Дмитро Геннадійович Леушкін (Льоушкін) народився 25 вересня 1979 року в Стаханові (нині Кадіївка) на Луганщині. Він побудував логістичну та паливну групу компаній Prime Group, двічі пережив релокацію бізнесу через війну, вижив після замаху 2014 року й став одним із голосів ринку нафтопродуктів України. Його ім’я сьогодні звучить і в аналітичних коментарях про ціни на пальне, і в матеріалах про борги та суперечливі фінансові історії минулого.
Шлях цього підприємця — це суміш раннього комерційного інстинкту, жорстких випробувань Донбасу й Харкова, спроб масштабувати мережу АЗС та логістику, а також шлейфу звинувачень, які супроводжують його діяльність уже понад десять років. Стаття розкриває факти біографії, бізнес-рішення, воєнні випробування та актуальний стан справ станом на 2026 рік.
Дитинство на Луганщині та перші гроші
Стаханов кінця 1970-х — промислове місто з шахтарськими лампами, заводами й чітким ритмом життя. Саме тут Дмитро Геннадійович Леушкін зростав у родині, де батько Геннадій Дмитрович згодом стане партнером у перших бізнес-проєктах. Уже в дев’ять років хлопець заробляв фотографуванням на замовлення. Камера перетворилася на інструмент кишенькових грошей. У старших класах він перейшов до спекуляції товарами — те, що тоді вже називали комерцією.
Після школи шлях лежав до Харкова. У 2001 році він отримав диплом менеджера в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця. Пізніше, у 2016-му, з’явилася спроба заочного навчання на економічному факультеті Українського державного університету залізничного транспорту. Освіта дала управлінські навички, але справжня школа починалася на практиці.
Перше підприємство з’явилося ще в студентські роки — переробка сільгосппродукції: свинарники, маслобійні, млини, пекарні. Досвід швидко показав ризики. Активи продали, а гроші вклали в п’ять фур. Так почалася транспортна історія, яка згодом переросла в групу компаній.
Народження і зростання Prime Group
Офіційна реєстрація Prime Group відбулася 15 серпня 2006 року в Кадіївці. Компанія займалася вантажними перевезеннями, поступово нарощувала власний автопарк і виходила на логістичні маршрути. До 2014 року клієнтами стали великі гравці — IDS Group, Метінвест, ArcelorMittal, Cargill, Миронівський хлібопродукт, Нібулон, PepsiCo, Nestlé, Оболонь. Парк сягав десятків автопоїздів, з’явилися стоянки для далекобійників і перші спроби роботи з паливом.
Після 2014-го, уже в Харкові, компанія відкрила мережу АЗС спочатку для власного транспорту, а потім і для оптових продажів. До 2019 року нараховували близько 41 станції. З’явилася Prime Academy для навчання логістів і мобільний додаток для фіксації цін. Бізнес розростається, з’являються представництва в різних областях. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли логістичні компанії, що пережили подібну евакуацію, саме завдяки збереженню ключових кадрів змогли швидко відновити обороти — і Prime Group демонструвала схожу динаміку.
Нагорода «Людина року — 2016» у номінації лідера логістичної галузі фіксувала цей етап. Компанія позиціонувала себе як сімейну справу далекобійників, де водії — «велика родина».
Замах 2014 року і дві релокації
Лютий 2014-го. Після втечі Януковича на Донбасі запанувала анархія. Бандити намагалися перехопити бізнес, пропонуючи співробітникам кращі умови. Коли це не спрацювало, вирішили прибрати керівника. Дмитра Леушкіна поранили багнетом — постраждали легені, серце, печінка. Лікарі готували родину до найгіршого, але він вижив. Цю дату він згодом називав «другим днем народження».
Компанія евакуювалася «зеленим коридором» до Харкова. Спочатку планували повернутися за два тижні. Через рік розмови про повернення стихли. Співробітники оселялися на новому місці, бізнес нарощував обороти. Друга релокація сталася 24 лютого 2022 року — знову збіг дат. Харків під обстрілами, скляний офіс став небезпечним. Евакуація до Рівного зайняла три дні. Втратили близько 70 % активів, 16 АЗС на півдні та сході, частину техніки. Частина ключових працівників опинилася за кордоном. Залишилося близько 30 % бізнесу, але компанія намагалася зберегти людей, перерозподіляючи ролі.
Саме цей досвід двічі пережити війну й утримати хоча б частину команди став однією з найпомітніших сторінок біографії. Ринок пального в умовах війни вимагав гнучкості: імпорт з ЄС, робота бензовозів, боротьба з дефіцитом водіїв через мобілізацію.
Експерт ринку пального: прогнози і публічна позиція 2025–2026
До середини 2020-х Дмитро Леушкін регулярно коментує ціни на бензин і дизель для українських медіа. Він попереджає про ризики дефіциту через удари по інфраструктурі, проблеми з Дунаєм, акцизи та курсові коливання. У 2026 році звучать пропозиції встановлювати антидронові сітки на АЗС, дозволяти маскування газових модулів і спрощувати ліцензування мобільних заправок. Аргумент простий: стаціонарні станції стають мішенями, а без гнучкої логістики ринок ризикує колапсом.
Прогнози стосуються і глобальних факторів — політики Саудівської Аравії, логістики через Польщу, Молдову, Румунію. Він наголошує, що бензовози залишаються критичним елементом швидкого реагування. Паралельно звучить критика практики зняття водіїв військовими комісаріатами прямо з маршруту.
Станом на 2026 рік Леушкін продовжує виступати як гендиректор і засновник Prime Group, публікує аналітику про запаси пального, ризики зростання цін до психологічних позначок і необхідність державної підтримки захисту інфраструктури.
Суперечливі сторінки: фінансові проєкти та звинувачення
Паралельно з логістичним бізнесом ім’я Дмитра Леушкіна з’являється в матеріалах про псевдоброкерські компанії 2014–2016 років. У період краху Forex Trend і Panteon Finance його називали «інсайдером», який через блог «Фінанси для друзей» переконував інвесторів у тимчасовості проблем і можливості повернення коштів. Згадуються проєкти Private FX, ShareinStock (SmartInvest) і Prime Broker, пов’язані з Павлом Кримовим. Критики стверджують, що такі коментарі затягували час і залучали нових вкладників, поки компанії згорталися.
Відомі також численні псевдоніми — «Доктор Бле», «Капітан Какаші», «Дурилка Леу», «Пухоль», «Беляш». У листопаді 2025 року з’явилися нові звинувачення: користувачі через додаток PROFIT скаржилися на борги за дизельне пальне. Одна з сум перевищувала 4,7 млн грн. Описувалася модель продажу нижче закупівельної ціни для підтримки обороту. Сам Леушкін заявляв, що «нікому нічого не винен». Компанії, пов’язані з історією, — ТОВ «Укрінформтрейд», «ІТТРАНС», «Юнайтед Петрол Стейшн».
Офіційних судових вироків у відкритих джерелах, які б однозначно підтверджували всі ці епізоди, на момент підготовки матеріалу не зафіксовано. Проте шлейф матеріалів про фінансові схеми залишається частиною публічного образу.
Поширені помилки при оцінці таких бізнес-історій
- Брати тільки «героїчну» версію. Релокації та замах — реальні факти, підтверджені інтерв’ю 2022 року. Але ігнорувати фінансові скандали означає бачити лише половину картини.
- Вважати, що війна автоматично виправдовує всі борги. Втрати активів у 2022-му були великими, однак претензії 2025 року стосуються вже іншого періоду й конкретної моделі продажів.
- Плутати з однофамільцями. Існує автор психотехніки «Турбо-Суслик» Дмитро Лёушкин з Петербурга — це інша людина. Також є історичні постаті з подібним прізвищем.
- Оцінювати бізнес лише за кількістю АЗС у минулому. Мережа змінювалася: частина станцій була в оренді, частина втрачена, частина перейшла в інші проєкти.
Після списку варто додати: такі помилки часто призводять до хибних висновків як у журналістів, так і в потенційних партнерів. Баланс фактів важливіший за емоційну привабливість однієї з версій.
Уроки для початківців і досвідчених підприємців
Для тих, хто тільки стартує в логістиці чи паливному бізнесі, історія Леушкіна показує цінність збереження ключових кадрів під час кризи. Для досвідчених — ризики моделей, що тримаються на постійному обороті нижче собівартості, і небезпеку змішування реального бізнесу з інформаційними кампаніями навколо інвестиційних проєктів.
Міні-кейс з практики: компанії, які в 2022 році змогли швидко перебудувати логістику на західні базиси та зберегти хоча б частину парку, вижили. Ті, хто залежав від однієї локації чи одного каналу постачання, зникли. Prime Group після двох релокацій саме на цьому зробила акцент.
Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна розібратися самостійно
Самостійно можна відстежувати відкриті реєстри компаній, публічні заяви в медіа та цінові тренди ринку. До юристів і аудиторів варто звертатися, якщо йдеться про великі передоплати за пальне, складні схеми з додатками чи історію з псевдоброкерськими проєктами. У випадку з боргами 2025 року саме перевірка контрагентів і документів могла б зменшити ризики.
Питання, які найчастіше ставлять про Дмитра Леушкіна
Чи є він власником мережі Prime сьогодні?
Офіційно він позиціонується як гендиректор і засновник групи. Частина станцій змінювала статус, з’являлися інші проєкти на кшталт PROFIT. Точна структура власності потребує перевірки в реєстрах на конкретну дату.
Чи підтверджені звинувачення в шахрайстві?
Є публічні скарги клієнтів і журналістські розслідування. Сам підприємець заперечує борги. Судових рішень, які б закривали питання остаточно, у відкритому доступі на момент підготовки матеріалу немає.
Чим відрізняється від автора «Турбо-Суслика»?
Автор психотехніки — інша людина, яка живе в Петербурзі й займається депрограммуванням підсвідомості. Біографії, освіта й діяльність не збігаються.
Які прогнози щодо цін на пальне він давав у 2026 році?
Він попереджав про можливе зростання через логістичні збої, акцизи та удари по інфраструктурі, пропонував захисні заходи для АЗС і спрощення правил для мобільних заправок.
Чи отримував державні нагороди?
У відкритих джерелах згадується «Людина року — 2016» у логістичній номінації та орден «Лицар Вітчизни» ІІІ ступеня.
Чек-лист для самоперевірки при роботі з паливними та логістичними контрагентами
- Перевірити ЄДРПОУ компаній і історію змін керівників.
- Подивитися публічні заяви власника за останні 2–3 роки.
- Оцінити модель ціноутворення: чи не продають системно нижче ринку.
- Уточнити, яка частина активів у власності, а яка в оренді.
- Перевірити наявність скарг у тематичних Telegram-каналах і судових реєстрах.
- Зафіксувати умови передоплати та гарантії поставки в договорі.
Цей список не замінює юридичну перевірку, але допомагає відсіяти очевидні ризики. Ринок пального в умовах війни залишається вкрай чутливим до довіри, і будь-яка історія з боргами чи невиконаними зобов’язаннями швидко стає публічною.
Дмитро Леушкін і далі залишається фігурою, яка поєднує реальний операційний досвід логістики в умовах війни з публічними суперечками. Його біографія — не лінійна історія успіху і не чистий скандал. Це складний шлях підприємця з Донбасу, який двічі рятував бізнес від війни, будував мережу АЗС і логістику, коментував ринок і водночас стикався зі звинуваченнями, що супроводжують його ім’я вже другий десяток років. Для ринку нафтопродуктів такі постаті важливі саме тим, що їхні дії і заяви впливають на сприйняття ризиків і довіру.