Сьюзан Сарадон з’явилася на світ 4 жовтня 1946 року в шумному кварталі Джексон-Гайтс у Квінзі, Нью-Йорк, як старша дитина в галасливій родині з дев’яти нащадків. Ця жінка, що пройшла шлях від мийниці суден і оператора телефонної станції до оскароносної зірки Голлівуду, втілює справжню американську мрію – ту, де наполегливість перемагає бар’єри класу й статі. Її ролі в “Тельмі та Луїзі”, “Мертвий іде” чи “Булл Дюрам” не просто розважали, а чіпляли за живе, змушуючи задуматися про свободу, материнство й справедливість.
Уявіть гігантську родину Томалінів, де італійські корені матері Ленори Марії Крисчоне з Тоскани та Сицилії змішуються з англійсько-ірландсько-валлійським спадком батька Філіпа Леслі Томаліна, який співав у нічному клубі, а згодом став телевізійним продюсером. Сьюзан росла серед чотирьох братів – Філіпа-молодшого, Террі, Тімоті та О’Брайана – і чотирьох сестер: Мередіт (Бонні), Бонні Прісцилли, Аманди та Меліси (Міссі). Переїзд до Стефенвілла в Нью-Джерсі у віці чотирьох років позначив початок провінційного дитинства, наповненого католицькими мессами, шкільними виставами та перемогами на плавальних змаганнях у клубі Woodside Swim.
Школа Святого Франциска в Метучені, де Сьюзан закінчила у 1960-му, а потім Едісонська старша школа в 1964-му, стали першими сценами її таланту. Вона грала головні ролі в “Леді Прешес Стрім” та “Моя сестра Айлін”, танцювала для хворих дітей і вступила до Національного товариства честі. Потім – Католицький університет Америки у Вашингтоні, де в 1968-му вона здобула ступінь бакалавра з драматургії під керівництвом наставника Гілберта В. Хартке. Ці роки сформували не лише актрису, а й бунтарку, готову кинути виклик світу.
Перші кроки в акторстві: від мильних опер до культового хітів
Кар’єра Сьюзан Сарадон стартувала стрімко, ніби ракета, що вилетіла з нудного життя. У 1970-му, одразу після випуску, вона дебютувала в драмі “Джо” – ролі бунтівної підлітки, яка ідеально пасувала до її енергії. Паралельно – мила опера “Світ нарізно” (1970–1971), де вона грала Патріс Калман, а згодом Сара Фейрбенкс у “Пошуках завтра” (1972). Ці серіали дали перші гроші, але справжній прорив чекав попереду.
1974-й приніс телевізійний фільм “Ф. Скотт Фіцджеральд та ‘Останні красуні'”, а 1975-го – культовий “Шоу жахів Роккі Хоррора”, де Сьюзан втілила Джанет Вайсс, наївну дівчину, що опиняється в еротичному вихорі з трансвеститом-доктором. Фільм став феноменом міднайт-скрінінгів, а її пісня “Touch-a, Touch-a, Touch Me” досі співається фанатами. Той самий рік – “Великий Волдо Перпер” з Робертом Редфордом, де вона грала авіаторку. А 1978-го “Красива малятко” Луї Мале з Брук Шилдс шокував сміливістю.
Ці ролі, часто сенсуальні, привернули увагу, але Сьюзан прагнула глибини. У 1980-му “Атлантік-Сіті” знову з Мале принесла першу номінацію на Оскар за роль Салли, яка мріє про казино й красу. Тут її грація перетворилася на зброю проти стереотипів.
Прорив 1980-х: комедії, трилери та кохання на знімальному майданчику
Вісімдесяті стали десятиліттям вибуху. 1983-й – “Голод” з Кетрін Денев та Девідом Боуї, де лесбійська сцена шокувала, але показала її сміливість. 1987-й – “Іствікські відьми” з Джеком Ніколсоном, Шер та Мішель Пфайффер: Сьюзан як Джейн – відьма з магією й гумором. Фільм зібрав касу й номінації.
А 1988-й “Булл Дюрам” з Кевіном Костнером став поворотним: Енні Севой, фанатка бейсболу, що обирає між пітчерами, – роль, що зробила її секс-символом з інтелектом. Тут вона зустріла Тіма Роббінса, з яким почалися 21 рік партнерства. Цей дует не лише кохав, а й творив разом, як у “Колискова для нації” (1999).
- Ключові ролі 80-х: демонстрували версатильність – від вампірки до комічної відьми.
- Комерційний успіх: “Булл Дюрам” заробив понад $50 млн, запустивши серію романтичних хітів.
- Критика: хвалили за гумор і чуттєвість, але Сьюзан хотіла більше – ролі матерів і бунтарок.
Після списку її кар’єра набрала обертів, бо кожна роль додавала шарів до образу зрілої актриси.
1990-ті: Оскар за “Мрець іде” та ікони фемінізму
Дев’яності – вершина. 1991-й “Тельма та Луїза” з Джиной Дейвіс: Луїза Сойєр, що веде подругу в подорож свободи, номінована на Оскар. Фільм став гімном фемінізму, змінивши Голлівуд для жінок за кермом – буквально й метафорично. 1992-й “Олія Лоренцо” – мати, що бореться за сина з хворобою; ще одна номінація.
1994-й “Клієнт” – адвокатка Реджі Лав, BAFTA за найкращу актрису. А кульмінація – 1995-й “Мрець іде” Тіма Роббінса: сестра Гелен Прейжан, що супроводжує злочинця до страти. Оскар-96 за найкращу жіночу роль, BAFTA, SAG – визнання емоційної сили. Фільм зібрав $83 млн, викликав дебати про смертну кару.
Інші хіти: “Маленькі жінки” (1994) як Мармі, “Стемом” (1998) з Джулією Робертс – драма про мачуху.
Досягнення та нагороди: таблиця слави
Сьюзан Сарадон – актриса з понад 130 ролями, але нагороди підкреслюють майстерність. Ось ключові:
| Рік | Нагорода | Фільм |
|---|---|---|
| 1981 | Номінація Оскар (Найкраща актриса) | Атлантік-Сіті |
| 1991 | Номінація Оскар | Тельма та Луїза |
| 1992 | Номінація Оскар | Олія Лоренцо |
| 1994 | Номінація Оскар, BAFTA (перемога) | Клієнт |
| 1996 | Оскар, BAFTA, SAG (перемоги) | Мрець іде |
| 2009 | Lifetime Achievement, Stockholm FF | – |
| 2010 | New Jersey Hall of Fame | – |
Джерела даних: en.wikipedia.org, IMDb.com. Ця таблиця лише вершина айсберга – 10 номінацій на Золотий Глобус, Еммі за “Ворожнечу” (2017) як Бетті Девіс.
Сучасні проекти: від “Синього жука” до театру
У 2000-х Сьюзан не зупинялася: голос у “Котах та собаках” (2001), “Друзі” (2001), “Енчантед” (2007) як лиходійка Нарісса. 2017-й – “Ворожнеча” з Джессікою Ленг, номінація Еммі. “Медлер” (2015), “Теммі” (2014), “Хмара атласу” (2012). Нещодавно – “Синій жук” (2023) у DC, “Ноннас” (2025) з Вінсом Воном – комедія про італійських бабусь-бандиток.
Театр: Бродвейський дебют 1972-го, 2025-й – британська прем’єра “Мері Пейдж Марлоу” Трейсі Леттса. Активна в ТБ: “Монарх” (2022), озвучка “Сімпсонів”. За даними en.wikipedia.org, у 2026-му вона продовжує зніматися, не втрачаючи вогню.
Цікаві факти про Сьюзан Сарадон
- Вона співвласниця пінг-понг клубів SPiN у Нью-Йорку та Торонто з екс-партнером Джонатаном Брікліним (2010–2015).
- У 2006-му відвіла Уельс і Сицилію, досліджуючи корені – BBC зняла “Coming Home”.
- Бісексуалка: заявила у 2022-му на шоу Джиммі Феллона, завжди відкрита до “будь-якого віку, кольору, гендеру”.
- У 2025-му приєдналася до флотилії Global Sumud до Гази з Греттою Тунберг – акт солідарності.
- Знімалася з дочкою Євою у “Середині ніде” (2008), “То мій хлопець” (2012).
Ці перлини роблять її не просто зіркою, а живою легендою з родинними нитками в кіно.
Особисте життя: кохання, діти та родинні зв’язки
Сьюзан вийшла заміж за Кріса Сарадона 16 вересня 1967-го в університеті – шлюб тривав до 1979-го, але прізвище залишила. Роман з Луї Мале (1977–1980), флірт з Девідом Боуї та Шоном Пенном. З Франко Амуррі (1980-ті) – донька Єва Марія Лівія (15 березня 1985), актриса в “Каліфорнікації” та “Нова дівчина”.
Найдовше – з Тімом Роббінсом (1988–2009): сини Джек Генрі (15 травня 1989, актор у “Хмарі атласу”) та Майлз Гатрі (4 травня 1992, у “Блокерсі”). Розрив шокував, але діти – успадкований талант. Останній роман – з Брікліним. Сьогодні бабуся: Єва має Марлоу (2016) та Мейджора (2018). Родина – її якір у бурхливому Голлівуді.
- Єва Амуррі: успадкувала красу, знялася з мамою, веде блог про материнство.
- Джек Роббінс: актор, продюсер, у “Втрачених” та “Монархі”.
- Майлз Роббінс: зірка “Блокерса”, “Хеллфесту”, підтримує маму публічно.
Ці історії показують, як Сьюзан балансує кар’єру й сім’ю, надихаючи матерів-актрис.
Активізм: голос проти несправедливості
Сьюзан – не мовчазна зірка. З 1983-го в делегаціях до Нікарагуа з MADRE, посол UNICEF (1999), FAO (2010). Проти Іраку (2003), з Code Pink. Підтримувала Надера, Сандерса, Стейн. За ЛГБТ, проти смертної кари (кампанія за Річарда Глоссіпа). У 2018-му арешт за протест проти мігрантської політики.
Контроверсії: 2023-й мітинг за Палестину – слова про антисемітизм і мусульман призвели до звільнення з UTA (вибачилася). 2025-й – флотилія до Гази, перехоплена; 2026-й – заклик з Раффало та Феніксом відновити медичну допомогу в Газі (haaretz.com). Ви не повірите, але ця 79-річна жінка досі на передовій – за мир, права, екологію. Її вогонь надихає покоління.
Сьюзан Сарадон продовжує зніматися, боротися й любити – її історія ніби відкрита книга, де кожна сторінка пульсує життям.