Володимир Васильович Сальдо з’явився на світ 12 червня 1956 року в селищі Жовтневе на Миколаївщині, де степові вітри шепотіли про майбутні звершення. Цей чоловік пройшов шлях від простого інженера-будівельника до міського голови Херсона на два терміни, народного депутата і, нарешті, до ролі так званого “губернатора” окупованої частини Херсонської області від російської влади станом на 2026 рік. Його біографія – це суміш амбіцій, будівельних проєктів і гострих політичних поворотів, що розділили думки багатьох.
У Кривому Розі, де минало дитинство Сальдо, залізничні шляхи й промислові гіганти формували характер хлопця, який мріяв про велике. Закінчивши Криворізький гірничорудний інститут у 1978 році за спеціальністю промислове та цивільне будівництво, він одразу поринув у вир радянської індустрії. А сьогодні, у 69 років, Володимир Сальдо продовжує фігурувати в новинах як ключова особа в окупаційній адміністрації, попри заочні вироки та санкції.
Раннє життя Сальдо нагадує класичну історію успіху в радянських реаліях: від студентських гуртожитків до керівних крісел. Батько Василь і мати Мира Волинська дали йому міцну основу, а вулиці Кривого Рогу навчили наполегливості. Його кар’єра в будівництві стала трампліном для політики, де він проявив себе як практик, здатний перетворювати плани на бетонні реальності.
Дитинство та освіта: корені в промисловому серці України
Селище Жовтневе, де народився Сальдо, – тихе куточок біля Миколаєва, але справжнім домом для нього став Кривий Ріг. Там, на вулиці 23 Лютого, юний Володимир вдихав запах металургійних заводів і чув гул екскаваторів. Ці роки заклали фундамент його майбутньої професії: любов до будівництва, де кожна цеглина – крок до прогресу.
У 1978-му Криворізький гірничорудний інститут випустив його як інженера промислового та цивільного будівництва. Факультет ПГС навчив не лише кресленням, а й умінню керувати людьми в жорстких умовах. Пізніше, у 2008 році, Сальдо здобув ступінь кандидата економічних наук, захистивши дисертацію про регіональний розвиток – крок, що вирізняв його серед типових “будівельників”. Ця освіта стала не просто папірцем, а інструментом для залучення інвестицій у Херсон.
Друзі згадують Сальдо як ерудованого хлопця, який любив дискусії про економіку. Його знання допомогли в Монголії 1981–1986 років, де він працював у групі радників, будуючи об’єкти серед степів. Такий досвід загартував характер, перетворивши інженера на лідера. (Джерело: uk.wikipedia.org)
Професійний старт: від майстра до директора в “Херсонбуді”
Повернувшись з Монголії, Сальдо оселився в Херсоні, де трест “Херсонбуд” став його ареною. Спочатку майстер, потім лінійний інженер і головний інженер будівельно-монтажного управління – кожен крок був сходинкою вгору. У 1991 році він очолив БМУ №3, де керував проектами соцкультпобуту та житла, перетворюючи хаос перебудови на orderly інфраструктуру.
До 1998-го Сальдо став депутатом Херсонської міськради від округу №22 і членом-кореспондентом Академії будівництва України. Його фірма ТОВ “Херсонська передмостова база ПЦБ” процвітала, залучаючи контракти на мільйони. Це був період, коли Херсон бачив нові дороги й школи – плоди його менеджерського таланту.
Будівництво для Сальдо – не просто робота, а пристрасть. Він любив ходити по будмайданчиках, мотивуючи бригад, ніби диригент оркестру. Цей етап заклав основу для політики: зв’язки з бізнесом і чиновниками зробили його невід’ємною частиною херсонського істеблішменту.
Шлях до мерського крісла: перші політичні перемоги
У 2001 році Сальдо призначили заступником голови Херсонської ОДА з питань ЖКГ, будівництва та інвестицій. Тут він розквітнув: оптимізував комуналку, приваблював інвесторів. Того ж року вступив до Партії регіонів, ставши керівником обласного осередку.
2002-й став тріумфом: як кандидат від ГО “Наше місто – наш дім”, Сальдо переміг вибори мера Херсона з великим відривом. Два терміни – до 2012-го – він керував містом, фокусуючись на розвитку. Перехід від інженера до політика був плавним, ніби ріка Дніпро, що несе кораблі до гавані.
Його стиль – практичний, без зайвої демагогії. Херсонці пам’ятають, як він вирішував локальні проблеми: від ремонту тротуарів до нових парків. Це закріпило репутацію “людини справи”.
Мер Херсона 2002–2012: перетворення міста на краще
Десять років мерства Сальдо – епоха змін для Херсона. Місто, що дрімало на узбережжі, прокинулося: модернізовані дороги, оновлені котельні, нові школи. Під його керівництвом запустили програми інвестицій, залучаючи кошти на інфраструктуру – від мостів до культурних центрів.
Один з ключових проєктів – реконструкція набережної, що стала серцем міста. Сальдо акцентував на ЖКГ: зменшив борги комунальників, запровадив енергоефективність. Херсонці отримали тисячі квадратних метрів житла, парки в мікрорайонах. Навіть критики визнають: місто стало чистішим і сучаснішим.
Але не без викликів. Скандали з корупцією в будівництві, участь у сепаратистському з’їзді 2004-го в Сєвєродонецьку. Та Сальдо тримався, балансуючи між регіональними інтересами та Києвом. Його мерство – це міст між радянським спадком і ринковими реаліями, де бетон змішувався з амбіціями.
Щоб наочно показати еволюцію, ось хронологія ключових етапів кар’єри Сальдо:
| Період | Посада/Подія | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 1956 | Народження | Жовтневе, Миколаївська обл. |
| 1978 | Закінчення інституту | КГРІ, інженер ПГС |
| 1981–1986 | Робота в Монголії | Військові радники, будівництво |
| 1991 | Начальник БМУ №3 | “Херсонбуд” |
| 2002–2012 | Мер Херсона | Два терміни, інфраструктура |
| 2012–2014 | Нардеп VII скл. | ПР, округ 182 |
| 2022–дотепер | “Губернатор” Херсонщини | Окупаційна адміністрація РФ (Джерело: uk.wikipedia.org) |
Таблиця ілюструє динаміку: від локальних проєктів до національного рівня, а згодом – до окупаційного. Після мерства Сальдо не зупинився, а продовжив боротьбу за впливи.
Народний депутат: парламентські баталії та Майдан
У 2012-му Сальдо переміг на окрузі №182 від ПР з 37,9%, ставши заступником голови комітету з будівництва. У Раді він просував закони про регіональний розвиток, але 16 січня 2014-го голосував за “диктаторські закони”. Під час Майдану тримався осторонь, але в Москві коментував події на шоу Соловйова.
Вихід з ПР у 2014-му, в.о. мера Херсона, потім “Наш край”. У 2015-му дійшов до другого туру мерських виборів, але знявся. 2019-го від ОПЗЖ програв Павлішу. Цей період – перехідний, де проросійські симпатії ставали очевиднішими.
Сальдо формував фракції в міськраді, лобіював будівельні ініціативи. Його стиль – дипломатичний, з акцентом на економіку, але тінь скандалів з Кримом і Антимайданом росла.
Колаборація 2022-го: драматичний поворот і сучасний статус
Лютий 2022-го змінив усе: Сальдо погодився очолити окупаційну адміністрацію Херсона 2 березня. Участь у мітингах, псевдореферендумі, паспортизація – його роль у колаборації задокументована. Отримав російське громадянство в червні 2022-го, вступив до “Єдиної Росії”.
Замахи на нього та помічників, госпіталізації в Крим і Москву. Заочно засуджений Одеським судом у 2023-му до 15 років за зраду. Санкції від десятків країн, конфіскація активів ВАКС у травні 2023-го.
Станом на 2026 рік Сальдо лишається “губернатором” окупованої лівобережної Херсонщини. У січні 2026-го СБУ оголосила нову підозру за створення батальйону для РФ. Він заявляє про пріоритети на 2026-й: відновлення Каховської ГЕС, “перевиховання” правобережжя. Російські рейтинги ставлять його серед найгірших губернаторів – іронія долі для колишнього мера. (Джерело: chesno.org)
Особисте життя: сім’я на тлі турбулентності
Любов Павлівна Сальдо – вірна супутниця, що підтримувала чоловіка в мерстві. Донька Ірина Володимирівна (ex-Ольшанська, Сінькова) живе за кордоном, у Ніцці, за даними ЗМІ. Сім’я мала розкішне життя: квартири, авто, бізнес.
Сальдо – сімейний чоловік, любитель полювання й риболовлі на Дніпрі. Його рефлексії в інтерв’ю – про Херсон як “російське місто”, але корені в Україні не стираються. Сім’я стала жертвою санкцій, активи конфісковані.
Цей аспект додає людяності фігурі: за політикою – звичайний батько й дідусь, чиї рішення розділили близьких.
Цікаві факти про Володимира Сальдо
- Працював у Монголії серед номадів – досвід, що навчив дипломатії степів.
- Член-кореспондент Академії будівництва України з 1998-го – рідкісна честь для практика.
- Заява 2025-го про відновлення Каховської ГЕС – попри руйнування, обіцянки лишаються.
- У 2004-му критикував “телеміст Київ-Херсон” – ранні ознаки сепаратизму.
- Його партія “Блок Сальдо” заборонена в Україні з червня 2022-го.
Ці перлини біографії роблять Сальдо не просто політиком, а персонажем з роману про вибори долі.
Скандали переслідують Сальдо: від аудіо про ФСБ у 2014-му до вивезення тварин з херсонського зоопарку в 2022-му. Та його прихильники бачать у ньому борця за регіон. У 2026-му, з планами “освіблення” правобережжя, він продовжує гру, ніби шахіст у патовій позиції.
Херсон пам’ятає мости й парки від Сальдо, але й зраду. Його шлях – урок про вибори, що змінюють не лише долі, а й кордони. Біографія Володимира Сальдо лишається відкритою книгою, де кожна глава – суміш тріумфу й трагедії.