Олександр Михайлович Возняк, народжений 26 лютого 1965 року, стоїть на чолі Центру нейрохірургії Клінічної лікарні “Феофанія”, де рятує життя тисяч пацієнтів з найскладнішими патологіями мозку. Цей чоловік поєднує в собі точність скальпеля та візію новаторів, перетворюючи нейрохірургію на мистецтво порятунку. За понад 35 років практики він виконав тисячі операцій, став президентом Української асоціації нейрохірургів і здобув визнання в Європі та США.
Його шлях від студента Київського медичного інституту до світового експерта з хірургії основи черепа сповнений драматичних поворотів, де кожен розтин черепа — це бій за людську долю. Возняк не просто оперує: він навчає молодих хірургів, пише наукові праці та навіть балотувався в політику, аби змінити систему охорони здоров’я. Уявіть тиск: секунди на рішення, мікроскоп над відкритим мозком, — і він завжди знаходить вихід.
Сьогодні, у 2026 році, центр під його керівництвом оснащений передовим нейронавігаційним обладнанням, дозволяючи проводити мінімально інвазивні втручання з точністю до міліметра. Пацієнти з аденомами гіпофіза, пухлинами основи черепа чи судинними малформаціями знаходять тут шанс на повноцінне життя, яке здавалося недосяжним.
Ранні роки: від дитинства до першого дотику до медицини
Зимовий день 26 лютого 1965 року в Україні подарував світові нейрохірурга, чиє ім’я асоціюється з чудесами операційних. Олександр Возняк виріс у типовій радянській родині, де праця й дисципліна були основою життя. Батьки, ймовірно, прищепили йому любов до точних наук — той фундамент, на якому виросте кар’єра генія скальпеля.
Шкільні роки пройшли на тлі перебудови, коли юний Саша захопився біологією та анатомією. Учителі згадують його як допитливого хлопця, який розбирав моделі людського тіла до гвинтика. Ця жага знань штовхнула його до медичного фаху: не просто лікувати, а проникати в таємниці мозку, де ховаються секрети свідомості. Перші волонтерські години в лікарні стали одкровенням — запах антисептика, стогін хворих, і розуміння: тут можна змінити долю.
Ті ранні враження загартували характер. Возняк не шукав легких шляхів; він копирсався в підручниках до ночі, мріючи про операції, які врятують життя. Цей етап сформував його як професіонала: терплячого, як годинникар, і сміливого, як альпініст на краю прірви.
Освіта: фундамент геніальності в Київському медичному
У 1982 році двері Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця) відчинилися перед 17-річним абітурієнтом. Шість років навчання з відзнакою — це не просто диплом, а ковальня для майбутнього лідера нейрохірургії. Лекції з анатомії черепа, нейрофізіології та загальної хірургії поглиналися з жагою.
Возняк вибрав спеціалізацію з нейрохірургії та дитячої нейрохірургії, доповнивши базову загальною хірургією. Практика в клініках Києва загартувала руки: перші асистування при трепанаціях, шви на спинному мозку. Викладачі помітили його талант — точність рухів, інтуїція в діагностиці.
Після випуску в 1988 році настав час ординатури. Тут він відкрив для себе мікрохірургію, де інструменти тонші за волосину. Ці роки заклали основу: від базових навичок до розуміння складних патологій, як артеріовенозні мальформації чи гліоми.
Ключові етапи освіти та перші спеціалізації
Навчання Возняка — це не суха теорія, а живий процес зростання.
- 1982–1988: Київський медичний інститут, диплом з відзнакою, фокус на нейрохірургії.
- Спеціалізація: Нейрохірургія, дитяча нейрохірургія, загальна хірургія — комбо для універсального майстра.
- Міжнародні стажування: Курси у гуру Таканорі Фукушіми в США, Японії, Європі, де опанував ендоскопічну хірургію основи черепа.
Ці кроки не просто додали знань — вони перетворили студента на фахівця світового рівня. Перехід до практики став логічним: Інститут нейрохірургії кликав.
Кар’єра в Інституті нейрохірургії: перші перемоги
Наприкінці 1980-х Возняк ступив на поріг Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова — мекки української нейрохірургії. Тут, серед ветеранів професії, він ріс від лікаря до старшого наукового співробітника. Операційна стала його полем бою: пухлини мозку, травми, епілепсія — все під його скальпелем.
У 2000 році кандидатська дисертація “Діагностика та хірургічне лікування аденоми гіпофіза у пацієнтів літнього віку” принесла ступінь кандидата медичних наук. Це не папірець — реальний прорив, бо літні пацієнти з гіпофізом часто приречені. Його методи знизили смертність удвічі.
Роки в інституті — це сотні операцій, де кожен успіх додавав впевненості. Колективи працювали з ним пліч-о-пліч, навчаючись новим технікам. Возняк став мостом між радянською школою та світовими стандартами.
Лідерство в “Феофанії”: вершина кар’єри
Прихід до Клінічної лікарні “Феофанія” у 2010-х став тріумфом. Як керівник Центру нейрохірургії, Возняк перетворив його на ультрасучасний хаб. Тут проводять транссфеноїдальні резекції, ендоскопічні втручання, нейростимуляцію — все з нейромоніторингом у реальному часі.
Спектр захворювань вражає: від нейроонкології до васкулярної хірургії. Пацієнти з метастазами в мозок, аквапланією чи болючими синдромами йдуть звідси на ногах. За даними feofaniya.org, центр покриває майже весь спектр патологій ЦНС.
Возняк — не тільки хірург, а й менеджер: закупив Карл Цейс мікроскопи, нейронавігатори. Його команда — 50+ спеціалістів, де молодь черпає досвід від майстра.
Хронологія ключових етапів кар’єри
| Рік | Посада та досягнення |
|---|---|
| 1988 | Лікар-нейрохірург, Інститут нейрохірургії |
| 2000 | Канд. мед. наук, старший науковий співробітник |
| 2010-і | Керівник Центру нейрохірургії “Феофанія” |
| 2019 | Почесна грамота ВРУ; Президент УАН |
| 2020 | Балотування від “Сила і Честь” |
Джерела даних: feofaniya.org та neuro.kiev.ua (станом на 2026 рік).
Науковий внесок: понад 70 публікацій і PhD
Возняк — автор понад 70 наукових праць, які цитують у всьому світі. Його доктор філософії (PhD) — еквівалент докторського ступеня в Європі — присвячена гіпофізу. Дисертація змінила підхід до літніх пацієнтів, зменшивши ускладнення.
Він у редакційних колегіях Indian Journal of Neurosurgery та Asian Journal of Neurosurgery. Публікації охоплюють нейроендокринні пухлини, каверноми, транссфеноїдальну хірургію. Кожна стаття — це протокол успіху, де теорія стає практикою.
- Дослідження аденом гіпофіза: нові протоколи діагностики МРТ+ендоскопія.
- Хірургія основи черепа: мінімально інвазивні доступи, натхненні Фукусімою.
- Нейроонкологія: комбіноване лікування для подовження ремісії.
Ці роботи не пыляться на полицях — вони рятують життя в клініках від Києва до Токіо. Возняк поєднує науку з практикою, роблячи Україну лідером у регіоні.
Міжнародне визнання: від Фукушіми до Юти
Навчання у легендарного Таканорі Фукушіми — це квиток у еліту. Курси в Японії, США, Європі відкрили світові стандарти: ендоскопія, краніотомія з навігацією. Возняк — запрошений професор Університету штату Юта, спікер на конференціях у 18 країнах.
Член Європейської асоціації нейрохірургів основи черепа, навчальний комітет. Його доповіді в прайм-тайм — сенсація. Ви не повірите, але український хірург навчає американців!
Президент Української асоціації нейрохірургів з 2010-х, він підняв рівень конгресів, запрошуючи зірок. Експерт МОЗ, радник у реформах.
Політичний акцент: боротьба за медицину
У 2020 році Возняк балотувався від “Сила і Честь” — не за крісло, а за зміни в охороні здоров’я. Chesno.org фіксує його як чесного професіонала без корупції. Політика для нього — продовження місії: кращі клініки, доступні операції.
Хоч мандат не здобув, вплив залишився: лобіює фінансування нейрохірургії. Це додає йому шарму — не тільки лікар, а й борець за систему.
Цікаві факти з життя Возняка
- Оперував найвищого українця Леоніда Стадника, видаливши аденому гіпофіза — ріст зупинився на 2,57 м.
- Об’їздив світ за Фукусімою, як учень за майстром дзен.
- Понад 100 конференцій — його слайди вивчають студенти в Азії.
- Почесна грамота ВРУ 2019: визнання за порятунок еліт і простих українців.
- Улюблений інструмент — ендоскоп, “око бога” в операційній.
Ці перлини показують: за генієм — людина з пристрастю.
Сучасні тренди в нейрохірургії — AI-навігація, генна терапія — Возняк впроваджує першим. Його центр тестує роботизовані системи, скорочуючи ризики. Пацієнти дякують: від болю в попереку до онко — все під контролем.
Кожен день в “Феофанії” — нова битва. Возняк стоїть першим, скальпель у руці, очі в мікроскопі. Що чекає попереду? Нові прориви, учні, які перевершать учителя. Історія триває…