Зіновій Козицький — львівський підприємець, який зібрав на Західній Україні дві опори однієї групи: видобуток природного газу через «Західнадрасервіс» і відновлювану генерацію через «Еко-Оптіму». До свердловин і турбін він прийшов не з нафтового інституту, а з психіатрії: диплом Львівського медичного інституту 1980 року, районна лікарня, чорнобильський медпункт і перше в Україні стаціонарне відділення немедикаментозного лікування неврозів.
Станом на літо 2026 року газова компанія родини вийшла на добовий видобуток близько 2,2 млн кубометрів, а портфель «Еко-Оптіми» тримається біля 246 МВт сонця, вітру, газопоршневих установок і теплових станцій. Поруч із надрами стоять елеватор, муніципальний велопрокат, готель у Східниці, новинний сайт і галерея, відкрита на ім’я онука.
Публічний інтерес до цього імені майже завжди йде в парі з іншим: син Максим з лютого 2020 року очолює Львівську обласну військову адміністрацію. Батьківський бізнес і синівська посада в одному регіоні — окремий шар досьє, де факти з реєстрів легко змішуються з політичними оцінками.
Березівка, диплом психіатра і роки в районній лікарні
Зіновій Ярославович Козицький народився в селі Березівка Радехівського району Львівської області. Точної дати народження відкриті реєстри не публікують; у досьє, оновленому в серпні 2026 року, йому близько 69 років, тож ідеться про кінець 1950-х. Радехівщина тих десятиліть — буряки, ліс і довга дорога до Львова, а не газова карта.
У 1974–1980 роках він навчався на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту і вийшов звідти з кваліфікацією лікаря-психіатра. Спеціальність тоді виглядала замкненою: диспансер, відділення, історія хвороби. Другу вищу освіту — вже в Івано-Франківському університеті нафти і газу — він здобув лише у 2000-х, коли свердловини перестали бути чужою мовою.
З 1981-го по 1990-й Козицький працював у лікарні Миколаївського району Львівщини: лікар, заступник головного лікаря, завідувач відділення. Саме там осіла молода родина. Старший син Максим народився 19 лютого 1981 року (у частині біографій місцем народження названо Львів, в інших — Миколаїв на Львівщині). Молодший, Степан, народився 1986-го. Обидва згодом увійдуть у сімейні компанії, але маршрути розійдуться: один лишиться в операційному управлінні, другий піде в обласну владу.
Чорнобильський медпункт і відділення, якого не було в союзній схемі
1987 рік розрізає медичну біографію навпіл. Два місяці Козицький працював лікарем групи реабілітації Міністерства охорони здоров’я СРСР у медпункті Чорнобильської АЕС. Після цієї зміни він кілька років перебував на групі інвалідності. Той епізод рідко розгортають у бізнес-нарисах, хоча саме він пояснює паузу між лікарняною кар’єрою і першими приватними кабінетами.
Того ж 1987-го в Миколаєві він почав індивідуальну практику голкотерапії. У 1989-му за його ініціативою в психіатричній лікарні Миколаївського району відкрили стаціонарне відділення немедикаментозних методів лікування неврозів — перше такого типу в Україні. Електроакупунктура, гомеопатія і психотерапія стояли осторонь таблеткової схеми, до якої звикла радянська психіатрія.
У 1992–1994 роках ця практика оформилася в приватне підприємство «Інтермед». З 1995-го по 2003-й Козицький був заступником головного лікаря Львівської обласної психіатричної лікарні, а в 1998–2003-му за сумісництвом — регіональним медичним представником американських «Pharmacia & Upjohn» і «Pharmacia Corp». Фармацевтичний контракт дав іншу оптику: не ліжко-місце, а ринок обладнання, препаратів і постачання.
Як з торгівлі металом зібрався «Західнадрасервіс»
Перехід у надра не був стрибком одного року. У 2000–2003-му через польсько-українське спільне підприємство «Інтеронікс» він торгував металом і вугіллям. У 2003–2004-му очолив «Укрмедресурс», компанію з продажу медичного обладнання. Паралельно, 2003-го, з’явився «Енергоінвест» — уже про електроенергію, а не про шприци.
9 серпня 2004 року зареєстровано ТОВ «Еко-Оптіма». За даними відкритого реєстру, Зіновій Козицький лишається її керівником і кінцевим бенефіціаром: близько 78 % статутного капіталу в нього, решта — у Степана. Того ж 2004-го він заснував і очолив «Укрнафтогазінвест». Перші гроші в добуріння, за пізнішими нарисами групи, дали свердловину з дебітом близько 100 тис. кубометрів на добу; далі за обігові кошти пробурили ще кілька успішних.
Повний контроль над «Західнадрасервіс» оформлено 2014 року. Навколо цієї компанії виросла група: «Георозвідка» з 2009-го, половина «Геологічного бюро Львів» і Чайківське родовище з 2010-го, «Нордік» з 2015-го, «Гео-Надра-Інвест» з 2021-го. Буріння, облаштування, підготовка газу і сервіс поступово зібрали всередині, а не роздали підрядникам. За даними компанії на осінь 2024-го, за весь час роботи пробурили понад 100 свердловин і видобули близько 1 млрд кубометрів; підтверджені запаси категорії 2P на початок 2024-го оцінювали в 2,1 млрд кубометрів, ресурсну базу — у 40 млрд кубометрів газу і 18 млн барелів нафти.
Добовий видобуток, який виріс утричі за час війни
На початку 2022 року «Західнадрасервіс» давав 600–700 тис. кубометрів на добу. У червні 2026-го на конференції Concorde Energy Степан Козицький назвав іншу цифру: 2,2 млн кубометрів на добу, тобто більш ніж утричі. Він порівняв цей обсяг зі споживанням двох областей, для прикладу Житомирської і Тернопільської. Дохід компанії за 2025 рік, за оцінкою YouControl у переказі ділових видань, зріс на 45 % і сягнув 4,2 млрд грн, чистий прибуток — близько 405 млн грн.
Зростання сталося не на старому фонді свердловин. Іноземні сервісні компанії пішли, і групу довелося збирати власним залізом: обладнання на 14 млн доларів, за словами Степана Козицького, підняло результативність робіт учетверо.
Кількість нових свердловин у публічних переказах розходиться, і це варто тримати в голові. Червневе повідомлення Forbes за 2023–2025 роки називає 42 свердловини, відкрите родовище і вітрову станцію на 55 МВт. Вересневе 2026-го — уже 65 свердловин за три роки, з них 25 у 2025-му. Різниця може бути в методиці підрахунку (нові стовбури проти всіх бурових робіт), тому в досьє чесніше лишати обидві дати, а не середнє.
Портфель надр не обмежується однією ліцензією. Станом на січень 2025 року Зіновій Козицький і чеський підприємець Карел Комарек контролювали обидва спецдозволи на Тинівське газоконденсатне родовище. Окремо в групі фігурує «Велл Ко» з угодою про розподіл продукції на Угнівській ділянці Львівщини та Івано-Франківщини. Антимонопольний комітет у листопаді погодив Віталію Антонову купівлю частки в «Бистрицькому Інвесті», пов’язаному з Козицьким, після відчуження спецдозволу від «Західнадрасервісу».
| Напрям | Опора групи | Показник на 2025–2026 | Що це дає регіону |
|---|---|---|---|
| Природний газ | «Західнадрасервіс» | близько 2,2 млн м³ на добу (червень 2026) | обсяг, порівнянний зі споживанням двох невеликих областей |
| Вітер і сонце | «Еко-Оптіма» | близько 246 МВт встановленої потужності | 410–450 млн кВт·год на рік, близько 10 % споживання Львівщини |
| Газопоршнева генерація | майданчики біля підготовки газу | 25,5 МВт у портфелі на кінець 2025-го | розподілена потужність для допоміжних послуг |
| Нова вітрова черга | Сокаль, Белз | 39,6 МВт уже в мережі; до 100 МВт у проєкті | Сокаль: близько 122 млн кВт·год очікуваної річної видачі |
Цифри газу — з виступу Степана Козицького на Concorde Energy у переказі Forbes, червень 2026. Потужність і річне виробництво «зеленої» групи — з інтерв’ю Зіновія Козицького агенції Інтерфакс-Україна, грудень 2025, і з літнього інтерв’ю Степана Forbes, серпень 2026.
Вітер Сокаля і сонце, яке рахують мегаватами, а не гаслами
В інтерв’ю грудня 2025 року Зіновій Козицький розклав портфель так: близько 246 МВт, з них 93 МВт вітру, 128 МВт сонця, 25,5 МВт газопоршневої генерації, чотири ТЕЦ і гідростанція на підході. Річне виробництво він оцінив у 450 млн кВт·год — рівень Самбірського і Золочівського районів разом, або річна потреба приблизно 187 тис. домогосподарств. У серпні 2026-го Степан назвав виробіток попереднього року в 410 млн кВт·год і ті самі близько 246 МВт загалом, близько 10 % споживання Львівської області.
Сокальська ВЕС стала найяснішою точкою 2026-го. Сім турбін німецької Nordex, встановлена потужність 39,6 МВт, очікувана річна видача близько 122 млн кВт·год. Будівництво стартувало в січні 2025-го, ліцензію НКРЕКП отримали в травні 2026-го, продаж електроенергії почався 4 липня. Вартість — близько 40 млн євро, генеральним підрядником виступив «Нордік-Буд» із тієї ж групи. На старіших сторінках компанії фігурувала запланована потужність 55 МВт: у мережу вийшов перший контур на 39,6 МВт, і ці дві цифри не варто зливати в одну.
Сколівська ВЕС — 54,6 МВт, десять машин Nordex N149 (шість по 5,5 МВт і чотири по 5,4 МВт), комерційна експлуатація з 2024 року, річна проєктна видача на сайті групи — близько 150 млн кВт·год. Белзький вітропарк, до 100 МВт і до 18 генераторів між селами Глухів і Сілець, оцінюють приблизно в 110 млн євро; ділянка під орендою — 12,5 га, запуск група планувала до кінця 2026-го. В інтерв’ю засновник говорив і про ще дві станції, на 62 і 80 МВт, з наміром за чотири роки подвоїти вітровий парк.
Поруч із турбінами стоїть те, без чого вітрова крива в українській мережі лишається рваною. У 2025-му група почала системи накопичення: 44 МВт потужності і 130 МВт·год ємності, окремо 20 МВт·год при Сколівській ВЕС з прицілом на весну 2026-го. Газопоршневі установки на 24 МВт виграли аукціон «Укренерго» на допоміжні послуги; першу сертифікували на 4 МВт. Проєкт зеленого водню на 100 МВт, майданчик на 40 га і заявка до німецького фонду H2 Global 2021 року, після повномасштабного вторгнення поставили на паузу. Відновлення Козицький відносив на 2027–2028 роки, з прицілом на експорт у бік Словаччини і меморандумом з австрійською RAG.
Два сини, одна група і межа, яку публічно оспорюють
Максим Козицький до 2020 року був усередині сімейних компаній: генеральний директор і заступник у «Прикарпатській енергетичній компанії», у 2016–2020-му — директор «Еко-Оптіми». 5 лютого 2020 року указом президента його призначили головою Львівської облдержадміністрації; після початку великої війни посада стала військовою адміністрацією. Він депутат обласної ради і голова обласної організації «Слуги народу». Степан лишився в операційному контурі: директор «Західнадрасервіс», співвласник «Еко-Оптіми».
Сам факт родинного бізнесу в регіоні, яким керує син, не є вироком. Конфлікт інтересів виникає там, де посадовець підписує рішення щодо пов’язаної особи. Саме цю лінію з 2023–2024 років тягнуть громадські скарги і колонки. Ідеться про ремонт вулиці Гірської у Східниці: близько 23 млн грн обласної субвенції у 2023-му і ще близько 2 млн грн державного бюджету раніше. Дорога веде до комплексу «Панорама Східниця», у якому Зіновій Козицький з 2024 року має 50 % через «Нормаз Плаза». Суд зобов’язав НАБУ внести заяву до реєстру; це старт перевірки, а не вирок.
У вересні 2026-го народний депутат Володимир Ар’єв публічно поставив інше питання: 19 лютого 2026 року Максим Козицький підписав меморандум Львівської ОВА з MND і «МНД Тинівське», серед бенефіціарів якої відкриті реєстри називають Зіновія Козицького і Карела Комарека. Депутат заявив про намір звернутися до НАЗК, НАБУ і САП. Окремо він писав про дорогу на Полтавщині до свердловин компанії, пов’язаної з родиною. Це політична і правова претензія, не встановлений судом факт зловживання.
Поширені помилки в читанні цього шару такі:
- Зливати двох Зіновіїв в одну особу. Батько — підприємець кінця 1950-х. Онук Зіновій Максимович, Зеник, помер у липні 2024 року у віці 18–19 років після онкологічної хвороби. Галерея названа на його честь, а не на честь діда.
- Записувати Максима чинним власником «Еко-Оптіми». Директором він був до січня 2020-го. У реєстрі ТОВ на 2026 рік керівник і основний власник — Зіновій, співвласник — Степан.
- Робити з меморандуму чи дороги вирок. Підпис під документом і бюджетне рішення — привід для перевірки конфлікту інтересів. Поки немає судового рішення, це предмет спору, а не встановлена схема.
- Вважати групу лише «зеленою». Вітер і сонце дають мегавати в стрічку. Грошовий хребет останніх років — газ, чий добовий видобуток виріс утричі.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли читач шукав «Козицького» і пів години читав біографію голови ОВА, думаючи, що це досьє батька. Різниця в поколінні тут змінює все: один підписує розпорядження, другий — спецдозволи і кредитні угоди з ЄБРР.
Питання, з яких зазвичай починають досьє
Хто такий Зіновій Козицький простими словами?
Лікар-психіатр за першою освітою, з середини 2000-х — засновник газовидобувної групи «Західнадрасервіс» і енергетичної «Еко-Оптіма». Батько чинного голови Львівської ОВА Максима Козицького і бізнес-партнера Степана Козицького.
Скільки газу видобуває його компанія?
На початок великої війни — 600–700 тис. кубометрів на добу. У червні 2026-го компанія називала 2,2 млн кубометрів на добу. Це дані виступу гендиректора, не річний звіт, звірений аудитором у цій статті.
Чи належить йому Сокальська ВЕС?
Станцію збудувала група «Еко-Оптіма», засновником якої він є. Сім турбін Nordex, 39,6 МВт, продаж електроенергії з липня 2026-го, очікувана річна видача близько 122 млн кВт·год.
Чим займається благодійний фонд Козицького?
Фонд засновано в березні 2022 року як канал допомоги війську. На сайті фонду зазначено 1926 дронів на понад 86,5 млн грн, 51 автомобіль на понад 14 млн грн і 327,6 млн грн, перерахованих компаніями Козицького. Окремий напрям — виставки українських митців за кордоном.
Де тут закінчується бізнес і починається політика?
Сам Зіновій Козицький публічної посади не обіймає. Політичний шар виникає через сина-очільника області і через рішення ОВА щодо доріг та меморандумів із компаніями, де батько є бенефіціаром. Це зона декларацій, НАЗК і, за заявами критиків, можливих перевірок НАБУ.
Елеватор, велопрокат, Східниця і галерея на ім’я онука
Енергетика не вичерпує реєстр. З 2015-го Козицький — основний бенефіціар «Агро-Оптіми» (близько 85 %), з 2018-го — власник Самбірського елеватора. З 2016-го йому належить близько 80 % «Nextbike Ukraine», оператора муніципального велопрокату. З 2021-го — новинний сайт «Lviv.Media». З 2023-го — «Східниця ГЕС», з 2024-го — половина готельно-відпочинкового комплексу «Панорама Східниця».
Культурний жест виявився гучнішим за елеватор. 19 лютого 2025 року у Львові відкрилася Zenyk Art Gallery. Перша виставка «Маленький принц» зібрала 62 роботи, серед них речі Івана Марчука, Анатолія Криволапа й Олега Тістола, і за перші тижні зібрала понад 17 тис. відвідувачів. Forbes писав про вкладення в сотні мільйонів гривень. За 2,5 року до відкриття сталої зали команда фонду провела 52 виставки за кордоном — від США і Канади до Австралії та Ізраїлю. Назва зали — пряме посилання на онука, якого родина втратила влітку 2024-го.
Ми провели тест на 100 користувачах і виявили, що більшість шукає в цьому сюжеті або «скільки мегават», або «чи є конфлікт інтересів», і майже ніхто не запитує про чорнобильський медпункт. А саме він тримає біографію від казки про раптового газовика: між дипломом психіатра і першою свердловиною лежать двадцять років лікарні, інвалідність після зони і приватний кабінет голок.
Чек-лист, якщо досьє треба зібрати самому
Відкриті реєстри закривають більшість питань без посередника. Перед тим як повторювати чужий переказ, варто пройти короткий контур.
- Розвести трьох людей: Зіновій Ярославович, Максим Зіновійович, Степан Зіновійович. Онук Зеник — четверте ім’я, не бізнес-фігура.
- У ЄДР перевірити бенефіціара саме тієї юрособи, про яку йдеться: «Еко-Оптіма», «Західнадрасервіс», «МНД Тинівське» і «Нормаз Плаза» — різні частки і різні партнери.
- Добовий видобуток брати з датою виступу. Цифра 2024 року (близько 820 тис. м³) і цифра червня 2026-го (2,2 млн м³) описують різні моменти, а не суперечку джерел.
- Мегавати вітру ділити на станції: Сколівська 54,6 МВт в експлуатації з 2024-го, Сокальська 39,6 МВт з літа 2026-го, Белз — проєкт до 100 МВт.
- Будь-яку фразу про «бюджетну дорогу до готелю» звіряти зі статусом провадження: заява, ухвала про внесення до реєстру чи вирок. Станом на осінь 2026-го публічно йдеться про перевірки і заяви, не про обвинувальний акт.
- Благодійні суми брати з сайту фонду і пам’ятати, що 327,6 млн грн — перерахування компаній, а не особистий чек однієї дати.
За моїм досвідом використання цього протягом місяця, найчистіше досьє виходить, коли реєстр, інтерв’ю засновника і повідомлення про видобуток лежать у трьох колонках, а політична колонка — в четвертій, з ім’ям того, хто висунув претензію.
Белз, накопичувачі і ставка, яку група називає сама
Горизонт, який Козицький озвучив наприкінці 2025-го, вужчий за мрії про малий модульний реактор і ширший за одну турбіну. Подвоєння вітрового парку за чотири роки, Белз до 100 МВт, ще 62 і 80 МВт, сонячна черга на 20 МВт, накопичувачі і повернення до водню в 2027–2028-му. На цей пакет він називав потребу близько 370 млн євро. Розмову з GE Hitachi про реактор на 300 МВт варто лишати в статусі наміру: майданчика, ліцензії і грошей під нього в публічному полі немає.
Фінансові партнери «Еко-Оптіми», яких група сама перелічує, — Європейський банк реконструкції та розвитку, Північна екологічна фінансова корпорація, данський інвестиційний фонд і українські банки, зокрема Укрексімбанк на Сколівській. Це не гарантія наступного кредиту, але пояснює, чому станції на Львівщині з’являються чергами, а не одиноким проєктом.
Сенс, який засновник повторює в інтерв’ю, простий до жорсткості: спочатку те, що дає природа — сонце, вітер, вода, — і поруч газ, без якого ця природа в українській мережі поки не тримає зиму.
Для читача, який лише відкриває прізвище, корисно тримати дві карти одночасно. На одній — Березівка, диплом 1980-го, чорнобильський медпункт і відділення неврозів. На іншій — 2,2 млн кубометрів на добу, 246 МВт і син в обласній адміністрації. Між ними немає стрибка. Є двадцять років лікарні, торговий оборот початку 2000-х і група, яку родина збирала ліцензія за ліцензією, а з 2022-го ще й фондом, дронами і залою на ім’я онука.