Військова кар’єра в Україні часто переплітається з долями країни, особливо коли мова йде про періоди випробувань, як повномасштабна війна. Сергій Львович Борисюк, генерал-лейтенант за вислугою, пройшов шлях від кадрового офіцера Міністерства оборони до керівника громади, що пережила окупацію. Його ім’я асоціюється з дисципліною, досвідом і відповідальністю, але також з викликами відбудови в умовах хаосу.
Ранні роки та початок військової служби
Точні деталі дитинства Сергія Борисюка залишаються маловідомими широкому загалу, адже військові часто тримають особисте життя подалі від публічності. Народжений в Україні, він обрав шлях захисника, де дисципліна стає другою натурою. Вступ до лав Збройних Сил став для нього не просто професією, а покликанням, що формувалося роками навчання та служби.
Борисюк крок за кроком піднімався кар’єрними сходами, здобуваючи знання в військових закладах. Його досвід охоплював різні аспекти армійського життя, від оперативної роботи до стратегічного планування. Згодом це привело його до високої посади в центральному апараті.
Довгі роки служби загартували характер, навчили приймати рішення в складних ситуаціях. Як і багато офіцерів його покоління, Сергій Львович бачив трансформацію армії від радянських часів до незалежної України, адаптуючись до нових реалій.
Робота в Міністерстві оборони України
Кульмінацією військової кар’єри стала посада директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони. Тут Борисюк відповідав за один із найважливіших елементів армії – людей. Кадрова політика визначає, хто служитиме, як розвиватимуться офіцери, які стандарти професійності впроваджуватимуться.
У цій ролі генерал-лейтенант займався реформуванням системи підготовки кадрів, впровадженням сучасних підходів до мотивації особового складу. Період його керівництва припав на часи, коли Україна активно інтегрувалася до НАТОвських стандартів, що вимагало глибоких змін у підборі та навчанні персоналу.
Робота в міністерстві – це не лише папери та накази, а й постійний баланс між традиціями та інноваціями. Борисюк, з його багаторічним досвідом, розумів нюанси психологічного стану військових, важливість справедливого просування по службі. Його внесок допоміг стабілізувати кадрові процеси в непростий для країни час.
Досвід у кадровій політиці Міністерства оборони став фундаментом для подальших призначень, де потрібна була залізна дисципліна та вміння керувати людьми в кризових умовах.
Призначення начальником Гостомельської селищної військової адміністрації
Літо 2022 року стало переломним для Гостомеля – селища, що першим прийняло удар російської агресії. Аеропорт “Антонов” перетворився на символ опору, а громада – на руїни після окупації. У липні Президент України призначив Сергія Борисюка начальником Гостомельської селищної військової адміністрації.
Це призначення не було випадковим. Військовий досвід, розуміння ієрархії та вміння працювати в екстремальних умовах зробили його ідеальним кандидатом. Борисюк замінив попередника, проти якого лунали скарги щодо ефективності відбудови.
Новий керівник одразу взявся за справу. Він наголошував на швидкому формуванні команди, орієнтованої на результат. “Часу на розкачку немає”, – ці слова стали девізом його роботи. Гостомель потребував відновлення інфраструктури, соціальної допомоги, повернення нормального життя.
Під його керівництвом аналізували потреби громади, залучали ресурси для ремонту будинків, доріг, комунікацій. Борисюк координував зусилля з волонтерами, міжнародними фондами, центральною владою. Його військова виучка допомагала в організації логістики допомоги, забезпеченні безпеки.
Виклики відбудови Гостомеля
Гостомель після деокупації нагадував поле бою: зруйновані будинки, міни, психологічні травми жителів. Борисюк стикався з щоденними проблемами – від розподілу гуманітарки до великих проєктів відновлення.
Адміністрація під його проводом працювала над програмами соціальної підтримки, аналізувала виплати допомоги. Залучалися кошти на відбудову приватного сектору, співпраця з благодійними організаціями набирала обертів.
Керівник розумів, що відбудова – це не лише цегла та бетон, а й повернення віри людям. Він публічно говорив про необхідність терпіння, але й про конкретні кроки вперед.
Звільнення з посади та подальша доля
У 2023 році кар’єра Борисюка на посаді в Гостомелі завершилася достроково. Бюро економічної безпеки виявило ознаки розкрадання коштів, виділених на відбудову, на суму близько 5 мільйонів гривень. Це призвело до звільнення з посади Президентом України.
Розслідування стосувалося підрядів, де фігурували фейкові ФОПи та сумнівні проплати. Журналістські матеріали висвітлювали ці проблеми, підкреслюючи брак прозорості в деяких тендерах.
Після звільнення Сергій Борисюк відійшов від публічної діяльності. Його подальша доля залишається поза увагою ЗМІ, як і в багатьох військових, що повертаються до приватного життя після служби.
Цей епізод ілюструє складність управління в воєнний час, коли тиск результату іноді призводить до помилок у контролі.
Цікаві факти про Сергія Борисюка
- ⭐ Генерал-лейтенант Сергій Борисюк має багаторічний досвід у кадровій сфері армії, де формував політику для тисяч військових.
- 🌍 Його призначення в Гостомель відбулося в критичний момент, коли громада потребувала сильного лідера з військовим бекграундом.
- 🔍 Борисюк акцентував на швидкій відбудові, розуміючи психологічну важливість повернення нормальності для жителів.
- 📊 Під його керівництвом аналізували соціальну допомогу, шукаючи шляхи залучення додаткових фондів для постраждалих.
- 🛡️ Військова дисципліна допомогла організувати роботу адміністрації в умовах постійних загроз.
Ці факти підкреслюють, як військовий досвід впливає на цивільне управління в кризові періоди.
Внесок у розвиток України
Шлях Сергія Борисюка – приклад того, як військові переходять до державного управління. Його робота в Міністерстві оборони сприяла професійізації армії, а в Гостомелі – спробі швидкого відновлення після трагедії.
Незважаючи на контроверсійне завершення, досвід таких діячів показує виклики, з якими стикається Україна. Кадрова політика, відбудова, прозорість – усе це переплітається в долі однієї людини.
Біографія Борисюка нагадує про те, що служба державі вимагає не лише сили, а й мудрості в найскладніших обставинах. Його історія продовжує впливати на розуміння воєнного менеджменту в Україні.
У воєнний час лідери як Борисюк стають мостом між армією та цивільним життям, несучи відповідальність за майбутнє громад.
Джерела: chesno.org, koda.gov.ua, bihus.info.