Київські вулиці 90-х пам’ятають, як мелодія “Живая река” розливалася з кожної кафешки, а Євгенія Власова, струнка брюнетка з вогнем в очах, зачаровувала натовпи одним лише голосом. Ця українська співачка, народжена в серці столиці 8 квітня 1978 року, підкорила чарти не лише хітом “Ветер надежды”, а й неймовірною силою духу. Сьогодні, у 2026-му, вона не просто повернулася — вона трансформувалася, ставши вокальним коучем з унікальним курсом “Я дозволяю собі звучати”, навчаючи тисячі жінок розкривати свій внутрішній голос через спів і йогу. Живе в Україні, на Київщині, випускає нові треки українською, як “Любов підкорює” 2024-го, і час від часу з’являється на фестивалях, переспівуючи старі хіти з свіжим акцентом.
Її шлях — це не пряма лінія до слави, а вихор злетів і падінь: від перших перемог на “Таврійських іграх” до паузи через хворобу, від материнства до духовного пробудження. Євгенія не ховається за кулісами шоу-бізнесу, а сміливо ділиться уроками життя в Instagram (@eygeniavlasova), де фанати милуються її формою — на 47 вона виглядає на тридцять з гаком. “Я просто живу своє життя”, — каже вона в інтерв’ю 2025-го після виступу на фестивалі “Покоління”.
Чому її історія зачіпає так глибоко? Бо в кожній ноті — шматок душі, а в паузах між альбомами — уроки, які вона тепер передає іншим. Розберемося, як ця жінка, що пережила розлучення, чутки про рак і війну, залишається символом стійкості.
Дитинство в тіні мистецтва: перші ноти Євгенії
Київ 70-х — місто, де музика лунала з вікон старих будинків, а маленька Женя Власова вбирала це все, як губка. Народилася в родині митців: мати Галина Поплавська грала в театрі, батько співав у Капелі імені Левка Ревуцького. Та коли дівчинці виповнився рік, батько пішов, залишивши в сім’ї порожнечу. З’явився вітчим — людина широкого кругозору, з яким Женя вела довгі розмови про життя, і молодший брат Петро Крижановський, нині її директор.
З дитинства музика стала ковтанням. Потайки від матері маленька Євгенія пробралася до хору “Сонечко”, де швидко стала солісткою. Голос, чистий і потужний, притягував увагу. Уявіть: семилітня дівчинка на сцені, а зал затамував подих. Школа, музика — все кружляло навколо мрії. У 90-х, коли розпад Союзу розгойдував країну, Женя вступила до Київського державного вищого музичного училища імені Глієра, закінчивши його в 1998-му з дипломом вокаліста.
Студентські роки — це не гламур, а виживання. Щоб утримати маму й брата, співала в клубі “Голлівуд” за копійки. Кожен виступ — як маленька перемога над бідою. Ці роки загартували характер: Євгенія навчилася не чекати милості від долі, а брати своє голосом.
Прорив 90-х: “Живая река” та перші зірки
Середина 90-х — час, коли українська естрада шукала нові обличчя. 1996-й став поворотним: на фестивалі “Таврійські ігри” Євгенія виконала “Живая река” — пісню, що стала гімном покоління. Лауреатство відкрило двері: концерти, радіо, перші записи. Голос, насичений емоціями, ніби ріка, що несе пристрасть і біль, зачепив слухачів від Львова до Харкова.
До 2000-го вона вже не новачок. Знайомство з продюсером Дмитром Костюком змінило траєкторію. Він побачив у ній зірку: перші кліпи, студійні сесії. Разом вони створили саунд, що змішував поп з фолком — свіжий для того часу. Євгенія не просто співала — вона жила піснями, вкладаючи в них особисте.
- Перші сингли: “Живая река” (1996) — дебютний хіт, що розійшовся тиражем у тисячі касет.
- Концертний тур: По клубах і фестивалях, де фанати скандували її ім’я.
- Модельний дебют: Паралельно з музикою позувала — струнка фігура (зріст 172 см) привертала увагу.
Ці кроки заклали фундамент. Без спонсорів, на чистому таланті, Власова увійшла в 2000-і як сила, з якою рахуються. Перехід до великих лейблів здавався неминучим.
Золоті 2000-і: альбоми, хіти та вершина слави
2003-й — рік “Ветер надежды”, альбому, що став класикою. Тираж майже 100 тисяч — цифра, яка вражала в посткризовій Україні. Пісні “Плачь обо мне”, “О тебе” лунали скрізь: від радіо до дискотек. Євгенія еволюціонувала: з наївної дівчини в зрілу артистку, чий голос ніс надію, як вітер у степу.
Далі — дует з британцем Ендрю Дональдсом: альбом “Wind of Hope” (2006) з англомовними треками. Ремейк “Лимбо” Валерія Меладзе в дуеті з ним став хітом. 2008-й — “Синергия”, де синтез електроніки й вокалу показав її універсальність. Участь у “Народна зірка”, модельний контракт з Юлією Айсіною (2008-2010) — пік.
Ось ключова дискографія в таблиці для наочності:
| Альбом/Сингл | Рік | Ключові треки | Особливості |
|---|---|---|---|
| Ветер надежды | 2003 | Ветер надежды, Плачь обо мне | Дебютний альбом, тираж 100к |
| Wind of Hope (з Andrew Donalds) | 2006 | Limbо remix | Англомовний дует |
| Синергия | 2008 | В каждом биении | Електронний поп |
| Чом ти не прийшов | 2022 | — | Повернення, українською |
| Любов підкорює | 2024 | — | Свіжий сингл |
Дані з uk.wikipedia.org та Spotify. Ця таблиця показує еволюцію: від поп-року до сучасного етно-попу.
Слава кружляла головою, але життя готувало випробування.
Особисте життя: від кохання до розбитих ілюзій
З Костюком стосунки почалися робочими: 8 років дружби, потім роман. 2004-го, 4 серпня, народилася Ніна — світло очей. Заміжжя тривало недовго: зради, скандали. Розлучення ~2009-го залишило шрами. Євгенія приховує доньку: “Вона пережила пекло”, — зізнається в інтерв’ю. Ніна (22 роки на 2026-й) за кордоном, веде закритий спосіб життя. “Батьки — не друзі”, — філософствує співачка про виховання.
- Перший шлюб: імпульс через вагітність.
- Материнство: пауза в кар’єрі заради дитини.
- Самотність: “Ніколи не кохала по-справжньому”.
Сьогодні фокус на собі й доньці. Політики залицявся, пропонуючи звання за концерти — відмовила. Духовність стала якорем: йога, медитації.
Цікаві факти про Євгенію Власову
- Перший гонорар витратила на маму — сукню в театр.
- У “Танцях з зірками” 2021-го вибула через ковід, але схудла на 10 кг.
- Гастролює з Enigma, перекладає хіти українською (2025).
- Заробляє на роялті й курсах: “Не на 1 тисячу, а комфортно”.
- Спікерка SUPERWOMAN Forum, авторка свічок з ароматом свого голосу.
Ці перлини роблять її не просто зіркою, а живою легендою.
Хвороба 2009-го: тінь, що не зламала
На піку, 2009-го, — удар. Операція: видалили пухлину “по-жіночому”, хіміотерапія, втрата волосся. ЗМІ кричали про рак шийки матки. Євгенія мовчала роками. У 2019-му спростувала: не рак, лише підозра одного з п’яти лікарів (джерело: viva.ua). Наслідки — реанімація 2017-го. Але вистояла: “Під час війни відчула позитивну карму”.
Пауза тривала 12 років. Замість мікрофонів — сім’я, роздуми. Вихід на сцену “Голос країни” 2021-го став першим ковтком повітря.
Повернення та нова ера: коучинг і духовність
2021-й: “Танці з зірками” — енергією зачарувала, хоч і пішла рано. Нові сингли: “Нарисую” (2020), “Чом ти не прийшов” (2022), “Любов підкорює” (2024). Фестивалі 2025-го: “Покоління”, де старі хіти зазвучали українською — фанати в захваті.
Головне зараз — курс “Я дозволяю собі звучати” (tviyvsesvit.com). Не просто вокал, а йога-спів: гармонія тіла й душі. Учні з Монако до Києва: “Звук зцілює”. Благодійність, воркшопи як “Жінка, яка звучить”. Війна? Виїхала з Ніною 2022-го, повернулася 2023-го: “Серце в Україні”.
У 2026-му Євгенія — спікерка форумів, авторка проєктів. Голос, що лине крізь бурі, надихає: від новачків до ветеранів сцени. Її історія шепоче: справжня сила — в автентичності.