Співачка Марія Бурмака розповіла, чому її родина в Харкові свідомо відмовилася від російської мови. Для неї українська стала родинним вибором ще до того, як мовне питання вийшло на перший план у суспільстві.
Вона виросла в Харкові. Російська десятиліттями домінувала в міському побуті. У сім’ї Бурмаки поступово повернулися до української.
Поштовх дав сімейний архів
Поштовхом стало переосмислення родинної історії. У домашньому архіві зберігалися документи й свідчення. Вони показали глибокий зв’язок сім’ї з українською культурою.
Разом із цим спливали спогади про радянський тиск. Батька співачки могли висміювати за зовнішність. Її трактували як «націоналістичну».
Ставлення до мови змінилося. Вона перестала бути лише питанням зручності чи міського середовища. Мова стала частиною повернення до власної історії.
Спочатку українська більше звучала в піснях, книжках і родинних розмовах. Згодом вона стала основною в повсякденному спілкуванні.
Поступовий вибір без заборон
Бурмака наголошує, що процес не відбувся за одну ніч. Ніхто не створював штучну заборону на іншу мову. Сім’я свідомо формувала середовище. Українська звучала в ньому природно й асоціювалася з домом.
Така позиція вплинула на творчий шлях співачки. Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х вона виконувала сучасну українську музику. Тоді це вимагало значно більшої наполегливості, ніж сьогодні.
Зараз Бурмака розповідає про цей досвід як приклад. Мовна зміна часто починається не з рішення держави. Вона починається з особистої відповіді на питання, ким людина вважає себе і яку родинну пам’ять хоче зберегти.