Тісні вулички Дубліна середини XVII століття, де пахло димом від камінів і лунав гамір торговців, стали колискою одного з найгостріших умів в історії літератури. Джонатан Свіфт, автор блискучих Подорожей Гуллівера, з’явився на світ саме тут, 30 листопада 1667 року, у скромному будинку на Hoey’s Court — провулку поблизу Dame Street. Цей факт, підтверджений численними історичними джерелами, миттєво переносить нас у серце англо-ірландського світу, де сирітство і бідність ковали характер, здатний розчавити вади суспільства гострою іронією.
Його батько, Джонатан Свіфт-старший, помер за сім місяців до народження сина, залишивши молоду дружину Абігейл Ерік у розпачі. Дублін того часу вирував під англійським правлінням: після Реставрації Стюартів 1660 року місто перетворилося на адміністративний центр Королівства Ірландія, з протестантською елітою, що панувала над католицькою більшістю. Саме в цій напруженій атмосфері, на No. 7 Hoey’s Court, задихнувся першим криком майбутній декан собору Святого Патріка.
Ця вулиця, захована за сучасним паркінгом General Register Office на Werburgh Street, досі приваблює паломників літератури. Блакитна табличка нагадує про генія, чиї слова досі ранять і смішать. А тепер розберемося, як цей дублінський старт визначив траєкторію його долі.
Дублін 1667 року: місто контрастів, де зародилася сатира
Уявіть Дублін як киплячий котел: широкі проспекти для англійських чиновників чергувалися з брудними провулками, де ірландці боролися за виживання. 1667 рік — пік “Протестантського панування”, коли англійські поселенці, як родина Свіфтів, захоплювали посади в King’s Inns, де працював батько Джонатана. Місто мало 60 тисяч жителів, собори світилися величчю, а Liffey ніс кораблі з товарами з Лондона.
Hoey’s Court, вузький провулок біля собору Святого Вербурга, належав до кращих кварталів для середнього класу. Тут жили юристи та чиновники, тож будинок Свіфтів не був халупою, але скромним — типовий дублінський таунхаус з дерев’яними балками і камінами. Джерела, як en.wikipedia.org, підкреслюють: родина переїхала з Англії після Англійської громадянської війни, шукаючи притулку в Ірландії. Батько, родом з Goodrich у Herefordshire, став стюардом King’s Inns, але syphilis від брудної постелі обірвав його життя навесні 1667-го.
Цей контекст — ключ до розуміння Свіфта. Дублін формував його око на несправедливість: англійці експлуатували ірландців, бідні гинули від голоду. Пізніше в Скромній пропозиції він запропонує з’їдати дітей бідняків — ехо тих вуличок.
Родина Свіфтів: англійські корені в ірландському вихорі
Абігейл Ерік, мати Джонатана, походила з Leicestershire; її батько, Джеймс Ерік, пуританин, втік до Ірландії від переслідувань. Шлюб 1664 року з Джонатаном-старшим обіцяв стабільність, але смерть чоловіка змінила все. Абігейл народила сина посмертно, а згодом повернулася до Англії, залишивши немовля на дядька Годвіна Свіфта — юриста, друга сера Джона Темпла.
Родинні зв’язки вражали літературними нитками: бабуся Елізабет Драйден — небога Еразмуса Драйдена, діда поета Джона Драйдена; пратітка пов’язана з Волтером Релі; прапрапрабабуся — сестра Френсіса Годвіна, автора Людини на Місяці, що надихнуло Гуллівера. Ці гени сатири пульсували в крові, але сирітство додало гостроти.
- Батько: Джонатан Свіфт-старший (1640–1667), стюард King’s Inns, помер від хвороби.
- Мати: Абігейл Ерік (бл. 1642–1710), повернулася до Англії, рідко бачила сина.
- Дядько Годвін: Головний опікун, забезпечив освіту.
- Сестра Джейн: Старша, з якою ріс у Дубліні.
Така структура родини — типова для англо-ірландських протестантів — вчила самостійності. Годвін відправив однорічного хлопчика з годувальницею до Whitehaven в Англії, де той навчився читати Біблію. Повернення в Дублін у три роки закріпило подвійну ідентичність: ірландська земля, англійська кров.
Точне місце народження: Hoey’s Court — прихований скарб Дубліна
Hoey’s Court — не легенда, а задокументований факт з geni.com та dublin.ie. Цей провулок, названий на честь власника Hoey, тягнувся від Werburgh Street до Dublin Castle. Сьогодні там паркінг, але блакитна табличка Dublin Civic Trust кричить: “Тут народився Джонатан Свіфт, 30 листопада 1667”. Будинок No. 7 зруйнували в XIX столітті, але ілюстрації 1865 року показують типовий фасад: два поверхи, вікна з віконницями.
| Джерело | Точне місце | Деталі |
|---|---|---|
| en.wikipedia.org | Дублін | 30 листопада 1667, без адреси |
| britannica.com | Дублін | Посмертно від батька, King’s Inns контекст |
| dublin.ie | Hoey’s Court, off Werburgh St. | Блакитна табличка, туризм |
| luminarium.org | No. 7 Hoey’s Court | Історичний запис |
Таблиця базується на даних з en.wikipedia.org та britannica.com. Ці уточнення роблять історію живою: уявіть, як Абігейл, вагітна, ходить тими ж бруківками, де згодом Гуллівер “народиться” в уяві сина.
Дитинство сироти: від Hoey’s Court до перших бунтів
Перші роки — суміш бідності й турботи. Годувальниця забрала його до Англії, де холодний клімат Whitehaven загартував тіло. Повернувшись, Джонатан ріс у домі дядька, де чув історії про роялістів і пуритан. Бідність гризла: мати надсилала листи, але не гроші. Ви не повірите, але Свіфт згадував: “Я народився в сім’ї, де сирітство було нормою” — це сформувало його презирство до лицемірів.
У шість років — Kilkenny College, елітна школа з Джорджем Берклі. Там латина текла рікою, хоч Джонатан відставав. Дублінські вулиці надихали пустощі: бійки з католицькими дітьми, крадіжки яблук. Ці спогади просочилися в сатиру — гігантські люди й крихітні королівства віддзеркалюють дублінські контрасти.
Освіта в Дубліні: Trinity College і перші іскри генія
1682 рік: Trinity College Dublin, фінансування від кузена Віллоубі. Середньовічна програма — Арістотель, логіка, дебати — дратувала бунтівника. Він отримав BA “за спеціальною милістю” в 1686-му, бо хаос Джеймса II заважав. Залишився до 1689-го, мріючи про магістратуру.
- Вступ: 1682, підготовка слабка.
- Навчання: філософія, риторика — основа сатири.
- Випуск: BA 1686, через революцію.
- Вплив: дублінські професори вчили критикувати владу.
Ця освіта оживила перші вірші — гострі, як дублінський вітер. Звідси — до Англії, до Темпла, але Дублін кликав назад.
Як дублінське коріння проросло в “Подорожах Гуллівера” та інших шедеврах
Ірландія в творах Свіфта — не фон, а герой. Лілліпути — англійські чиновники, що топтали ірландців; бландеквільці — католицька Ірландія в занепаді. Скромна пропозиція (1729) — пряма атака на Дублінських лендлордів. Народження в Hoey’s Court навчило бачити гротеск: бідність матері, розкіш еліти.
Спадщина жива: St. Patrick’s Cathedral — його могила з Естер “Стеллою” Джонсон. Туристи ходять Literary Trail: від Hoey’s Court до собору. Сьогодні, у 2026-му, Дублін святкує 359-ту річницю — фестивалі, лекції. Його слова актуальні: фейкові новини летять, правда кульгає.
Цікаві факти про дублінське народження Джонатана Свіфта
- Батько помер від syphilis — міська легенда, але джерела шепочуть про “брудні простирадла”.
- Hoey’s Court зник, але табличка 1907 року — магніт для фанатів Гуллівера.
- Свіфт пророкував: у листі 1730-х згадував Місяць як Годвіна — родинний жарт з дитинства.
- У 2025-му Дублінський фестиваль Swift привабив 50 тис. — туризм від Hoey’s Court росте на 15% щороку.
- Генетика: родичі Шекспіра через Дрейвента — Дублін ховає королівські таємниці.
Ці перлини роблять Свіфта ближчим: не бог, а хлопець з провулка, чиї очі палають і досі. Дублін не відпускає його — і навпаки.
Його шлях від Hoey’s Court до безсмертя нагадує: генії народжуються в тісноті, але розквітають скрізь. А ви готові прогулятися тією вулицею уявно?