Різнояйцеві близнята народжуються, коли в одному циклі запліднюються дві різні яйцеклітини. Однояйцеві розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини, коли на ранньому етапі ембріон розділяється на два. Здавалося б, механізм зрозумілий, але тут залишається одна з цікавих загадок ембріології: науковці досі не можуть точно пояснити, чому та за яких умов відбувається такий поділ. У статті розберемо, що саме відомо про цей механізм і чому він має значення при проведенні ЕКЗ в медичному центрі «Геліос».
Момент поділу визначає, наскільки близнята будуть пов’язані
Різнояйцеві близнята мають окремі плаценти й плодові оболонки, оскільки розвиваються з двох різних заплідених яйцеклітин. З однояйцевими все складніше: те, наскільки тісно вони пов’язані в утробі, визначається днем, на який припав поділ ембріона після запліднення.
- Якщо ембріон розділяється в перші три дні, близнята отримують окремі плаценти й оболонки — так само, як різнояйцеві.
- Коли це стається на четвертий-восьмий день, у близнят буде спільна плацента, але окремі плодові оболонки.
- Якщо розходження клітин відбувається вже після восьмого дня, коли внутрішня клітинна маса почала формуватися, близнята опиняються в спільній оболонці — це рідкісний і ризикованіший варіант вагітності.
Цю закономірність запропонував ще ембріолог Джордж Корнер майже сто років тому, і вона досі лишається основною моделлю для пояснення механізму.
Причина поділу зиготи лишається відкритим питанням науки
Здавалося б, за століття вивчення причина однояйцевого поділу мала б бути з’ясована. Втім, дані великого огляду в журналі Human Reproduction Update показують, що розуміння клітинних механізмів, які запускають цей процес, досі залишається обмеженим. Немає жодного відомого гена чи однозначного зовнішнього фактора, який достовірно передбачав би, чи розділиться конкретний ембріон.
Один із небагатьох підтверджених зв’язків — це процедури допоміжних репродуктивних технологій. Перенесення ембріона на стадії бластоцисти, тобто на п’ятий-шостий день розвитку, статистично пов’язане з підвищеною частотою однояйцевого поділу.
Медичний факт: за даними одного з досліджень, частота однояйцевих близнят після такого перенесення становить приблизно 1,7% проти 0,4% при природному зачатті — це більш ніж у чотири рази вище.
Точний механізм цього зв’язку науковці поки що обговорюють: можливою причиною вважають механічний вплив на внутрішню клітинну масу під час культивування ембріона в лабораторних умовах.
Різнояйцеві близнята — питання спадковості й овуляції
Походження різнояйцевих близнят пояснити значно простіше: в одному циклі дозрівають і виходять дві яйцеклітини. Схильність до множинної овуляції частково залежить від спадковості, особливо по материнській лінії.
На її ймовірність також впливають:
- вік жінки;
- сімейна схильність до багатоплідної вагітності;
- стимуляція яєчників під час лікування безпліддя;
- етнічні та популяційні особливості.
У природних умовах різнояйцеві близнята народжуються частіше за однояйцевих і становлять приблизно дві третини всіх випадків близнюкової вагітності.
«Ідентичні» близнята мають різний генетичний матеріал
Однояйцеві близнята походять від однієї заплідненої яйцеклітини, але їхній генетичний матеріал не обов’язково залишається абсолютно однаковим. Після поділу ембріона в окремих клітинних лініях можуть виникати власні мутації, тому з часом між близнятами з’являються невеликі генетичні відмінності.
Зверніть увагу! Для репродуктивної медицини важливий іще один нюанс: однояйцева двійня може виникнути навіть після перенесення одного ембріона під час ЕКЗ. Тобто один перенесений ембріон не завжди означає одноплідну вагітність. Механізм такого поділу досі не з’ясований повністю.
Саме тому при плануванні ЕКЗ лікар оцінює не лише шанси на настання вагітності, а й ризик багатопліддя. У медичному центрі «Геліос» тактику перенесення ембріона визначають з урахуванням клінічної ситуації та репродуктивного анамнезу пацієнтки.