У промисловому серці України, де гули заводи й лунали перші сигнали перебудови, 11 червня 1960 року в Дніпропетровську з’явився на світ Олександр Геннадійович Тимошенко. Цей чоловік, що став тінню за яскравою політичною зіркою Юлії Тимошенко, пройшов шлях від піонервожатого до директора гігантської енергетичної корпорації. Його життя — це суміш гострих бізнес-угод, політичних бур і тихої стійкості, яка тримає родину разом понад чотири десятиліття.
Олександр Тимошенко не шукав софітів, але його ім’я назавжди вписане в історію українського бізнесу 1990-х. Директор “Єдиних енергетичних систем України”, він керував імперією, що торгувала газом і металом, а згодом пережив арешти, еміграцію та повернення. Сьогодні, у 2026 році, він продовжує радити в комерційних справах як ФОП, зберігаючи зв’язки з чеськими фірмами та родинним бізнесом.
Його кар’єра розквітла на тлі хаосу розпаду СРСР, коли сміливі люди хапалися за шанси в бартері й торгівлі. Арештований у 2000-му за звинуваченнями в хабарах, звільнений через рік, Олександр знайшов притулок у Чехії 2012-го, де будував нові проєкти. Повернення в Україну 2014-го стало символом незламності — як і підтримка дружини під час її ув’язнення.
Раннє дитинство та родинні корені
Дніпропетровськ 1960-х — місто сталевих гігантів і амбітних мрійників. Олександр народився в родині, де батько Геннадій Опанасович уже тоді займав посади партійного функціонера. Геннадій, згодом директор тієї ж ЄЕСУ, вчив сина цінувати дисципліну й зв’язки. Мати Галина Олександрівна, народжена 1936-го, тримала домашній затишок, де розмови за вечерею крутилися навколо заводів і майбутнього.
Раннє дитинство Олександра пройшло в типовому радянському кварталі, де хлопці грали у футбол на асфальті, а мрії про Захід пробивалися крізь “Журнал мод”. Шкільні роки були звичайними: гарні оцінки, спортивні секції, перші кроки в піонерах. Саме влітку, працюючи вожатим у таборі, він зустрів Юлію Капулін — ту саму, що стане його супутницею. Тітка Юлії Антоніна Ульяхіна згадувала: вони закохалися миттєво, як іскра в сухій траві.
Ці корені сформували характер: практичний, стійкий, з інстинктом виживання. Родина Тимошенків не була елітою, але мала солідну мережу — від райвиконкомів до заводів, що стане трампліном для бізнесу.
Освіта: фундамент для бізнес-старту
Після школи Олександр вступив до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара — одного з провідних вишів регіону. Джерела сходяться на тому, що він здобув диплом, ймовірно за напрямком, пов’язаним з інженерією чи механікою, як іноді згадують у пресі. Точні роки навчання приховані завісою приватності, але університет дав йому знання про економіку й техніку — ідеальний мікс для майбутніх угод.
Уявіть студента 1970-х: лекції з термодинаміки, перші комп’ютери в лабораторіях, вечори за розрахунками. Ця освіта не була академічним тріумфом, але практичною базою. Диплом ДНУ став пропуском у світ, де теорія зустрічає реальний метал і газ. Без зайвої помпезності, Олександр застосовував знання одразу — у торгівлі технікою та на заводах.
Порівняно з однолітками, що залишилися на держслужбі, його вибір вирізнявся ініціативою. Університетські зв’язки допомогли в перших проєктах, а механічні знання — у нафтогазовій сфері.
Сімейне життя: опора в бурях
15 вересня 1979-го Олександр і Юлія уклали шлюб — простий, але міцний союз, що витримав в’язниці, арешти й революції. Дочка Євгенія народилася 20 лютого 1980-го, навчаючись у Лондонській школі економіки (бакалавр і магістр). Євгенія з двома шлюбами — спершу з рокером Шоном Карром, нині з бізнесменом — продовжує родинні традиції в косметиці (“Леді Ю”) та інвестиціях.
Олександр — той, хто тримає тил: радить з економіки, коли Юлія прем’єр, організовує підтримку за кордоном. Подружжя живе скромно для еліти: риболовля, подорожі, колекціонування книг і карт України. Хобі відображають душу — спокійну, з любов’ю до природи й історії.
- Шлюб понад 46 років: Рідкісний приклад у політиці, де вони ділять не лише ліжко, а й стратегії.
- Дочка Євгенія: Бенефіціар “Леді Ю”, очолює громадські проєкти, має онуків для радості дідуся.
- Батьки: Геннадій Опанасович (1935–2012) — ментор у бізнесі; Галина — символ стабільності.
Після списку видно: сім’я — це фортеця. Навіть у скруті Олександр підтримував Юлію, як скеля в штормі, забезпечуючи безпеку та ресурси.
Старт бізнес-кар’єри: від граніту до енергії
1980-ті: перебудова кличе. Олександр починає з торгівлі комп’ютерами й електронікою — ризикований крок у сірому імпорті. Потім завод з обладнання для нафтовидобутку, де механічні знання сяють. 1991-го з дружиною засновують ЄЕСУ — корпорацію, що бартерує український метал на російський газ.
Він стає директором, керуючи угодами на мільярди. Диверсифікація: “Сіаль” і “Беютага” видобувають червоний граніт (12 тис. м³/рік, ціна до 7 тис. грн/м³), перепелина ферма “Фенікс” (30 тис. яєць/день, 500 тис. дол. доходу 2008-го), ресторани в Дніпрі (“Золота рибка”). Ці проєкти — не просто гроші, а імперія, побудована на сміливості й зв’язках.
| Період | Компанія | Сфера | Досягнення |
|---|---|---|---|
| 1980-і | Торгівля технікою | Імпорт/експорт | Перші прибутки |
| 1991-1995 | ЄЕСУ | Енергетика | Мільярди в обороті |
| 1995-2000 | “Фенікс”, граніт | Агро, видобуток | 500 тис. дол./рік |
Дані з uk.wikipedia.org та прес-релізів компаній. Ця таблиця ілюструє динаміку: від малого до гіганта.
Скандали й переслідування: тінь за успіхом
Серпень 2000-го: грім з ясного неба. Генпрокуратура арештовує за розкрадання 800 тис. дол. через “Украгротехсервіс” і хабарі Лазаренку (4,6 млн дол.). Місяці в СІЗО — Лук’янівка, Житомир для ізоляції від Юлії. Суд 2001-го закриває справи, визнавши їх політичними.
Це не кінець: 2012-го, після програшу Юлії, новий тиск — виїзд до Чехії з притулком. Олександр організовує мітинги за дружину, створює “Батьківщину” в Празі. Повернення 2014-го — тріумф, але з обережністю.
- Допит і арешт: 18–21 серпня 2000.
- Ізоляція: Переведення для тиску.
- Звільнення: 9 серпня 2001, суд визнав незаконним.
Ці події загартували: Олександр навчився маневрувати, як капітан у штормі.
Еміграція в Чехії: нові горизонти
Прага 2012-го — не втеча, а стратегія. Політичний притулок, бізнес: Britico Product s.r.o. (торгівля), Medical Invested Capital (нерухомість, припинено). Партнери — Іржі Неставал, офшори на Кіпрі (“Фолден Ентерпрайзес”). Доходи скромні, фокус на підтримку.
Євромайдан у Празі — його ініціатива. Повернення 2014-го співпало з Революцією Гідності. Звідти — консультації Юлії під час прем’єрства 2007–2010.
Цікаві факти про Олександра Тимошенка
- Зустріч з Юлією в піонертаборі: закохалися за зміну, одружилися за літо.
- Яєчний магнат: “Фенікс” давав 30 тис. перепелиних яєць щодня — делікатес для еліти.
- Колекціонер карт: Збирає старовинні мапи України, символ зв’язку з корінням.
- Рибалка як релакc: У Чехії ловуить на Ельбі, забуваючи про політику.
- ФОП 2026: Консультує з комерції, зв’язки з 16 фірмами родини (epravda.com.ua).
Сучасний статус: 2026 рік і перспективи
У 2026-му Олександр — ФОП з консультуванням, без активних зв’язків з українськими юрособами, але в родинному колі: “Леді Ю” Євгенії, чеська Batkivshchyna Prague. До листопада 2024-го очолював Britico Product, нині Вероніка Світлова. Зв’язки з естонською Prostor OÜ (припинено 2024).
YouControl фіксує 16 компаній родини — від косметики до Чехії. Олександр у тіні: радить, інвестує тихо. У 65 років — зрілий стратег, що вчить молодих стійкості. Його спадщина — уроки: бізнес як війна, де виживають хитрі й вірні.
Життя триває: риболовля, родина, нові угоди. Олександр Тимошенко доводить — справжні лідери не ламаються, а адаптуються, як ріка, що пробиває скелі.