У маленькому білоруському містечку Береза, де сніг взимку вкриває вулиці товстим шаром, а літо наповнює повітря ароматом свіжоскошеної трави, 21 грудня 1992 року з’явився на світ Кирило Валерійович Дицевич. Цей високий хлопець зріст 193 сантиметри, з проникливим поглядом і харизмою, що зачаровує екрани, пройшов шлях від студента-політеха до переможця конкурсу “Містер Білорусь-2014” і зірки десятків серіалів. Сьогодні, у 2026 році, він продовжує зніматися в російських мелодрамах, балансуючи між ролями романтичних героїв і складних персонажів, а його біографія сповнена драматичних поворотів, як у найкращих його проектах.
Кирило виріс єдиною дитиною в сім’ї банкірів Валерія та Ніни Дицевичів, де панувала атмосфера стабільності та підтримки. З дитинства він проявляв інтерес до сценічних виступів, беручи участь у шкільних виставах, але справжній вибір на користь акторства прийшов пізніше. Після школи вступив до політехнічного інституту в Брестській області, проте швидко зрозумів, що креслення та формули – не його стихія. Декан Білоруської державної академії мистецтв особисто запросив його на театральний факультет, і це стало переломним моментом. Закінчивши академію у 2016 році з відзнакою, Дицевич одразу поринув у вир професійної сцени.
Його досягнення вражають: від театральних ролей у престижних трупах до головних партій у популярних серіалах на кшталт “Хороший хлопець” чи “Подаруй мені щастя”. Особисте життя, натомість, нагадує мелодраму з гострими конфліктами – шлюби, скандали та батьківство. Розповімо про все по порядку, занурюючись у деталі, які роблять цю історію живою та надихаючою.
Ранні роки: від провінції до перших кроків на сцені
Береза – тихе містечко з населенням усього 30 тисяч, де Кирило провів дитинство, катаючись на велосипеді по околицях і мріючи про велике. Батьки, працюючи в банківській сфері, прищепили сину дисципліну, але творча іскра горіла всередині. У школі він не пропускав жодного концерту чи вистави, а вже в студентські роки почав зніматися в епізодах білоруських серіалів. “Я завжди знав, що сцена – мій дім”, – згадував він в одному з інтерв’ю.
Перехід до академії мистецтв став викликом: однокурсники з політеху жартували, крутячи пальцем біля скроні, але Дицевич довів зворотне. Тут він опанував основи акторської майстерності, від Станіславського до сучасних методів імпровізації. Перші ролі – у виставах академії – відкрили двері до Брестського драматичного театру, де 2014 року він отримав премію “Мистецтво Берестя” за внесок у культуру регіону. Ця нагорода, за даними uk.wikipedia.org, стала першим офіційним визнанням таланту молодого актора.
Ті роки були наповнені енергією юності: репетиції до ночі, перші поцілунки на сцені та мрії про Москву. Кирило не просто вчився – він жив театром, перетворюючи кожну роль на частинку себе. Цей фундамент визначив його стиль: природна емоційність, що робить персонажів близькими глядачам.
Тріумф “Містер Білорусь”: від подіуму до зоряного статусу
2014 рік увійшов в історію як момент вибухової слави. Перший національний конкурс “Містер Білорусь” став для Кирила трампліном: зріст, атлетична фігура, чарівна посмішка – усе спрацювало. Він переміг, обійшовши десятки претендентів, і раптом опинився в центрі уваги ЗМІ. Ця перемога не просто додала впевненості – вона відкрила двері в кіноіндустрію.
Негайно посипалися пропозиції: епізоди в “Старша донька”, “Державний кордон. Нова атака”. Але справжній прорив – 2015 рік з мелодрамою “Заради кохання я все зможу”, де Кирило зіграв головну роль поряд з Кристіною Казинською. Фільм зібрав мільйони глядачів по СНД, а харизма Дицевича зробила його улюбленцем жінок. “Це був момент, коли я зрозумів: акторство – не хобі, а покликання”, – ділився він.
Цей етап кар’єри ілюструє типовий шлях зірки: від локальної слави до загальнонаціональної. Конкурс не лише підкреслив зовнішність, а й навчив тримати удар перед камерами, що згодом допомогло в складних ролях.
Театральна кар’єра: глибина за лаштунками
Поки серіали приносили популярність, театр давав глибину. У 2016-2017 роках Кирило працював у Московському драматичному театрі імені Пушкіна, де зіграв у “Коли я був на фронті” – ролі, що вимагала емоційного розкриття. Сцена вимагала повної віддачі: години на репетиціях, взаємодія з майстрами, як Немирович-Данченко традиції.
Повернувшись до Білорусі, він продовжив у Брестському театрі, де ролі від класики до сучасних драм розвинули пластику та дикцію. Театр навчив Дицевича імпровізувати, що помітно в серіалах: його персонажі дихають, а не просто говорять репліки. На жаль, конкуренти рідко згадують цей аспект, фокусуючись лише на ТБ.
Сьогодні, у 2026, Кирило поєднує театр з зйомками, наголошуючи: “Сцена – це душа, екран – маска”. Цей баланс робить його актором повного профілю.
Кіно та серіали: найяскравіші ролі та досягнення
Фільмографія Дицевича – понад 40 проектів, переважно мелодрами та детективи. Головні ролі в “Хороший хлопець” (2017, Україна, 1+1), де він зіграв чарівного хлопця з таємницями, принесли фанаток по всій Україні. “Сонячний листопад” (2019) показав драматичний талант, а “Велика гра” (2018) – харизму лиходія.
Ось ключові роботи в таблиці для наочності. Дані з kinopoisk.ru станом на 2026 рік.
| Рік | Проект | Роль | Жанр/Країна |
|---|---|---|---|
| 2015 | Заради кохання я все зможу | Головний герой | Мелодрама/Білорусь |
| 2017 | Хороший хлопець | Кирило (головна) | Драма/Україна |
| 2018 | Велика гра | Смолін | Детектив/Росія |
| 2019 | Сонячний листопад | Кирило (головна) | Мелодрама/Україна |
| 2020 | Подаруй мені щастя | Гліб Величко | Мелодрама/Україна |
| 2025 | Постучись в мою дверь в Москве | Сергій Градський | Мелодрама/Росія |
| 2025 | Більше, ніж футбол | Головний | Драма/Росія |
Таблиця охоплює вершину айсберга – повний список налічує десятки робіт. Після таблиці видно еволюцію: від романтики до драматичних ролей. У 2025-2026 Кирило знявся в “Щастя на паузі”, “Кредит доверия”, демонструючи стабільність. Його секрет успіху – уміння втілювати емоції, роблячи глядача співпереживальцем.
Досягнення включають лауреатство премії Мінкульту Білорусі та визнання в СНД. Він не просто актор – символ молодого таланту, що прорвався крізь конкуренцію.
Особисте життя: кохання, скандали та батьківство
За кулісами сцени – бурхливі води. У 2017 році Кирило одружився з російською актрисою Настасьєю Самбурською блискавично, у Лас-Вегасі. Шлюб тривав до 2022-го, завершившись скандалом: взаємні звинувачення в зрадах та агресії. Настя публічно виливала образу, але Дицевич тримався стримано.
2022 рік приніс новий поворот: таємний шлюб з актрисою Крістиною Вайнас (Строителєвою). У січні 2023 народився син Марсель, але щастя тривало недовго. Кристина звинуватила Кирила в аб’юзі, включаючи під час вагітності, вигнанні з дому та ігноруванні дитини. Судові баталії за аліменти завершилися компромісом: у 2024 він почав платити та брати участь у вихованні, за словами з інтерв’ю.
Станом на 2026, Кирило самотній, фокусуючись на кар’єрі та мотоспорті – його пристрасть, де адреналін замінює драму. Він мріє про стабільну сім’ю, але життя пише сценарій сам. Хобі включає мотоцикли, фітнес та подорожі, що додає шарму.
Цікаві факти про Кирила Дицевича
- Він співає! У кліпах та виставах його голос зачаровує, ніби медовий дощ.
- Зріст 193 см робить його ідеальним для екранних поцілунків – партнерки скаржаться на драбинки!
- Любить мотоспорт: мріє про власну команду, де швидкість лікує душевні рани.
- У “Хороший хлопець” фанатки штурмували знімальний майданчик, як рок-зірку.
- Єдина дитина в сім’ї, але батько сина – урок відповідальності, що змінив його.
Ці перлини роблять Кирила не просто актором, а особистістю з душею.
Кирило Дицевич продовжує зніматися, еволюціонуючи від принца мелодрам до зрілого драматурга. Його історії на екрані віддзеркалюють життя – повне пристрастей і тріумфів. А що чекає попереду? Нові ролі, можливо, режисура чи повернення до театру повною мірою. Слідкуйте, бо ця зірка ще яскраво спалахне.