Ігор Лисов — український політик, підприємець і громадський діяч, народний депутат кількох скликань, президент будівельної компанії «Ліко-Холдінг». Народився 14 липня 1958 року в Хмельницькому, здобув освіту інженера-будівельника і пройшов шлях від майстра на будівництві до заступника голови Київської міськдержадміністрації та народного депутата.
Він повний кавалер ордена «За заслуги», заслужений будівельник України, багато років очолює Федерацію України зі стрибків у воду. Його ім’я пов’язане з розвитком житлових комплексів у Києві, благодійними проєктами та спортивним рухом.
Життєвий шлях Ігоря Лисова відображає типові для багатьох представників його покоління переходи від радянської системи через місцеву владу до бізнесу і парламенту.
У липні 1958 року в Хмельницькому народився хлопчик, якому судилося будувати не лише будинки, а й кар’єру в політиці та спорті. Ігор Володимирович Лисов виріс у час, коли інженерна освіта відкривала двері до стабільної роботи, а партійна діяльність — до керівних посад.
Ранні роки і освіта в будівництві
Ігор Лисов закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури) за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція». Отримав кваліфікацію інженера-будівельника.
З 1980 по 1985 рік працював майстром і виконробом у БМУ «Київміськсантехмонтаж». Це був період практичного занурення в будівництво — від креслень до реальних об’єктів у столиці. Саме тоді формувалося розуміння галузі, яке пізніше лягло в основу його бізнесу.
Наступні роки пов’язані з партійною роботою. З 1985 по 1989 рік він був інструктором Московського райкому КПУ міста Києва. Цей досвід відкрив шлях до адміністративних посад.
Від партійної роботи до місцевої влади Києва
У 1989–1996 роках Ігор Лисов обіймав посади заступника голови, а згодом першого заступника голови Московської райдержадміністрації Києва. Це був час трансформації радянської системи управління в незалежну Україну, коли місцева влада вирішувала питання житла, комунального господарства та власності.
У 2002–2006 роках він був депутатом Київської міської ради. Паралельно з 2003 по 2006 рік працював заступником голови Київської міськдержадміністрації — начальником Головного управління комунальної власності міста Києва. На цій посаді займався питаннями міського майна та комунальної сфери.
Хронологія ключових етапів
- 1958 — народження в Хмельницькому
- 1980 — закінчення Київського інженерно-будівельного інституту
- 1980–1985 — робота в БМУ «Київміськсантехмонтаж»
- 1989–1996 — керівні посади в Московській райдержадміністрації Києва
- 1996–2003 — голова ради «Ліко-Холдінг»
- 2003–2006 — заступник голови КМДА
- 2006–2012 — народний депутат України
Створення «Ліко-Холдінг» і розвиток житлових комплексів
У 1996 році Ігор Лисов очолив раду холдингової компанії «Ліко-Холдінг». Згодом став її почесним президентом. Компанія спеціалізувалася на житловому будівництві в Києві. Серед відомих проєктів — житлові комплекси «Ліко-Град» і «Венеція», де, за словами самого підприємця, проживають тисячі киян.
Окрім житла, розвивалася соціальна інфраструктура: медичний центр «Ліко-Мед», дитячі садки «Ліко-Світ», освітні заклади «Ліко-Школа» та «Ліко-Ліцей», Єлизаветинський парк. Підхід полягав у створенні не просто будинків, а комплексів з необхідною інфраструктурою.
За сприяння Ігоря Лисова зводилися і культові споруди, зокрема Спасо-Преображенський собор у Києві з дзвіницею, що має один із найбільших карильйонів у Європі.
Парламентська діяльність і політичний період
У 2006–2007 роках Ігор Лисов був народним депутатом України 5-го скликання від Партії регіонів. Очолював підкомітет з питань природокористування. У 2007–2012 роках — депутат 6-го скликання, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
Він також балотувався до Верховної Ради 7-го скликання, але не був обраний. Політична діяльність зосереджувалася на питаннях будівництва, ЖКГ і регіональної політики. Членство в Партії регіонів визначало його позицію в той період.
Після парламентської роботи акцент змістився на бізнес, спорт і благодійність.
Спорт, благодійність і громадська робота
З 1999 року Ігор Лисов очолює Федерацію України зі стрибків у воду. Він також є членом Національного олімпійського комітету України. Під його керівництвом українські спортсмени досягали результатів на міжнародних змаганнях, а в 2017 році в Україні вперше провели чемпіонат Європи зі стрибків у воду.
Він засновник і президент Благодійного фонду «Рідне місто моє». Фонд займається соціальними та міськими проєктами. Громадська робота поєднує інтереси до спорту, будівництва та розвитку міста.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли люди шукали інформацію про Ігоря Лисова переважно через призму політики 2000-х. Насправді його діяльність у будівництві та спорті триває значно довше і формує більш повну картину публічної постаті.
Нагороди та сучасний статус
Ігор Лисов — повний кавалер ордена «За заслуги»: III ступеня (2003), II ступеня (2011) та I ступеня (2019). Має почесне звання «Заслужений будівельник України». Є кандидатом економічних наук і доктором наук з державного управління.
Одружений, має трьох дітей — сина Руслана та дочок Єлизавету і Стефанію. Станом на середину 2020-х років він продовжує асоціюватися з «Ліко-Холдінг», спортивною федерацією та благодійними ініціативами.
Питання, які часто шукають
Ким працював Ігор Лисов до політики?
Інженером-будівельником, виконробом, потім на керівних посадах у районній і міській адміністрації Києва.
Яка компанія пов’язана з його ім’ям?
Будівельна компанія «Ліко-Холдінг», відома житловими комплексами в Києві.
Чи займається він спортом?
Так, багато років очолює Федерацію України зі стрибків у воду.
Які нагороди має?
Повний кавалер ордена «За заслуги» та звання заслуженого будівельника України.
Ігор Лисов залишається прикладом людини, чия кар’єра поєднала інженерію, місцеве самоврядування, парламент, бізнес і спорт. Його шлях від Хмельницького до керівних посад у Києві та Верховної Ради відображає складні трансформації української політики і економіки кінця XX — початку XXI століття. Подальший розвиток його проєктів у будівництві та спорті продовжує формувати публічний образ.