У серці Запорізької області, де гудуть турбіни Запорізької АЕС, 9 серпня 1994 року з’явилася на світ Наталія Бабенко – актриса, чия енергія пульсує на екранах і сценах, ніби той самий ритм атомної станції. З Енергодара до київських театрів і міжнародних фестивалів пролягав шлях, сповнений гімнастичних сальто, скрипкових мелодій та ролей, що розривають серце. Сьогодні, у 31 рік, вона не просто зірка серіалів на кшталт “Пульсу” чи “Таємниць”, а символ стійкості українського кіно, з двома престижними нагородами за найкращу жіночу роль і свіжими проєктами, що ламають стереотипи.
Її біографія – це історія дівчини, яка перетворила маленьке провінційне місто на трамплін для великої сцени. Наталія Бабенко досягла вершин, граючи паралімпійську чемпионку в “Пульсі”, де півроку тренувалася, як атлетка, і отримала визнання в Ричмонді та Лос-Анджелесі. А особисте життя? Три роки щасливих стосунків з блогером Степаном Єранесяном, де дружба переросла в кохання, додає її образу тепла та людяності.
Ця жінка не стоїть на місці: під час війни опанувала професії таксиста, запустила YouTube-канал і знялася в проєктах для Європи. Її шлях – натхнення для тих, хто мріє про більше.
Раннє дитинство в Енергодарі: перші кроки до мрії
Енергодар, місто-атомник на березі Каховського моря, став колискою для Наталії. Тут, серед промислових ритмів, маленька дівчинка з дитячого садочка почала займатися художньою гімнастикою – той світ стрічок і обручів розвинув у ній граціозність і витривалість, які згодом стануть основою акторської майстерності. У сім років, паралельно зі школою, вона взяла до рук скрипку в місцевій музичній школі, де мелодії Баха та Вівальді плели перші нитки її творчої душі.
Шкільні роки минали бурхливо: уроки, тренування, концерти. Близько сьомого класу Наталія відчула поклик сцени – побачила спектакль і подумала: “Хочу так само”. Енергодар не мав театрального вузу, тож після дев’ятого класу вона вступила до місцевого коледжу, аби підготуватися до Києва. Ці роки загартували характер: провінційна дисципліна навчила цінувати кожну мить, а гімнастика – падати і вставати.
Сім’я підтримувала, хоч і з осторогою – батьки бачили в дочці практичну людину. Та Наталія, з її лев’ячою енергією (знак зодіаку Лев пасує ідеально), рвалася вперед. Енергодар у її спогадах – не просто точка на карті, а фундамент, де зародилася любов до мистецтва.
Освіта в КНУТКТ: від провалу до диплома
Київ зустрів абітурієнтку суворим кастингами. Перша спроба вступу до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого провалилася – емоції переважили. Наступного року, 2011-го, на курсі Станіслави Москальової та Володимира Зельдовича, Наталія зарахувалася. Ці вісім років (закінчила у 2019-му) стали ковкою: студійні етюди, репетиції до ночі, перші ролі в студентських виставах.
Університет відкрив двері до театру: ще студентами вони грали в антрепризах. Наталія згадує, як курс став родиною – дружба з колегами, як з майбутнім коханим Степаном, переросла в щось більше. Дипломна вистава підкреслила її талант: динамічна гра, емоційна глибина привернули увагу режисерів.
Освіта дала не лише знання, а й зв’язки. З КНУТКТ вийшла актриса, готова до викликів – від епізодів у серіалах до головних ролей у великому кіно.
Театральна кар’єра: сцена як дім
З 2015 року Наталія – актриса Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Тут, на мальовничому березі, вона оживає в ролях, що вимагають повної віддачі. Одна з улюблених – у комедії “Моя професія – синьйор з вищо…”, де її гра сяє іскрою гумору та шарму.
Театр для неї – лабораторія емоцій. Репетиції по 12 годин, імпровізації, контакт з глядачами – це те, що заряджає. Наталія грає ролі від трагічних до комічних, доводячи, що сцена – її стихія. Навіть під час війни театр став оплотом: онлайн-трансляції, благодійні покази.
Колаборації з іншими сценами, як Національний театр ім. Франка, розширили горизонти. Її театральний доробок – не численні ролі, а глибина втілення, що робить персонажів живими.
Кіноролі: від епізодів до зірок екрану
Кіно увірвалося 2015-го з серіалом “Відділ 44” – роль Поліни стала дебютом. Швидко посипалися пропозиції: у 2017-му “Покоївка”, “Що робить твоя дружина?” з Варєю Соколовською. Наталія майстерно грає молодих жінок у вихорі пристрастей – від менеджерки до чаклунки в “Чаклунках”.
Прорив – 2019-й: головна роль Ані в “Дзвонарі”, Лори Грищук у “Таємницях”. Ці серіали зібрали мільйони глядачів, а її героїні – сильні, вразливі, близькі. У “Кріпосній 3” Віра Гнаткевич ожила під її акторським пензлем, показавши еволюцію від покірної до бунтарки.
“Пульс” 2021-го – вершина: Оксана Ботурчук, паралімпійка, прототип реальної чемпионки. Наталія півроку бігала, тренувалася з професіоналами, втратила вагу. Фільм став гімном волі. Далі “Зречення” (Саша, оперативниця), “БожеВільні” (Оксана Довженко, дружина режисера), “Тут і тепер” (2023). Новинки 2024-2025: “Митець”, “Код кохання”, короткометражка “Чудеса” про війну з 2014-го.
Щоб уявити масштаб, ось ключові ролі в таблиці:
| Рік | Проєкт | Роль | Примітка |
|---|---|---|---|
| 2025 | Митець (серіал) | – | У виробництві |
| 2024 | Чудеса (короткометражка) | – | Тема війни |
| 2024 | Код кохання (серіал) | – | Головна роль |
| 2023 | БожеВільні | Оксана Довженко | Дружина режисера |
| 2023 | Тут і тепер (серіал) | Головна роль | Для Балтії |
| 2022 | Найкращі вихідні | Мирослава | – |
| 2021 | Пульс | Оксана Ботурчук | Головна, нагороди |
| 2020 | Зречення (серіал) | Саша | Головна |
| 2019 | Таємниці (серіал) | Лора Грищук | Головна |
| 2019 | Дзвонар (серіал) | Аня | Головна |
Дані з uk.wikipedia.org та kinobaza.com.ua. Ця добірка показує еволюцію: від епізодів до лідерок, де Наталія вкладає душу, роблячи героїнь незабутніми. Кожна роль – виклик, що розкриває нові грані таланту.
Досягнення та нагороди: міжнародне визнання
Нагороди – вершина айсберга. За “Пульс” 2021-го: перемога на Richmond International Film Festival (найкраща жіноча роль) та World Independent Cinema Awards у Лос-Анджелесі (найкраща актриса у фільмі іншою мовою). Ці статуетки – визнання не лише гри, а підготовки: тренування, емоційний занурення.
Фільм “Пульс” здобув ще “Найкращий фільм” і “Режисер” на FLIC. Наталія брала участь у фестивалях: Одеський МКФ, Svitlo. Її ролі хвалять за автентичність – від спортсменки до оперативниці. У 2025-му – участь у Варшавському МКФ з “БожеВільні”. Ці досягнення підкреслюють: Наталія Бабенко – не зірка одного серіалу, а актриса світового рівня.
Наталія Бабенко під час війни: стійкість і нові горизонти
Повномасштабне вторгнення 2022-го змусило виїхати до Німеччини на два місяці з родиною. Та Київ кликав назад. У столиці Наталія запустила YouTube “В чому справа” – пробувала таксі, будівництво, дегустації. “Коли немає зйомок, енергія має кудись йти”, – казала вона. Таксі сподобалося найбільше: спілкування з людьми, адреналін.
Позиція чітка: “Ні співпраці з РФ! Ні акторам-окупантам!” Розповідала про колегу з Росії, що брехав про підтримку України, а його “загребли в поліцію”. Знялася в “Дивах” про війну з 2014-го, серіалі для Балтії. Повернення до кіно – з ролями, що відображають реальність. Її активізм – збори для ЗСУ, пости про злочини – робить її голосом покоління.
Особисте життя: кохання, що виросло з дружби
Наталія довго тримала серце в таємниці. Та нещодавно, у 2026-му, розкрила: три роки разом зі Степаном Єранесяном, автором YouTube “ЧУШ”. Знайомі з КНУТКТ – паралельні курси, спільні друзі. “Почалося не з іскри, а з дружби. Спільні інтереси, ідеї – і все закрутилося”, – поділилася в інтерв’ю Аліні Доротюк.
Степан підкорив гумором, креативом. Пара разом подорожує, творить. Наталія не поспішає з шлюбом: “Головне – гармонія”. Без дітей поки, фокус на кар’єрі. Ці стосунки додають їй сили: коханий – опора в бурхливому світі шоу-бізу. Ви не повірите, але за кадром Наталія – така ж жива, як її героїні: любить сніг, кольори, справжні розмови.
Цікаві факти про Наталію Бабенко
- Півроку тренувань для “Пульсу”: бігала 10 км щодня, працювала з паралімпійцями – фізична трансформація змінила її світосприйняття.
- YouTube-канал “В чому справа”: у таксі заробила перші гроші як блогерка, мріє про продовження – “Люди розкриваються в дорозі”.
- Скрипка досі з нею: грає для розслаблення, мріє про роль музикантки.
- Під час війни їла сніг у горах: авантюрний дух не згас – “До сраки естетику соцмереж!”.
- Любить Одесу: фестиваль Odesa International Film Festival – улюблене місце для натхнення.
Ці деталі роблять Наталію ближчою: за кулісами – звичайна дівчина з великими мріями.
Її шлях продовжується: нові серіали, фестивалі, можливо, режисура. Наталія Бабенко – втілення українського духу: сильна, талановита, щира. Слідкуйте за нею – попереду ще багато пульсу!