Олег Мерченко, народжений у 1973 році в Луцьку, виріс у серці Волині, де кожен крок пронизаний духом підприємництва. Цей чоловік, чиє ім’я асоціюється з гігантськими полицями супермаркетів і ароматом свіжоспеченого хліба в магазинах, побудував бізнес-імперію, що витримала економічні бурі та війни. Від скромного фасування круп у 1996-му до мереж convenience store з мільярдними оборотами – його шлях сповнений драйву, ризиків і тріумфів. Сьогодні, у 2026-му, Олег Мерченко стоїть за успішними “Сімі” та “Сім23”, які генерують мільярди, демонструючи, як локальний ритейл може протистояти гіантам.
Усе почалося з “Волиньпака”, де молода команда пакувала продукти під брендом “Хочу ще”. Мерченко швидко зрозумів: успіх не в фасуванні, а в прямому доступі до покупця. До 2003-го з’явилася корпорація “Пакко”, а в 2007-му – холдинг, що об’єднав десятки магазинів. Виручка росла шаленими темпами – у 2014-му лише за півроку 815 мільйонів гривень, попри кризу. Його філософія проста: магазин має бути поруч, зручним, як розмова з сусідом.
Та ритейл – це не казка. Пакко Холдинг зіткнувся з боргами, конкуренцією від АТБ та Сільпо, і у 2024-му суд визнав банкротство з ліквідацією. Активи – 166 мільйонів, борг – 1,5 мільярда. Магазини “Вопак” і “Пакко” закривалися поетапно з 2020-го, приміщення переходили конкурентам. Але Мерченко не зламався. Він переключився на нішу швидких покупок: мережі “Сім23” і “Сімі” під ТОВ “Клевер Сторс”. У 2024-му – 5,1 мільярда доходу, 10-те місце серед волинських гігантів.
Ранні роки: корені в волинському ґрунті
Луцьк 1970-х – місто, де бізнес народжувався в гаражах і на ринках. Олег Мерченко виріс тут, вбираючи атмосферу торгівлі, де кожен знає продавця по імені. Точні деталі дитинства та освіти приховані за завісою приватності – відомо лише, що він має вищу освіту, ймовірно, економічну чи технічну, типову для підприємців тієї ери. Підлеглі шепочуться: диплом є, але Мерченко – самородок, який навчився на практиці.
Перші кроки в бізнесі припадають на 1996-й. “Волиньпак” фасував крупи, дистриб’ютив їх по регіону. Це була епоха хаосу: гіперінфляція, дефіцит. Але Олег побачив шанс – люди хотіли зручних продуктів. За сім років компанія еволюціонувала в корпорацію “Пакко” з оптовими базами. Уявіть: з маленького цеху до 14 складів на Заході України. Його талант – у масштабуванні: не просто продавати, а будувати екосистему.
До 2007-го ТОВ “Пакко Холдинг” з капіталом 200 мільйонів гривень керувало 70+ магазинами. Супермаркети “Вопак” у Луцьку, Львові, Хмельницькому стали магнітами для сімей. Олег Мерченко очолював як гендиректор, а згодом – заступник голови наглядової ради. Forbes Ukraine у 2014-му відзначив зростання виручки на 81 мільйон – у часи, коли інші тонули.
Розквіт Пакко: вершина та перші тріщини
Пік припав на 2010-і. Мережа мала 88 “Вопак” і 9 “Пакко” cash&carry. Оборот – понад мільярд гривень щороку, прибуток – десятки мільйонів. Мерченко інвестував у приватні марки, логістику, навіть планував експансію на Схід. Польські та угорські покупці хлинули після 2015-го, скуповуючи тютюн і алкоголь – продажі зросли на 20-40%.
Але виклики наростали. Антимонопольний комітет у 2015-му звинувачував у завищених цінах – справа згасла. Пожежа в Кемерово 2018-го спричинила перевірки: у ковельському “Вопаку” знайшли порушення безпеки, та скандал не розгорівся. Власники через кіпрську “Сі Бі Рітейл Інвестментс” уникали податків – типова схема для ритейлу. Олег коментував стримано: фокус на клієнті, не на чутках.
- Ключові стратегії успіху: Локальна присутність – магазини в кожному районі, низькі ціни на базові продукти.
- Інновації: Гастрозони, власні ТМ, франшиза “Вопак” з 2018-го (понад 10 нових точок).
- Команда: Мерченко будував лояльність – персонал як сім’я, хоч скарги на сервіс лунали.
Після цих пунктів зрозуміло: успіх тримався на адаптивності. Коли гіганти тиснули, Олег шукав ніші. У 2018-му новим гендиректором став Сергій Дружук, але Мерченко лишився рульовим.
Криза Пакко та переродження в Сім23 і Сімі
2020-й став переломом: пандемія, локдауни, борги накопичилися. Постачальники подали 500 позовів, магазини закривалися. У Луцьку “Вопак” на Київському майдані та Ковельській перейшли Сільпо. До 2024-го – банкротство, активи на аукціоні. Та Мерченко, ніби фенікс, запустив “Сім23” – convenience для молоді: кава, гаряча їжа, напої. З 2012-го мережа росла, ребрендинг у “Сімі”.
ТОВ “Клевер Сторс” у 2024-му – 5,1 млрд доходу, чистий прибуток 38 млн. Співзасновники: Олег, Дмитро Мерченко (ймовірно, син чи брат), “Луцькюрсервіс”, Тетяна Довгань, Сергій Кикіньов. Магазини на Заході: Львів, Тернопіль, Волинь. Це не просто крамниці – це хаби для швидкого життя, де за хвилину береш сендвіч і каву.
У 2026-му “Сімі” процвітають попри війну. Двозначне зростання виторгу – секрет у локальності та сервісі. Олег адаптувався: менше складів, більше digital, фокус на готову їжу. Волинь пишається: його бізнес годує тисячі.
Цікава статистика: топ Волині 2024
Рейтинг “Сили правди” показує домінування агро та торгівлі. Ось ключові гравці:
| Компанія | Доходи, млрд грн | Позиція |
|---|---|---|
| Континіум | 45,2 | 1 |
| Вілія | 22,1 | 2 |
| Клевер Сторс (Сімі/Сім23) | 5,1 | 10 |
| Кроноспан УА | 15,8 | 4 |
Джерела даних: sylapravdy.com. Загальний дохід топ-100 – 223 млрд грн, +10% до 2023-го.
Особисте життя: за ширмою успіху
Олег Мерченко – майстер приватності. Одружений, має дітей, але фото сім’ї не світить у пресі. Волинь шепочеться: дружина підтримує бізнес, діти навчаються за кордоном чи в топ-університетах. Немає скандалів, компромату – лише чутки про елітну нерухомість і авто. Статки оцінюють у 10+ млн доларів.
Філантропія – його тиха сила. Через Lex Trade ltd. та фонди підтримує ветеранів: продуктові набори на День Перемоги. У 2024-му – донати на ЗСУ з бізнес-партнерами. Ви не повірите, але для такого “сірих кардиналів” ритейлу це норма: годувати громаду, яка тебе виростила.
- Збір на дрони та авто для фронту – з “Алфаінтерпласт” та іншими.
- Підтримка локальних ініціатив: спорт, освіта у Луцьку.
- Соціальні акції в магазинах: “Візьми, якщо хочеш – віддай, якщо можеш” у “Вопаку”.
Ці кроки роблять його не просто бізнесменом, а частиною Волині. Переходьмо до впливу: як його моделі змінюють ринок.
Вплив на Волинь: лідерство в ритейлі та уроки стійкості
У 2016-му – 19-те місце серед впливових лучан (42 роки). Сьогодні “Клевер Сторс” годує 42 тисячі працівників топ-100 Волині опосередковано. Регіональний ритейл тисне гігантами: АТБ скрізь, але ніші як “Сімі” виживають локальністю. Тренд 2026: готові страви +60%, digital-замовлення, реверсивний факторинг для постачальників.
Мерченко вчить: диверсифікуй, адаптуйся. Пакко впало, але Сім23 зросло. У 2025-му плани: нові хаби у Львові, франшиза. Волинь – його база: 58 компаній з Луцька в топі. Його історія – метафора волинського дуба: гнучкий у бурях, міцний у корінні.
Бізнес Олега Мерченка пульсує: акції в “Сімі” на 2026-й обіцяють вигоди. Що далі? Експансія чи нові ніші? Волинь чекає, бо такі лідери тримають регіон на плаву.