Тарас Висоцький: ключова фігура аграрних реформ України

Серед золотих ланів Рівненщини, де чорнозем шепоче обіцянки врожаїв, 6 серпня 1986 року з’явився на світ Тарас Миколайович Висоцький – чоловік, чиє ім’я сьогодні асоціюється з відродженням українського агросектору в найскладніші часи. Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства, т.в.о. міністра в 2024-му, а нині заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, він координує аграрний розвиток, продовольчу безпеку та фітосанітарні заходи. Під його опікою Україна не лише вистояла в експортному хаосі війни, а й наростило постачання до ЄС на мільярди доларів, забезпечивши світ стабільні поставки зерна.

Земля Рівненщини, де виріс Тарас, стала першим учителем: село Кунин навчила його поважати ритм сезонів, а родина – наполегливості. Сьогодні, у 39 років, Висоцький стоїть на чолі реформ, які перетворюють українське село з постачальника сировини на високотехнологічного гравця глобального ринку. Його внесок у зерновий коридор і агрострахування – це не сухі цифри, а реальні історії фермерів, які пережили дрони та ракети, аби кормити світ.

Кар’єра Висоцького – це мости між бізнесом і владою, де кожен крок наближав Україну до європейських стандартів. Від гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (UCAB) до ключових урядових посад, він довів, що аграрна політика може бути драйвером економіки навіть у воєнний вир.

Ранні роки: коріння в родючому ґрунті Рівненщини

Село Кунин, загублене серед хвиль польових культур Здолбунівського району, стало колискою для хлопця, який з дитинства вдихав запах свіжої оранки. Тарас Висоцький виріс у типовій українській родині, де праця на землі – не романтика, а щоденний виклик. Ці роки сформували його бачення: аграрний бізнес потребує не лише сонця й дощу, а й розумних рішень, технологій та захисту від ризиків.

Молодість Тараса пройшла в динаміці маленького села, де кожен знає сусіда, а успіх вимірюється в центнерах урожаю. Цей досвід став фундаментом – пізніше, на державних посадах, він згадуватиме рівненські поля, коли говоритиме про дефіцит кадрів чи енергокризу в агросекторі. Земля навчила його, що стабільність – це не дарунок природи, а результат стратегії.

Переїзд до Києва відкрив нові горизонти, але коріння залишилося: Висоцький часто повертається до Рівненщини, підтримуючи локальні ініціативи, ніби повертаючи борг малій батьківщині.

Освіта: міст до Європи через Берлін

У 2008 році Тарас закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП), здобувши ступінь магістра з адміністративного менеджменту. Це не просто диплом – це інструмент для управління складними агросистемами, де економіка переплітається з екологією.

Амбіції повели його далі: диплом магістра наук з Університету імені Гумбольдта в Берліні розкрив двері до європейських практик. Там, серед німцівких агрономів, він опанував тонкощі сталого землеробства. Членство в Європейській асоціації аграрних економістів (EAAE) та Німецькому сільськогосподарському товаристві (DLG) стало пропуском у світ топ-експертів.

Ця освіта оживила його підхід: не радянські колгоспи, а data-driven рішення, де дрони моніторять поля, а страхування захищає від посухи. Сьогодні, координуючи адаптацію до “Зеленого курсу” ЄС, Висоцький спирається саме на цей багаж.

Перші кроки в агробізнесі: від ветпостачання до UCAB

Ще студентом, з 2006 по 2010 рік, Тарас працював менеджером у приватному підприємстві “Здолбунівветпостач” на Рівненщині. Тут він торкався реалій малого бізнесу: логістика кормів, ветеринарія, виклики постачань. Це загартувало його для більших арен.

У 2011–2013 роках як експерт з аграрних ринків у ТОВ “Ніка проджект партнерс” він аналізував тенденції, прогнозував ціни. Перехід до UCAB у 2013-му став стрибком: спочатку експерт, згодом гендиректор до 2019-го. UCAB під його керівництвом став потужним лобістом – просував земельну реформу, спрощення ПДВ для аграріїв, боротьбу з тіньовим обробітком 7 млн га.

• Ключові ініціативи UCAB: Заборона штрафів за сезонність ПДВ, передача земель громадам, антикорупційні законопроекти – все це зменшило бар’єри для фермерів.
• Результат: Зростання прозорості, залучення інвестицій у агротех.
• Цитата Висоцького (2016): “Агровиробники бачать кроки до зменшення корупції через конкретні закони”.

Ці роки перетворили його з практика на стратега, готового до влади. UCAB став платформою, де бізнес і держава знайшли спільну мову.

Державна служба: Черкащина як стартова площадка

У березні 2019-го Тарас Висоцький очолив посаду першого заступника голови Черкаської ОДА – регіону, відомого зерновими гігантами. Тут, серед соняшникових морів, він впровадив реформи: випустили 61,5 тонни мальків товстолобика у водосховища, стимулювали тепличне господарство.

З 24 червня по 30 липня 2019-го – т.в.о. голови ОДА. Короткий, але насичений період: фокус на ефективності, боротьба з локальною корупцією. “З моїм приходом настрій місцевих еліт зіпсувався”, – жартуватиме пізніше про опір змінам.

Цей досвід навчив маневрувати бюрократією, балансуючи між центром і регіонами.

Міністерські вершини: Мінекономіки, Мінагро та т.в.о. міністра

У вересні 2019-го – заступник Мінекономіки з агронапряму. Тут Висоцький курирував торгівлю, експорт. Травень 2021-го: перехід до першого заступника Мінагро – час реформ під Лещенком і Сольським.

14 травня – 5 вересня 2024-го: т.в.о. міністра. Пік викликів – війна, блокада портів. Він запустив морський коридор, забезпечивши 90% експорту Чорним морем. Україна зібрала 70+ млн т зерна 2023-го, експортувала 22 млрд $ агропродукції.

З 28 липня 2025-го (розпорядження КМУ №792-р) – заступник Мінекономіки, довкілля та с/г. Курує аграрний розвиток, санітарні заходи, рибгосп, ліси. Фокус: агрострахування з держкомпенсацією премій, 14,1 млрд грн підтримки 2026-го.

Посада	Період	Ключові досягнення
Гендиректор UCAB	2014–2019	Лобіювання земельної реформи, спрощення ПДВ
1-й заступник Черкаської ОДА	2019	Розвиток аквакультури, теплиці
Заступник Мінекономіки/Мінагро	2019–2025	Зерновий коридор, експорт 22,6 млрд $ (2025)

Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org та latifundist.com. Хронологія ілюструє стрімкий ріст від експерта до топ-чиновника.

Досягнення: від кризи до лідерства в експорті

Війна стала випробуванням: під керівництвом Висоцького агросектор втратив 10 млрд $ прямих збитків, але відновився. Морський коридор вивіз мільйони тонн, Україна лишилася топ-експортером зерна. 2025-го експорт до ЄС зріс з 7,7 до 10,7 млрд $.

1. Агрострахування: Держкомпенсація премій – інструмент проти посухи, граду.
2. Бюджетна підтримка: 14,1 млрд грн 2026-го на фермерів, сади, теплиці.
3. ЄС-адаптація: Гармонізація до 2028-го для “Зеленого курсу”.

Реформи – це не папери: фермери отримали “5-7-9%” кредити, половина агрокредитів 2024-го. Висоцький довів: агро – 56% експорту, основа економіки.

Особисте життя та виклики: сім’я, декларації, скандали

Одружений, виховує двох доньок – це опора в шаленому ритмі. Декларація 2025-го (НАЗК): дві квартири в Глевасі, зарплата 674 тис. грн, продаж авто за 216 тис. Скромність активів контрастує з впливом посади.

Не обійшлося без хмар: 2023-го НАБУ підозрило в розтраті 62 млн грн на закупівлі макаронів ранньої війни (завершені ціни). Застава 805 тис. грн сплачена, справа в ВАКС – досі без вироку, за даними на 2026-й. Висоцький заперечує, наголошуючи на кризовому контексті.

Ці випробування лише загартували: фокус на майбутньому, де агро – щит продовольчої безпеки.

Майбутнє аграрної політики: тренди під баченням Висоцького

Агросектор еволюціонує: 60-70% продукції на експорт, але залежність від логістики змушує диверсифікувати. Висоцький просуває органічне виробництво, меліорацію, рибгосп. Планований урожай 2026-го – 73-75 млн т, з акцентом на молочку (надий 6100 кг/корова).

Його бачення – Україна як лідер у світовій продовольчій безпеці. З держпідтримкою садів, теплиць, страхуванням фермери готові до нового сезону. Висоцький не зупиняється: попереду – повна інтеграція в ЄС, де українське зерно стане золотом Європи.