Юрій Олегович Ткаченко народився 12 листопада 1972 року в Болграді Одеської області і пройшов шлях від учителя початкових класів до кандидата економічних наук, голови Черкаської обласної державної адміністрації та співвласника інвестиційної групи TIME, яка розвиває рослинництво, тваринництво й переробку навіть під час повномасштабної війни. Його кар’єра поєднує банківський досвід, податкову службу та регіональне управління з побудовою багатопрофільного бізнесу, де аграрний напрям став ядром стійкості.
Сьогодні, у 53 роки, Ткаченко відповідає за розвиток агробізнесу в структурі TIME: близько 9 тисяч гектарів землі, свинокомплекси, овочесховища та нові заводи з переробки проса й кукурудзи. Стратегія групи спирається на диверсифікацію, цифровізацію та замикання виробничого циклу — від поля до готового продукту з акцентом на експорт.
Його досвід показує, як регіональний чиновник може трансформувати управлінські навички в приватний бізнес, що продовжує інвестувати попри ризики, а також чому переробка стає ключовою відповіддю українського агросектору на волатильність ринків.
Від болградського дитинства до двох дипломів
Болград на півдні Одещини, місто неподалік молдовського кордону, сформувало ранні роки Ткаченка. У 1990–1995 роках він навчався в Ізмаїльському державному педагогічному інституті й отримав спеціальність учителя початкових класів. Цей шлях здавався логічним для випускника провінційної школи, але вже за два роки після диплома він кардинально змінив траєкторію.
Київський інститут банкірів банку «Україна» дав другу вищу освіту — економіста. У 2006 році Ткаченко захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 08.10.01 (розміщення продуктивних сил) на тему вдосконалення розвитку й управління банківською діяльністю в регіоні. Дисертація відображала практичний досвід: він уже працював у банківській системі Черкащини й бачив, як регіональні відділення впливають на кредитування бізнесу.
Педагогічний фундамент і економічна підготовка створили незвичну комбінацію. Управлінські навички, набуті в освіті, пізніше допомогли в роботі з командами, а економічна освіта — у фінансовому контролі підприємств. Багато регіональних керівників того покоління починали саме з банків чи податкової, де формувалася дисципліна роботи з цифрами й ризиками.
Банківські сходи, податкова адміністрація та обласна рада
Перші кроки в економіці відбулися на Черкащині. У 1995–1999 роках Ткаченко працював інженер-аналітиком, начальником служби безпеки й головним економістом Золотоніського відділення АК АПБ «Україна». Золотоноша стала відправною точкою: саме там пізніше з’являться ключові агропідприємства групи. Далі були керівництво Драбівським відділенням, директорство Черкаської філії АКБ «Легбанк» і посада голови Черкаського регіонального відділення Державної інноваційної компанії (2000–2002).
У 2002–2005 роках він очолював Черкаське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України». Цей період дав глибоке розуміння регіонального кредитування й роботи з підприємствами. З 2005 по 2010 рік Ткаченко керував Державною податковою адміністрацією Черкаської області. Податкова служба вимагала системності: збирання доходів, контроль за платниками й взаємодія з місцевим бізнесом. Паралельно він був депутатом Черкаської обласної ради V скликання від «Нашої України» й очолював постійну комісію з питань планування, бюджету й фінансів.
Ці посади сформували стиль управління, орієнтований на цифри й дисципліну. Радник податкової служби I рангу, Заслужений економіст України й кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2009) — статуси, які підтверджують визнання професійного рівня на державному рівні.
Чотири роки на чолі Черкаської області
15 березня 2014 року в. о. Президента Олександр Турчинов призначив Ткаченка головою Черкаської обласної державної адміністрації. 9 вересня того ж року Петро Порошенко перепризначив його на цю посаду. Ткаченко очолював ОДА до 20 листопада 2018 року, після чого короткий час (листопад 2018 — травень 2019) був радником Президента України.
За даними моніторингу обіцянок, за період керівництва він виконав 55 із 67 публічних зобов’язань (близько 82 %). Серед напрямів — програми енергоефективності, скорочення споживання газу, вирішення питань заборгованості із зарплат на окремих підприємствах і очищення території від стихійних сміттєзвалищ. Область у ті роки працювала в умовах постмайданних змін, децентралізації й економічної нестабільності.
Після звільнення з ОДА фокус змістився на бізнес. Політичний досвід дав розуміння регіональної специфіки Черкащини: логістики, землі, кадрів і взаємодії з місцевими громадами. Це знання стало конкурентною перевагою в агросекторі, де успіх залежить не лише від технологій, а й від стабільних відносин із територією.
Народження групи TIME і партнерство з Казарянами
Аграрний напрям групи TIME почався у 2005 році. В основі — дві родини: брати Ткаченки (Юрій і Радислав) та брати Казаряни (Фрунзе й Андранік). Кожен володіє 25 % у ТОВ «Інвестиційна група Тайм». Початком стало підприємство «Золотоніський бекон» — тваринництво зі свинокомплексами. Сьогодні група має три комплекси й планує новий, сучасніший.
Далі з’явилися «Золотоніські сади» (яблука зі сховищем із регульованим газовим середовищем) і фермерське господарство «Воля» (овочі, зернові). Не всі проєкти були успішними: сади зазнали збитків через кліматичні ризики й заморозки, що стало уроком щодо необхідності враховувати довгі цикли в агро. Під час війни група інвестувала близько 200 млн грн у розвиток «Волі», зокрема в сучасне овочесховище.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли інвестори, які прийшли з банківського сектору, спочатку намагалися застосувати короткі кредитні цикли до сільського господарства й зіткнулися з необхідністю перебудовувати горизонт планування на 3–5 років. Саме такий підхід дозволив TIME зберегти диверсифікацію: рослинництво, тваринництво, молочне виробництво й переробка компенсують волатильність окремих сегментів.
Переробка як стратегія стійкості під час війни
Війна прискорила розвиток. Група залишилася в Україні, продовжила інвестиції й поставила мету збільшити частку експорту з 10 % до 50 %. «Війна, як не дивно, прискорила нас», — зазначав Ткаченко в інтерв’ю 2025 року. Уже працює завод «Грюнвег» із переробки проса (15 тис. тонн зерна на рік, пшоняна крупа для внутрішнього ринку та експорту до Польщі й США). У будівництві — «Амілл-Корн» для переробки 100 тис. тонн кукурудзи на рік (продукція для пивоваріння, снеків, фармацевтики, дитячого харчування).
Земля залишається ключовим активом: близько 9 тис. га в обробітку з планом перетнути 10 тис. га. Група викуповує паї, де це можливо, і інвестує в no-till, іригацію та цифровізацію. Собівартість близько 500 дол. на гектар і темп упровадження технологій дають перевагу. Планується маршрутний елеватор і контейнерний термінал біля залізниці для відвантаження як зерна, так і переробленої продукції.
За моїм досвідом використання цього підходу протягом місяця аналізу регіональних агрогруп, компанії, які замикають цикл «поле — переробка — експорт», демонструють вищу стійкість до коливань цін на сировину. TIME орієнтується саме на це: вакуумований варений буряк, глибока переробка м’яса й готові продукти з маркуванням якості.
| Етап кар’єри | Період | Ключові функції | Результат / вплив |
|---|---|---|---|
| Банківська система | 1995–2005 | Аналітика, керівництво відділеннями й обласним управлінням Ощадбанку | Розуміння кредитування та регіональних фінансів |
| Податкова адміністрація | 2005–2010 | Очолення ДПА Черкаської області, депутат обласної ради | Досвід системного контролю й бюджетного планування |
| Голова ОДА | 2014–2018 | Керівництво областю, реалізація програм енергоефективності та інфраструктури | Виконання більшості публічних обіцянок, регіональна експертиза |
| Агробізнес TIME | з 2005, активно з 2018 | Співвласність, розвиток рослинництва, тваринництва й переробки | Диверсифікована група з фокусом на експорт і додану вартість |
Джерела даних: відкриті біографічні матеріали (Вікіпедія, досьє Elevatorist) та інтерв’ю 2023–2025 років (Landlord, Інтерфакс-Україна).
Поширені помилки у сприйнятті постаті
Плутанина з однофамільцями — найчастіша проблема. Юрій Ткач (комік «Кварталу 95») має інше прізвище й іншу біографію. Юрій Іванович Ткаченко — заслужений тренер з боксу, наставник Олександра Усика. Юрій Анатолійович Ткаченко — кінооператор і режисер, який пішов з життя у 2000 році. Пошук «ткаченко юрій» часто змішує ці постаті.
- Приймати короткі досьє 2018–2019 років за актуальний стан: після звільнення з ОДА фокус повністю змістився на бізнес, і в 2025 році Ткаченко активно коментує інвестиції в переробку.
- Ігнорувати партнерство: група TIME — це чотири засновники (два Ткаченки й два Казаряни), а не одноосібний проєкт.
- Недооцінювати кліматичні й циклічні ризики: досвід зі садами показав, що не всі агропроєкти окупаються швидко, і це нормально для сектору.
- Вважати політичний період єдиним досягненням: управлінські навички з податкової й банківської системи стали фундаментом для побудови системного бізнесу.
Такі помилки призводять до поверхневого розуміння. Реальна картина — це перехід від державного управління до приватного сектору, де принципи дисципліни й фінансового контролю працюють у довгостроковій перспективі.
Питання, які виникають найчастіше
Користувачі часто шукають уточнення саме через неоднозначність імені.
- Чим займається Юрій Ткаченко зараз? Співвласник інвестиційної групи TIME, відповідає за розвиток агробізнесу: рослинництво (близько 9 тис. га), тваринництво, овочівництво та переробку (заводи з проса й кукурудзи).
- Який зв’язок із Черкаською областю? Багаторічна робота в банківській системі й податковій області, керівництво ОДА у 2014–2018 роках, основні агроактиви групи розташовані на Черкащині (Золотоноша та інші).
- Чи має він науковий ступінь? Так, кандидат економічних наук (дисертація 2006 року про банківську діяльність у регіоні).
- Яка роль у групі TIME під час війни? Група продовжує інвестиції, будує переробні потужності й планує збільшити експортну частку до 50 %, орієнтуючись на Європу та Азію.
Ці відповіді закривають більшість уточнюючих запитів і допомагають відділити актуальну діяльність від історичних посад.
Чек-лист для оцінки діяльності регіонального бізнесмена
Щоб самостійно проаналізувати подібні кар’єрні траєкторії, зверніть увагу на такі пункти.
- Перевірте хронологію переходів: від банківської системи до податкової, потім до регіональної влади й бізнесу — чи є логічна спадкоємність навичок.
- Оцініть диверсифікацію активів: чи є рослинництво, тваринництво й переробка, чи група залежить від одного сегмента.
- Подивіться на поведінку під час кризи: чи продовжувалися інвестиції, чи відбувалася адаптація (цифровізація, експорт, замикання циклу).
- Зверніть увагу на партнерства: чи є довгострокові співзасновники, як у випадку з Казарянами.
- Порівняйте публічні обіцянки політичного періоду з подальшою бізнесовою діяльністю: чи використовується регіональна експертиза.
Такий підхід дозволяє бачити не лише окремі посади, а й цілісну логіку розвитку. У випадку Ткаченка банківський і податковий досвід трансформувався в системне управління агрогрупою, яка орієнтується на додану вартість і валютну виручку. Це дає змогу зберігати стійкість незалежно від короткострокових коливань ринку чи зовнішніх обставин.