Юлія Галушка — яскрава українська телеведуча, журналістка та авторка просвітницького проекту “Параграф”, яка вже понад два десятиліття розкриває правду через екран. Народжена на Сумщині, вихоплена журналістикою ще в студентські роки, вона пройшла шлях від місцевих новин Черкас до всеукраїнських ефірів і історичних розслідувань. Сьогодні ведуча шоу “Ми — Україна”, де з ентузіазмом доносить про перемоги та виклики нації, а її “Параграф” розвінчує міфи про минуле з допомогою топових істориків.
Ця жінка не просто читає телесуфлер — вона живе своєю професією, знімаючи репортажі з повітряних куль, модеруючи гарячі дискусії та документуючи злочини агресора. Її кар’єра сповнена динаміки: від першого ефіру в 2003-му до подкастів 2026-го, де вона копирсається в архівах, аби українці знали своє коріння без перекручень. А ще — мама маленької Міри, яка мріє про вільну країну для доньки.
Чому Юлія Галушка привертає увагу? Бо поєднує гострий розум, гумор і патріотизм у кадрі, де кожен вислів — як кулак проти брехні. Давайте зануримося в її історію глибше, ніж поверхневі нотатки в соцмережах.
Раннє дитинство та перші кроки до мікрофона
Білопілля на Сумщині — маленьке містечко з тихими вулицями та сильними характерами — стало колискою для Юлії. Там народилася майбутня зірка ТБ, чия дата народження припадає на 12 червня, як зазначають біографічні нотатки. Рано переїхавши до Черкас, вона ввібрала в себе той мікс провінційної теплоти й амбіцій великого міста, що й досі відчувається в її манері говорити — тепло, але з сталевим стрижнем.
У школі новини заволоділи уявою ще з 13 років: Юлія прокидалася перша, аби не пропустити свіжі заголовки. Це не примха підлітка, а справжній поклик — той, що змушує бігти за правдою попри дощ чи сніг. Черкаси стали її фортецею: тут розквітла любов до слова, тут почалися перші репортажі.
Родина підтримувала мрії, але життя в provінції вчила реалізму. Юлія згадує, як поєднувала уроки з першими ефірами — це загартувало характер, навчивши цінувати кожну хвилину.
Освіта в ЧНУ: де зародилася журналістська “суперсила”
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького зустрів Юлію в 2002-му, коли спеціальність “Журналістика” щойно відокремили від філології. З 2002 по 2007 рік вона вивчала не лише теорію, а й практикувала на місцевому ТБ — біганина між аудиторіями та студіями стала нормою. Група здебільшого дівчат, один хлопець — Серьожко Бачеріков — тримала атмосферу дружби й сміху, де проблеми тонули в реготі.
Цитата з її інтерв’ю на сайті університету вражає: “Я зараз, напевно, відповім неочікувано як для інтерв’ю про виш, але запам’ятався мені постійний сміх”. Філологія дала чистоту мовлення — ключ до ефірів, де кожен склад важить тонну. Тут народилася звичка ставитися до труднощів з гумором — рецепт успіху на ТБ.
Навички тайм-менеджменту, безсонні ночі над проектами — все це ЧНУ викував у вогні практики. Юлія пишається знаннями української, що робить її ефіри зразком для наслідування. Перехід від студентки до профі став seamless, бо теорія злилася з реальністю.
- Перший урок: Оберіть виш, де практика поруч з теорією — це прискорить кар’єру удвічі.
- Другий: Дружня група — як кам’яна стіна, що тримає в цейтноті.
- Третій: Гумор розтоплює бар’єри, навіть у дедлайнах.
Після списку зрозуміло: освіта Юлії — не сухі дипломи, а жива платформа для стрибка в професію. Звідси й старт у 2003-му на черкаському ТБ як репортерка й ведуча.
Кар’єра на підйомі: від Черкас до київських студій
2003-й — рік першого ефіру, де Юлія вела новини з трепетом новачка, але впевненістю профі. Місцеве ТБ Черкас стало школою життя: репортажі про буденні драматичні історії, перші інтерв’ю з важковаговиками. За десять років досвіду всеукраїнські канали кликали — у 2009-му Київ став новим домом.
На “112 Україна” вона вела новини о 23:00 на “Сьогодні”, копирсалася в медичних темах, як генна терапія в Європі проти України. Репортажі з висоти, в екстремальних умовах — Юлія не з тих, хто ховається за столом. Потім “Україна 24”, де її голос лунав у прямих ефірах під час бурхливих подій.
| Період | Канал/Роль | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2003-2009 | Місцеве ТБ Черкас | Репортерка, ведуча новин; перші ефіри |
| 2009-2022 | 112 Україна, Україна 24 | Ведуча晚ніх новин, репортажі в зоні конфлікту |
| 2022-сьогодні | Дом/FreeДом, Ми — Україна | LIVE, стріми, проект Параграф (дані з weukraine.tv) |
Таблиця базується на біографічних даних з сайту weukraine.tv та інтерв’ю на cdu.edu.ua. Кожен етап — крок до вершини, де слово стає зброєю.
Проект “Параграф”: розвінчання міфів сучасними методами
“Параграф” — це не просто шоу, а зброя проти історичної брехні. Юлія авторка формату: студійне ток-шоу з істориками, раз на тиждень розбирають ключові події. Як росія краде українське? Чому війна триває століттями? Від заснування Владивостока українцями до отруєння Ющенка — все під лупою фактів.
Подкаст “Історія у параграфах” на RSS.com, YouTube-шорти про 8 березня чи Сахару Каддафі — динаміка тримає мільйони. У 2026-му проект актуальний як ніколи: ностальгія за СРСР розкрита як ілюзія дешевизни. Юлія модерує з енергією, що зачіпає — глядачі пишуть: “Нарешті правда без цензури!”
Цей проект — її гордість, бо поєднує журналістику з просвітою. Перехід від новин до глибокого аналізу показує еволюцію: від фактів дня до уроків віків.
Цікаві факти про Юлію Галушку
- Улюблена реліквія — сторічна вишиванка прабабусі, яка пережила світові війни; Юлія береже її для доньки.
- Знімала репортажі з повітряної кулі — адреналін у крові.
- Не розуміє батьків, що передають дітям російську: “Де вона знадобиться?” (з її допису 2024-го).
- В Instagram понад 2700 фоловерів — пости про події, історію, родину.
- Мріє, аби дочка Міра пишалася українським корінням без спотворень.
Факти додають кольору портрету — Юлія не ікона, а жива жінка з пристрастями.
Особисте життя: родина як опора в штормі
Заміжня, мама донечки Міри — ось міцний тил ведучої. Разом з чоловіком вони виховують патріотку, яка знатиме чисту історію. Юлія мріє про вільну країну для дитини, де правда переможе міфи. Донати на ЗСУ, пости про перемогу — родина в епіцентрі її світу.
Гумор рятує в усьому: від біганини на ТБ до материнства. Вона пише, редагує, модерує — багатозадачність як стиль життя. А вишиванка прабабусі нагадує: коріння сильніше бур.
Виклики та скандали: уроки з ефірів
Кар’єра не без хмар: у червні 2022-го на FreeДом (канал для українців за кордоном) Юлія попросила голову Полтавської ОВА Дмитра Луніна перейти на російську для аудиторії. Контекст — трансляція для росмовими глядачами, але реакція вибухнула: петиція на звільнення, обурення в мережах. Канал швидко ввів синхронний переклад, скандал згас.
Це не зламало — навпаки, загартувало. Юлія продовжила на “Ми — Україна”: інтерв’ю, LIVE, стріми про боротьбу. Її голос — про донесення правди за кордон, попри критику. Уроки? Ефір — поле бою, де слово ранить, але правда лікує.
Сьогодні, у 2026-му, вона модерує заходи, веде ефіри з вогнем в очах. Кар’єра триває, проекти ростуть — Юлія Галушка лишається голосом, що не змовкає.
Її шлях надихає: від білопільських вуличок до національного ТБ, де кожне слово — крок до перемоги. А що чекає попереду? Нові розслідування, нові ефіри — розмова з правдою триває.