Андрій Кузьменко, відомий усій країні як Кузьма Скрябін, пішов із життя 2 лютого 2015 року. Йому було лише 46 років. Того ранку на трасі біля села Лозуватка в Дніпропетровській області сталася автокатастрофа, яка миттєво обірвала життя одного з найяскравіших українських музикантів свого покоління.
Загибель сталася близько 8:20 ранку на 86-му кілометрі автошляху Кривий Ріг — Кропивницький. Позашляховик Toyota Sequoia, за кермом якого сидів Кузьма, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з молоковозом ГАЗ-53. Удар виявився настільки сильним, що музикант загинув на місці від множинних травм, несумісних із життям. Пасажирка та водій вантажівки отримали поранення, але вижили.
Ця дата досі сприймається багатьма як особиста втрата. Пісні Скрябіна продовжують звучати на радіо, у плейлистах і на концертах, а сам Кузьма залишився в пам’яті не лише як співак, а як людина з гострим словом, гумором і щирою громадянською позицією.
Останній день і ніч перед трагедією
1 лютого 2015 року гурт «Скрябін» відіграв ювілейний концерт у Кривому Розі з нагоди 25-річчя колективу. Зал був повний, публіка реагувала бурхливо, Кузьма, як завжди, тримав контакт із людьми, жартував і співав. Після виступу він планував повертатися до Києва, аби встигнути на літак.
Рано-вранці 2 лютого музикант ще телефонував дружині Світлані. Голос був спокійним і бадьорим — «скоро буду». Дорога того ранку виявилася слизькою після дощу й морозу. На затяжному повороті за селом Лозуватка контроль над автомобілем було втрачено. За офіційними даними слідства, швидкість становила близько 160 км/год. Саме перевищення швидкості в поєднанні з поганими погодними умовами назвали головною причиною аварії.
Розслідування тривало кілька місяців. Кримінальної складової не виявили. Справу закрили. Проте частина близьких, зокрема мати Ольга Михайлівна, до кінця життя сумнівалася, що все сталося випадково. Офіційна версія залишилася незмінною — трагічна дорожньо-транспортна пригода.
Де і як поховали Кузьму
Прощання з Андрієм Кузьменком відбулося 5 лютого 2015 року. Тисячі людей прийшли до Львова, щоб віддати останню шану. Панахиду відслужили в церкві, після чого музиканта поховали на Брюховицькому кладовищі біля Львова в родинному склепі.
Місце поховання стало точкою паломництва для шанувальників. Люди приносять квіти, запалюють свічки, залишають записки. Навіть через роки в річницю смерті біля могили збираються ті, хто виріс на піснях «Скрябіна» і вважає Кузьму частиною свого життя.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 17 серпня 1968 | Народження в Самборі, Львівська область |
| 1 лютого 2015 | Останній концерт у Кривому Розі (25 років гурту) |
| 2 лютого 2015 | Загибель у ДТП біля Лозуватки |
| 5 лютого 2015 | Поховання на Брюховицькому кладовищі |
| 2020 | Посмертно присвоєно звання Героя України |
Хронологія ключових дат життя та смерті Андрія Кузьменка складена на основі відкритих джерел, зокрема матеріалів uk.wikipedia.org та повідомлень українських ЗМІ.
Що залишилося після Кузьми
Гурт «Скрябін» продовжив існування, але вже без свого незмінного лідера й основного автора. Пісні, написані Кузьмою, звучать так само впізнавано і сьогодні. Багато хто відзначає, що його тексти з роками не застаріли — навпаки, стали ще ближчими.
Кузьма був не лише музикантом. Він писав книги, вів телепередачі, знімався в кіно, активно допомагав армії після початку війни на Донбасі. Його відкрита позиція, різкість і водночас теплота зробили його особливо близьким для величезної аудиторії.
У 2020 році Андрію Кузьменку посмертно присвоїли звання Героя України. Це стало офіційним визнанням його внеску в українську культуру і суспільне життя.
Цікаві факти
За день до загибелі Кузьма знімав на телефон стан дороги і скаржився на її якість. Це відео згодом набуло трагічного відтінку. Мати музиканта до кінця життя вважала, що аварія могла бути не випадковою, хоча офіційне розслідування цього не підтвердило. На могилі в Брюховичах часто можна побачити не лише квіти, а й записки від фанатів з цитатами з пісень. Після смерті Кузьми інтерес до його творчості лише зріс — нові покоління відкривають для себе «Скрябіна» через стрімінгові сервіси.
Пам’ять, яка не згасає
Щороку 2 лютого соціальні мережі наповнюються спогадами, фотографіями та уривками пісень. Люди пишуть, як саме Кузьма вплинув на їхнє життя, які рядки допомагали в складні моменти. Для багатьох він залишився не далекою зіркою, а своїм, близьким, з яким можна було говорити простою мовою про складні речі.
Андрій Кузьменко пішов раптово, на підйомі, з планами і енергією. Саме тому біль від втрати відчувається досі. Але разом із болем живе й дяка за ті пісні, які він встиг написати і які продовжують звучати. 2 лютого 2015 року стало датою, яку українська музична історія запам’ятала назавжди.