У серці Львова, де старовинні бруковані вулички переплітаються з сучасними викликами, Ірина Михайлівна Маруняк вже понад три десятиліття стоїть на варті комфорту городян. Заступниця міського голови з питань доступності, юристка за фахом і менеджерка з досвідом керування районами, вона перетворює абстрактні норми на реальні пандуси, ліфти та безбар’єрні простори. Народжена у Львові 8 квітня 1967 року, Ірина пройшла шлях від скромної секретарки судового засідання до однієї з найвпливовіших посад у міськраді.
Її кар’єра в Львівській міській раді налічує 34 роки безперервної служби – від юридичного відділу в 1991-му до нинішньої ролі, де вона курує доступність для людей з інвалідністю, ветеранів і всіх, хто потребує підтримки. У 2025 році саме Маруняк очолила напрямок безбар’єрності, затвердивши ключовий документ, що структурує роботу всіх підрозділів міста. Ця посада не випадкова: її досвід у ЖКГ навчив долати бюрократичні бар’єри, роблячи Львів дружнішим до кожного.
Львів’яни знають її як людину, яка не уникає гарячих точок – від сміттєвих криз до воєнних пошкоджень інфраструктури. Її підхід поєднує юридичну точність з людською емпатією, перетворюючи проблеми на проєкти, що змінюють життя.
Раннє життя та шлях до юриспруденції
Львівські двори 1960-х, де юна Ірина Маруняк вперше відчула пульс міста, стали фундаментом її майбутньої кар’єри. Народившись у родині львів’ян, вона виросла серед архітектурних перлин, які згодом мала б берегти як чиновниця. Уже в 17 років, ще студенткою, дівчина ступила на професійну стежку – у 1984-му почала працювати секретарем судового засідання в Червоноармійському (нині Личаківському) районному суді. Ті два роки, сповнені протоколів і драм courtroom’у, загартували характер, навчивши розбиратися в людських долях за сухими статтями кодексів.
Паралельно Ірина здобула освіту в стінах Львівського державного університету імені Івана Франка – нині національного. Спеціальність правознавство, кваліфікація юриста, закінчила приблизно 1991-го. Університетські лекції про конституційне право перепліталися з практикою, роблячи її не теоретичним фахівцем, а практичним захисником інтересів. Цей дует – суд і університет – заклав основу для довгої служби в міськраді, де юриспруденція стала інструментом змін.
Ті часи перебудови були хаотичними, але для амбітної львів’янки вони відкрили двері до самоврядування. Перехід від суду до виконкому ЛМР у 1991-му став логічним кроком – місто кликало тих, хто вміє поєднувати закон із реаліями.
Юридичний фундамент: перші кроки в міськраді та районах
Декілька десятків томів справ і тисячі консультацій – ось що принесли Ірині Маруняк перші десять років у юридичному відділі виконавчого комітету Львівської міської ради. З 1991-го вона розплутувала земельні спори, захищала комунальне майно й укладала угоди, що формували обличчя міста. Це була школа терпіння: бюрократія 90-х вимагала не лише знань, а й дипломатії, бо кожен документ міг стати приводом для конфлікту.
У 2001-му кар’єра рвонула вперед – Сихівська районна адміністрація. Спочатку завідувачка юридичного відділу, згодом заступниця голови. Тут Ірина опанувала менеджмент району, де ріст новобудов вимагав швидких рішень. Перехід у 2006-му на чолі Галицької районної адміністрації став справжнім тестом: центр Львова з його ЮНЕСКО-статусом – це не периферія. П’ять років керування туристичним серцем міста навчили балансувати між збереженням спадщини та сучасними потребами.
Повернення до Сихівського району в 2013-му закріпило статус “районного генерала”. Під її керівництвом район розбудовувався: школи, садки, дороги – все це не папери, а бетон і асфальт. Цей етап показав Маруняк як лідерку, здатну мотивувати команди на великі проєкти.
ЖКГ на передовій: директор департаменту та заступниця мера
Літо 2017-го – Ірина Маруняк очолює департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР. Сміттєва криза, що сколихнула Львів, стала першим боїщем: у 2017-му її допитувала поліція через ТПВ у Сихові. Але саме тоді закладено основу реформ – модернізація тепломереж, нові сміттєвози, програми енергоефективності. Її команда впоралася з викликами, перетворивши хаос на систему сортування, яка досі працює.
З червня 2019-го – заступниця мера з ЖКГ. Пандемія, війна з 2022-го – термомодернізація 100+ будинків, ремонт мереж після обстрілів. У 2021-му увійшла до виконкому, де голосувала за тарифи, викликаючи дискусії. Високі зарплати (понад 1 млн грн на рік) критикували, але цифри говорять про ефективність: місто інвестувало мільярди в інфраструктуру.
До 2024-го тимчасово виконувала обов’язки директора департаменту, демонструючи стійкість. Цей період – метафора львівського ЖКГ: старі труби, нові технології, вічна боротьба з погодою та бюджетом.
Щоб краще уявити її внесок, ось хронологія ключових посад у таблиці:
| Період | Посада | Ключові завдання |
|---|---|---|
| 1984-1986 | Секретар судового засідання | Протоколи, перша практика |
| 1991-2001 | Юридичний відділ ЛМР | Спори, угоди |
| 2001-2006 | Сихівська РА (завідувач/заступник) | Розбудова району |
| 2006-2013 | Голова Галицької РА | Захист центру |
| 2013-2017 | Голова Сихівської РА | Інфраструктура |
| 2017-2019 | Директор департаменту ЖКГ | Реформи |
| 2019-2024 | Заступник з ЖКГ | Кризи, модернізація |
| 2024-2025 | Радник/Уповноважена з доступності | Перехід |
| 2025-… | Заступник з доступності | Безбар’єрність |
Дані з city-adm.lviv.ua та opendatabot.ua. Таблиця ілюструє стабільність: жодних розривів, лише ріст.
Новий горизонт: доступність як місія
Січень 2024-го – короткий етап радниці, квітень – уповноважена з доступності. А з 14 квітня 2025-го Ірина Маруняк офіційно заступниця мера в цій сфері. Війна посилила нагальність: поранені ветерани, руйнування від обстрілів. Вона реагувала блискавично – після атаки липня 2025-го координувала відновлення в Залізничному та Галицькому районах.
Ключовий проєкт – документ з безбар’єрності, що зобов’язує всі департаменти думати про інклюзію. Фотовиставка “Нові рівні” у березні 2025-го показала реальні історії: реабілітаційні центри, адаптовані парки. Скандал з пандусом для ветерана в грудні 2024-го? Маруняк організувала огляд, ремонт ліфта – проблема вирішена.
- Аудит громадського транспорту: Перевірка трамваїв на низькопідлоговість, плани на 2026-й.
- Пандуси та входи: Нормативи в багатоповерхівках, консультації для ОСББ.
- Цифрова доступність: Аудіо-опис на сайтах ЛМР для візуально обмежених.
- Співпраця з НГО: Фестивалі безбар’єрності, тренінги для чиновників.
Ці ініціативи не декларації – вони змінюють львівські вулиці, роблячи їх мостом для всіх. Перехід від ЖКГ до доступності логічний: інфраструктура без бар’єрів – це про тепло для кожного.
Практичні кейси: як Маруняк змінює Львів
- Пандус для ветерана (2024): Мешканці проти – міськрада за. Результат: розширений вхід, новий ліфт. Урок: діалог з громадою перемагає.
- Фотовиставка “Нові рівні” (2025): Показала, як люди з інвалідністю подорожують. Натхнення для 50+ проєктів.
- Відновлення після обстрілу (2025): Координація ремонтів – пріоритет доступності в кризі.
- Документ безбар’єрності: 100+ сторінок норм, що впроваджуються в бюджеті 2026-го.
Кожен кейс – приклад, як системний підхід долає опір. Використовуйте для ОСББ: звертайтеся до уповноваженої за консультаціями.
Політичний портрет: від Самопомочі до командної гри
У 2015-му Маруняк спробувала депутатський мандат – балотувалася від “Об’єднання Самопоміч” по 35-му округу ЛМР. Не обрана, але досвід агітації загартував. Сьогодні – позафракційна, лояльна команді Садового. Голосувала за тарифи 2025-го, що викликало дискусії, але аргументувала інвестиціями в модернізацію.
Чесно.org фіксує чисту репутацію: декларації прозорі, без санкцій. Високі доходи – плата за відповідальність у кризах.
Сім’я та людське обличчя
Чоловік Володимир – підприємець, фірми “Пік” (паливо) та “Стрепет” (аптеки). У 2016-му скандал: 1,5 млн неустойки за оренду, але фірма не працювала. Ірина дистанціювалася, наголошуючи на відсутності конфлікту інтересів. Діти не в публічному полі – приватність понад усе.
Вона – типова львів’янка: любить каву в центрі, прогулянки Ринку. “34 роки для людей і Львова”, – казала в інтерв’ю. Ця пристрасть робить її не бюрократом, а рушійною силою.
Її історія надихає: з протоколів суду до безбар’єрного міста. А що чекає попереду? Нові проєкти, де доступність стане нормою, а Львів – зразком для України.