Юлія Клименко: біографія української політикині та економістки

Юлія Леонідівна Клименко, відома нині як Юлія Сірко, з’явилася на світ 5 жовтня 1976 року в серці Києва, де шум міських вулиць змішувався з ароматом свіжоспеченого хліба з бабусиної кухні. Ця жінка пройшла шлях від амбітної студентки Києво-Могилянської академії до заступниці міністра, засновниці партії “Голос” і народного депутата Верховної Ради IX скликання. Її кар’єра – це суміш гострого бізнесового чуття, реформаторського запалу та материнської турботи про шістьох дітей, що робить її фігурою, яка надихає багатьох українок балансувати між амбіціями та родиною.

У парламенті вона посідає посаду першого заступника голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури, де впроваджує зміни, що полегшують життя тисячам бізнесменів і громадян. З 2019 року, як другий номер у списку партії “Голос”, Юлія активно лобіює дерегуляцію, євроінтеграцію та розвиток морської економіки. А в 2025-му, взявши прізвище чоловіка, Сірко підкреслила нову главу в особистому житті, не зупиняючись на шляху реформ.

Київське дитинство Юлії минало в атмосфері інтелектуальних пошуків: батьки-інженери, батько – фахівець з акустичних систем для підводних човнів, мати – механік, створювали дім, де обговорювали не лише технічні дива, а й українську культуру. Старша сестра Світлана обрала педагогіку, присвятивши себе дошкільнятам і музейним проєктам, що додавало родині нотку творчості.

Раннє життя та шлях до вершин освіти

З відзнакою закінчивши середню школу, Юлія вступила до Національного університету “Києво-Могилянська академія” на факультет економіки та політології. У 1997 році диплом з економічної теорії став пропуском у великий світ, де теорія миттєво перетворювалася на практику. Ще студенткою другого курсу вона почала працювати, поєднуючи лекції з першими проєктами – це був той вогник, що розгорівся в полум’я кар’єри.

Наступний крок – ступінь MBA у Міжнародному інституті менеджменту в 1999 році, а в 2006-му – програма Institute of Real Estate Management (IREM) у США з управління нерухомістю. Ця освіта не просто папірці: вона навчила Юлію розбиратися в інвестиціях на сотні мільйонів доларів, керувати проектами, де кожен квадратний метр – як пішоходинка в шаховій партії. Освіта стала фундаментом, на якому виросла імперія її професійних перемог.

Сімейні традиції Народного Руху, де родина активно популяризувала українську спадщину, заклали в Юлії патріотизм, що згодом вилився в політику. Вона не просто вчилася – жила знаннями, перетворюючи їх на інструменти змін.

Бізнесова кар’єра: від біржі до девелопменту

У 17 років Юлія ступила на арену приватного сектора, де понад 17 років керувала компаніями з іноземними інвестиціями. Генеральний директор “Cantik Enterprises”, комерційний директор “Dragon Development” – тут вона опановувала мистецтво девелопменту, вкладаючи понад 100 мільйонів доларів у понад 200 тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості. Уявіть: скляні вежі Києва ростуть не самі, а під її пильним оком, з урахуванням EBRD та East Capital.

Директор “Славутич”, керівник торгового відділу Фондової біржі ПФТС – ці ролі загартували її в світі фінансів, де цифри танцюють, як акції на торгах. До 2013-2014 років бізнес став для неї школою виживання: переговори з інвесторами, кризи, перемоги. Це не сухі посади – це історії про те, як один контракт міняв долю компанії.

• Ключові компанії: “Cantik Enterprises” – повне керівництво девелопментом; “Dragon Development” – комерційна стратегія для масштабних проєктів.
• Досягнення: Управління інвестиціями на $100+ млн, фокус на нерухомості в Україні під час турбулентності.
• Уроки: Навички, що перейшли в державу – ефективність, прозорість, антикорупція.

Після списку бізнес-досягнень Юлія перейшла до громадських ролей: віце-президент Київської школи економіки (KSE), член правління Центру економічної стратегії (CES), Transparency International Україна та ДП “Адміністрація морських портів України”. Ці посади стали мостиком до політики, де бізнес-логіка зустрілася з державними викликами.

Державна служба: реформи в МЕРТ

У 2015-2016 роках Юлія очолила апарат Міністерства економічного розвитку і торгівлі як заступниця міністра під Айварасом Абромавичусом. Тут народився Офіс дерегуляції – машина, що проаналізувала понад 10 тисяч регуляторних актів, усунувши 100+ бар’єрів для бізнесу. Це не абстракція: малі підприємства зітхнули вільніше, інвестиції потекли активніше.

Її робота – це боротьба з бюрократією, де кожен скасований акт рятував робочі місця. У 2016-му стався інцидент: родину побили під Київом, що стало тестом на стійкість. Юлія не зламалася, а продовжила реформи, доводячи, що сила в дії.

Період	Посада/Досягнення	Ключовий вплив
1997-2014	Керівні посади в бізнесі	$100+ млн інвестицій
2015-2016	Заступниця міністра МЕРТ	Дерегуляція 10 тис. актів
2019-дотепер	Народний депутат	220+ законопроєктів

Джерела даних: uk.wikipedia.org, file.liga.net.

Ця таблиця ілюструє еволюцію: від приватних успіхів до державних трансформацій. Перехід до політики став логічним – бізнес навчив ефективності, держава дала масштаби.

Політичний шлях: від “Платформи ініціатив” до “Голосу”

У 2015-му Юлія зареєструвала “Платформу ініціатив”, що в 2019-му перетворилася на “Голос” з Святославом Вакарчуком на чолі. Як голова партії та керівник штабу, вона вивела політсилу на 20 мандатів у Раді. Другий номер списку – це не випадковість, а визнання її експертизи.

У парламенті: заступниця голови фракції, співголова МФО “Морська економіка та безпека”, секретар групи з Індією. Вона просуває євроатлантичну інтеграцію, свободу слова, антикорупцію. У 2020-му РФ запровадила санкції – знак, що її робота дратує агресора. У жовтні 2023-го співініціатор заборони УПЦ МП.

2021-го вийшла з “Голосу” через конфлікти з Кірою Рудик, але залишилася депутатом, фокусуючись на транспорту та інфраструктурі. У 2024-му активно працювала над енергетичною безпекою, як у проєкті USAID для Обухова.

Досягнення в парламенті: законопроекти та реформи

Авторка та співавторка понад 220 законопроєктів у економіці та нацбезпеці, 50+ ухвалено. Фокус – транспорт: модернізація доріг, портів, зменшення бар’єрів. Її ініціативи оживили морську галузь, де Україна може стати хабом Чорного моря. Як член делегацій з Канадою, Британією, Індією, вона будує мости для інвестицій.

1. Дерегуляція: Продовження урядової роботи – спрощення для МСБ.
2. Інфраструктура: Закони про порти, залізниці – практичні кроки до зростання ВВП.
3. Безпека: Ініціативи проти московського впливу, як з УПЦ.

Ці кроки не теоретичні: вони змінюють реальність, роблячи Україну привабливішою для бізнесу. Юлія доводить, що економіка – це про людей, а не цифри.

Особисте життя: баланс сім’ї та політики

Юлія – мати шістьох дітей, що робить її унікальною в українській політиці. Перший шлюб у 18 з одногрупником Костянтином Клименком подарував родину, а в березні 2025-го вона взяла прізвище нового чоловіка – Сірко. Сім’я – опора: від побиття 2016-го до щоденних викликів війни.

Виховання дітей поруч з роботою – це майстер-клас жонглювання: ранки з сніданками, вечори з законопроектами. Її пости в соцмережах дихають теплом, показуючи, як патріотизм родини з часів Руху живе в новому поколінні.

Ці факти додають кольору портрету: Юлія не ікона, а жива жінка з історіями, що резонують. Її шлях продовжується, обіцяючи нові реформи в транспорті та економіці, де кожен крок – для сильнішої України.