У спекотний червневий день 1971 року, о 14:30, під курганом Товста Могила поблизу сучасного міста Покров у Дніпропетровській області археологи наткнулися на блискучу золоту пектораль – нагрудну прикрасу скіфського вождя IV століття до нашої ери. Цей артефакт вагою понад кілограм, діаметром 30,6 сантиметра, виготовлений із золота 958-ї проби, лежав у короткому коридорі між поховальними камерами, ніби чекав на той момент, щоб повернутися до світу живих. Знахідка стала сенсацією, адже пектораль не просто прикраса, а ціла енциклопедія скіфського життя, викувана майстрами з грецьких колоній.
Курган Товста Могила височів на правому березі Дніпра, на околиці тодішнього Орджонікідзе – нинішнього Покрова. Координати 47°40′21″ північної широти та 34°7′56″ східної довготи позначають точне місце, де степова земля ховала таємниці номадів. Розкопки проводила експедиція Інституту археології АН УРСР, і саме там, серед руїн давнього розграбованого поховання, засяяла золота пластина з рельєфними сценами.
Ця подія перевернула уявлення про скіфське мистецтво, адже пектораль поєднує повсякденні мотиви з міфологією, демонструючи розкіш і духовність кочівників. Тепер розберемося, як усе почалося і чому цей скарб досі заворожує.
Товста Могила: курган, що ховав царські таємниці
Висотою 8,6 метра, Товста Могила вражала степовиків своєю масивністю ще в античні часи. Цей курган IV століття до н.е. належав скіфській еліті – ймовірно, цареві чи верховному жерцю. Давні грабіжники вже потрусили його: центральна камера розміром 4 на 4 метри, висотою 1,3 метра, була розорена, скелет дорослого чоловіка лежав розкиданим. Але бокова камера зберегла більше – жінку з дитиною в дерев’яній саркофазі з алебастру, слуг і коней.
До 1971 року курган опинився під загрозою: поруч прокладали залізницю, депо, дороги, а землю з нього возили на будівництво в Дніпрі. Розкопки стали рятувальними, з березня по липень експедиція знімала насип технікою. Земля віддавала скарби повільно, але вперто – від бронзових посудин до золотих прикрас понад 600 штук.
Скіфи ховали еліту з усім необхідним для потойбіччя: конями в упряжі, слугами, возами. Тут знайшли шість коней з золотими і срібними вальтрапами, трьох жертвованих слуг – кухаря, воїна, візника. Бронзовий котел, сковорода, наконечники списів, стріли в горитах – усе це малює картину розкоші кочового двору.
День великої знахідки: 21 червня 1971 року
Спека палило сонце, археологи копирсалися в короткому коридорі між камерами. Раптом Борис Мозолевський побачив блиск – і серце закалатало. Пектораль лежала на порозі бокової камери, ніби випадково забута грабіжниками. Її вага – 1148 грамів – вражала, блиск сонячного золота сліпив очі. Експедиція завмерла: це був не просто виріб, а шедевр з трьома ярусами рельєфів, філігранними орнаментами.
Знахідку ескортувала міліція до Києва потягом. Радянська влада хотіла відправити її до Ермітажу, але правила зберегли для України – так з’явився Музей історичних коштовностей. Розкопки завершилися 30 липня, але пектораль стала символом.
Процес фіксації був напруженим: фото, креслення, реставрація. Техніки – лиття восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, пайка, емаль – свідчили про грецьких майстрів з Афін чи Пантікапейської колонії, подарунок дипломатії.
Борис Мозолевський: археолог, поет і мисливець за скарбами
Народжений 4 лютого 1936-го в селі Миколаївка на Миколаївщині, Борис Миколайович пройшов шлях від кочегара до корифея. Самобутній археолог, поет, він писав вірші про степ і скіфів. Знахідка врятувала його від репресій – дисидентські погляди могли коштувати волі, але скарб приніс славу, квартиру в Києві, посаду в Інституті археології.
Мозолевський керував десятками розкопок, але Товста Могила – вершина. Помер 13 вересня 1993-го, залишивши книгу “Товста Могила”. Його інтуїція вела: “Я відчував, що там щось є”.
Колаборація з Євгеном Черненком та командою – приклад командної роботи. Мозолевський став легендою, його портрет з пектораллю – ікона української археології.
Золота пектораль: детальний розбір шедевра
Місецеподібна форма нагадує щит, обрамлена мереживними фризами з лотосами, пальметами, лев’ячими головами. Три яруси – як космос скіфів: небо, земля, потойбіччя.
Верхній ярус: скіфське побутове полотно
Центр – двоє напівголих чоловіків розтягують овечу шкуру, шиють ритуальний одяг. Поруч слуги доять корову та вівцю, телята ссуть молоко, корови пасуться. Два горити – символи воїнів. Сцена оживає: запах степу, блеання отари, руки майстрів, що творять вбрання для вождя. Це гімн родючості, праці, єдності з природою.
Середній і нижній яруси: міфи та хаос
Середній – птахи в акантових листках з емаллю, символи душі. Нижній – драма: грифони терзають оленів, леви – стадо, фантастичні звірі в боротьбі. Горельєфні фігурки до 2 см – ювелірний подвиг. Пектораль – єдина ілюстрована “книга” скіфів без письма.
Символіка багатошарова: перемога над хаосом, цикл життя-смерті. Грецький стиль з скіфськими мотивами – культурний синтез.
Інші скарби Товстої Могили: розкіш поховання
Перед таблицею варто зазначити: курган видав понад 600 золотих виробів. Ось ключові.
| Артефакт | Опис | Значення |
|---|---|---|
| Меч у піхвах | Залізний клинок у золотих піхвах з рельєфами | Символ влади царя |
| Масивний намисто | Золото з левами, що полюють на оленя | Жіноча еліта, сила |
| Сережки | З богинею на троні | Ритуальні, міфологія |
| Браслети, кільця | Широкі золоті, 11 перснів | Повсякденна розкіш |
| Коні та упряж | 6 коней з золотими вальтрапами | Поховальний ритуал |
Джерела даних: uk.wikipedia.org (статті “Товста могила”, “Пектораль із Товстої Могили”). Ці знахідки доповнюють пектораль, малюючи повну картину: від зброї до косметики, грецької кераміки до іранського скла.
Наукове та культурне значення пекторалі
Пектораль змінила уявлення про скіфів: не варвари, а меценати з високим мистецтвом. 50 років досліджень – від Мозолевського до сучасних томів. Виставки 2021-го “Пектораль. Знахідка століття” показали її світу.
Вона на монеті НБУ 2003-го, в літературі, мистецтві. Символ України – ЮНЕСКО визнало шедевром. Порівняно з гребенем Солохи чи Чортомликом, пектораль унікальна розмахом.
Цікаві факти про золоту пектораль
- Вага чистого золота – 1148 г, коштує мільйони, але безцінна.
- Мозолевський носив її на грудях для фото – ризик!
- Емаль середнього ярусу – рідкісна для скіфів техніка.
- Під час війни евакуйована, копія в музеї.
- Сцени шивання шкури – ритуал для вождя, символ відродження.
Ці деталі роблять артефакт живим, ніби шепоче степові легенди.
Де зберігається золота пектораль сьогодні
У Скарбниці Національного музею історії України в Києві, але з 2014-го евакуйована для безпеки – точне місце секрет. Виставляється рідко, для зйомок чи ювілеїв. Копія з металу під золото демонструє красу.
У 2026-му пектораль надихає: выставки, дослідження, туризм до Покрова. Місцеві пишаються – курган став музеєм під відкритим небом. Вона нагадує: українська земля ховає скарби, що єднають минуле з сьогоденням.
Степ шепоче історії, і хто знає, які ще кургани чекають своїх Мозолевських.