Хмельницький, місто з потужним промисловим серцем і тихими вуличками, де кожен другий мріє про технологічний прорив, подарував Україні Андрія Попика – програміста, педагога й волонтера, чий код оживає не тільки на екранах, але й у серцях тисяч дітей. Народжений 27 липня 1981 року, він виріс у час, коли комп’ютери були розкішшю, а інтернет – далекою казкою. Сьогодні його YouTube-канал переглядають сотні тисяч, а учні хапають золото на світових олімпіадах. Андрій – це не просто фахівець, а справжній каталізатор талантів, який поєднує алгоритми з патріотизмом.
Його шлях почався з перших рядків коду в шкільні зошити, перетворившись на школу “АЛГОРИТМ”, що готує переможців. А з початком війни стріми Андрія стали зброєю: один такий ефір зібрав мільйон гривень на дрони для ЗСУ. Це історія людини, яка кодить майбутнє України, не зупиняючись ні перед чим.
Раннє дитинство та перша іскра програмування
У Хмельницькому, де Поділля дихає спокоєм полів і гудінням заводів, Андрій Попик відкрив для себе магію комп’ютерів наприкінці 90-х. Тоді персональні ЕОМ стояли в найкращих школах, а хлопець із звичайної родини ковтав книги з інформатики, як найсмачніший борщ. Батьки, ймовірно, не уявляли, як синова допитливість вибухне шквалом олімпіадних перемог, але підтримка була непохитною – класична українська родина, де праця й навчання йшли пліч-о-пліч.
Шкільні роки Андрія – це марафон із розв’язування задач, де кожна перемога додавала впевненості. Він не просто вчився, а жило кодом: вечори за монітором, вихідні на локальних змаганнях. Ця наполегливість, загартована пострадянськими реаліями, коли електрика вимикалася щодня, зробила його стійким, як коріння дуба в степу. Перехід до студентських років став логічним стрибком – Хмельницький став його лабораторією геніальних ідей.
Студентські тріумфи: шлях до ACM-ICPC
Університетські аудиторії Хмельницького національного університету чи політехніки – точне місце навчання не афішується, але студентські баталії говорять самі за себе. Андрій став чемпіоном України серед студентів з програмування, а його команда пробилася до півфіналу світової першості ACM-ICPC. Це не просто турнір – це арена, де алгоритми вирішують долі кар’єр, а секунди рахують перемогу.
Уявіть: напружені хвилини, коли команда пише код під тиском журі, а Андрій, як диригент, розподіляє ролі. Ці перемоги не були випадковими – роками тренувань, нічних сесій і аналізу помилок. За даними олімпіадних рейтингів, його навички відповідали топ-рівню, де українці конкурують із MIT і Стенфордом. Цей етап заклав фундамент: від учасника до тренера, від коду для себе до коду для нації.
- Чемпіонство України: Абсолютний лідер серед студентів, що відкрило двері до міжнародних арен.
- Півфінал ACM-ICPC: Призер етапу, де тестуються найскладніші задачі на оптимізацію й логіку.
- Локальні турніри: Десятки перемог, що будували репутацію в IT-спільноті Поділля.
Після цих тріумфів Андрій не пішов у корпорації Silicon Valley – він обрав Хмельницький, де почав ФОП з програмування, створюючи софт для локальних бізнесів. Але справжній прорив чекав попереду.
Народження “АЛГОРИТМ”: школа, що кує олімпіадних чемпіонів
Вересень 2016 року – дата, коли Хмельницький отримав свій IT-фарватер. Андрій Попик запустив клуб “АЛГОРИТМ”, безкоштовний простір для дітей з усієї України. Від Львова до Луганщини, від Києва до Одеси – таланти сідали за комп’ютери під його крилом. Школа не просто вчить кодити: вона готує до бою на олімпіадах, де кожен байт – це медаль.
Учні Андрія – це еліта: Дарина Карпенко з золотом на Європейській олімпіаді з інформатики та сріблом на IOI, Владислав Денисюк із золотом IZHO та сріблом IOI, Артем Фомюк із золотом EJOI. Бронзи, срібла на EGMO, EJOI, JOI – список вражає. За даними новинних джерел, як vsim.ua та algo.org.ua, це понад 20 медалей за роки.
| Учень | Олімпіада | Медаль | Рік |
|---|---|---|---|
| Дарина Карпенко | Європейська олімпіада з інформатики | Золото | 2021 |
| Дарина Карпенко | IOI (Міжнародна олімпіада з інформатики) | Срібло | 2022 |
| Владислав Денисюк | IZHO | Золото | 2021 |
| Артем Фомюк | EJOI (Європейська юніорська) | Золото | 2019 |
| Дарина Карпенко | EGMO (Європейська дівоча) | Бронза | 2022 |
Джерела даних: algo.org.ua, vsim.ua. Ця таблиця ілюструє не випадок, а систему: тренування, мотивація, фідбек. Андрій не тільки навчає – він надихає вірити в себе, перетворюючи школярів на зірок.
Від блогера до медійного феномену: стріми, що змінюють реальність
YouTube @apopyk з 346 тисячами підписників – це не хобі, а місія. Щовечора о 20:30 стріми: аналітика війни, чат-рулетка з росіянами, де тролінг розкриває пропаганду, гумор про “бульбофобію” (Андрій ненавидить картоплю!). З 2017-го, коли він лектував про зміну суспільства через пости, до мільйонних переглядів – шлях органічний.
Його контент – суміш гострого гумору, фактів і патріотизму. FB Andriy Popyk жартує про Епштейна (“то інший Попик!”), Telegram кипить дискусіями. Блоги на vsim.ua про ЗНО, алкогольні заборони – Андрій голос Поділля, де кожне слово б’є в ціль.
Волонтерський фронт: мільйони на дрони та підтримку ЗСУ
24 лютого 2022-го війна перевернула все. Андрій, як і тисячі українців, кинувся в волонтерство. 27 липня 2023-го, у 42-й ДН, 12-годинний стрім зібрав 1,1 млн грн на 100 дронів-камікадзе для БФ “Волонтери Поділля” (suspilne.media). Перевиконали план – це емоційний вибух, де глядачі донатили серцем.
Не зупинився: новорічні стріми на 600 тис., дрони від садочків Хмельницького, щогли для дронщиків. У 2024-2025 фокус на FPV, комплектуючих – понад мільйон загалом. Андрій не просто збирає: спілкується з воїнами, мотивує. Це його фронт – цифровий, але смертельно ефективний.
Цікаві факти про Андрія Попика
Бульбофобія як бренд: Андрій публічно зізнається, що не витримує картоплі – мем, що розлітається соцмережами.
- Засновник ГО від козацьких полків до релігійних громад – багатогранний активіст.
- Тренер шкільних команд на ACM-ICPC: 1-е місце Хмельницького ліцею №17 у 2018.
- Орден “За заслуги” III ступеня від Хмельницької ОДА за внесок у освіту (2023-2024).
- Чат-рулетка: тисячі роликів, де росіяни самі себе розвінчують – мільйони переглядів.
- Навчає онлайн з Луганщини: війна не стіна для талантів.
Ці перлини роблять Андрія живим героєм, а не сухим резюме.
Особисте життя: баланс коду, сім’ї та мрій
Поза камерами Андрій – сім’янин, хоч деталі приватні. Дружина Юлія? Згадки в реєстрах, але фокус на справі. Він цінує просте: родинні вечері, прогулянки Поділлям, мрії про мирну Україну, де IT – норма. Філософія проста: “Код – як життя, помилки виправляють успіхи”. Його енергія заразлива, мотивує не здаватися.
У 2026-му, з війною, що триває, Андрій розширює “АЛГОРИТМ” онлайн, планує нові збори. Він – приклад, як один хмельничанин змінює світ: від байтів до дронів, від олімпіад до перемоги.
Андрій Попик доводить: талант + наполегливість + серце = безсмертний код нації.