Дмитро Володимирович Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, народився 12 вересня 1991 року в Києві. Цей молодий лідер, якому виповнилося 34 роки станом на 2026 рік, поєднує математичний геній з підприємницьким хистом і державницьким баченням. Його ім’я асоціюється з “Всеукраїнською школою онлайн” – платформою, яка врятувала мільйони учнів під час пандемії та повномасштабної війни. Завгородній не просто чиновник: він творець систем, що змінюють обличчя освіти в країні, де цифра стає рятівним колом для поколінь.
Уявіть ритм київських вулиць початку 2010-х, де студент факультету кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка вже мріє про проєкти, що перевершать університетські лекції. Дмитро випустився в 2013 році зі спеціальністю “прикладна математика”, але не зупинився на теорії. Його шлях – це суміш кодингу, бізнесу й реформ, де кожний крок веде до масштабних змін. Сьогодні, очолюючи цифровий напрямок МОН, він керує інвестиціями в мільярд гривень для професійної освіти в 2026 бюджеті, роблячи Україну хабом для tech-освіти.
Його внесок простежується в цифрах: понад 20 мільйонів переглядів уроків на ВШОЛ, безкоштовний доступ до Coursera та Udemy для студентів, 43 тисячі ноутбуків від Google. Це не абстрактні плани, а реальні інструменти, що тримають освіту на плаву в часи криз. А тепер розберемося, як цей хлопець з математичного факультету став архітектором майбутнього.
Ранні роки: від математичних формул до перших бізнес-ідей
Київські двори, де юний Дмитро захоплювався комп’ютерами, стали стартом для кар’єри. Народжений у столиці, він рано відкрив для себе магію алгоритмів. Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка поглинув його з головою: у 2013 році диплом з прикладної математики лежав на столі, а в голові вже крутилися ідеї комерціалізації знань.
Але освіта не обмежилася одним дипломом. У 2015 році Дмитро пройшов дворічну магістерську програму MSc in Innovations and Entrepreneurship у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету – LvBS. Це місце, де теорія зустрічається з практикою, надихнуло його на власний бізнес. Далі пішов Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського: магістр з професійної освіти (комп’ютерні технології) у 2019 році. Ще одна перлина – коротка програма з Френсісом Фукуямою та Мері Гілдербранд “The Role of Public Policy in Private Sector Development” у партнерстві зі Стенфордом. Ці кроки заклали фундамент: математика для логіки, бізнес для масштабу, політика для впливу.
Сім’я грала ключову роль. Дідусь Дмитра, кандидат технічних наук і автор понад десятка патентів, чиї розробки досі використовуються в пожежних машинах, став прикладом. Хоча патенти належать дідусю, історія надихає: наука – це родинна справа, де винаходи змінюють світ на практиці.
Бізнес-етап: інтернет-магазини, ПЗ та перша школа
Щойно отримавши диплом КНУ, Дмитро одразу пірнув у комерцію. З 2013 по 2015 рік він очолював інтернет-магазин “Helen Marlen Group” – компанію, де логістика та цифра йшли пліч-о-пліч. Це був не просто retail: досвід оптимізації процесів за допомогою алгоритмів став базою для майбутніх освітніх платформ.
Далі – приватний підприємець у сфері розробки програмного забезпечення та неформальної освіти (2015–2021). Тут Дмитро експериментував: створював ПЗ, організовував курси. У 2017-му перейшов глибше в освіту, відкривши приватну школу після LvBS. Це був сміливий крок – поєднати IT з педагогікою в умовах, коли онлайн ще не панував. Паралельно, з 2019 по 2020, директор ТОВ “Сінкглобал Капітал” – інвестиції в tech-проєкти, що наближали до держави.
- Ключові уроки бізнесу: Оптимізація через дані – з магазину до освіти.
- Неформальна освіта: Курси, де учні кодили реальні проєкти, а не зубрили теорію.
- Інвестиції: “Сінкглобал” фокусувався на стартапах, де цифра зустрічає соціалку.
Цей період навчив гнучкості: бізнес – це не статична схема, а живий організм, що адаптується. Перехід до держслужби став логічним – масштаб країни вимагав більших інструментів.
Вхід у державу: “Всеукраїнська школа онлайн” як рятувальний круг
2019 рік став поворотним. Дмитро стає радником на громадських засадах у Міністерстві цифрової трансформації з питань освіти та науки. Тут народжується “Всеукраїнська школа онлайн” (ВШОЛ) – унікальний держпроєкт з лекціями з усіх шкільних предметів. Як позаштатний менеджер, він координує запуск під час пандемії: платформа набирає 400 тисяч користувачів, стає єдиним національним хабом для дистанційки.
Коли війна увірвалася в 2022-му, ВШОЛ ожила з новою силою. Дмитро домовляється про безплатний доступ студентів до Coursera, Udemy, EdX. З Google – 43 тисячі ноутбуків для вчителів. Партнери Microsoft, Zoom, HP, Acer вкладають близько 100 мільйонів доларів. Ви не повірите, але це врятувало навчальний рік для мільйонів. Платформа еволюціонує: до 2025-го – понад 20 мільйонів переглядів, інтеграція AI для персоналізації.
| Рік | Досягнення ВШОЛ |
|---|---|
| 2020 | Запуск, 400k користувачів (джерело: forbes.ua) |
| 2022 | Партнерства на $100млн |
| 2025 | 20млн переглядів, AI-інтеграція |
Таблиця ілюструє еволюцію: від кризи до інструменту реформ. Джерела: forbes.ua, mon.gov.ua.
Лідерство в МОН: гендиректор директорату та заступник міністра
10 серпня 2021-го – призначення генеральним директором директорату цифрової трансформації МОН. Тут Дмитро будує стратегію: інтерактивні підручники, захист НМТ від шахрайства, гаджети в школи. 28 березня 2023-го – заступник міністра. Станом на 2026, він у топ-команді з Оксеном Лісовим, фокусуючись на цифризації профосвіти.
- Стратегія цифрових трансформацій: від паперу до хмари.
- Експерт з AI при Мінцифрі: комітет розвитку штучного інтелекту.
- Реформи: оновлення інфраструктури коледжів, партнерства з бізнесом.
Ці кроки роблять освіту конкурентною: випускники профтехів – готові спеціалісти для IT та промисловості.
Реформи професійної освіти: мільярди на кадри майбутнього
У 2025-2026 роках Дмитро на передовій реформи профосвіти. Бюджет 2026-го – 1 мільярд гривень на оновлення. “Золотий час коледжів”, – каже він в інтерв’ю РБК. Демографія тисне, але фокус на якості: бізнес-співпраця, де компанії готують кадри під себе. Фестивалі кар’єри, конференції “Освіта нової України” – його ініціативи оживають.
Проблеми недобору? Рішення – дуальна освіта, де теорія з практикою йде пліч-о-пліч. “Більше жодних бурс” – модернізація гуртожитків, інвестиції в обладнання. Це не сухі цифри: тисячі молодих людей отримують шанс на реальну кар’єру.
Цікаві факти про Дмитра Завгороднього
- У Forbes “30 до 30” 2022-го – як обличчя майбутнього за ВШОЛ.
- Дідусь-вчений: патенти для пожежних машин надихають родину.
- Instagram @zavgorodniidmytro: відповідає на запитання аудиторії напряму.
- Партнерства: від Кремнієвої долини до українських класів – $100млн допомоги.
- Мрія: освіта з верховенством права, де tech служить людям.
Ці факти додають кольору фігурі, що стоїть за реформами. Вони показують: успіх – це суміш генів, наполегливості та вчасних рішень.
Партнерства та глобальний вплив: від Google до ЄС
Дмитро майстер дипломатії: Google, Microsoft – ключові донори. У 2025-му – візити для зміцнення підтримки від ЄС. Стратегія: інтеграція в європейські стандарти, де цифрова освіта – норма. Проблеми? Недобір у коледжах на спеціальності, але рішення – таргетована реклама та бізнес-партнерства.
Його бачення: освіта як двигун економіки. “Кадровий голод? Співпрацюйте з профтехами”, – радить бізнесу. Це практичні кейси: компанії інвестують у обладнання, отримують випускників.
Особисте: баланс між кодом, реформами та родиною
Дмитро активний у соцмережах: Facebook @zavgorodnyi, Instagram. Там – не сухі звіти, а живі відповіді: від стратегій до Q&A. Особисте життя тримає в тіні, але родинні історії, як про дідуся, додають тепла. У 34 він уже в еліті освіти, але енергія – як у стартапера.
Його стиль – динамічний: короткі пости для акценту, довгі інтерв’ю для глибини. Гумор просочується: “Освіта без бурс – це комфорт для покоління Z”. Це робить його близьким, людським.
Майбутнє з Завгороднім: AI, дуальна освіта та глобальні амбіції
2026-й обіцяє буму: AI в підручниках, віртуальні лабораторії, повна цифризація НМТ. Дмитро бачить Україну як лідера Східної Європи в edtech. Тренди: персоналізоване навчання, де алгоритми підганяють контент під учня. Партнерства з tech-гігантами розширюються, інвестиції ростуть.
Виклики? Демографія, війна – але рішення готові: модернізація 1000+ коледжів, дуальна модель. Дмитро не зупиняється: нові фестивалі, конференції, де бізнес і держава творять синергію. Освіта оживає, стає драйвером відбудови – з його руками на кермі.