Георгій Судаков, 23-річний півзахисник “Бенфіки” та збірної України, вже встиг стати символом нестримного таланту, що прорвався крізь вихори війни та виклики долі. Народжений у маленькому шахтарському містечку Брянка на Луганщині 1 вересня 2002 року, він перетворив дитячі мрії про футбольне поле на реальність європейських арен. Сьогодні, у сезоні 2025/26, Георгій блищить у португальській Прімейрі-Лізі, де за 17 матчів наколотив 4 голи, доводячи, що український хист не знає кордонів.
Його трансфер до “Бенфіки” улітку 2025-го став подією року: оренда за 6,75 мільйона євро з обов’язковим викупом за 20,25 мільйона плюс бонуси. За “Шахтар” він відіграв 148 поєдинків, забив 35 м’ячів і віддав 26 результативних передач, здобувши два Кубки України та Суперкубок. А тепер у Лісабоні Судаков не просто грає — він запалює, стаючи ключовим гравцем поряд з Анатолієм Трубіним.
Та за цією статистикою ховається історія хлопця, який у 12 років покинув окуповану Брянку, щоб ганяти м’яча в Харкові та Донецьку. Георгій — це не просто футболіст, а втілення стійкості: від дебюту в Лізі чемпіонів проти “Реала” у 2020-му до бронзи молодіжного Євро-2023, де він став найкращим бомбардиром.
Дитинство в тіні шахт і війни: перші кроки з м’ячем
Брянка, сіре шахтарське містечко на Луганщині, де пил від копалень осідає на всьому, стала колискою для маленького Гії. Уявіть вузькі вулички, де хлопчаки ганяють саморобний м’яч між бараками, а Георгій уже в 7 років заворожував усіх дриблінгом. У 2013-му він потрапив до місцевої “Сокіл”, де тренери одразу помітили його вибухову швидкість і зірку в очах.
Та війна 2014-го змінила все. Брянка опинилася під окупацією, і 12-річний Судаков з родиною евакуювався. Попереду — Харків, академія “Металіста”, де з 2013 по 2016 рік він відточував майстерність у дитячо-юнацькій лізі України. Там Георгій не просто грав — він рвав оборону, забиваючи голи пачками. “Металіст” став його першим справжнім домом, де тренери вчили не лише техніці, а й характеру.
У 2017-му доля підкинула джокера: запрошення до академії “Шахтаря”. Переїзд до Донецька, хоч і номінального, бо команда базувалася в Києві через війну, став переломним. У юнацькій Лізі чемпіонів U-19 Судаков дебютував 19 вересня 2018-го проти “Гоффенгайма”, блиснувши ассистом. Ці роки — суцільний ріст: від U-17 до резерву, де він накопичував м’язи та впевненість.
Прорив у “Шахтарі”: від резервіста до лідера
18 жовтня 2020 року — дата, яку фанати “Шахтаря” закарбували золотом. 18-річний Судаков вийшов на заміну в Лізі чемпіонів проти “Реала” на “Сантьяго Бернабеу”. Хоч матч завершився поразкою 0:5, хлопець не тремтів — навпаки, показав клас, що привернув увагу Європи. Це був дебют мрії, що запустив ракету кар’єри.
У Прем’єр-лізі УПЛ Георгій за “Шахтар” провів 100 матчів, забив 29 голів. Сезон 2023/24 став вершиною: 12 голів і 8 асистів у лізі, визнання найкращим гравцем клубу. Він виводив команду капітанською пов’язкою, здобув Кубок України 2023/24 та 2024/25, Суперкубок-2021. У єврокубках — 39 матчів, 4 голи, включно з символічними попаданиями в збірні тижня ЛЧ.
Ринкова вартість росла як на дріжджах: від 5 мільйонів у 2023-му до 30 мільйонів на Transfermarkt станом на грудень 2025-го. Судаков став еталоном універсального півзахисника — атакуючого, центрального чи лівого, з дриблінгом, як у Мессі, і пресингом вовка.
| Сезон | Клуб | Матчі | Голи | Асисти |
|---|---|---|---|---|
| 2020/21 | Шахтар | 15 | 2 | 1 |
| 2023/24 | Шахтар | 30 | 12 | 8 |
| 2024/25 | Шахтар | 42 | 13 | 10 |
| 2025/26 (на грудень) | Бенфіка | 17 | 4 | 3 |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, transfermarkt.world.
Ця таблиця ілюструє вибуховий прогрес — від новачка до зірки. Після кожного сезону Судаков додавав у голах і асистах, доводячи, що праця окупається золотом.
Трансфер до “Бенфіки”: новий етап під португальським сонцем
Літо 2025-го вибухнуло новиною: 30 серпня “Шахтар” віддав Судакова в оренду “Бенфіці” з опцією викупу. Сума оренди — 6,75 млн євро, викуп — 20,25 млн, бонуси до 5 млн. “Гірники”保留али 25% від майбутнього продажу (може зменшитися до 15%). Георгій у номер 10, поряд з Трубіним, одразу влився: 4 голи в 10 матчах ліги, блиск у Лізі чемпіонів.
Адаптація не була легкою — травми, конкуренція з Моурінью (тренер “Бенфіки” у 2025/26?), але Судаков вистоював. У грудні 2025-го його гольова дія проти “Браги” хоч і анулювали VAR, фанати скандували його ім’я. Сьогодні, у 2026-му, він — ключовий у плей-оф ЛЧ проти “Реала”, де Бенфіка бореться з скандалами, але Георгій тримається.
Життя в Лісабоні — контраст з українськими реаліями: океан, сонце, але туга за домом. Судаков часто ділиться в Instagram (@sudakov_11) моментами з родиною, наголошуючи: “Для сім’ї та України граю на повну”.
Збірна України: від юнацьких трофеїв до大人них битв
За головну збірну — 32 матчі, 4 голи станом на жовтень 2025-го. Дебют у 2021-му, ключові голи в кваліфікації Євро та ЧС. У U-21 — 20 матчів, 6 голів, бронза Євро-2023 з титулом найкращого стрільця турніру (5 голів!). U-17 — 6 матчів, 4 голи.
Судаков — мотор півзахисту: пресинг, креатив, лідерство. У відборі ЧС-2026 він пропустив матч через травму, але Ребров вірить у нього. Георгій мріє про топ-турніри, де Україна засяє його талантом.
- Юнацькі досягнення: Бронза U-21 Євро-2023, найкращий бомбардир — демонстрація снайперського чуття.
- Головна збірна: Гол проти Боснії, асисти в ключових матчах — внесок у плей-оф.
- Лідерські якості: Часто капітан U-21, мотивує партнерів на полі й поза ним.
Ці пункти підкреслюють, чому Судаков — надія українського футболу. Його стиль нагадує молодого Модрича: інтелект плюс інстинкти.
Особисте життя: сім’я як опора в бурях слави
Георгій одружений з Єлизаветою (Ліза), киянкою, з якою познайомився у 17. Шлюб у лютому 2022-го, перед повномасштабним вторгненням. Доньки — Мілана (28 лютого 2022) та Злата (17 вересня 2025) — їхня гордість. Ліза ділиться сімейними фото з Лісабону: пляжі, ігри, тепло.
Трагедія 2025-го — смерть батька — вдарила сильно. Судаков написав: “Він забрав частину мого серця, але я граю за сім’ю”. Брат дружини схожий на Він Дізеля — родина міцна, як скеля.
Цікаві факти про Георгія Судакова
- Перший гол за “Шахтар” у ЛЧ — хет-трик шансів проти “Реала” у 2022-му, де він ледь не зрівняв.
- Улюблений гравець — Мессі; дриблінг Судакова часто порівнюють з аргентинцем.
- Ринкова вартість зросла втричі за два роки — від 10 до 30 млн євро.
- У Бенфіці номер 10 — традиція для креативників, як Жорже Жезуш.
- Фанати прозвали “Гія” — за грузинське звучання, хоч він українець до мозку кісток.
Ці деталі роблять Судакова ближчим: хлопець з народу, що підкорює вершини. Його шлях надихає тисячі юних футболістів на сході України.
Георгій Судаков продовжує писати історію — від брянського пилу до лісабонського блиску. Кожен його дриблінг, кожен гол — це виклик долі, що кличе до більших звершень. А фанати чекають: чи стане він новим легендою “Бенфіки” чи повернеться королем у “Шахтар”? Майбутнє обіцяє феєрверк.