Сморигін Євген Михайлович: біографія, досягнення, особисте життя

У сніжному Мінську 28 січня 1979 року з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я незабаром зазвучить на сценах двох країн – Євген Михайлович Сморигін. Цей білорус за походженням став одним з найяскравіших гумористів України, актором “Дизель Шоу”, телеведучим, сценаристом і навіть співаком, який голосом імітує цілі оркестри. Його шлях від шкільного КВК до національного паспорта – це історія подолання, сміху над труднощами та глибокої любові до нової батьківщини.

Сьогодні, у 2026 році, Євген продовжує веселити мільйони на концертах “Дизель Шоу”, веде корпоративні свята і пише пісні, що резонують з душею. Він не просто комік – це людина, яка перетворила заїкання на унікальну “фішку”, а переїзд до Києва на виклик долі. Досягнення Сморигіна сягають премій “Телетріумф” і головних ролей у серіалах, а особисте життя – міцна сім’я з дружиною Лідією та трьома дітьми, яка пережила випробування війною.

Його біографія – як комедійний скетч з драматичним поворотом: від мінських снігів до київських вогнів сцени, де кожен жарт ховає шматочок серця. Розповімо все по порядку, занурюючись у деталі, які роблять цю історію живою.

Ранні роки: музика, страх і перші кроки на сцену

Мінськ 70-х – місто заводів, хрущовок і дитячого хору, де маленькому Жені Сморигіну вперше відкрилася магія звуків. Батько Михайло Михайлович, простий водій, і мати Людмила Георгіївна, вихователька в садочку, створили дім, наповнений теплом і піснями. Перші дев’ять класів Євген провів у Республіканському ліцеї при Білоруській державній консерваторії, співаючи в хорі хлопчиків. Голос його дзвенів чисто, як снігова крупа під сонцем, але доля підкинула несподіванку.

У три роки Женя впав з дитячого ліжечка. Страх паралізував мову – почалося заїкання. “Це не хвороба, а набутий страх мовлення”, – каже сам Євген у інтерв’ю. Лікарі розводили руками, логопеди не допомагали, але хлопець не здався. Музика стала рятівним колом: співаючи, він говорив вільно. У школі №130 це перетворилося на талант – імітація інструментів голосом вражала вчителів. Уявіть: школяр видає скрипку чи трубу, ніби в оркестрі сидить!

Освіта йшла нерівно. У 1996-му вступив до Мінського театрально-художнього інституту на актора оперети – мрія! Але через два роки відрахували. Не здаючись, перекваліфікувався на психологію в педагогічному університеті. Саме тут, у студентські роки, зародився гумор як щит від невдач.

КВК “ЧП”: народження коміка

1994 рік. Шкільний КВК у Мінську – і 15-річний Євген стає одним із засновників команди “ЧП”. Назва – як його мовлення: ЧП – Чудова Пауза. Команда грала три сезони у Вищій лізі, дійшовши до третього місця у фіналі 2005-го. Сморигін – візитна картка: його номери з заїканням розривали зал сміхом. “Я заїкаюся з трьох років, але сцена – моє ліки”, – зізнавався він.

Ці роки – школа життя. Перемоги на фестивалях, гастролі, друзі на кшталт Дмитра Танковича. КВК навчив: гумор лікує. У 2005-му команда розпалася, але Євген полетів до Києва – на “Нову хвилю” в Юрмалу писати сценарії (2007–2009). Переїзд став поворотом: з білоруського хлопця – у зірку українського ТБ.

Тут варто відзначити, як заїкання стало суперсилою. У шоу “Слава Богу, ти прийшов!” (2007) він виграв головний приз. Журі реготало: паузи робили жарти гострішими, ніби перець у борщі.

Телевізійний прорив: від ведучого до “Дизель Шоу”

Київ 2006-го. Євген оселився під столицею, знайшов роботу на білоруських каналах: “Помаранчевий настрій”, “Чудова п’ятірка”. У 2009-му з Танковичем ведуть “Україна має талант” на СТБ – номінація на “Телевершину”. Шоу “Смішні люди”, “Рекламна пауза” – скрізь його харизма.

2015 рік – вибух: вступ до “Дизель Студіо”. “Дизель Шоу” на ICTV – скетчі, концерти, серіал “Татусі”. Після трагедії 2018-го (ДТП, де загинув Кузьменко) команда відродилася сильнішою. Сморигін – автор номерів, продюсер. У 2025–2026 роках прем’єри: новорічні шоу, тури містами. “Дизель” – рекордсмен “Телетріумф” за гумор.

Він веде корпоративи (+380679000877 для співпраці, як у Instagram), пише для “На трьох”. Гумор його – гострий, як фінський ніж: про політиків, побут, війну. Під час повномасштабного вторгнення “Дизель” зібрав мільйони на ЗСУ благодійними концертами.

Кінокар’єра: від епізодів до головних ролей

Кіно для Сморигіна – ще один майданчик для імітацій і сміху. Дебют у “Теоретиках” (2009, головна роль Коля Синус). Далі каскад: “Щоденник вагітної” (2012, Леонід), “Нереальна історія” (2013, Артем Добрий), “Пристойні люди” (2015, вчитель – співавтор сценарію).

Ось ключові ролі в таблиці для наочності:

Рік	Фільм/Серіал	Роль	Примітка
2009	Теоретики	Коля Синус	Головна роль
2012	Щоденник вагітної	Леонід	Головна роль
2015	Пристойні люди	Вчитель	Співавтор сценарію
2016–2022	Папаньки	Женя	Головна роль, сезони
2016	Готель Елеон	Бармен Женя	Епізодична

Джерело даних: uk.wikipedia.org.

Понад 50 ролей – від нотаріуса в “Брат за брата 3” до козака в “Поки станиця спить”. Кіно підкреслює його універсальність: комік грає драму з посмішкою.

Досягнення: призи, премії та культурний вплив

Досягнення Сморигіна – не сухий список, а мости між Білоруссю й Україною. Головний приз “Слава Богу, ти прийшов!” (2007), титул найкращих ведучих “Чудової п’ятірки” (2009). “Дизель Шоу” – переможець “Телетріумф”. Як продюсер: серіали “Три сестри”, “Онлайн”.

У 2022-му склав іспит з української (включно з “Кобзарем”) – і в грудні 2025-го отримав паспорт. “Історична подія!” – написали в FunICTV. Під час війни – благодійні тури, пісні як “Готель Чорнобаївка”. Ви не повірите, але його гумор став зброєю: сміх для ЗСУ.

Він – культурний міст: білоруські корені, українське серце. Вплив величезний: мільйони переглядів, натхнення для коміків.

Особисте життя: любов, сім’я та випробування війною

Лідія – українка, економіст, серце родини. Познайомилися в Києві, шлюб з 2009-го. Діти: сини Олексій (знімається з татом), Олександр; донька Єлизавета. Сім’я – як ансамбль: Женя веселить, Лідія тримає затишок. Під Києвом будинок, де він вишиває хрестиком і в’яже – хобі, що дивують фанів.

Війна 2022-го розлучила: дружина з дітьми евакуювалися, Женя лишився працювати. “Я воюю гумором”, – каже. Непридатний до армії через заїкання, але на фронті сцени. Сьогодні разом, міцніші. Батьки й брат Олександр – у Мінську, зв’язок тримається.

Особисте життя Сморигіна – приклад: труднощі роблять сильнішими. Він не ховається за жартами, а ділиться: “Сім’я – чарівний процес”.

Музичний талант: голос як оркестр

Музика – пристрасть з дитинства. У “Дизель” співає “Пісню самотнього чоловіка”, імітує інструменти. Хіти: “Ніч яка місячна” з Jerry Heil, “Ой, то не вечір”, новорічні скетчі. У 2026-му – нові треки в шоу. Голос його – флейта в бурю, що заспокоює.

Аранжування “Купалінка”, “Журавлі” – фольк з гумором. Музика лікує заїкання, надихає фанів.

Ці факти роблять Євгена ближчим – не зірка, а друг з мікрофоном. У 2026-му він планує нові прем’єри “Дизель”, може сольний альбом. Його сміх лунає, наче обіцянка: життя – комедія з щасливим продовженням.

Найголовніше: Сморигін доводить – кордони в голові, а серце обирає дім.