У серпні 2025 року, коли сонце ледь встигло піднятися над Сумщиною, життя Євгена Ігоровича Суботи обірвалося на передовій. Розвідник-помічник гранатометника 71-ї окремої єгерської бригади ЗСУ загинув під час бойового завдання поблизу селища Варачине. Цей чоловік, народжений у Пермі, вирощений у Горлівці, знайшов свій дім у Боярці та віддав усе за Україну – від IT-проектів до окопів. Його історія – це мозаїка патріотизму, де кожен шматочок сяє мужністю.
Євген Субота не просто солдат. Він інженер-механік, менеджер понад сотні IT-ініціатив, любитель більярду та байдарок. Звичайний у кращому сенсі – той, хто тихо будував життя, а коли грянула війна, став щитом нації. Боярська громада досі шепоче його ім’я з теплотою, згадуючи не лише подвиг, а й людяність.
Його шлях від промислового Перму через шахтарську Горлівку до тихої Боярки – як ріка, що набирає сили перед порогами. Народжений 15 травня 1984-го, він рано опинився в епіцентрі долі, яка вела до фронту. А тепер розберемося, що робило цього чоловіка особливим.
Раннє дитинство: від Перму до Горлівки
Пермьке весняне сонце освітлювало народження Євгена 15 травня 1984 року. Місто на Уралі, з його суворими заводами та сибірським вітром, стало лише стартовою точкою. Уже в 1985-му родина Суботих переїжджає до Горлівки Донецької області – серця Донбасу, де ритм задавали шахти та фабрики. Тут, у шкільних коридорах Горлівської школи №55, формувалася характер: наполегливий, допитливий, з іскрою пригод.
Горлівка 80-90-х – це вир змін, де радянська спадщина змішувалася з першими подихами незалежності. Євген ріс серед хлопців, які мріяли про техніку та спорт. Шкільні роки навчили його витримки: уроки, друзі, перші кроки в самостійності. Ці спогади пізніше стануть фундаментом – стійкість, яку не зламати ні шахтним пилом, ні пізнішими бурями.
Переїзд з РФ у ранньому віці визначив вибір: Україна стала домом. Родина вкорінювалася, а юний Євген вбирав атмосферу Донбасу – працьовиту, прямолінійну. Без зайвих слів, але з глибоким корінням.
Освіта: шлях інженера-механіка
2006 рік приніс диплом Горлівського автомобільно-дорожнього інституту Донецького національного технічного університету. Спеціальність “Автомобілі та автомобільне господарство” – класика для донбаського хлопця. Інженер-механік: той, хто розбирає двигуни, як пазли, і збирає машини надійнішими. Уявіть лабораторії, де гудуть мотори, а руки в мастилі – ось де загартовувався Субота.
Ця освіта не просто папір. Вона дала базу для майбутнього: розуміння систем, логістика, механіка. У часи, коли Донбас кипів економікою, диплом відкривав двері на заводи. Але Євген дивився ширше – попереду чекали IT-горизонти.
Деталі навчання скупи, та вони малюють портрет: дисциплінований студент, який цінував практику понад теорію. Горлівський АДІ став трампліном, з якого він стрибнув у доросле життя.
Кар’єра: від механіки до IT-менеджера
2007 рік – переїзд до Боярки Київської області. Тихе містечко з парками та спільнотою, де кожен знає сусіда. Тут Євген осідає, працює за фахом: ремонти, логістика, автомобільна справа. Руки, що лагодили двигуни, тепер керували проектами.
З 2010-го – стрибок в IT. Сфера, де механіка зустрічає код: понад 100 реалізованих проектів як менеджер. Чи то софт для логістики, чи оптимізація процесів – Субота був тим, хто з’єднував ідеї з реальністю. Уявіть ночі за комп’ютером, коли алгоритми оживають, як мотори під капотом.
Боярка стала не просто адресою – домом. Тут він знайшов друзів, хобі, стабільність. До повномасштабного вторгнення життя текло спокійно: робота, спорт, походи. IT-кар’єра розквітла – від локальних завдань до складних систем.
- Ключові етапи кар’єри: 2007-2009 – механік у Боярці, фокус на авто.
- 2010+ – IT-менеджмент, понад 100 проектів (деталі з boyarka-rada.gov.ua).
- Логістика та оптимізація – його стихія, де точність рятує час і гроші.
Після списку стає ясно: Субота не стояв на місці. Його проекти впливали на бізнеси, роблячи їх ефективнішими. Емоційний акцент – гордість від результату, коли клієнт дякує за вчасно запущений сервіс.
Особисте життя: хобі та характер
Більярдні кулі цокають по столу, м’яч відскакує ідеально – улюблене хобі Євгена. Покер з друзями, де блеф змішується з стратегією. Футбол на полях Боярки, волейболні стрибки, тенісні розіграші – спорт тримав тіло в тонусі. А байдарки на ріках? Сплави, де вода шепоче секрети свободи, походи в Карпати чи ліси Київщини.
Характер? Люблячий син, турботливий брат, вірний друг. Добрий наставник для молодших – той, хто ділиться досвідом без пафосу. У Боярській громаді його згадують теплим словом: завжди готовий допомогти, посміятися над жартом.
Життя до 2025-го – баланс: робота вдень, хобі ввечері, родина в серці. Війна змінила все, але не зламала дух.
Служба в ЗСУ: від мобілізації до подвигу
18 червня 2025-го – мобілізація. Навчання, адаптація, і ось він – розвідник-помічник гранатометника в 71-й окремій єгерській бригаді. Бригада, відома точними ударами та стійкістю на Сході та Півночі. Субота пройшов шлях від цивільного до воїна: тренування, братерство в окопах.
Сумщина, серпень 2025. Поблизу Варачина – гаряча точка, де розвідка вирішує битви. 24 серпня бойове завдання: спостереження, гранати, вогонь. Кулі свистять, але Євген тримається. Загинув героєм, захищаючи побратимів.
- Мобілізація: червень 2025, швидка підготовка.
- Призначення: 71 ОЄБр – елітні єгері.
- Подвиг: розвідка під вогнем, Сумська область.
Ці кроки – не суха хронологія, а пульс війни. Боярка вшанувала: нагороди посмертно, пам’ять у спільноті. Джерело: boyarka-rada.gov.ua.
Цікаві факти про Євгена Суботу
- Понад 100 IT-проектів – від авто до софту, його руки торкалися цифрового серця бізнесу.
- Байдарочник-ентузіаст: сплави збирали компанію друзів, де розмови тривали до ночі.
- З Перму до фронту: шлях у 40+ років, символічний для тисяч, хто обрав Україну.
- У Боярці – рекорд читання вірша Самійленка, де його дух єдинить громаду (961 учасник, 2025).
- Любитель покеру: майстер блефу, але в житті – прямота сама.
Ці перлини розкривають людину за уніформою. Не просто факти – емоції, що чіпляють.
Спадщина: пам’ять у Боярській громаді
Боярка не забуває. У 2025-му, під час Дня міста, вшанування героїв: соціальні шафи для сімей військових, ветеранські простори. Євген – символ: від Горлівки, де війна почалася 2014-го, до Сумщини 2025-го. Його смерть – біль, але й натхнення.
Громада збирає групи взаємодопомоги, збирає на ЗСУ. Понад тисяча на заходах – єдність. Субота втілює це: IT для миру, гвинтівка для перемоги.
| Період | Ключові події | Внесок |
|---|---|---|
| 1984-2006 | Пермь, Горлівка, освіта | Формування характеру |
| 2007-2024 | Боярка, IT-кар’єра | 100+ проектів, стабільність |
| 2025 | Мобілізація, фронт | Подвиг на Сумщині |
Таблиця ілюструє етапи – джерела: boyarka-rada.gov.ua, facebook.com/mistoboyarka. Порівняння показує еволюцію від цивільного до героя.
Спадщина триває: у спогадах друзів, у проектах, що живуть, у Боярці, яка стоїть міцніше. Євген Субота – нагадування, що герої серед нас, чекають моменту. Його історія надихає йти вперед, бо перемога – це ми всі.