П’ятницька церква стоїть у самому центрі Чернігова, на вулиці Гетьмана Полуботка, 3, оточена зеленим сквером імені Богдана Хмельницького. Цей компактний храм, ніби витканий з легенд і каменю, прикрашає простір навпроти обласного драматичного театру, де колись гудів жвавий торг. Кожна цеглинка тут шепоче про княжі часи, а її стрункі форми притягують погляди перехожих, ніби магніт для душі, спраглої історії.
Розташована в історичному ядрі міста, церква ідеально вписується в ансамбль центральної площі – колишньої Красної площі. Відвідувачі часто знаходять її несподівано, виходячи з театру чи прогулюючись сквером з фонтаном і лавочками. Точні координати – 51°29′33″ пн. ш. 31°18′3″ сх. д. – роблять пошук простим у будь-якому навігаторі, а пішки від ключових точок міста це лічені хвилини.
Храм не просто архітектурна перлина, а жива нитка до епохи Київської Русі. Побудована наприкінці XII – на початку XIII століття, вона пережила навали, пожежі та війни, щоб сьогодні приймати парафіян і туристів. Її стіни, змуровані з плінфи – тієї самої давньоруської цегли, – дихають міццю предків.
Історія П’ятницької церкви: від торговиці до сучасності
Уявіть гамірний чернігівський посад XII століття: купці торгують шовками й медом, а посеред усього цього зводиться храм на честь Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці – покровительки торгівлі, жнив і родинних уз. Купці самі зібрали кошти на будівництво, перетворивши ринок на освячений простір. Деякі дослідники пов’язують початок робіт з князем Ігорем Святославичем, героєм “Слова о полку Ігоревім”, хоч прямих документів немає.
Перше серйозне випробування прийшло в 1239 році з монголо-татарською навалою. Легенда розповідає, як ченці, жінки й діти забарикадувалися в церкві, обороняючи її до останнього хліба й води. Захисники нібито викинулися з верхньої частини храму на списи ворогів, а сама споруда залишилася непохитною. Хоч це й поетична оповідь, вона підкреслює міць храму, який устояв серед руїн.
У XVII столітті церква відродилася як центр П’ятницького жіночого монастиря. У 1670-му полковник Василь Дунін-Борковський пожертвував на нову покрівлю, а в 1676–1690 роках майстри під керівництвом Івана Зарудного додали барокові фронтони – один з них прикрашав герб гетьмана Івана Мазепи. Пожежа 1750-го зруйнувала дах, але вже 1755-го храм засяяв грушеподібними банями та прибудовами, ставши семибанним бароковим шедевром.
Катерина II у 1786-му скасувала монастир, а територію віддали під лавки. У 1818–1820 роках архітектор Антон Карташевський збудував ротонду-дзвіницю, яка слугувала до 1962-го. Друга світова війна стала трагедією: 25 вересня 1943-го, через три дні після звільнення Чернігова, бомба зруйнувала дах і стіни. Архітектор Петро Барановський особисто приїхав, врятувавши руїни консервацією.
Архітектурні секрети: чому П’ятницька – унікальна
Церква – чотиристовпна, тринавна, триапсидна, з квадратним планом 16 × 11,5 метра, ніби башта, що рветься в небо. Стіни наростають трьома рядами арок, пілястри профілюють фасад, а рожевий колір з білими нішами створює ілюзію руху вгору. Вертикальні арки й лопатки роблять її “Словом о полку Ігоревім” в камені – динамічною, як поема.
Всередині – простір висотою 27 метрів у центральній наві, з хорами на північній стіні та полив’яними плитками підлоги в жовтих, зелених і вишневих тонах. Кладка “в ящик” – плінфа з вапнобетоном – типова для домонгольської доби. Фасади прикрашені меандрами, сітчастим орнаментом і аркатурою, вікна стрільчасті, як у готичних соборів, хоч це чиста руська школа.
Реставрація 1955–1962 років під керівництвом Барановського повернула первісний вигляд: знесли дзвіницю, відтворили плінфу в шести видах на заводі, розчистили фрескові фрагменти. Сьогодні стіни нетиньковані, оголюючи душу храму. Це єдина повністю збережена сакральна пам’ятка передмонгольського Чернігова, національного значення.
Випробування війною та відродження
19 серпня 2023-го ракетний удар по драмтеатру зачепив церкву: вибиті вікна, пошкоджена аналойна ікона Святої Параскеви. Парафіяни, що поверталися з служби, опинилися в епіцентрі, але храм не зупинив богослужінь. За даними vue.gov.ua, парафія швидко прибрала скло й продовжила служби. До 2026 року вікна відреставровані, церква сяє, як і раніше.
З 1991-го – діючий храм ПЦУ, Чернігівська єпархія. Настоятель отець Мирон веде служби щонеділі о 9:00, храм відкритий з 8:00 до 18:00. Тут проводять хрещення, вінчання, а в сквері – фестивалі та концерти.
Як дістатися до П’ятницької церкви: практичні маршрути
Чернігів компактний, церква – у піклій точці. Залізничний вокзал за 2,5 км: тролейбус №1, 7, 10 чи автобус №4, 33 до зупинки “Театр” (10 хв, 8 грн). Bolt чи Uber – 80-100 грн, 7 хв. Автовокзал ближче, 1,5 км: пішки 20 хв по вул. Шевченка чи маршрутка №5.
З Києва поїздом “Київ-Чернігів” (2 год, від 150 грн), далі транспорт. Авіа – Бориспіль (3 год авто), з трансфером. Парковка біля скверу безкоштовна, велосипедні стежки ведуть прямо. Влітку 2026-го сквер зручний для пікніків, з Wi-Fi та зарядками.
- Порада для новачків: Використовуйте Google Maps з “П’ятницька церква” – маршрут з урахуванням трафіку.
- Для сімей: Поруч кафе й дитячі майданчики в сквері.
- Туристичний маршрут: Церква – старт для Троїцько-Іллінського монастиря (1 км).
Ці кроки роблять візит безтурботним. Після прибуття насолоджуйтеся атмосферою: аромат квітів у сквері, дзвони храму зливаються з міським ритмом.
П’ятницька в контексті Чернігова: сусідні перлини
Храм – магніт для турмаршрутів. Навпроти – облмуздрам, праворуч – торгові ряди з крамницями. За 300 м – Болдиних могил, 1 км – Спасо-Преображенський собор XII ст. Екскурсії від “Чернігів стародавній” (200 грн/особа) охоплюють комплекс, з легендами й фото.
| Пам’ятка | Відстань | Час пішки |
|---|---|---|
| Іллінська церква | 1,2 км | 15 хв |
| Троїцький собор | 0,8 км | 10 хв |
| Катерининська церква | 0,5 км | 7 хв |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chernihiv.travel. Цей кластер робить день у Чернігові незабутнім – від княжих соборів до барокових шедеврів.
Цікаві факти про П’ятницьку церкву
- Камінь бажань на тильній стіні: місцеві торкаються його за удачею в справах – традиція з невідомих часів.
- Хрест XII ст. у стіні: розчищений у 2000-х, символізує первісну святиню.
- Плінфа з заводу: для реставрації 1962-го виготовили 6 типів цегли за давніми зразками.
- Легенда про оборону: церква – остання фортеця 1239-го, витримала облогу.
- Фрески в нішах: фрагменти орнаментів видно неозброєним оком, ніби таємні послання майстрів.
Ці перлини роблять візит особливим – торкніться історії рукою!
П’ятницька церква пульсує життям: від тихих молитов до гучних фестивалів у сквері. Взимку сніг вкриває її чарівним мереживом, влітку – зелень скверу створює оазис спокою. Туристи діляться відгуками про мирну ауру, що лікує душу після міських поспіхів. Поруч кафе з чернігівськими смаколиками – квас і вареники – доповнять враження.
Храм кличе не лише вірян, а й мандрівників, спраглих автентики. Тут час сповільнюється, а стіни розповідають саги про купців, князів і витривалість українців. Крокніть усередину – відчуйте, як епохи зливаються в одне диво.