У маленькому смт Кельменці на Буковині, де вишневі сади шепочуть старовинні мелодії, 29 травня 1986 року з’явилася на світ Марта Адамчук – голос, що згодом зачарує мільйони українців. З дитинства оточена співом родини, вона перетворила танцювальні кроки в перші нотки слави, а сьогодні сяє як фіналістка “Голосу країни”, солістка “Жіночого кварталу” та авторка хітів на кшталт “Колія” чи “Гола по квітах”. Її шлях – це не просто кар’єра, а справжня симфонія наполегливості, де кожен прорив супроводжується емоційними злетами та тихими роздумами про любов і самопізнання.
Досягнення Марти вражають: від бек-вокалу для Потапа і Насті до лонглиста Нацвідбору на Євробачення-2026 з треком “Silvered Pines”. А особисте життя? Вона тримає його в тіні сцени, зізнаючись лише в мріях про міцну сім’ю та фокусі на творчості, адже у 39 років кар’єра для неї – як вірний супутник у бурхливому світі шоу-бізнесу.
Буковинські корені Марти глибокі, наче чорнозем, що живить таланти. Раннє дитинство в Кельменцях пройшло під звуки народних пісень бабусі з її чарівним слухом та барабанів діда. Батько-водій і мати-завуч створювали атмосферу, де мистецтво було не примхою, а частиною буденності. Маленька Туся – так кликали Марту вдома – у другому класі вже танцювала соло Шехерезаду, а перші зароблені гроші прийшли від колядок. Ті миті, сповнені дитячої радості та перших оплесків, запалили іскру, що не згасла досі.
Дитинство і перші кроки: від буковинських танців до київських мрій
Кельменці – це не просто точка на карті, а колиска, де Марта вбирала буковинський колорит: вишиванки, гумор і мелодійність мови. Танці стали її першим коханням – гнучкі рухи, ніби ріка, що несе вперед. Шкільні конкурси, місцеві фестивалі: скрізь вона сяяла, перетворюючи сором’язливість на впевненість. “Ви не повірите, але перші гроші від колядок я витратила на солодощі для всієї родини”, – згадувала вона в інтерв’ю, сміючись над тими безтурботними днями.
Після школи, у 2003-му, Буковина відпустила свою доньку до Києва. Переїзд став стрибком у невідоме: гучне місто проти тихого містечка. Але Марта не ваґалася – вступила до Київського національного університету культури і мистецтв на факультет естрадного вокалу. Магістерський ступінь не просто папірець, а фундамент: тут вона почала писати українськомовні пісні, які згодом стануть її візитівкою.
Університетські роки – час перших заробітків. Без професійної музичної освіти Марта уже підробляла бек-вокалом для артистів, доводячи талант голосом. Ці досвіди загартували її, навчивши чути гармонію в хаосі. Перехід від танців до співу здавався природним, ніби ріка впадає в море.
Бек-вокал для зірок: робота з Потапом і Настею
2006 рік приніс прорив: кастинг у дует Потап і Настя. Три роки Марта була їхнім невидимим голосом – у студіях, на концертах, у кліпах. “Це був мій університет шоу-бізнесу”, – казала вона. Робота з Потапом навчила гумору, Настя – емоційності. Хіти на кшталт “Не пара” чи “Чумак” звучали з її нотками у бекінгу, але сцена кликала соло.
У 2009-му розійшлися дружньо – Марта почала сольну кар’єру. Перші сингли, джазові концерти, супровід симфонічних оркестрів: вона експериментувала, шукаючи свій стиль. Фестивалі, як ім. Назарія Яремчука на Буковині, додавали натхнення. Але справжній трамплін чекав попереду.
Телебачення як каталізатор слави: “Х-Фактор” і “Голос країни”
2014-й: 5-й сезон “Х-Фактору”. Виступ з “London Bridge” Фергі вразив суддів – енергія, вокал, харизма. Хоч і не перемога, шоу відкрило двері: запрошення на концерти, перші фанати. Марта згадує: “Це був адреналін, ніби стрибок з парашутом без парашута”.
2017-й став доленосним – 7-й сезон “Голосу країни”. Сліпий прослуховування з “Я вернусь” Ігоря Талькова перевернуло все: повернулися всі тренери, Марта обрала Сергія Бабкіна. Етапи: “Два перстені” Софії Ротару, “Зіронька” Пономарьова, “#агов” – кожен виступ рвав серця. Півфінал, мільйони переглядів на YouTube. Фраза “Життя починається з голосу” стала її мантрой. Цей сезон не просто шоу – каталізатор, що вивів на національний рівень.
Паралельно – вокалістка “Танців з зірками” з 2017-го. Синергія танців і співу оживила її перформанси, додавши пластики голосу.
Акторська зірка “Жіночого кварталу”: гумор і музика в одній особі
2018-й: запрошення до “Жіночого кварталу” від “Квартал 95”. Марта – не просто співачка, а акторка: ведуча новин, дружина президента в скетчах. Гумор Кварталу розкрив її іронію, а номери з Вірою Кекелією чи Лалі Ергемлідзе стали вірусними. “Тут я вчуся сміятися над собою”, – ділиться вона.
Проєкт дав стабільність під час війни: концерти для ЗСУ, гімн перед Кубком України. У 2025-му – день народження з концертом у Києві, фестивалі як “Філіжанка”. А 2026-й – лонглист Нацвідбору Євробачення з “Silvered Pines”, трек про стійкість, що резонує з душею нації.
Музична творчість: хіти, що чіпляють душу
Дискографія Марти – мозаїка емоцій. Ранні: “Пробач” (2017), “Моя любов”. Хіти 2020-х: “Колія” (2024), “Гола по квітах” (2025), “Територія РіздвА”, “До мами на Різдво”, “Бульбона”, “The Smoke”. Кожен трек – історія: про кохання під час війни, материнство, силу. На Spotify, Apple Music – тисячі стрімів. Концерти з джазом, роком, фолком показують універсальність.
Ось ключові релізи в таблиці для порівняння:
| Рік | Сингл/Альбом | Особливість |
|---|---|---|
| 2017 | Пробач | Дебютний пост-Голос хіт |
| 2024 | Колія | Емоційний лірик про шлях |
| 2025 | Гола по квітах | Свіжий реліз, мільйони прослуховувань |
| 2026 | Silvered Pines | Лонглист Євробачення |
Дані з Apple Music та Spotify (obozrevatel.com). Ці треки не просто музика – терапія для слухачів, що переживають часи випробувань.
Особисте життя: баланс між сценою та серцем
Марта – майстриня таємниць. “Особисте – для двох, не для камер”, – каже вона. У 2025-му зізналася: немає чоловіка, дітей, фокус на роботі. Минуле – стосунки на відстані, нерозділене кохання. Мріє про сім’ю, але “чекаю того, хто зрозуміє мою свободу”. Живе в затишній квартирі 123 м² під Києвом, де вишиває, займається йогою, фотографує.
Фотографія – пристрасть: 2023-го виставка про незламність українок. Волонтерство: концерти для воїнів, допомога. Мрія з Квартал95 – стати дружиною президента? Жарт, але з зерном правди про силу.
- Прізвисько Туся з дитинства – нагадування про безтурботність Буковини, де перші гроші йшли на цукерки для рідних.
- Самокритика – хобі: “З ранку до вечора критикую себе”, – жартує, але це рушій успіху.
- Виставка фото 2023: портрети сильних жінок, натхненні війною (obozrevatel.com).
- У мюзиклі вкусив Дракула – анекдот з першого досвіду акторства.
- Любить “Легку чесноту” – фільм про свободу, як її життя.
Ці штрихи роблять Марту живою: не іконою, а подругою з мікрофоном. Її голос продовжує лунати – від сцен до сердець, обіцяючи нові хіти та, можливо, несподівані повороти в особистому.
Найемоційніший момент? “Перший живий виступ – як народження дитини”, – зізнається Марта (kvartal95.com).