У тихому селі Носачів на Черкащині, де золоті поля пшениці шепочуть вітру старовинні історії, 26 квітня 1991 року з’явився на світ Юрій Сергійович Федоренко. Син простих селян Сергія та Ганни, хлопець з дитинства вбирав у себе силу землі та непохитну волю. З п’ятого класу він захопився важкою атлетикою, штангою, що ламала долоні мозолями, але загартовувала дух. Цей старт визначив траєкторію життя: від сільської школи до передової, де дрони під його командуванням рвуть ворожі ланцюги.
Юрій Федоренко — не просто військовий чи політик. Він той, хто перетворив роту безпілотників на бригаду-легенду “Ахіллес”, уразивши понад 30 тисяч ворожих цілей лише за півроку 2025-го. Депутат Київської міськради від “Слуги народу”, радник оборонного комітету Верховної Ради, майор ЗСУ та свіжий Герой України з “Золотою Зіркою” на грудях. Його шлях — це вибухова суміш правозахисту, рукопашу та високих технологій, що оживили фронт.
Сьогодні, у лютому 2026-го, коли бригада 429-та ОБр БпС “Ахіллес” стоїть на варті Харківщини, Федоренко продовжує формувати майбутнє ЗСУ. Його позивний “Ахіллес” став синонімом невразливості дронів, що карають окупантів з неба.
Ранні роки: сила села та перші випробування
Носачів — не гламурне містечко, а справжнє серце Черкащини, де хлопці ростуть з мріями про велике. Юрій, після дев’яти класів, обрав практичний шлях: професійно-технічне училище, спеціальність кухар-кондитер. Уявіть: юний Федоренко замішує тісто, пече пиріжки, але в голові вже крутяться думки про сильніших. Атлетика надихала — штанга стала його першим “командиром”.
Ці роки заклали фундамент характеру: дисципліна, витривалість, уміння працювати руками. Родина підтримувала — батьки, прості трудівники, вчили чесності та наполегливості. Переїзд до Києва став логічним кроком: місто кликало новими горизонтами, де сила тіла мала поєднатися з силою розуму.
Але справжній “бум” стався в 2009-му. Вісімнадцятирічний юнак підписав контракт з Національною гвардією. Не для слави — для служби.
Військова юність: Нацгвардія, АТО та перше поранення
З 2009 по 2015 рік Юрій служив старшим інструктором з рукопашного бою в роті спеціального призначення. Руки, загартовані штангою, тепер вчили бійців ламати ворога в ближньому бою. Техніка захватів, удари, виживання — Федоренко став майстром, якого поважали за жорсткість і справедливість.
Антитерористична операція 2014–2015 років стала хрещенням вогнем. На Донбасі, серед куль та мін, він воював, ризикуючи всім. Поранення списало його як обмежено придатного — але дух не зламався. Це був той момент, коли кухар з села перетворився на воїна. Після демобілізації — ФОП у 2016-му, але служба кликала назад.
Цей етап навчив Федоренка головному: війна — не гра, а реальність, де кожна секунда рахує. Досвід рукопашу згодом знадобиться в координації дронових ударів.
Освіта та громадський ривок: від юриста до захисника прав
Паралельно з бізнесом Юрій “наздоганяв” знання. У 2017-му — диплом юриста з відзнакою Національної академії внутрішніх справ. 2021-й — Університет державної фіскальної служби, публічне управління. А в 2025-му — магістр міжнародного права в НЮУ імені Ярослава Мудрого. Освіта не для полиці: вона стала інструментом у боротьбі з свавіллям.
Громадська діяльність вибухнула 2016-го: співзасновник ГО “Стоп свавіллю”. Забудовники нищили Київ? Федоренко блокував — правово, жорстко. 2017-й — засновник “Твердиня”, правозахист. 2020-й — ГО “Дніпровські ініціативи”. Він очолив робочу групу Київради з земельних питань, розкопуючи схеми.
Успіх приніс політику: з 2019-го — позаштатний консультант комітету ВР з оборони. А 2020-го — депутат Київради від “Слуги народу”, секретар земельної комісії. Голосував проти “туалетних схем”, боровся за прозорість. Його девіз: земля — не для спекуляцій, а для людей.
Політична кар’єра: депутат, що не зраджує фронту
Київрада — арена інтриг, де Федоренко став голосом справедливості. Секретар комісії з архітектури та земель — пост, де видно всі лазівки. Він блокував незаконні забудови в Дарницькому районі, переконував колег голосувати розумно. Навіть у 2025-му, на війні, не кидав мандат: дистанційно контролював, щоб Київ не тонув у корупції.
Балотувався до ВР 2019-го (158-й у списку “СН”) — не пройшов, але досвід затвердив: політика — продовження війни за справедливість. Як радник оборонного комітету, просував “Армію дронів” — проєкт Міноборони та Мінцифри.
Цей баланс — ключ до його сили: парламентські коридори годували фронт ідеями.
Повномасштабна війна: від ТрО до командира роти
24 лютого 2022-го світ перевернувся. Федоренко, підписавши 16 лютого контракт з ТрО Києва, очолив 4-ту роту 128-го батальйону 112-ї бригади. Позивний “Ахіллес” — від мітологічного героя, невразливого в бою. Деокупація Київщини, Харківщини, бої на Луганщині та Донеччині: його рота тримала позиції в Іванівці, Шевченковому, уражала “Гради” та міномети.
Ініціатор аеророзвідки: навчив бійців БПЛА, транслював фронт онлайн. 9 травня 2023-го — полон росіянина коптером під Бахмутом. Ці перемки стали прототипом майбутнього.
Фронт ламав, але загартовував. Федоренко розумів: кулі — вчора, дрони — завтра.
Народження “Ахіллеса”: рота, що змінила війну
9 лютого 2023-го — перехід у 92-гу ОШБр імені Івана Сірка. Юрій очолив одну з перших РУБпАК “Ахіллес” — роту ударних безпілотних авіаційних комплексів. Відео з FPV-дронів, що рвуть танки, стали вірусними. Куп’янськ, Слобожанщина: тисячі уражень, аналітика розвідки.
Підрозділ ріс органічно: від роти до батальйону 31 січня 2024-го (БУБпАК). Бої на Харківщині, де дрони стали “новим порохом”. Федоренко координував, тренував, інтегрував технології. Його бійці — не просто пілоти, а мисливці з неба.
Історія “Ахіллеса” — це еволюція ЗСУ: від стрілецької роти ТрО до елітного з’єднання.
Масштабування сили: від батальйону до бригади
Січень 2025-го: батальйон стає 429-м окремим полком БпС. З червня — понад 30 тисяч цілей! Січень 2026-го: розгортання до бригади в Силах безпілотних систем ЗСУ. Тепер “Ахіллес” — на Харківщині, стримує натиск, прогнозує 2026-й як рік випробувань.
У інтерв’ю 2026-го Федоренко попереджає: фронт загартовується, ворог адаптується, але дрони випереджають. “Ми падаємо до рівня підготовки в кризі”, — каже він. Тренди: AI, автономні рої, захист від РЕБ.
Його бригада — у топ-10 ЗСУ, символ технологічної революції.
Досягнення та нагороди: визнання героїзму
26 січня 2026-го президент Зеленський вручив “Золоту Зірку” Героя України. За мужність, за тисячі врятованих життів. Список нагород вражає — від “За участь в АТО” до Ордену Богдана Хмельницького III ступеня.
Ось ключові нагороди в таблиці:
| Нагорода | Дата/Джерело |
|---|---|
| Герой України (“Золота Зірка”) | 26.01.2026, Указ Президента |
| Орден Богдана Хмельницького III ст. | 2024, Президент України |
| Медаль “За хоробрість в бою” | 2023, ЗСУ |
| “Честь і доблесть” I ст. | Командир 92 ОШБр |
| Срібний хрест Головком ЗСУ | 2025 |
Дані з uk.wikipedia.org та офіційних указів. Ці нагороди — не трофеї, а пам’ять про загиблих братів.
- Понад 30 тис. уражень з червня 2025-го — рекорд для БпС.
- Полон росіян дронами — піонерство.
- Трансляції фронту — мільйони переглядів, мотивація нації.
- Навчання тисяч пілотів — спадщина для ЗСУ.
Кожен пункт — історія: від першого FPV до роїв дронів. Федоренко не хизується — ділиться, щоб армія еволюціонувала.
Особисте життя: любов на тлі куль
16 травня 2018-го — шлюб з Аліною Корнієць, директоркою ТОВ. Розлучення в березні 2024-го — війна міняє все. 24 квітня 2024-го — нова глава: весілля з нардепкою Марією Мезенцевою (“Слуга народу”). Червень 2025-го — син Теодор. Народження під час боїв — символ надії.
Родина — опора: батьки в Носачеві, дружина в Раді. Федоренко жартує в інтерв’ю: “Дрони — моя сім’я на фронті, а вдома — справжня”. Баланс тримає його живим.
Цікаві факти про Юрія Федоренка
- Перша професія — кухар-кондитер, але на фронті пече “пиріжки” ворогу дронами.
- Захопив росіянина коптером під Бахмутом 9 травня 2023-го — як подарунок до Дня Перемоги.
- Його бригада увійшла в топ-10 найефективніших ЗСУ за версією розвідки.
- У 2026-му прогнозує: “Ворог не окупуватиме Донеччину, але готуйтеся до найгіршого”.
- Любить цитувати: “Не до супермена взлітаємо, а до підготовки падаємо”.
Ці перлини роблять героя живим — не статуєю, а нашим.
Хронологія кар’єри в цифрах надихає:
- 2009: Контракт Нацгвардія.
- 2014–15: АТО, поранення.
- 2017: Диплом юриста, ГО.
- 2020: Депутат Київради.
- 2022: ТрО, фронт.
- 2023: РУБпАК “Ахіллес”.
- 2026: Герой, бригада.
Подорож триває: Федоренко планує рої дронів, автономію. Його слова з інтерв’ю 2026-го резонують: фронт — це технології плюс воля. І поки “Ахіллес” у небі, надія жива.