботу з громадою.
Парламентська діяльність та роль у аграрній політиці
У Верховній Раді Юрчишин зосередився на аграрному напрямку. Як голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами він працює над законодавством, що стосується переробки сільгосппродукції, стандартів якості, експорту та імпорту продовольства.
Ця позиція важлива в контексті євроінтеграції України. Харчова промисловість — одна з ключових експортних галузей. Підкомітет займається питаннями санітарних та фітосанітарних заходів (SPS), які є обов’язковою умовою доступу українських продуктів на європейський ринок. У 2026 році Юрчишин став одним з ініціаторів законопроєкту щодо імплементації європейського законодавства в цій сфері.
Він голосував за ключові аграрні реформи, зокрема за відкриття ринку землі у 2020–2021 роках. Для великого землекористувача це логічна позиція: ринок приносить інвестиції та ліквідність. Водночас дрібні фермери та частина експертів бачили в реформі ризики для селянських господарств.
Моніторингові організації фіксували за Юрчишиним випадки кнопкодавства. Також він підтримував деякі законопроєкти, які викликали критику з боку громадськості (зокрема, окремі норми містобудівної реформи).
Сім’я та особисте життя
Дружина — Любов Ярославівна (1962). Донька — Ольга Петрівна (1983). Брат Микола Васильович також пов’язаний з сімейним бізнесом. Родина проживає в Хмільнику. За даними декларацій та розслідувань, сім’я володіє нерухомістю та транспортними засобами преміум-класу.
Публічні дискусії та контраверсії
Як і багато народних депутатів-аграріїв, Юрчишин опинявся в центрі уваги антикорупційних розслідувань. Найгучніше — історія з дотаціями «Візиту» у 2018 році. Журналісти «Схем» показали, що компанія, пов’язана з членом аграрного комітету, отримала одну з найбільших сум бюджетної підтримки в регіоні. Після обрання до Ради підприємство переоформили на родичів.
У вересні 2014 року Юрчишин став учасником ДТП неподалік Хмільника. Зіткнулися його Lexus LX 570 та Toyota Camry. Загинула 26-річна пасажирка Toyota. За офіційною версією, винним став водій Toyota, який не надав перевагу в русі. Юрчишин отримав незначні травми. Місцеві ЗМІ писали, що він та його родина відвідували постраждалих у лікарні, допомагали ліками та продуктами. Критичні видання стверджували, що політик використовував вплив для пом’якшення наслідків для себе.
Ці історії ілюструють типову для української політики напругу: з одного боку — практичний досвід та зв’язки з регіоном, з іншого — постійні питання про конфлікт інтересів та прозорість.
Цікаві факти про Петра Юрчишина
- Він народився в промисловому Антрациті, а професійне життя повністю пов’язав з аграрним сектором Вінниччини — одного з найпотужніших сільськогосподарських регіонів України.
- Кар’єру почав у пізньорадянські часи як інженер, а перший бізнес створив ще в 1987 році в системі споживчої кооперації, коли багато хто тільки шукав способи виживання в умовах дефіциту.
- «Візит» — не просто фермерське господарство, а науково-виробниче підприємство, що вказує на спроби впроваджувати сучасні технології у виробництво.
- У 2004 та 2006 роках отримав державні нагороди — Почесну грамоту Кабінету Міністрів та звання Заслуженого працівника сільського господарства України — ще до обрання до парламенту.
- Як голова підкомітету працює над гармонізацією українського законодавства з європейськими стандартами санітарних та фітосанітарних заходів — напрямком, критично важливим для експорту української продукції до ЄС.
- Незважаючи на вік (67 років у 2025–2026), продовжує активну законодавчу діяльність: у 2026 році виступив співініціатором законопроєкту щодо імплементації європейських норм у сфері SPS.
Його історія показує, як людина з технічною освітою та практичним досвідом радянського періоду змогла побудувати успішний бізнес у 1990-ті та конвертувати його у політичний вплив у 2010-ті. У аграрній політиці України такі фігури відіграють подвійну роль: вони приносять реальне розуміння галузі, але одночасно створюють постійні дискусії про межі між приватним інтересом та державною службою.
Сьогодні, коли українське сільське господарство шукає нові ринки, технології та моделі розвитку в умовах війни та євроінтеграції, досвід людей на кшталт Петра Юрчишина залишається затребуваним — попри всі суперечки, які супроводжують його публічну діяльність.