Желько Марчек, серб за походженням, народжений 1 січня 1969 року в промисловому Панчево біля Белграда, став одним із тих іноземних фахівців, хто глибоко вкоренився в українському бізнес-ландшафті. Цей дипломований економіст із понад 30-річним досвідом у HR-менеджменті очолював правління Укрзалізниці як в.о. з 5 лютого по 15 квітня 2020 року, а нині керує відділом кадрів у технологічній компанії GigaCloud у Києві. Його шлях від фастфуд-імперії McDonald’s до гігантських залізничних колій вражає стійкістю та адаптивністю – адже Марчек не просто вижив у пострадянських реаліях, а формував їх.
Уявіть серба, який у 90-х роках розбудовує мережу McDonald’s у розваленій Югославії, а через десятиліття реформує кадрову політику Укрзалізниці з 200-тисячним штатом. Саме така траєкторія Желька, де кожна посада – це не випадковість, а свідомий стрибок у хаос трансформацій. Сьогодні, у 2026 році, він продовжує працювати в IT-секторі, доводячи, що кордони для справжнього менеджера – лише умовність.
Його внесок у українську економіку особливо помітний у HR-сфері: від оптимізації франчайзі до корпоративної культури в медіа та металургії. Але пік слави (чи скандалу?) припав на Укрзалізницю, де всього за два місяці він встиг запустити реформи, які досі обговорюють.
Ранні роки: від Панчево до словенських лекцій
Панчево, серце Воєводини, де рекой Дунай змиває промислові запахи, стало колискою для Желька Марчека. У цьому сербському містечку з багатонаціональним духом він закінчив школу, мріючи про світ за межею Югославії Тіто. Родина – типово балканська: брат Горан Станойковський, сестри Гордана Радосевич, Івана Радосевич Тодоровські та Снежана Беліч – тримала міцні зв’язки, які, ймовірно, надихали на перші кроки.
Освіта Марчека – суміш амбіцій та практицизму. Він здобув ступінь магістра економіки в DOBA Business School у Маріборі, Словенія, де факультет прикладного бізнесу та інженерії формував мислителів для динамічних ринків. Ця школа, відома фокусом на менеджменті, дала йому інструменти для майбутніх битв у HR. Хоча деякі джерела згадують навчання в американських університетах Алабами, консенсус схиляється до словенського диплома як ключового – адже саме він відкрив двері в Європу та Східну Європу.
Володіння українською, румунською та російською мовами – не дрібниця для серба. Це навичка, викована роками роботи в багатокультурних командах, де слова стають мостами між народами. Уже тоді Желько розумів: кадри вирішують усе, а комунікація – їхній двигун.
McDonald’s: де бургери вчили лідерству
1990 рік, розпад Югославії на горизонті, а Желько Марчек уже в McDonald’s – як керівний менеджер у Югославії, Румунії та Україні. Майже 14 років у фастфуд-гіганті: від операційного менеджменту до відкриття нових ресторанів, де він керував сотнями співробітників у хаосі 90-х. Уявіть: посткомуністичні ринки, де гамбургер – символ Заходу, а Марчек – той, хто будує команди з нуля.
В Україні він розбудовував мережу, навчаючи локальних кадрів стандартам корпорації. Це був час, коли McDonald’s ставав школою бізнесу: жорсткі KPI, ротація персоналу, мотивація через кар’єру. Желько піднявся до рівня, близького до COO, освоював операції в трійці країн, де економіки танцювали під дудку інфляції та криз.
Цей етап заклав фундамент: HR не про папери, а про людей, які горять ідеєю. Звідси пішли навички масштабування – ключові для майбутніх гігантів на кшталт Укрзалізниці.
Медіа та металургія: сербський дотик до українських гігантів
2005 рік: прощання з McDonald’s, привіт – “Перехід медіа”. Директор з персоналу для журналів “Вся неделя”, “Деловой журнал”, “Женский журнал” та Gala-радіо. Тут Марчек продавав рекламу, але головне – формував креативні команди в бурхливому медійному морі України. Три роки інтенсиву, де кадри мусили бути не просто працівниками, а зірками контенту.
Потім – стрибок у важку промисловість: 2007–2013, HR-директор ПАТ “Дніпроспецсталь”. Металургійний гігант з тисячами робітників – виклик для серба, який знав фастфуд. Він оптимізував мотивацію, скоротив текучку, ввів тренінги. Це був період, коли Україна переживала кризу 2008-го, а Марчек тримав стабільність у кадрах.
2013–2014: Group HR Director у StarLightMedia – медіа-імперія Руденка. Тут фокус на корпоративній культурі для телеведучих та продюсерів. Потім листопад 2014 – травень 2016: керівник франчайзі “Нової пошти”, де реформував HR для мережі відділень. Паралельно 2014–2015 – незалежний член наглядової ради “Укрросметалл”. Кожна роль – як пазл, що складався в експерта з трансформацій.
Укрзалізниця: від члена правління до в.о. голови
Червень 2016: Желько в правлінні Укрзалізниці – державний монстр з 200 тисячами співробітників. Як член правління з HR-напрямку, він запустив програми розвитку кадрів, sustainability та операційні рішення. Чотири роки реформ: від цифровізації HR до антикорупційних тренінгів. Укрзалізниця тоді корчилася від скандалів, а Марчек намагався стабілізувати “людський фактор”.
Буремні місяці на вершині
5 лютого 2020: Кабмін призначає його в.о. голови після звільнення Євгена Кравцова. Два місяці на “гарячому кріслі”: Марчек ініціював продаж непрофільних активів, оптимізував маршрути під пандемію COVID-19, домовлявся з Deutsche Bahn про roadmap змін. Сербський акцент лунав на нарадах, де обговорювали мільярди вантажів.
Але критика не забарилася. Міністр Криклий заявив: не виправдав довіри. Блогери звинувачували в руйнуванні кадрового потенціалу, преміях та неоплачуваній праці. Марчек парирував: дезінформація. 15 квітня – звільнення та вихід з правління.
| Період | Посада | Компанія | Ключові досягнення |
|---|---|---|---|
| 1990–2004 | Керівний менеджер | McDonald’s (Югославія, Румунія, Україна) | Відкриття ресторанів, управління командами |
| 2007–2013 | HR-директор | Дніпроспецсталь | Оптимізація в кризу |
| 2016–2020 | Член правління, в.о. голова | Укрзалізниця | HR-реформи, продажі активів |
Дані з uk.wikipedia.org та comments.ua. Таблиця ілюструє стрибки в масштабах – від локальних команд до національних гігантів.
Після Укрзалізниці: IT-хвилі та GigaCloud
Квітень 2020: кінець епохи в УЗ, але не кар’єри. Желько повертається до приватного сектору, осідаючи в Києві. З жовтня 2022 – HR Director у GigaCloud, компанії дата-центрів та хмарних сервісів. Тут він масштабує команди для цифрової України, де дані – нова нафта. У 2026 році, посеред війни та відновлення, Марчек фокусується на гібридних моделях роботи, залучаючи таланти з усього світу.
Його LinkedIn кричить про відкритість до ролей CEO чи Executive Director. Від фастфуду до хмари – Желько доводить: адаптивність перемагає кризи. Сьогодні він радить бізнесам у HR, ділячись міфами про “неможливе” після McDonald’s.
Чому серб лишився в Україні? Енергія людей, можливості трансформацій – ось магніт. У 2026-му, коли Укрзалізниця згадує його в контексті минулих глав, Марчек уже на новому витку, формуючи майбутнє кадрів у tech.
Цікаві факти про Желько Марчека
- Володіє чотирма мовами, включно з українською – ідеально для переговорів від Белграда до Києва.
- У McDonald’s керував відкриттями в поствоєнній Югославії – там, де інші тікали.
- Брат і сестри – сербська мережа підтримки, що тримала в кризах.
- У ГігаКлауд будує HR для дата-центрів – від рейок до хмар за 30 років.
- Критики УЗ досі цитують його як приклад “швидкоплинного” лідерства, але реформи живуть.
Ці перлини показують: за сухими посадами – жива історія адаптера. Желько не зупиняється, і його наступний крок може здивувати ще раз.
Його кар’єра – як балканський танець у українському ритмі: динамічний, наповнений пристрастю до людей. У світі, де менеджери мігрують, Марчек став частиною тканини бізнесу, надихаючи на сміливі реформи. А що далі? Слідкуйте – цей серб ще скаже слово.