У маленькому галицькому містечку Броди, де соснові ліси шепочуть таємниці давніх легенд, 16 червня 1980 року з’явилася на світ Соломія В’ячеславівна Вітвіцька. Ця дата стала початком історії жінки, яка перетворила скромне дитинство на яскраву кар’єру ведучої ТСН на “1+1”. Зростаючи у Львові, серед ароматів свіжоспеченого хліба та гомону Ринку, вона вбирала в себе енергію Західної України, що згодом стала її невичерпним джерелом натхнення.
Соломія – це не просто обличчя екрану, а символ стійкості: від перших репортажів у Львові до марафонських ефірів під час війни. Її шлях сповнений поворотів – від гламурного “ТСН. Особливе” до волонтерських поїздок на передову. Сьогодні, у 2026 році, вона продовжує вести “Вражаючі історії ТСН”, збирає дрони для ЗСУ та очолює наглядову раду фонду “Охматдит”.
Брат Северин, молодший на кілька років, додав родині Вітвіцьких мужності – він служить у ППО, а Соломія пишається ним, як захисником. Дитинство без хрещення, перше причастя в зрілому віці, шлюби й розлучення – все це формувало характер жінки, яка вміє балансувати між камерою та реальним життям.
Дитинство в Бродах і юність у Львові: корені сили
Броди, з їхніми вузькими вуличками та історичним вантажем, подарували Соломії перші уявлення про світ. Народжена в родині інтелігентів, вона рано відчула смак незалежності. Батько В’ячеслав – інженер, мати – педагог, створювали атмосферу, де книги та розмови за вечерею були нормою. Переїзд до Львова став справжнім відкриттям: величезне місто з трамваями, що дзеленчать, і кав’ярнями, повними інтелектуалів, розкрило перед дівчинкою горизонти.
Тут, у стінах школи, Соломія вирізнялася допитливістю. Вона обожнювала літературу, але найбільше приваблювали новини – телевізор у вітальні перетворювався на портал у великий світ. Не хрещена в дитинстві за бажанням батьків, вона згодом сама обрала шлях до віри: у березні 2011 року в київській церкві св. Василія Великого прийняла греко-католицьке хрещення. Цей крок став символом її дорослішання, ніби ритуал очищення перед новими викликами.
Сім’я завжди була опорою. Дідусь Микола Вітвіцький, лісівник і заслужений працівник сільгоспу, навчив любові до природи. Інший дід, Микола Станчик, стоматолог єврейського походження з Бродів, залишив у спадок стійкість. Брат Северин, з його військовою службою, додає родині героїчного забарвлення – Соломія часто ділиться в Instagram, як пишається ним під час війни.
Освіта: від Львівського університету до німецьких аудиторій
Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка став для Соломії домом. Тут, серед однодумців, вона опанувала ази професії: від написання репортажів до етики медіа. Дипломна робота про регіональні ЗМІ закріпила її пристрасть до правди. Але справжній стрибок – навчання в Німеччині.
Університет Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі, Баварія, відкрив світ точності та дисципліни. Кілька років мовних курсів і лекцій загартували характер. Чому повернулася? “Україна кликала”, – зізнається вона в інтерв’ю. Там, серед баварських замків, Соломія зрозуміла: справжні історії – вдома, у вихорі подій. Цей досвід зробив її репортеркою з європейським баченням.
Повернення в 2005 році стало переломним. Освіта не просто дала знання – вона навчила Соломію поєднувати емоції з фактами, роблячи ефіри незабутніми.
Перші кроки в журналістиці: від НТА до національного ефіру
Львівська телеагенція НТА – перша сходинка. Ще студенткою Соломія брала мікрофон, репортувала про локальні події. Адреналін від живих включень зачепив назавжди. 2002 рік: кореспондентка новин і ведуча на “Ера-FM” – радіо додало шарму голосу, який згодом зачарував мільйони.
Переїзд до Києва на “5 канал” у 2005 – стрибок у вогонь. Репортажі про політику, Майдан – все це загартувало. А 2008 рік приніс “1+1”: спочатку кореспондентка ТСН, де кожен день – нова драма. Соломія швидко стала своєю, бо вміла чути людей.
Ось хронологія ключових етапів кар’єри, що ілюструє її стрімкий ріст:
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 2002 | НТА та “Ера-FM” | Перші репортажі та радіоефіри у Львові |
| 2005 | “5 канал” | Репортерка в Києві |
| 2008 | “1+1”, ТСН | Початок як кореспондентка |
| 2011-2014 | “ТСН. Особливе” | Таблоїд у прямому ефірі |
| 2014-донині | ТСН Марафон | Ведуча під час революції та війни |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, 1plus1.ua. Ця таблиця показує, як Соломія еволюціонувала від локальних новин до національного масштабу. Кожен етап додавав шарів її таланту.
ТСН. Особливе: гламур, скандали та стильна еволюція
22 серпня 2011 року – прем’єра “ТСН. Особливе”. Соломія в ошатних сукнях, на підборах, з червоною помадою вривається в світ шоу-бізу. Програма – мікс світських новин, культурних репортажів, інтриг селебрітіз. Глядачі обожнювали її харизму, хоч зірки іноді уникали.
“Деякі зірки не люблять нас, але поважають за факти”, – казала Соломія. Шеф-редактор Сергій Попов пом’якшив імідж: помада стала нюдовою, але шарм залишився. З 18 лютого 2014, з початком Революції Гідності, проект призупинили – пріоритети змінилися на війну.
Цей період навчив балансувати легкість і глибину. Соломія озвучила пташку Тіні в “Замбезії” (2012), знялася в серіалі “Віталька” – акторські спроби додали шарму.
Волонтерство: серце на передовій і допомога Охматдиту
З 2014 року Соломія – волонтерка. Поїздки на передову з ліками, одягом, концертами для бійців. Проєкт “Переможці” (з “1+1” та Viva!) – історії ветеранів, показані в 23 країнах, аж до Папи Римського та Девіда Лінча. У 2016 – календар “Щирі. Спадщина” для музеїв.
Сьогодні голова наглядової ради фонду “Охматдит”. П’ятничні концерти для дітей, збори на дрони для ЗСУ – у 2026 вона пише в Instagram про марафон ефірів і допомоги. Аукціон паралімпійської медалі у 2022 зібрав мільйон на армію. Це не хобі – покликання.
Її внесок визнано: премія “Жінка III тисячоліття” (2016). Волонтерство робить Соломію ближчою до глядачів, ніби місток між екраном і життям.
Цікаві факти про Соломію Вітвіцьку
- Хресна мама для сімох дітей: Маруся, Ярина, Северин, Дарина, Настя, Іван, Ніколь. Вона каже, що материнство – у серці.
- Підкорила Ельбрус, обожнює лижі, верхову їзду, мандри (Марокко, В’єтнам). Рубрика #МандруйзСоломією під час локдауну надихала тисячі.
- Зріст 170 см, вага близько 55 кг – ідеал для камери, але вона жартує: “Форма від бігу за новинами”.
- У 2026 році привітала коханого з днем народження 25 лютого, попри відстань: “Кілометри безсилі”.
- Брат Северин – у ППО, родина пишається захисниками.
Ці деталі роблять Соломію живою, як подругу за чаєм.
Особисте життя: від першого шлюбу до заручин з героєм
Листопад 2013: весілля з режисером Владом Кочатковим. Вісім років разом – кліпи, проєкти, але війна розлучила. Розлучення оголосили в лютому 2021. Соломія не ховає сліз: “Кохання еволюціонує”.
Нове серцебиття – Олексій Ситайло, капітан ЗСУ, колишній суддя з Сумщини. Зустрілися через волонтерство. 14 лютого 2025, у Буковелі, освідчення. “Кохання – зброя світла”, – кажуть вони в Viva!. Весілля відкладають через фронт, але фото з прогулянок у Києві тішать фанів.
Дітей біологічних немає, але мрії є. “Час прийде”, – ділиться вона. Хресні діти заповнюють теплом. Родина в Києві, з батьками та братом – опора в бурхливому світі.
Соломія у 2026: ТСН, марафони та надії на перемогу
На “1+1” – ведуча ТСН і “Вражаючих історій”. Марафонські ефіри, де голос тремтить від емоцій. У січні 2026 розкрила 5 фактів кар’єри: одночасно три посади, адаптація до блекаутів як у 90-х.
Волонтерство не зупиняється: дрони для захисників, концерти в Охматдиті. Різдво 2025 з родиною – затишні фото в Instagram. Соломія пише про мотивацію: “Вперед, попри все”.
Її стиль – суміш львівської щирості та київської динаміки. Глядачі люблять не тільки за новини, а за людяність. У 46 років Соломія – ікона, що надихає рости, кохати, допомагати. Її історія триває, як телемарафон без фіналу.