У серці промислового Донецька, де гули металургійні гіганти, а повітря просякнуте запахом розпеченого заліза, народилася Ольга Руднєва 1977 року. Ця жінка, яка сьогодні керує революцією в реабілітації воїнів, виросла в епіцентрі сили та напруги, що, мабуть, і закалило її характер. Ольга Руднєва – співзасновниця та CEO Superhumans Center, де тисячі ампутантів отримують не просто протези, а нове життя, сповнене можливостей. Її шлях – це історія про те, як емпатія перетворюється на масштабні проєкти, а біль – на надлюдську стійкість.
Коли повномасштабне вторгнення зруйнувало звичний світ, Ольга не відступила. Вона координувала гуманітарку в Польщі, а згодом очолила центр, що вже допоміг понад 2500 пацієнтам, встановивши 2600 протезів і провівши 2000 операцій. Це не суха статистика – це повернені мрії, кроки по землі та сміх у родинах.
Донецькі корені: де зародилася незламність
Донецьк 70-х – місто контрастів, де індустріальний ритм задавав тон кожному дню. Ольга Руднєва виросла в атмосфері, де праця була релігією, а мрії про краще майбутнє – єдиним компасом. Родина трималася на простих цінностях: підтримка, наполегливість, віра в себе. Хоча деталі дитинства тримаються в тіні приватності, саме це середовище навчило її бачити можливості в обмеженнях.
Ті заводські гудки, що будили о 5 ранку, стали метафорою її життя: шумно, гаряче, але з потенціалом переродження. Ольга рано зрозуміла, що пасивність – не варіант. Вона переїхала до Києва, шукаючи простір для амбіцій. Цей переїзд став першим кроком до перетворення локальної енергії на національний внесок. Сьогодні, згадуючи корені, вона жартує: Донецьк навчив її, що сталь гнеться, але не ламається.
Цей фундамент виявився ключовим під час війни. Коли російські ракети полетіли на схід, Ольга не просто спостерігала – вона діяла, перетворюючи особистий досвід на силу для тисяч.
Освіта: фундамент для лідерства
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана став першим університетом для Ольги, де вона опанувала основи менеджменту та економіки. Ці знання – як міцний каркас будинку, що витримує бурі. Далі пішов Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а кульмінацією стала MBA у Florida Community College. Американський досвід додав глобального погляду: ефективність, інновації, фокус на результатах.
Освіта не була формальністю. Ольга застосовувала знання одразу: аналізувала системи охорони здоров’я, моделювала благодійні проєкти. Це не дипломи на полиці, а інструменти в руках, – каже вона в інтерв’ю. Florida навчила її фандрейзингу – ключовому навику для Superhumans, де залучено понад 20 мільйонів доларів.
Тут корені її успіху: поєднання української глибини з західною практичністю. Без цього не було б ні Фонду Пінчук, ні центру, що повертає суперсили.
Перші кроки: бізнес, МОЗ і пробудження покликання
Кар’єра Ольги стартувала з власного видавничого бізнесу – ризикований крок для молодої дівчини з Донбасу. Тут вона навчилася керувати хаосом, шукати партнерів, виживати в конкуренції. Видавництво стало школою: історії в книгах вчили емпатії, а цифри – дисципліни.
Потім – Міністерство охорони здоров’я України. Тут Ольга торкнулася реальних проблем: бюрократія, брак ресурсів, людські долі. Робота з політиками та медиками загартувала її в переговорах. Цей етап став мостиком до благодійності: побачивши прогалини системи, вона зрозуміла – потрібні не реформи, а пряма дія.
Ці роки сформували стиль лідерства: динамічний, орієнтований на людей. Ольга не сиділа в кабінеті – вона будувала мережі, що згодом врятували тисячі життів.
Фонд Олени Пінчук: 18 років боротьби з епідемією
У 2004 році Ольга очолила Фонд Олени Пінчук – проєкт, присвячений боротьбі з ВІЛ/СНІД. Це був час, коли тема була табу: стигма, брак освіти, тисячі хворих. За 18 років під її керівництвом фонд став лідером: просвіта, профілактика, підтримка. Один з ключових проєктів – “Медсанбат” 2014 року, де за стандартами НАТО підготували понад 5000 військових парамедиків.
Не обійшлося без інновацій: YouTube-проєкт STORIES розвіював міфи про секс-освіту, номінований на ELLE STYLE AWARDS. Ольга будувала культуру благодійності, залучаючи бізнес і медіа. Фонд не просто допомагав – змінював суспільство, роблячи чутливі теми нормою.
Цей досвід – як довга марафонська дистанція. Ольга навчилася масштабувати ідеї, керувати командами, боротися з скепсисом. До 2022 року фонд став еталоном третього сектору в Україні (за даними zagoriy.foundation).
Гуманітарний вир: HelpUkraineCenter у Польщі
24 лютого 2022-го світ перевернувся. Ольга, яка була на Мадейрі з мамою, миттєво повернулася до дій. Уже в лютому вона координувала HelpUkraineCenter – найбільший гуманітарний хаб у Польщі. Тисячі тонн допомоги: медикаменти, продукти, одяг для біженців. Логістика під ракетами, переговори з донорами, емоційний тиск – все це на її плечах.
Хаб став рятівним колом для мільйонів. Ольга керувала хаосом з холоднокровністю генерала, перетворюючи паніку на систему. Цей досвід перейшов у Superhumans: знання логістики, фандрейзу, кризового менеджменту.
Вона згадує: це був момент істини. Війна показала, що її навички – для таких часів.
Superhumans Center: революція протезування та реабілітації
Серпень 2022: разом з Андрієм Ставніцером Ольга запускає Superhumans Center у Львові. Не просто клініка – екосистема: протезування, реконструктивна хірургія, реабілітація, психологічна допомога. Усе безкоштовно, для воїнів і цивільних. Символ – “Будуємо, навіть коли ви руйнуєте” на снарядах.
Залучено 20 млн доларів, з них 16,3 млн від Howard G. Buffett Foundation (forbes.ua). До 2026 планують 3 центри, 400+ співробітників. Технології: 3D-протези, біонічні руки Hero Arms, HP-принтери.
Статистика успіху: цифри, що оживають
Ось ключові показники Superhumans Center станом на початок 2026 року. Ці дані демонструють масштаб змін.
| Показник | Кількість |
|---|---|
| Пацієнтів | 2500+ |
| Протезів встановлено | 2600+ |
| Операцій | 2000+ |
| Співробітників | 400+ |
| Центрів до 2026 | 3 |
Джерела даних: superhumans.com. Ці цифри – не абстракція. Кожен протез повертає свободу рухів, кожна операція – впевненість.
Центр інтегрує “рівний рівному”: ветерани допомагають новачкам. Психологічна rehab фокусується на травмах, соціальна реінтеграція – на роботі. Ольга створила місце, де ампутація – не кінець, а новий старт.
Досягнення: від національних рейтингів до світового визнання
Ольга Руднєва – не просто менеджерка, а ікона стійкості. У 2023 Forbes включив її до 50 лідерок України за лідерство в суспільній сфері. 2024: Women of Impact від ELLE у номінації “Реабілітаційна медицина”, а в грудні – BBC 100 Women за глобальний вплив.
Вона спікер на форумах: Київський міжнародний економічний форум, U Tomorrow Summit. Її історії надихають донорів і волонтерів. “Ми повертаємо super можливості” – девіз, що став реальністю.
Ці нагороди – визнання за масштаби: від ВІЛ до воєнних травм.
Практичні кейси: як Superhumans змінює долі
Історії пацієнтів – серце центру. Ось кілька, що ілюструють магію.
- Герман Золотарьов, боєць з Харківщини: втратив руку на Луганщині 2022. Після протеза – срібло на чемпіонаті світу Spartan Trifecta, тренує інших. “Протез – мій суперсила”.
- Руслана “Руся” Данілкіна, 18-річна з ЗСУ: ампутація від касетної бомби 2023. Тепер працює в центрі, мотивує в Instagram: тисячі переглядів.
- Денис Кривенко з Кропивницького: втратив ноги й руку під Бахмутом. Навчається психологом, допомагає побратимам – оптиміст попри все.
- Микола Граднов-Савицький з “Азову”: подвійна ампутація від КАБ. З дружиною веде активне життя, повернувся за новими протезами.
- Олена Матвієнко, цивільна з Донеччини: поранена КАБ 2024. Відновлюється, демонструє незламність матерів.
Ці кейси показують: протез – початок. Rehab будує впевненість, психо – душу. Ольга пишається кожним.
Superhumans росте: нові технології, партнерства з МОЗ. Ольга дивиться вперед – на світ, де ветерани ведуть, а суспільство адаптується. Її енергія заразлива, наче вогонь, що не гасне в бурі. А що буде далі? Центри множаться, історії множаться, Україна стає сильнішою.