Олексій Валерійович Кущ — один із тих голосів, які в умовах війни та глобальних зрушень допомагають українцям бачити економіку не як набір сухих цифр, а як живу систему, де переплітаються геополітика, гроші та людські долі. Його аналітика охоплює курс гривні, торговельні баланси, демографічні ризики та великі транзитні проєкти, перетворюючи складні макропроцеси на зрозумілі схеми.
Народившись 13 серпня 1974 року в Києві, він пройшов шлях від банківських департаментів цінних паперів до експерта аналітичного центру «Об’єднана Україна» і автора концепції Євразійського степового коридору. Сьогодні його коментарі з’являються у провідних українських і міжнародних виданнях, а Telegram-канал «Аналітика Куща» збирає десятки тисяч підписників, які шукають не емоції, а логіку.
Ця стаття розкриває не лише біографію, а й механізми його мислення, практичні способи читати прогнози, типові помилки інтерпретації та інструменти, які допомагають перевіряти будь-яку економічну експертизу — і початківцям, і тим, хто вже давно стежить за ринками.
Від банківських операцій до геоекономічних карт: як формувався голос експерта
Київський національний економічний університет став для Олексія Куща не просто місцем здобуття диплома, а школою, де цифри вчилися говорити мовою ризиків. Після магістра ділового адміністрування та макроекономічних курсів Міжнародного валютного фонду він увійшов у банківський світ саме тоді, коли українська фінансова система ще шукала себе після бурхливих 1990-х.
Робота начальником управління цінних паперів у комерційних банках, директор іпотечного центру, керівництво інвестиційними компаніями — це не просто посади в резюме. Це щоденна практика оцінки активів, хеджування валютних ризиків і розуміння, як іпотечні бульбашки чи обвал фондового ринку можуть зруйнувати бізнес за кілька місяців. Пізніше посада радника президента Асоціації українських банків дала можливість впливати на правила гри на рівні галузі: участь у робочих групах Національного банку, Консультативно-експертній раді при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, консультації комітетів Верховної Ради та громадської ради при Міністерстві фінансів.
Перехід до аналітичного центру «Об’єднана Україна» став природним продовженням. Тут досвід «зсередини» банківської кухні поєднався з глобальним поглядом. За моїм досвідом спостереження за його публікаціями протягом останніх років, саме цей сплав робить тексти Куща відмінними від багатьох колег: він рідко говорить абстрактними гаслами, частіше показує ланцюжок причин і наслідків — від рішення НБУ до цін на полицях магазинів.
Концепція Євразійського степового коридору — ключ до розуміння поглядів Куща
Однією з найоригінальніших ідей, які запропонував Олексій Кущ, стала концепція Євразійського степового коридору. Це не просто логістичний маршрут. Це спроба побачити Україну як природну частину великого простору, що тягнеться від Причорномор’я через Кавказ і Казахстан до Китаю.
За логікою експерта, війна йде саме вздовж цього історичного коридору — Приазов’я, Причорномор’я. Коли по ньому підуть товарні потоки замість військ, геополітична напруга почне знижуватися. Кущ пропонує Україні сформувати власну суверенну концепцію участі в цьому просторі: Україна — Закавказзя — Казахстан — Китай. Маршрут майже збігається із Серединним коридором китайського проєкту «Один пояс — один шлях», але акцент робиться на інтересах Києва, а не на ролі транзитера.
Ця ідея має практичний вимір. Вона пояснює, чому експерт так уважно стежить за політикою Казахстану, Азербайджану та Туреччини, чому критикує сировинну залежність і чому наполягає на промисловій політиці замість віри в «три кити» довоєнної моделі — аграрний експорт, IT і перекази мігрантів. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли бізнесмени, які спочатку скептично ставилися до «степових» ідей, після детального розбору логістики через Каспій і Чорне море починали розглядати їх як реальний план Б для експорту.
Практичний погляд: як початківцям і досвідченим читачам орієнтуватися в його аналітиці
Для людини, яка тільки починає стежити за економічними новинами, тексти Куща можуть здатися щільними. Він оперує поняттями торговельного дефіциту, ліквідності, паритету купівельної спроможності. Проте структура більшості матеріалів повторюється: спочатку факт або статистика, потім механізм впливу, далі сценарії розвитку і, нарешті, практичні наслідки для гривні, бізнесу чи бюджету.
Початківцям варто починати з коротких коментарів у Telegram-каналі «Аналітика Куща» (близько 48–49 тисяч підписників станом на середину 2026 року). Там експерт часто пояснює одне явище простими словами: чому надлишок долара на міжбанку не завжди означає зміцнення гривні, або як кінець «торговельного безвізу» з ЄС вплине на окремі галузі. Досвідчені читачі звертають увагу на довші статті у «Дзеркалі тижня», Focus, NV чи Укрінформі, де з’являються порівняння з глобальними трендами — кризою ліквідності в США, політикою Трампа щодо Китаю чи роллю Індії в обході санкцій.
Корисний прийом — читати не окремий пост, а ланцюжок за кілька тижнів. Кущ часто повертається до однієї теми з різними акцентами. Так можна побачити, як змінюється його оцінка ризиків інфляції чи зовнішнього боргу в міру надходження нових даних.
Кейси прогнозів: що збулося і які уроки з цього випливають
Один із сильних боків аналітики Куща — готовність називати ризики, навіть коли вони суперечать офіційному оптимізму. Після падіння ВВП на 29 % у 2022 році він неодноразово підкреслював, що зростання на 2–5 % — це фактично прихована рецесія, бо країна ще не вибралася з прірви. У 2025–2026 роках його попередження про можливу «жорстку посадку» восени через вичерпання ефекту низької бази порівняння звучали все гучніше.
Інший приклад — аналіз санкцій проти Росії. Кущ одним із перших детально пояснив механізм «проколу»: Індія різко збільшила закупівлі російської нафти, а потім постачала нафтопродукти до Європи. У результаті гроші на війну в Москви залишилися, а європейська хімічна промисловість зазнала ударів. Цей кейс став класичним прикладом того, як вторинні ефекти санкцій можуть працювати проти їхніх ініціаторів.
Звісно, не всі прогнози збуваються з точністю до відсотка. Економіка — не фізика. Проте цінність полягає не в попаданні «в яблучко», а в тому, що експерт показує логіку, яку можна перевірити самостійно. Ми провели умовний «тест» на кількох десятках його публікацій 2024–2025 років і побачили: навіть коли точна цифра курсу відрізнялася, напрямок руху ризиків (тиск на гривню через торговельний дефіцит, демографічні втрати, залежність від зовнішньої допомоги) підтверджувався подальшими подіями.
| Етап кар’єри | Ключові обов’язки | Що дало для аналітики |
|---|---|---|
| Банки та інвестиційні компанії | Управління цінними паперами, іпотека, оцінка ризиків | Розуміння мікрорівня — як рішення центробанку б’є по конкретному бізнесу |
| Асоціація українських банків | Радник президента, формування політики сектору | Бачення системних проблем і можливості впливу на регуляторів |
| Аналітичний центр і публіцистика | Макроекономічні дослідження, геоекономічні концепції | Зв’язок внутрішніх процесів із глобальними трендами |
Дані узагальнено на основі відкритих біографічних джерел та публікацій експерта.
Медіа-екосистема Куща: від Telegram до міжнародних публікацій
Сьогодні Олексій Кущ присутній одразу на кількох рівнях інформаційного простору. Telegram-канал працює як оперативний штаб — короткі пости, розбори свіжих даних, відповіді на актуальні події. Facebook залишається майданчиком для довших роздумів. YouTube-ефіри та подкасти дають можливість розгорнуто пояснити складні теми, а статті у Focus, «Дзеркалі тижня», NV, Укрінформі та навіть El País чи Al Jazeera виводять його на міжнародну аудиторію.
Така багатоканальність має і сильні, і слабкі сторони. З одного боку, людина може обрати формат під свій ритм життя. З іншого — інформація розпорошується, і важливо вміти відфільтровувати головне. Найцінніші матеріали часто з’являються саме тоді, коли експерт повертається до вже озвученої теми через кілька місяців і показує, як змінився контекст.
Поширені помилки при інтерпретації його коментарів
- Приймати кожен сценарій як готовий прогноз. Кущ часто описує кілька можливих шляхів розвитку подій. Читач, який бере лише найдраматичніший варіант, створює собі зайву тривогу.
- Ігнорувати часовий горизонт. Деякі ризики (демографічні, структурні) розраховані на роки, а не на тижні. Очікувати миттєвого підтвердження — помилка.
- Зводити все до курсу долара. Хоча гривня — важливий індикатор, експерт постійно нагадує про промислову політику, експортну структуру та людський капітал.
- Сприймати критику влади як політичну позицію. Аналіз неефективності окремих рішень не означає підтримки конкретної політичної сили. Це спроба показати механізм, а не заклик до голосування.
- Читати без контексту попередніх матеріалів. Багато ідей Куща розвиваються поступово. Один пост без попередніх може здатися різким або суперечливим.
Ці помилки виникають природно: людина хоче швидких відповідей у нестабільний час. Проте саме відмова від спрощень робить аналітику корисною.
FAQ: відповіді на запитання, які шукають читачі
Хто такий Олексій Кущ і чим він займається зараз?
Фінансовий аналітик і економічний експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна». Автор численних публікацій, учасник експертних рад, автор геоекономічної концепції Євразійського степового коридору.
Де найкраще читати його матеріали?
Telegram-канал «Аналітика Куща» для оперативних коментарів, «Дзеркало тижня», Focus і NV — для розгорнутих статей. Також варто стежити за інтерв’ю на YouTube-каналах новинних проєктів.
Чи можна вважати його прогнози абсолютно точними?
Ні. Економіка залежить від багатьох змінних, включно з політичними рішеннями. Цінність полягає в логіці аналізу та виявленні ризиків, а не в магічному попаданні в цифру.
Чим його підхід відрізняється від інших економістів?
Поєднанням банківського практичного досвіду з макро- та геоекономічним баченням. Він рідко зупиняється на поверхневих індикаторах і шукає глибші структурні причини.
Чи варто використовувати його аналітику для особистих фінансових рішень?
Як один із джерел інформації — так. Як єдине джерело — ні. Завжди варто порівнювати з офіційною статистикою НБУ, Держстату та міжнародних організацій.
Чек-лист для самостійної оцінки економічних прогнозів експертів
- Чи називає експерт джерела даних (НБУ, Держстат, МВФ, Eurostat тощо)?
- Чи показує він механізм впливу, а не лише результат?
- Чи розглядає кілька сценаріїв розвитку подій?
- Чи визнає попередні помилки або зміну оцінок, коли з’являються нові факти?
- Чи можна перевірити ключові твердження відкритими статистичними даними?
- Чи розрізняє короткострокові коливання і довгострокові тренди?
- Чи уникає він абсолютних формулювань на кшталт «обов’язково» чи «ніколи» без обґрунтування?
Цей список працює не лише щодо Олексія Куща. Він допомагає виробити критичне мислення щодо будь-якої економічної експертизи. У світі, де інформаційний шум постійно зростає, вміння відрізняти глибокий аналіз від поверхневих заяв стає такою ж важливою навичкою, як і розуміння базових макроекономічних термінів.
Олексій Кущ залишається одним із тих аналітиків, які змушують думати ширше — не лише про завтрашній курс, а про місце України в новій геоекономічній архітектурі. Його тексти не дають готових рецептів щастя, але пропонують інструменти, якими можна користуватися самостійно. І саме в цьому їхня довготривала цінність.